Vector News

Автор: Редакція

  • В Україні хочуть узаконити локаути

    Автор: Володимир Бурак

    Сьогоднішня ситуація з карантином і дотриманням трудових прав вчергове підтвердила тезу, що чинне трудове законодавство не відповідає сьогоднішнім реаліям і не може забезпечити адекватне регулювання трудових відносин в сучасних умовах.

    В Україні хочуть узаконити локаути

    Це ж стосується і законодавства, яке регулює порядок вирішення колективних трудових спорів. Чинний закон «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» покликаний урегулювати ситуацію з порушенням колективних трудових прав і забезпечити ефективний захист їх.

    Натомість працівники не можуть ефективно використати запропоновані механізми захисту оскільки вони не є занадто «громіздкі». Ті хто пробують організувати колективний трудовий спір можуть підтвердити наскільки важко його організувати дотримуючись чинного законодавства.

    Поданий до Верховної ради України законопроект № 2682 від 27.12.2019 р. «Про страйки і локаути» покликаний виправити ситуацію і реформувати законодавство про порядок вирішення колективних трудових спорів.

    Законопроектом пропонується відмінити чинний закон про колективні трудові спори і встановити нові правила їх вирішення.

    Однак, як випливає із назви законопроекту, автори не ставили за мету урегулювати порядок вирішення колективних трудових спорів (нагадаю чинний закон підлягає відміні), а лише врегулювати процедуру оголошення і проведення страйку.

    Як завжди впадаємо в крайнощі. Чинний закон на перше місце ставить примирні процедури, натомість законопроект повністю їх ігнорує. Адже оголошення страйку не є самоціллю. Страйк покликаний допомогти працівникам захистити своє колективне право, впливати на роботодавця з метою виконання їх вимог. Тому ігнорування примирних процедур як на етапі висунення і розгляду вимог найманих працівників так і на етапі проведення страйку виглядає дещо дивним.

    Сторони колективного трудового спору повинні мати вибір: проводити страйк і втратити певні економічні блага у вигляді заробітної плати, або провести примирні процедури для задоволення своїх вимог. Відповідно проведення переговорів повинно стати не правом як пропонується у законопроекті, а обов’язком сторін.

    Законопроектом не охоплюються усі види страйків. В законопроекті не визначена позиція стосовно політичних страйків, а також не охоплюються студентські страйки. На жаль, і в частині вирішення колективних трудових спорів законопроектом не урегульовані страйки солідарності і попереджувальні страйки, які також дозволяють працівникам відстоювати свої права. Закон стосується лише страйків на рівні підприємства, але галузеві, територіальні чи національні не регулює, що може поставити ці види страйків поза законом.

    Законопроектом не урегульовано право роботодавця на захист майна, яке може бути пошкоджене в результаті дій страйкарів.

    Серед позитивів можна також відзначити заборону залучати штрейкбрехерів.

    Найбільш болісним для працівників є право роботодавця на локаут.

    У законопроекті пропонується наступне визначення локауту – тимчасове повне або часткове припинення роботи підприємства, установи, організації роботодавцем у зв’язку із отриманням роботодавцем вимог страйку.

    Законодавство зарубіжних країн регулює два види локаутів: тимчасова зупинка роботи (або суттєве скорочення обсягів виробництва) підприємства роботодавцем, одночасно з припиненням виплати зарплати працівникам, або колективне звільнення працівників з ініціативи роботодавця у зв’язку з оголошенням страйку.

    Як видається, пропозиція застосування локауту вигляді повного припинення роботи підприємства є суттєвим ударом по правах працівників в умовах кризи економіки. Законопроектом пропонується, що роботодавець може застосувати локаут шляхом надсилання органу, що керує страйком, повідомлення про локаут, в якому попереджає про дату і час початку локауту, професії, спеціальності, посади, підрозділи, яких буде стосуватись локаут.

    Разом з повідомленням роботодавець надає органу, що керує страйком, документи та інформацію яка підтверджує, що виконання вимог страйку призведе до неплатоспроможності (банкрутства) підприємства, установи, організації.

    Якщо протягом 5 днів переговорів після оголошення локауту роботодавець і орган, що керує страйком, не уклали письмової угоди щодо вимог страйку або якщо протягом цього часу представники органу, що керує страйком, не брали участі у переговорах, роботодавець направляє попередження про локаут органу держаної влади та органу місцевого самоврядування за місцем, де планується проведення локауту, а також попереджає про нього працівників підприємства, установи, організації, своїх контрагентів та клієнтів.

    Локаут може бути розпочато не раніше ніж через 5 днів після направлення такого повідомлення.

    При цьому законопроектом пропонується обмеження проведення локауту.

    Забороняється оголошення та проведення локаутів на підприємствах, які мають заборгованість із виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податків та обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, а також у разі, коли вимоги працівників стосуються виконання роботодавцем умов трудових договорів, колективних договорів (угод), виконання вимог законодавства України, ухилення роботодавця від ведення колективних переговорів.

    Насторожує право роботодавця проводити частковий локаут, який може стосуватися окремих категорій працівників за ознакою професія, спеціальність, посада, належність до структурного чи відокремленого підрозділу.

    Таке право роботодавця може призвести до порушення прав працівників, а також створює можливості для переслідування організаторів та керівників страйку.

    До організації локауту не передбачено залучення фахівців з Національної служби посередництва і примирення.

    За час локауту зарплата працівникам, щодо яких застосовується локаут, не нараховується та не виплачується. Під час локауту за працівником також зберігається робоче місце. Угодою про виконання вимог страйку може бути передбачено оплату часу локауту.

  • Парадигма перемоги, або Євгеній Єнін у «Погляді Фазекоша»

    10 червня 2020 року в Міністерстві закордонних справ України відбулася зустріч творчої групи відеопрограми “Погляд Фазекоша” з заступником Міністра закордонних справ України Євгенієм Єніним.

    Парадигма перемоги, або Євгеній Єнін у «Погляді Фазекоша»

    В 40-хвилинній розмові розглянули багато актуальних питань роботи МЗСУ, Генеральної прокуратури на переломних етапах новітньої історії України, конфлікт на Сході України, Мінські угоди, взяття в полон українських моряків росіянами в Керченській протоці, збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі тощо.

    Одне з найбільш актуальних питань, яке турбує багатьох українців, прозвучало від імені ведучої Дарії Біловар, яка поцікавилась, наскільки швидко можуть бути відкриті кордони з ЄС. Адже на сьогодні вже відомо, що з 15 червня кордони Євросоюзу відкриваються для іноземців. Але українських громадян немає середи тих, кому дозволено безперешкодний в’їзд до тієї ж Греції. Інша країна Європи, Чорногорія – відкриває кордони для туристів зі 120 країн світу, але не для України. На думку Є.Єніна, державі дійсно не слід забувати про те, що вона має забезпечити право громадян на відпустку в літній період. Водночас в цьому аспекті є два головні моменти: це внутрішні рішення країн Євросоюзу та захист українців від негативного впливу пандемії. Адже кордони відкриваються не просто для усіх іноземців, а тих країн, які мають відповідні статистичні показники. Наприклад, та ж Чорногорія відкрила кордони лише для тих держав, рівень захворюваності в яких не перевищує 15 осіб на 100 тис населення. В Україні цей показник поки що значно вище. Врешті-решт, не хотілося б, щоб в гонитві за необхідністю відпочинку постраждалими виявились самі українські туристи, і як наслідок країна отримає черговий спалах пандемії, але вже у осінньо-зимовий період.

    Значну увагу в інтерв’ю було акцентовано і на попередній роботі Євгенія Єніна, коли він працював заступником Генерального прокурора. На запитання Олексія Фазекоша про успішність реформи прокуратури, Є.Єнін наголосив, що будь-яка справжня реформа не може бути швидкою, та й не слід забувати про те, що за кожною реформою стоять конкретні люди. Наразі є певні недоопрацювання в системі реформування прокуратури, але прокуратура однозначно потребує «свіжої крові», тобто молодих, кваліфікованих, з нулевою толерантністю до корупції спеціалістів. Що ж стосується часу, коли реформу прокуратури можна буде вважати завершеною, і завершеною вдало, то про це можна буде говорити не раніше, аніж прокуратура стане повністю незалежною (віддаленою) – як від політики, так і від надмірного впливу громадськості, в тому числі і через ЗМІ. Тому що будь-які процесуальні дії не можуть відбуватись в режимі онлайн. В будь-якій демократичній країні прокурори (слідчі, детективи) коментують справи виключно після того, як справа передана до суду, а не під час її розслідування. Також, на думку Євгенія Єніна прокуратура рано чи пізно, але має стати вузькоспеціалізованою – адже не можна бути фахівцями одночасно у всьому. Незмінним трендом прокуратури має бути її сучасність – прозорість та діджиталізація процесів в прокуратурі дозволить вивести її роботи на новий рівень.

    Парадигма перемоги, або Євгеній Єнін у «Погляді Фазекоша»

    Дізнавшись про можливість інтерв’ю з Євгенієм Єніним, редактори порталу «Резонанс» попрохали Івана Правдіна переадресувати одне з питань. Зокрема, існує думка, що представники української влади взагалі не співпрацювали з італійським слідством у справі вбивства журналіста Андреа Рокеллі в Слов’янську в 2014 р. під час АТО, що стало причиною жорсткого покарання для екс-бійця Нацгвардії Віталія Марківа. Євгеній Єнін не погодився з такою тезою і як представник МЗС, і як колишній радник-посланник Посольства України в Італійській Республіці і як колишній працівник Генпрокуратури. Справа в тому, що не правильно вважати, що долею нашого бійця не опікувались на найвищому рівні. Суд над Марківим був на контролі і Генпрокуратури, і МЗС, і Президента України Володимира Зеленського, і навіть Папи Римського. Але крапку в цій справі може поставити виключно італійський суд. Єдине, в чому запевнив Є.Єнін українська сторона (і по лінії МЗС, і по лінії Офісу Генпрокурора) зараз намагаються надати максимум інформації (додаткові аргументи, що доводять невинуватість нашого громадянина) по цій справі до апеляційного суду, аби переглянути судовий вирок Марківу, який на думку багатьох правників-міжнародників є надзвичайно жорстоким. Мабуть, не в останню чергу і через однозначний вплив на цю справу з боку РФ. В будь-якому випадку в МЗС будуть максимально підтримувати нашого співвітчизника, який воював за Україну.

    Що стосується справи про збиття малазійського лайнера над Донбасом, то тут слід зазначити, що заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін делегований Президентом саме на кураторство цієї справи (так само як і у справі про збитий літак в Ірані). А отже не дивно, що дипломат брав участь в міжвідомчій команді (ГПУ, МЗС, Мін’юст), яка узгоджувала з іншими державами формат притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто збив літак МН17 над Донбасом. В «Погляді Фазекоша» Євгеній Єнін ще раз нагадав, як рухається ця справа і яка ймовірність покарання винуватих. Зокрема, заступник міністра закордонних справ розповів про два окремих напрямки діяльності в контексті збитого малайзійського Боїнга. За словами Є.Єніна, перший напрямок – кримінально-процесуальний. Буквально напередодні запису фільму (8 червня) нідерландський суд продовжив слухання щодо дій окремих громадян, причетних до збиття Боїнгу. Серед тих, кому повідомлено про підозру, три громадянина РФ і один громадянин України. «Ми знаємо, що цими особами список не обмежиться. Наші органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокуратури йдуть вперед і згодом планують повідомити про підозри й іншим фігурантам. Ми впевнені, що підозри поширяться не лише на членів екіпажу ЗРК «Бук», тих, хто брав участь в цьому злочині, а й на тих, хто забезпечував їм політичне прикриття. Хочу зазначити, що ця робота ведеться не тільки українськими правоохоронцями. Йдеться про дії спільної слідчої групи за участю Нідерландів, Бельгії, Малайзії та Австралії», – сказав дипломат.

    Другий напрямок діяльності міністерства закордонних справ, за словами Євгена Єніна, полягає в тому, що ситуація з Боїнгом є однією зі складових нашого позову в рамках Міжнародної Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму. В листопаді цього року російська сторона має подати свій контрмеморандум у цій справі і їй доведеться якимось чином пояснювати суду, як так сталося, що екіпаж російського ЗРК «Бук» було доставлено на територію українського Донбасу за сприяння аеромобільних підрозділів РФ. «Ми, безумовно, розраховуємо на встановлення справедливості в цьому питанні і притягненні російської сторони до міжнародно-правової відповідальності за порушення норм Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму», – зазначив Євгеній Єнін.

    Не оминули у розмові з дипломатом і майбутнього консульської служби, що також є одним з профільних напрямів діяльності Євгенія Єніна. Адже не секрет, що у період 2014-2016 років багато консульських служб було скорочено. Але в умовах гібридної дипломатії, коли з антиукраїнською пропагандою слід боротись на всіх рівнях, Є.Єнін з приємністю відмітив, що Президент почув аргументи МЗС і погодився відновити чимало консульських служб, зокрема і у Марселі (Франція), місті, в якому російські дипломати інколи проявляють просто шалену активність стосовно популяризації ідей так званого «руського миру».

    Грунтовно поспілкувались члени творчої групи з Є.Єніними і щодо врегулювання війни на Сході України. Висловивши ряд цікавих думок з цього питання, заступник міністра все ж наголосив, що головне – не просто досягти мир на Донбасі, а втримати його. І лише такий результат буде вважатись перемогою.

    Іван Правдін

  • У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    Відомство ставить «палиці у колеса» нової політичної сили

    У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    У середу, 10 червня 2020 року, біля будівлі Міністерства юстиції України відбувся мітинг за участю лідера партії «Національна платформа» Катерини Одарченко, членів партії, активістів і прихильників партії, а також ГО «Стоп корупції» та безпосередньо Романа Бочкали.

    Міністерство юстиції запідозрили у боротьбі зі здоровою політичною конкуренцією на місцевих виборах. Це проявляється в затягуванні реєстрації партій. Однією з таких партій є «Національна платформа».

    Політична сила вимагає, щоб міністр юстиції Денис Малюська відзвітував перед народом про непрозорі рішення відомств. Понад півроку партія збирала підписи, але пройти реєстрацію у Міністерстві юстиції так і не вдалося.

    «Ми зібрали понад 14 тис. підписів публічно, це було зафіксовано знімальною групою проекту «Стоп корупція» по всіх регіонах. І кожен раз політична сила отримувала різного роду відписки, на кшталт того, що статут не відповідає Конституції України, або під час карантину є проблеми з прийняттям документів. Тому сьогодні ми хочемо звернутися до цієї структури і реєстратури Міністерства юстиції і до самого міністра, зокрема до заступника міністерства юстиції щодо державної реєстрації Ольги Миколаївни Онищук, яка відповідає за цей вектор. Це феномен: ми як партія не перекуповуємо юридичних осіб, а зібрали актив. Не реєструвати такі партії – це прояв боротьби з політичною конкуренцією на місцевих виборах. Ми сподіваємося на схвальну відповідь.

    Сьогодні ми прийшли невеликим складом, всього семеро людей. На найближчому з’їзді до карантину у нас було 120 людей, які підписували це звернення. А взагалі в Україні у нас 500 активних громадян, які об’єднуються в осередки. Під час карантину ми ведемо активну комунікацію в соціальних мережах, де ми обговорюємо програму партії.

    На даному етапі ми зустрілися з такими проблемами, як затягування процесу підписання, небажання приймати документи, формальні відписки, а також відповіді з приводу реєстрації, які ми вважаємо дискримінаційними.

    Зокрема, є зауваження до нас щодо статуту. Хоча всі статутні відносини – це питання виключно внутрішньопартійної демократії, а не питання міністерства юстиції.

    Міністерство юстиції не має права регулювати такі речі. Насправді, наш статут не відрізняється від статуту інших партій, «Голоси», «Батьківщини» або інших політичних партій.

    Такі моменти можна сприймати як прояв небажання реєструвати партію.

    У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    Якщо міністерству юстиції ми представляли керівників місцевих осередків і є зауваження, що в певних регіонах підписи не відповідають дійсності. Ми не можемо переглядати 14000 підписів і я дуже сумніваюся що люди під час карантину перевіряли ці підписи», – заявила Катерина Одарченко.

    За її словами, політична партія «Національна платформа» звернулася до міністра юстиції Дениса Малюськи і до заступника Ольги Онищук, яка є профільним заступником міністра з реєстрації.

    «Нам дали відповідь, що будуть розглядати. І пройшло вже три місяці і нам потрібні чіткі відповіді», – зазначила партійний лідер.

    «Я особисто як співголова партії. Дмитро відповідальний за створення національної ідеї. Тетяна координує місцеві осередки. Ми дуже потужно працюємо в цьому векторі. Наша структура абсолютно відкрита», – підкреслила Катерина Одарченко.

    У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    «Політична конкуренція – це метод розвитку країни, метод розвитку демократії. Усі політичні сили, які публічно створюють партії, в основному підписи ніхто не збирає, а перекуповують юридичну особу, змінюють назву і потім йдуть начебто новим брендом. Тим хто йде правильним шляхом, а таким шляхом йшла «Сила людей», «Демократичний Альянс», зараз «Народна платформа». І такі партії повинні допускати до участі в політичному процесі», – зазначив Роман Бочкала.

    У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    В кінці мітингу партія висловила надію, що в цьому місяці вона отримає ствердну відповідь щодо реєстрації політичної сили, або ж їй доведеться переходити до агресивних дій до збору 14000 людей. Вже як мінімум 500 готові їхати на мітинг і звертати увагу саме на проблему політичної конкуренції та політичної заангажованості Міністерства юстиції України.

    У Києві відбувся мітинг на підтримку політичної партії «Національна платформа»

    Фото: прес-служба партії «Національна платформа»

  • Головні правила здорового харчування: поради нутриціолога

    Найпоширенішим побажанням на свята і дні народження, безумовно, є побажання бути здоровим. Звичайно, здоров’я потрібно кожному, без нього все інше втрачає сенс. Але погодьтеся, далеко не завжди ми докладаємо достатніх зусиль для цього, хоча знаємо про те, що домінуюча роль в збереженні нашого здоров’я лежить за межами медичних установ і знаходиться в наших руках. Про що ми не повинні забувати? Як акумулювати життєві сили? Сьогодні свою відповідь на ці питання намагається дати відносно молода наука – нутриціологія (в перекладі з грецької мови – наука про харчування).

    Головні правила здорового харчування: поради нутриціолога

    Нутриціологія стверджує, що здоров’я, якість і тривалість життя багато в чому залежать від того, що ми їмо, з чого приготовлена наша їжа, та як ми її споживаємо. Життєві сили, здоров’я і хвороби – все це результат нашого харчування. Людський організм постійно оновлюється. Кожну хвилину основні структури організму зношуються і замінюються новими клітинами і компонентами. Протягом 5 років близько 95% нашого тіла повністю оновлюється, і яким воно буде, безпосередньо залежить від того, які цеглини для будівництва свого організму ми використовуємо. Тому сьогодні ми маємо те, що їли вчора і позавчора. Якщо їжа бідна корисними цеглинками, то мозок, як єдиний виконроб, змушений думати, як би залатати наявні діри, куди в першу чергу направити дефіцитний будівельний матеріал. Відповідно, чим менше поживних речовин, необхідних для відтворення нових клітин, тим більше виникає проблем.

    Часто нутриціологів плутають з дієтологами, але між ними є суттєва різниця. Дієтолог – це лікар, який спеціалізується на різноманітних варіантах харчування, спрямованих на лікування того чи іншого захворювання або будь-яких патологій. Нутриціологи ж допомагають людині розібратися в своєму щоденному раціоні, знайти основні помилки і скоригувати його відповідно до поставленої мети. І першими, хто дізнається про нутриціологію, є люди, які прийняли рішення вести здоровий спосіб життя.

    Як нагодувати всіх з користю для здоров’я, щоб при цьому ніхто не залишився голодним або незадоволеним, чому нутриціологія – це їжа майбутнього, розповіли недавно Олеся Комаровська та Людмила Христьян з Мукачева. Як розташування зірок впливає на долю людини, так і підбір продуктів харчування впливає безпосередньо на здоров’я людини. Причому який життєвий парадокс – зустріч із закарпатськими нутриціологинями відбувалась в Moloko Cafe, що на вулиці Миру, 11, але ж саме молоко – найгарячіша тема для дискусії в нутриціології (кому, як і в якій кількості його потрібно споживати). До речі, сфера харчування тим і складна, що існує маса досліджень з основних тем, які суперечать один одному. А тому без порад досвідчених фахівців зазвичай не обійтись. Розповідь Олесі Комаровської та Людмили Христьян була дуже пізнавальною, але все ж носила більш конкретизовано індивідуальний характер.

    Натомість, для тих читачів, які взагалі ніколи не чули про нутриціологію, ми підібрали декілька універсальних правил здорового харчування

    Правило № 1. Жодного дня без овочів і фруктів
    Фрукти і овочі є основним джерелом клітковини, необхідної людям будь-якого віку. Саме тому людині потрібно з’їдати не менше 700 г овочів і фруктів щодня. Ідеальним вирішенням проблеми стане звичка тримати на столі вазу з фруктами: розташовуючись на видному місці, вона не залишить вибору любителям перекусів. Класти в цю вазу краще «сезонні» фрукти – так ви вбережете сім’ю від хімікатів, які використовують для швидкого дозрівання плодів.

    Правило № 2. З молоком удвічі смачніше
    Найкорисніше молоко – парне, що містянам, як правило, недоступно. Але і в супермаркеті можна вибрати молоко для здоров’я всієї родини. Перш за все, дивіться на термін придатності – якщо він невеликий, значить, продукт без консервантів. Краще вибрати молоко з маркуванням «нормалізоване». А ось в продукті з написом «відновлений продукт» користі менше.

    Правило № 3. Холестерину – бій?
    Не варто уникати холестерину, вважаючи його шкідливим: в невеликих кількостях він необхідний людині, оскільки є будівельним матеріалом для клітин. Не треба й «знежирювати» раціон сім’ї, думаючи, що робите добру справу, – як надлишок, так і нестача цього важливого поживного елементу здатні привести до порушення обміну речовин. У день необхідно з’їдати близько 20-30 г жиру в чистому вираженні. Саме стільки міститься, наприклад, в склянці очищеного насіння. Небезпечним видом жирів вважаються трансжири, які отримують шляхом «перетворення» рідкого масла в тверде. Так роблять маргарин, який довго зберігаються і має низьку ціну.

    Правило № 4. Десерт зроби сам
    Основна небезпека, яку несуть в собі солодощі, полягає в неконтрольованому посилення апетиту. Через годину після перекусу тортиком людина знову зголодніє. Не позбавляйте себе смакоти взагалі – в день бажано з’їдати хоча б один смаколик. Безпрограшним варіантом нутриціологія вважає приготування солодощів в домашніх умовах: можна запікати в духовці яблука з ягодами і медом, сирники з родзинками – існує маса рецептів корисних і смачних десертів. Як правило, головний ласун в сім’ї – дитина. Її не потрібно позбавляти шоколадок. Просто слідкуйте, щоб солодощі не принесли малюкові шкоди. Перш за все, не тримайте їх на видному місці. Видавайте дитині цукерки або печиво завжди в один і той же час дня і в певній кількості. І головне – робіть це тільки після основного прийому їжі.

    Правило № 5. «Гарячий» вечір
    На вечерю краще їсти підігріту їжу, так як в цьому випадку вона швидше засвоюється. До кінця дня швидкість обміну речовин сповільнюється – той, хто звик вечеряти щільно, може попрощатися з хорошою фігурою. Вечірня трапеза не повинна бути висококалорійною: це може бути куряча грудка з овочами, риба на пару. Увечері не варто їсти вуглеводи, особливо це стосується шоколаду, круп, картоплі, – досить вживати їх протягом дня.

    Винайти схему харчування, яка підходила б всім, неможливо. Однак, за словами нутриціологів, складаючи меню для сім’ї, можна взяти за основу оптимальне співвідношення, коли на вуглеводи припадає половина від добової порції калорій, на білки – 20%, а на жири – близько третини. Вважається, що білкову їжу краще їсти ввечері, вуглеводи – залишати на ранок, а жири ідеальні для обіду.

    Коротше кажучи, нутриціологія – це наука про те, як позбутися стереотипів, пов’язаних з харчуванням.

  • Фото та відеофіксація автопорушень, або Повернення «листів щастя»

    Кондратенко Тетяна, адвокат АО «АФ» АКТІО»

    З 01 червня 2020 року почала функціонувати система фотовідеофіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка дозволить за допомогою технічних засобів (приладів контролю) в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень, дані якої стануть підставою для притягнення власника/належного користувача транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

    Фото та відеофіксація автопорушень, або Повернення «листів щастя»

    Систему фотовідеофіксації вже неодноразово намагались впровадити на території України, однак попередні спроби виявились невдалими через неточності формулювань статей Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за якими до відповідальності притягували власника/співвласника транспортного засобу, а не особу, винну в скоєнні правопорушення.

    Наразі ж внесли зміни до закону, які дозволяють притягати до відповідальності не лише власників, а й належних користувачів транспортних засобів (належним користувачем є фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користування ним, в разі внесення відомостей щодо них до Єдиного державного реєстру транспортних засобів).

    Однак суперечливі моменти все ж залишились, які у випадку складання постанови відносно власника, який не порушував Правила дорожнього руху, можуть стати підставою для скасування постанови в судовому порядку (шляхом подання адміністративного позову до районного суду за місцем проживання/реєстрації особи або за місцем знаходження патрульної поліції), визначено в статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для подання позову 10 днів з дня набрання постановою законної сили (стаття 289 КУпАП).

    Планується, що на першому етапі впровадження система буде використовуватись тільки для фіксації, оформлення та притягнення до відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів (передбачена відповідальність статтею 122 КУпАП).

    В подальшому ж система буде використовуватись також для фіксації, оформлення та притягнення до відповідальності за проїзд на заборонений сигнал світлофора; порушення правил зупинки і стоянки; порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів; порушення встановленої для транспортних засобів заборони виїзду на смугу зустрічного руху; порушення правил руху через залізничний переїзд; порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарними чи пішохідними доріжками.

    Фото та відеофіксація автопорушень, або Повернення «листів щастя»

    На даний час в м. Києві вже встановлено 20 камер фотовідеофіксації дорожнього руху, адреси їх розташування розміщені на сайті МВС України
    (https://mvs.gov.ua/ua/news/28919_U_Kivi_zapracyuvali_pershi_20_kamer_fotovideofiksaciii_dorozhnogo_ruhu.htm). Також планують встановити ще 30 камер у Київській області, однак поки не має інформації, де саме їх встановлять.

    Які правові підстави застосування системи фотовідеофіксації?
    Правові підстави застосування системи визначені в КУпАП (статтях 141, 142, 122, 2791, 2793 КУпАП) та розроблених на їх застосування відповідних документів МВС України – інструкцій та наказів про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень в автоматичному режимі; оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення; обмін інформацією з Міністерством інфраструктури України тощо. При порушенні встановлених обмежень швидкості руху система в автоматичному режимі буде фіксувати таке порушення шляхом здійснення фото/відеозаписів та передавати інформацію до Центру обробки даних автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції. Далі уповноважений співробітник встановить особу власника або користувача транспортного засобу (за допомогою Єдиного державного реєстру транспортних засобів) та складе постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Хто винний?
    Відповідно до статті 142 КУпАП, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122 КУпАП може бути визнано належного користувача, а в разі відсутності даних про нього – власника транспортного засобу. Зауважимо, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів можуть бути внесені дані лише про одного належного користувача.

    Оскільки система фіксує порушення саме транспортного засобу, уповноважений співробітник поліції отримає дані з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, і в разі відсутності інформації про належного користувача, складе постанову відносно власника транспортного засобу, якому і направить «лист щастя».

    Однак власника транспортного засобу можуть і не притягнути до адміністративної відповідальності в разі наявності підстав, визначених статтею 2793 КУпАП, а саме, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою законної сили:

    – водій, який порушив Правила дорожнього руху, напише заяву про визнання факту адміністративного правопорушення, надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності та сплатить штраф;

    – власник транспортного засобу надасть документ, який підтвердить, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або в разі протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу.

    Тому, якщо за характером діяльності, ви систематично передаєте транспортний засіб іншій особі, рекомендуємо своєчасно вносити дані про таку особу (належного користувача) до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (можна внести за допомогою Електронного кабінету водія).

    Що таке порушення встановлених обмежень? За яку швидкість будуть карати: в місті/за межами?
    Відповідно до Правил дорожнього руху дозволена швидкість руху становить:
    o у населених пунктах – не більше 50 км/год (пункт 12.4);
    o на автомобільних дорогах за межами населених пунктів – не більше 90 км/год (пункт 12.6);
    o на автомобільних дорогах з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год, на автомагістралях – не більше 130 км/год (пункт 12.6).

    В період з 01 квітня до 01 листопада на деяких ділянках доріг м. Києва дозволена максимально допустима швидкість руху транспортних засобів 80 км/год (просп. Р. Шухевича (від Московського мосту до вул. О. Бальзака), вул. Набережно-Рибальська (від Гаванського мосту до вул. Електриків), Наддніпрянське шосе, Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе), Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного), вул. Саперно-Слобідська (від вул. М. Грінченка до Південного мосту), просп. М. Бажана (від Південного московського переходу до Харківської площі).

    Фото та відеофіксація автопорушень, або Повернення «листів щастя»

    Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності буде перевищення швидкості руху більш як на 20 км/год.

    Для прикладу, в місті Києві за загальним правилом дозволено рух транспортного засобу зі швидкістю 50 км/год, отже підставою для складання постанови про адміністративне правопорушення буде рух зі швидкістю від 73 км/год (система передбачає можливу похибку до 3 км/год.), а на ділянках, де передбачено швидкість руху 80 км/год, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності буде рух зі швидкістю 103 км/год.

    Порядок надсилання протоколу від МВС до власника. Як довго лист буде знаходитись на пошті?
    Після складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення вона повинна бути направлена рекомендованим листом (з повідомленням) за місцем реєстрації/проживання власника транспортного засобу, якщо власник є фізичною особою, або за місцем знаходження, якщо власник є юридичною особою. Такий лист буде зберігатись в поштовому відділенні протягом місяця (пункт 116 Правил надання послуг поштового зв’язку), після чого він буде повернутий відправнику (патрульній поліції).

    Також існують електронні ресурси, які адмініструє МВС України, які допоможуть дізнатись про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: e-driver.hsc.gov.ua (електронний кабінет водія) або bdr.mvs.gov.ua (сервіс перевірки подій з ознаками адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху).

    Коли постанова набере законної сили?
    Постанова про адміністративне правопорушення набере законної сили з дня її отримання особою або з дня повернення поштового повідомлення про вручення/відмову в отриманні/повернення поштового відправлення з відміткою про невручення (стаття 2791 КУпАП).

    Тобто, постанова набере законної сили:
    – або в день отримання особою цієї постанови,
    – або приблизно через місяць після складання постанови (після повернення до відправника (патрульної поліції) конверту (з постановою) за закінченням терміну зберігання.

    Для прикладу, якщо система зафіксує порушення Правил дорожнього руху 01.06.2020 року, того ж дня складуть постанову, яку 03.06.2020 року направлять поштовим зв’язком, через 2-3 дні (час пересилання між поштовими відділеннями), конверт надійде до поштового відділення (за місцем проживання/реєстрації порушника), де буде зберігатись 30 днів, а отже постанова набере законної сили 05/06.07.2020 року.

    Як сплатити штраф?
    За перевищення швидкості руху транспортних засобів більш, як на 20 км/год, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за перевищення більш як на 50 км/год – 510 грн. (частина 1 та 3 статті 122 КУпАП).

    Фото та відеофіксація автопорушень, або Повернення «листів щастя»

    Водночас, стаття 3011 КУпАП передбачає можливість сплати 50% штрафу за умови сплати цієї суми (127,5 грн./255 грн.) протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постанови. Під банківськими днями слід розуміти робочі дні.

    В постанові про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені реквізити для сплати штрафу, за якими особа зможе сплатити штраф в будь-якому відділенні банку, а також за допомогою Приват 24, додатку Ощадбанк 24 тощо. Крім того, сплатити штраф можна за допомогою Електронного кабінету водія. Підтвердженням сплати штрафу буде квитанція, в тому числі й в разі сплати за допомогою інтернет-ресурсів (при сплаті за допомогою інтернет-ресурсів також формується квитанція), яка є належним доказом сплати штрафу.

    В разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, таку постанову передають для примусового виконання до структурного підрозділу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, і в цьому випадку відповідно до статті 308 КУпАП доведеться сплатити подвійний розмір штрафу та витрати, пов’язані з примусовим виконанням постанови (10 відсотків від суми штрафу).

    Водночас, свідоме неотримання постанови про адміністративне правопорушення, для порушника є поганою стратегію, оскільки навіть, якщо він не отримає постанову (в такому випадку конверт повернеться за закінчення терміну зберігання), це не стане перешкодою для передання постанови до структурного підрозділу державної виконавчої служби, для примусового виконання. І за такого розвитку подій одного дня особа може випадково дізнатися, що під час виконання цієї постанови державний виконавець наклав арешт на її майно/грошові кошти на рахунках.

    Рекомендації:
    1. Якщо особа порушила встановлені обмеження швидкості руху та існує ймовірність, що це було зафіксовано в автоматичному режимі, з метою своєчасного отримання постанови, рекомендуємо перевіряти поштову скриньку впродовж найближчих декількох тижнів або зареєструватись в Електронному кабінеті водія та отримувати інформацію за допомогою цієї програми.

    2. Якщо особа отримала постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, але не була за кермом, варто повідомити водія, який був за кермом на момент вчинення порушення, про складену постанову та запропонуйте йому написати заяву про визнання ним факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

    3. Якщо особа не керувала транспортним засобом/не визнає свою вину та/або постанова містить недоліки, в такому випадку варто звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства та оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили, до районного суду за місцем проживання/реєстрації цієї особи або до Солом’янського районного суду м. Києва (за місцем знаходження патрульної поліції).

  • Несвятковий День Розсіяного склерозу

    Інколи очевидні відповіді на нескладні питання можуть бути щонайменше неточними. Я традиційно про своє. Цього разу про Всесвітній день боротьби з розсіяним склерозом, чи Всесвітній день розсіяного склерозу (World Multiple Sclerosis Day).

    Несвятковий День Розсіяного склерозу

    То це свято?

    Не треба кидати в мене капцями – що таке розсіяний склероз, я знаю точно. І, на жаль, навіть більше за деяких лікарів. Смішки смішками, але молода лікарка, недавня випускниця медичного університету, вислухавши моє повідомлення про причини другої групи інвалідності, стурбовано спитала: «То це у вас тиск високий?». Абзац! Це замість обсценної лексики. Я ж людина стримана (майже).

    То чи не свято, якщо бодай раз на рік розсіяний склероз привертає увагу суспільства? Сольну партію серед хвороб зараз виконує коронавірус. Так воно чи не так, а якось інак, але ж маємо те, що маємо. А думаєте, хтось згадав під час усіх коронавірусних вересків, що до групи підвищеного ризику належать люди з РС? Ну, оті самі, що «із зависоким тиском». А про те, що рухатися їм треба обов’язково? І про те, що просидіти два чи й більше місяців вдома означає для них тільки неймовірно великий ризик не ходити ніколи? Думаєте, хтось із медичних працівників бодай раз зателефонував і чимось поцікавився? Чи хтось допомогу запропонував із соціальних служб? Тут і родичі, як є, не завжди згадають, а я на державні інституції замахнулась! Цирк!

    Про онкологію пам’ятаємо. Про ВІЧ/СніД не забуваємо. Про серцево-судинні хвороби забути не можна. А ось розсіяний склероз — або «зависокий тиск», або «це ви, бідненька, нічого не пам’ятаєте», або «та воно ж без температури».

    А чи багато людей знають, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) розсіяний склероз посідає стійке третє місце серед причин повної інвалідності людей працездатного й репродуктивного віку? Хитромудро? Спрощую. Люди молоді, які можуть працювати й народжувати дітей, стають не просто інвалідами, а повними інвалідами, які потребують щохвилинної допомоги сторонньої людини, саме через розсіяний склероз мало не найчастіше — випереджають лише травми й ревматологічні проблеми. Це статистика не смертності, а інвалідизації. Людина живе, але вона інвалід, тобто має обмежені можливості в життєвому просторі. Вибачте за нетолерантність – каліка, або людина з особливими потребами, чи то про повну інвалідність ідеться, чи про часткову. А за багато років хвороби можу точно сказати, що розсіяного склерозу навіть смертельному ворогу не побажаєш.

    То хто знає про нас? Хто знає про наші потреби? Хто ладен якщо не допомагати, то принаймні не заважати? І хіба не свято, якщо маємо можливість хоч раз на рік спробувати привернути до себе увагу?

    Сказати про розсіяний склероз усе неможливо. Але наберіться терпіння довідатись бодай про дещицю проблем, із якими живуть (поруч із вами живуть) молоді й середнього віку люди – талановиті, працьовиті, беручкі до роботи. Але без роботи. Відтак без грошей. Відтак без можливості не лікуватися, бо лікування практично немає, а бодай уникати загострень. Отож, по пунктах.

    Діагностика й лікування
    Ну, хто ж не знає, що для успіху будь-якої справи потрібна точна діагностика? Але розсіяний склероз чомусь діагностують так собі. То ЛОР, то окуліст, то вся поліклініка разом і по черзі. То тобі ОНМК впродовж кількох років, аж поки не почнеш волати, що гострі стани (а ОНМК – це гострі порушення мозкового кровообігу) роками не тривають. То тобі енцефалопатія невстановленого генезу (то встановіть, до трясці)… Аж поки комусь спаде на думку зробити МРТ. І ще спробуй переконати! Та ще ж пильнувати треба, щоб це було дослідження мозку… Припустімо, діагноз є. Але починаються пригоди з лікуванням.
    Річ у тому, що причини РС дотепер не з’ясовані. А як лікувати те, що взялося невідомо звідки й невідомо чому? Отож… Фармацевтичні гіганти всього світу шукають, як зарадити хворобі. І навіть якісь здобутки є – проблему остаточно не вирішують, але перебіг захворювання пригальмовують.

    Несвятковий День Розсіяного склерозу

    Відволічусь трохи. При РС імунна система чомусь починає знищувати не чужі клітини (віруси чи бактерії), а клітини власного організму – мієлінову тканину, яка, власне, і передає нервовий сигнал. Мієлін знищений – нервові сигнали нікуди не проходять. Руки не працюють, ноги не ходять, очі не бачать, організм виконує такі номери, що… Краще промовчу, щоб нікого не травмувати. Певної «програми» немає, тому кожен хворий справді унікальний. Та ще ж і таку халепу, як індивідуальна реакція, ніхто не скасовував.

    Отож, основне лікування намагається якось вплинути на імунну систему. Ліки ці збіса дорогі й потрібні не місяць, чи рік, чи п’ять років, а все життя. Основні ліки (це було підкреслення).

    Основне лікування має надаватися державним коштом. Але буває по-всякому. Та своїм коштом ліків цих купити не можна, навіть якби цей кошт був, – немає їх тепер в аптечній мережі… Не забуваємо, що йдеться про інвалідизацію працездатного й репродуктивного населення. І кого це турбує? Хто переймається?
    …А ще є симптоматичне лікування. І цікаво, що жоден препарат не входить до переліку «Доступних ліків». В Україні на РС хворіє близько двадцяти тисяч людей. І всі вони змушені купувати дорогі, дуже дорогі, дорогезні препарати… Чи хтось відмовиться від такого бізнесу? А препарат, скажімо, за 700-800 гривень на десять днів — це навіть не дорого, а так, тьху… А підтримка нирок і печінки, через які проходить кілограми хімії? «Канефрон» (рослинний препарат такий, хороший) треба пити місяців три підряд. Одна упаковка, якої вистачить на десять днів, коштує близько трьохсот гривень. Рахуйте, пам’ятаючи, що це не основне й далеко-далеко не все.

    Ага, і пенсіон три з половиною тисячі. Гривень. Із яких половину треба віддати за однокімнатну шпаківню в «хрущівці». Та це у мене. Багато хто й того не має. Де держава? Там, де й завжди. Де благодійні фонди? Там же. Хоча ні, благодійні фонди цікавляться більш прибутковими й більш престижними/розкрученими проектами (вони ж хвороби).

    Матінко Божа! До чого дійшли! Престижні хвороби! Ну, а як сказати, коли про туберкульоз, ВІЛ/СНІД чи про цукровий діабет хоч позірно дбають, а про розсіяний склероз навіть не чули?

    Про державний кошт. На початку 2020 року Київ одержав препарати за 2018 і 2019 рік. Ну, так були організовані закупівлі. Хто там розповідав про ефективність медреформи? А не вірите, то ось і документи МОЗу: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-06022020–266-pro-rozpodil-likarskih-zasobiv-dlja-likuvannja-hvorih-na-rozsijanij-skleroz-zakuplenih-za-koshti-derzhavnogo-bjudzhetu-ukraini-na-2018-rik і https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-06022020–265-pro-rozpodil-likarskih-zasobiv-dlja-likuvannja-hvorih-na-rozsijanij-skleroz-zakuplenih-za-koshti-derzhavnogo-bjudzhetu-ukraini-na-2019-rik. А за вікном мало не середина 2020-го. Я чула (джерела не просто перевірені, а надійніших не буває), що, скажімо, Копаксону навіть не було в переліку ліків, дозволених для закупівлі. Іще Кабмін Гройсмана не затвердив (вгадайте, з чиєї подачі). Як уже виборсалися з цієї ситуації, не маю поняття. Як і про те, чи виборсались. Києву трохи легше, бо щось купується міським коштом. Хоча не вистачає ж і так. А десь не в столиці?..

    А ще можна згадати про визначення групи інвалідності. Ну, про це я розповідала. Той іще квест. Перемогу отримує найвитриваліший. Чесно кажучи, навіть раніше пройти цей шлях було… Ну, як у тринадцятому колі пекла, куди Макар телят не ганяв і навіть Данте не спускався. Але що робиться тепер, навіть боюсь уявити… Сімейний лікар має дати цидулку, за якою калічка з особливими потребами має потрапляти до «профільних спеціалістів» числом, здається, шість. А прийом не в одному місці й не в один день – може й на місяць розтягтися. Так і пильнуй, щоб усі довідки були дійсними, а то МСЕК розмовляти відмовиться. А МСЕК, він такий! Здавна такий!

    Може, хтось в курсі, чому невиліковна хвороба з винятково негативним прогнозом не дозволяє отримувати постійну групу? Це чийсь бізнес? Нічого особистого?

    Несвятковий День Розсіяного склерозу

    …Ага, про лікарів. Хто може пояснити, якого милого треба ходити до сімейного лікаря, який про РС може й не знати нічого? Тиск чи пам’ять як знання не зараховуються. Чому для хворих на РС не визначений як основний лікар фахівець-невролог? Та й не кожен невролог на РС добре розуміється. Чи це не проблема? Це якось передбачено бодай у якомусь варіанті злощасної медреформи? Третя у світі причина повної інвалідизації! І тихо, як у вусі…

    Чи говорити немає про що?

    Маю друзів по всьому світі – всюди РС є державним клопотом. Повністю державним. Але я, коли читала текст закону про медичну реформу, про РС не знайшла ані слова. Що там про порятунок потопельників казали? І прихильники медреХВорматорства натовпом на захист стають… Так, мовчу, нервуватися не можна.

    Дослідження
    Подейкують, що неврологи всього світу переймаються причинами розсіяного склерозу. Справді, не можна знайти ліки від напасті, яка невідомо звідки й невідомо чому. Але дослідження проводяться. Мо’, бодай щось знайдеться.

    Виправте, якщо помиляюсь, але в Україні дотепер про клінічні дослідження препаратів таки було щось чути. Не буду вдаватися до аналізу діяльності Уляни Супрун (не мої повноваження), але розмови довкола клінічних досліджень, дозвіл на які вона підписала, були дурними й несправедливими. Які вже були думки у тодішньої в.о., то діло десяте, але клінічні дослідження часто були єдино можливим шансом для людей із РС.

    Із власного досвіду можу запевнити, що саме участь у таких клінічних дослідженнях давали можливість отримувати належний медичний супровід багатьом хворим на розсіяний склероз.

    Наскільки знаю, зараз такі дослідження не проводяться. А шкода. Дуже шкода.

    Але знаю точно, що українські вчені могли б здобути всі можливі медичні премії світу з Нобелівською включно. Уже кілька років розповідаю, що в одному класі вчилося троє людей, яким приблизно в один і той же час був поставлений діагноз розсіяний склероз. Це був клас, у якому я вчилася кілька десятків років тому. Одна людина – це я, білявка; друга людина – чорнява жінка; третя людина – чоловік. Це практично неймовірно! Але це так. В одному класі ми вчилися тільки з сьомого по десятий. Більше нас трьох ніщо й ніколи не поєднувало…

    Це не підстава для роздумів? Це не шанс знайти чи хоч пошукати розгадку? Чи заради Нобелівської премії, чи заради науки, чи заради слави. Може, заради здоров’я людства. Адже, за даними ВООЗ, розсіяний склероз стрімко молодшає й поширюється. Але діла нікому немає. Чи є? А я просто не в курсі?

    Чекаємо, поки це буде друга або й перша причина повної інвалідності працездатних людей?

    У які двері стукати? До кого гукати?

    …Мабуть, це і є найголовніше, що треба знати про дослідження розсіяного склерозу в Україні…

    Інклюзивність
    Яке слово! А як звучить! Збіса пишно й так само збіса дурнувато. Хтось інклюзивність ту бачив? «Запросіть на каву»? Зробіть пандус? А ніхто не хоче прогулятися із такою інклюзивністю? В сад, або й ще за кількома відомими маршрутами.
    Інклюзивність — це можливість працювати й заробляти. Але спробуйте з інвалідністю влаштуватися! Про це я вже волала...

    Інклюзивність — це можливість бути частиною суспільства, а не ще одним самотнім злиденним пенсіонером, ставлення до яких дуже увиразнилися під час карантину (молоді дівиці радили мені (тобто це не чутки) повзти на Берківці). Я трохи почекаю з повзанням, але ж зверніть увагу на інклюзивність пропозиції від молодих і здорових (здоров’я психіки до уваги не берем, бо довідок не бачили).

    А наскільки інклюзивним є намагання принизити навіть саму назву захворювання? Невиліковного захворювання. І хтось відреагував на отих горе-тренерів із ICPM Consulting (ICPM Ukraine)? Але ж саме такі «гуру» формують у суспільстві зневажливе ставлення до людей, які мають освіту, досвід, сили, але потребують трошечки більше уваги. До спільноти звертаюся. Нікому тут нічого не муляє? А що правники скажуть? Чи грошові перспективи занадто благенькі?

    Може, хтось поділиться позитивним досвідом, як влаштуватися на роботу людині з розсіяним склерозом? Юристи є. Програмісти є. Психологи є. Філологи є. Перекладачі, журналісти, лікарі, інженери, економісти – хто завгодно є. А роботи для цих людей немає. Бо «мудреці», які вчать працювати роботодавців, роблять усе, щоб принизити не менше двадцяти тисяч українців і позбавити їх можливості працювати. І виходить же! Суспільство не готове бачити поруч людей із інвалідністю. Говорити про інклюзивність залюбки будемо, але на цьому поки і все. Чи щось не так і я чогось не знаю?

    Хоча можу сказати, що не всі й вірять, що я, наприклад, маю проблеми, поки сама не скажу. А що на палицю спираюсь, то співчувають – думають, що ноги болять. Але варто сказати «магічні» слова — все! Хоч гопки скоч!

    А ось інклюзивність з іншого боку.

    Всесвітній день. Всесвітня проблема. Давня, серйозна, болюча. А скільки телевізійних каналів відвели час для розмови про РС? Не хвилина-дві у випуску новин, хоча й за це дякувати треба, а серйозна розмова з товариством, із експертами. Молоді люди стають інвалідами, втрачають роботу, навіть якщо можуть працювати, — і нікому діла немає. Де Міністерство соціальної політики? Куди поділися різного штибу фонди? Чому зникла Державна служба зайнятості? Питання є, а з відповідями якось не дуже… Немає відповідей. Раз уже потопельники, то рятуйтеся самі, на свій смак і на свій гаманець.
    Не зазіхаючи на чийсь добробут, хочу зауважити, що, у Києві мешкає 1 255 мільйонерів (це за даними Держстату) і близько 1 500 хворих на розсіяний склероз, яким часто не вистачає грошей не те що на лікування, але й на харчування. Цифри цілком співмірні… Я ні на що не натякаю. Я про інклюзивність у суспільстві.

    А щодо харчування, то для хворих на РС це один із найважливіших чинників підтримання здоров’я. І харчуватися треба за протоколом Уоллс і підходом Ембрі. Почитаєте? А потім порахуєте? І візьмете до уваги, що у звичайному «Сільпо» цих продуктів і близько немає? Ні, сметана й молочко, і хлібчик, і картопелька – це прекрасно, це навіть імунітет може зміцнити. Але не можна! Ані сметаночки, ані картопелюшечки, ані свинятинки чи сальця. Навіть шоколадки не можна! Порахуйте тільки правильне харчування. Яке ще знайти треба. Як вам результат?

    Які видавництва, юридичні компанії, ІТ-компанії можуть похвалитися, що мають у своєму штаті людей із РС? І знову жодних натяків… Просто – до слова про інклюзивність.

    Звісно, хтось комусь та й допоможе. Хтось опікується хворими. Із яких міркувань? Доброта, може. Може, співчуття. Може, іще щось. Уклін цим людям. Подяка. Молитва за здоров’я їхнє і їхніх родин.

    Але ж нас в Україні двадцять тисяч! Молодих, освічених, розумних – але безробітних, але злиденних, але хворих, але забутих суспільством, але змушених слухати поради «повзти на кладовище»…

    То чи вважати святом день, коли бодай хвилина у випуску новин буде виділена для моєї проблеми? Фінал поки відкритий…

    Наталія Коваль, спеціально для Vector News

  • “Погляд Фазекоша”. Розмова з останнім генерал-майором міліції Закарпаття Віктором Русином

    Віктор Русин. Виважена й цікава розмова, з притаманною Закарпаттю специфікою. Грунтовні відповіді про професіоналізм.

    "Погляд Фазекоша". Розмова з останнім генерал-майором міліції Закарпаття Віктором Русином

    Про таємниці політики Закарпаття.

    Про регіональний і загальнодержавний патріотизм.

    Про те, чи схожі між собою Революція 1917 року та Революція Гідності.

    Чи потрібна була люстрація?

    Навіщо розвалили правову систему України?

    Як треба працювати задля розвитку рідного краю та держави в цілому?

    Хто має право називатись політичною елітою та якими насправді є депутати у ВР та облраді?

    Все це можна побачити в останньому фільмі з циклу програм “Погляд Фазекоша” – Фільм 13. Розмова з Віктором Русиним”.

    Відверте, об’єктивне і резонансне інтерв’ю з генерал-майором міліції, а нині головою Постійної комісії з питань законності та правопорядку Закарпатської обласної ради Віктором Русиним вже привернуло увагу багатьох політиків регіону.

    Програма “Погляд Фазекоша” набирає все більше обертів, привертаючи увагу не лише серед політичних важковаговиків регіону, але по всій Україні. Останні інтерв’ю з Віктором Русином та Михайлом Рівісом є цьому яскравим свідченням. Стрімкий розвиток проекту говорить про те, що автору програми – Олексію Фазекошу знову вдалося відчути тенденції часу та створити актуальний продукт.

    Наразі з творчою групою Ютуб-каналу, до складу якої окрім автора та ведучого, адвоката, голови Ради адвокатів Закарпатської області, голови Правління Асоціації захисту прав правників, журналіста Олексія Фазекоша, входять Степан Сікора – політолог, Михайло Темнов – шеф-редактор газети “Правозихист”, Іван Правдін – головний редактор МІА “Вектор ньюз”, Дарія Біловар – Виконавчий секретар Асоціації захисту прав правників, йдуть перемовини про можливість трансляції програм на телебаченні.

  • Маріанна Коблик: «Адвокати Закарпаття підтримують свого лідера Олексія Фазекоша і готові працювати на благо спільноти на всіх рівнях»

    Маріанна Коблик: «Адвокати Закарпаття підтримують свого лідера Олексія Фазекоша і готові працювати на благо спільноти на всіх рівнях»

    Головні тези:
    1. Ефективність організації роботи ВКДКА заслуговує на окрему увагу – жодних збоїв або непорозумінь під час того часу, що я є членом Комісії, не відбувалось. Продовжуючи роботу попередників, Сергій Вилков робить все для того, щоб робота ВКДКА і надалі була належною, прозорою, своєчасною та ефективною.

    2. Рада адвокатів Закарпатської області на чолі з Олексієм Фазекошем працює ефективно та злагоджено, навіть не зважаючи на карантинні обмеження. Можна тільки всіляко вітати створення при Раді адвокатів Закарпатської області Комітету захисту прав адвокатів. Це вчасний і дуже ефективний крок

    ***

    Чарівна жінка і вправний адвокат, яка однаково ефективно представляє свою професію і на регіональному рівні, і на загальноукраїнському, і навіть на міжнародному – це все про захисника Маріанну Коблик, яка наразі є представницею Закарпаття у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури. Маріанна нещодавно стала молодою мамою, але не лише не збирається полишати активну роботу, проте готова до нових звершень, сповнена позитивних емоцій та натхнення. Як вона оцінює роботу ВКДКА, що думає про сучасні умови роботи адвокатів, аналіз основних тенденцій законодавчої роботи та судової практики стосовно діяльності адвокатів, як відноситься до проблематики захисту прав адвокатів та про багато іншого розповіла Маріанна Коблик в ексклюзивному інтерв’ю для МІА «Вектор ньюз».

    Маріанна Коблик: «Адвокати Закарпаття підтримують свого лідера Олексія Фазекоша і готові працювати на благо спільноти на всіх рівнях»

    – Доброго дня, Маріанна. Перш за все, бажаємо вам та родині здоров’я у цей буремний період, але одразу перейдемо до запитань щодо вашої поточної діяльності. В період карантину, як відбуваються засідання ВКДКА, чи не припинилась робота в цьому напрямі?
    – Зараз ми працюємо в режимі онлайн, насамперед ведеться робота над узагальненнями дисциплінарної практики з найбільш цікавих практичних питань. За повідомленням голови ВКДКА Сергія Вилкова, уже на першому після розблокування роботи засіданні ми маємо вийти з рішеннями щодо форм взаємодії адвокатів з правоохоронними органами, несплати членських внесків та забезпечення дотримання обов’язку зберігати адвокатську таємницю. А після їхнього затвердження вже заплановано з головами регіональних КДКА проведення навчальних заходів щодо вивчення та обговорення кваліфікаційних і дисциплінарних практик. Не забуваємо й про те, що відразу після завершення карантину треба буде відразу приступити до поточної роботи, проведення засідань Комісії – зараз доводиться опрацьовувати дисциплінарні справи, витребувати їх з регіонів, розподіляти між членами. Наразі про точну дату початку роботи ВКДКА в режимі офлайн не відомо, вочевидь, це може статися і після 22 травня, в разі пом’якшення карантинних обмежень. Адже питання полягає не лише в тому, що, наприклад, є обмеження щодо кількості осіб, які можуть збиратись в одному приміщенні, але є й проблеми з транспортним сполученням. Наприклад, добиратись з Ужгорода до Києва без відновлення роботи залізниці досить складно. Водночас, хочу нагадати, що голова ВКДКА вже двічі звертався до Кабінету міністрів вирішити питання щодо належної роботи вищих органів адвокатського самоврядування під час карантину, оскільки в більшості своїй засідання Комісії не можна проводити в режимі онлайн – і через загрозу порушення адвокатської таємниці, і через можливість розголошення персональних даних (порушення умов конфіденційності) тощо, і через необхідність збереження таємниці нарадчої кімнати, в якій члени ВКДКА виносять рішення. Обговорювати відеоконференцзв’язок можливо лише в частині залучення сторін. За інших умов буде порушена процедура розгляду справ, що стане додатковою підставою для оскарження наших рішень у судах. На жаль, про окреме рішення Кабміну щодо роботи органів адвокатського самоврядування поки нічого не відомо, а усі зміни в цій частині до постанови КМУ №211 були проігноровані.

    – Ви є членом ВКДКА з 2017 року. Як наразі прокоментуєте роботу цього органу?
    – ВКДКА завжди приділяла багато уваги не тільки поточній роботі, розгляду дисциплінарних справ, а і узагальненню своєї практики, що дозволяє чітко розуміти, що і як відбувається в сфері дисциплінарної відповідальності адвокатів. Це важливий напрям роботи, тільки теми узагальнень визначаються не видами порушень, а найбільш типовими проблемами, з якими стикаються КДКА в рамках дисциплінарного провадження. З інформації на сайті ВКДКА (в розділі «Документи») можна побачити, що вже затверджені узагальнення про конфлікт інтересів, розгляд заяв про відвід (самовідвід) членів КДКА, поновлення строків на оскарження рішень КДКА. Окремо ми проаналізували типові помилки, які допускають КДКА і через які ВКДКА повертає матеріали на новий розгляд. І хоча такі узагальнення є рекомендаційними, вони все ж дають орієнтири для уніфікації практики розгляду скарг. Не можна сказати, що за роки моєї роботи в Комісії робота ВКДКА змінилась якось кардинально, бо власне її функції за нашим профільним законом залишились незмінними. Відмічу, що я дякую долі, що мені випала така нагода працювати в Комісії, адже в нас чудовий колектив. З кожного регіону обрано найдостойніших представників, які збагачують роботу ВКДКА своїми знаннями та досвідом. Головою ВКДКА є висококваліфікований та досвідчений правник Сергій Валентинович Вилков. Його ефективність організації роботи Комісії також заслуговує на окрему увагу – жодних збоїв або непорозумінь під час того часу, що я є членом Комісії, не відбувалось. Засідання проводяться на високому рівні, у толерантній та робочій обстановці. Комунікаційна та інформаційна діяльність голови ВКДКА також є дуже високою – ми бачимо оперативне реагування не лише на актуальні питання роботи Комісії, але й на діяльність адвокатури в цілому. Тобто можна сказати, що продовжуючи роботу попередників, С.Вилков робить все для того, щоб робота ВКДКА і надалі була належною, прозорою, своєчасною та ефективною.

    – Окрім роботи у ВКДКА, ви ще є членом Комітету законотворчих ініціатив при Національній асоціації адвокатів України, і членом Міжнародної асоціації адвокатів (IBA). Якими наразі є новини з цих організацій?
    – Щодо Комітету законотворчих ініціатив, то він також не припиняв своєї діяльності. Ми продовжуємо спілкуватись онлайн, надсилати пропозиції, готувати документи тощо. До речі, нещодавно парламентом був прийнятий закон про скасування подвійного оподаткування, зокрема було вирішене питання і щодо звільнення адвокатів від подвійної сплати ЄСВ. Мова йде про Закон України №2166 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників). Таким чином, парламентарі розв’язали проблему з подвійною сплатою ЄСВ, встановивши, що незалежно від кількості реєстрацій в податкових органах, єдиний соціальний внесок сплачується самозайнятою особою один раз. Від комітету НААУ був направлений ряд пропозицій щодо цього закону. На жаль, не всі з них були враховані. І тому не можна сказати, що він повністю вирішив проблемні аспекти оподаткування адвокатів, але все ж таки значно покращив стан справ. Щоправда, Закон №2166 лише звільняє від сплати за себе ЄСВ осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Але, наприклад, й досі не врегульованими залишаються питання сплати ЄСВ щодо адвокатів, які не призупинили свою діяльність, але й не проводять її в силу об’єктивних причин (наприклад, як у моєму випадку – через перебування у декретній відпустці), або якщо адвокат, який провадить незалежну професійну діяльність не є ФОП, але є пенсіонером. Тому адвокатська спільнота розуміє, що в цьому документі все ще є низка прогалин, проте його ухвалення все одно є прогресивним кроком назустріч платникам податків, адже тепер питання сплати ЕСВ стало більш логічними та менш дискримінаційними. Скажу навіть більше, питання оподаткування адвокатів і далі залишатиметься пріоритетним напрямом роботи Комітету НААУ.

    Стосовно IBA, то вона теж працює в режимі онлайн. Від організації мені особисто як члену Міжнародної асоціації адвокатів і як учасниці групи інтересів жінок-адвокатів Міжнародної асоціації адвокатів надходять запрошення про участь у вебінарах та інших онлайн заходах Організації. Також постійно відбуваються особисті комунікації між членами IBA.

    – Як член ВКДА, ви напевне звернули увагу на рішення ВС щодо сплати внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Ваша думка з цього приводу?
    – Мені не дуже зрозумілий той інформаційний галас, який здійнявся щодо цього рішення. Законом встановлено обов’язок адвокатів сплачувати щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, а порядок врегульовано рішеннями Ради адвокатів України. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Ці положення є непохитними. Головне питання, яке чомусь стало каменем спотикання, що за несплату внесків можна лише призупинити адвокатську діяльність, але не позбавляти адвоката його статусу. Зазначене рішення ВС (№ П/811/3546/15) влучно прокоментував голова ВКДКА Сергій Вилков, зауваживши, що «у даній ситуації дивує не стільки викривлене або маніпулятивне подання інформації у засобах масової інформації, скільки позиція «колег», які, чудово розуміючи справжній зміст рішень Верховного Суду, тим не менш, почали свідомо поширювати неправдиві по суті твердження про скасування відповідальності та, відповідно, необов’язковість сплати щорічних внесків».

    Також зі своєї сторони скажу, що зазвичай ВКДКА залишала без змін рішення регіональних КДК щодо призупинення адвокатської діяльності, хоча були випадки, коли просто зменшувалась кількість місяців, на які поширювалось дисциплінарне покарання. Але в загальному масиві (хоча я й не аналізувала детально статистику в розрізі саме рішень ВКДКА щодо несплати членських внесків) я скажу, що практика вирішення подібних питань не є надто поширеною. Щороку вона зменшується. Я б сказала, що набагато частіше до ВКДКА потрапляють справи щодо конфлікту інтересів, порушень Правил адвокатської етики, порушення адвокатської таємниці тощо.

    – Не можу обійти увагою і особисте питання. Ви наразі виступаєте одночасно в трьох статусах – як молода мама, адвокат, і активний учасник професійних та громадських організацій. Як вдається поєднувати все це?
    – Головне – правильна організація режиму роботи, розподіл обов’язків та ефективний тайм-менеджмент. Звичайно, що у вихованні і догляді за дитиною мені дуже допомагає моя родина, я вдячна за підтримку своєму чоловіку, який мене розуміє і не хоче, щоб я полишала активну роботу в адвокатурі. Тим більше, що наразі я взагалі не відчуваю жодних незручностей, а спокійно можу працювати вдома, надаючи онлайн-консультації. А дитина не лише не є перешкодою, а є зарядом неймовірних позитивних емоцій, надихає мене на нові звершення. У мене є офіційний веб-сайт, де я консультую онлайн з 2010 року. Однак не всі адвокати Закарпаття були готові до таких змін. Не всі мали власні ресурси, і зараз потерпають від нестачі клієнтів. Тому надзвичайно важливою зараз є підтримка адвокатів. Вважаю, що пандемія змінить ставлення адвокатів до онлайн-консультацій вже в найближчому майбутньому. Також я підтримую ініціативи щодо того, щоб більше проводити онлайн заходів з підвищення кваліфікації адвокатів.

    – Ваша позиція щодо останніх подій в адвокатурі Закарпаття?
    – Наразі ми бачимо, що Рада адвокатів Закарпатської області на чолі з Фазекошем Олексієм Андрійовичем працює ефективно та злагоджено, навіть не зважаючи на карантинні обмеження. Можна тільки всіляко вітати створення при Раді адвокатів Закарпатської області Комітету захисту прав адвокатів. Це вчасний і дуже ефективний крок. Ні на мить не припиняється і співпраця Ради на усіх рівнях – створюються нові Комісії, в тому числі щодо роботи адвокатів в сфері БПД, підписуються Меморандуми про співпрацю тощо. Приємною несподіванкою став і нещодавній меседж Олексія Андрійовича про більш активне залучення до роботи в органах адвокатського самоврядування молодих адвокатів. Це частково є дотичним підтвердження того, що і моя робота оцінена належним чином. Адвокати Закарпаття бачать все це, повністю підтримують свого лідера – Олексія Фазекоша, і готові працювати на благо спільноти на всіх рівнях.

    Розмовляв Іван Правдін

    Довідково

    Адвокат Коблик Маріанна надає юридичні послуги з 2007 р.

    В 2011 р. стала переможцем професійного конкурсу в номінації Спілки адвокатів України «Адвокатура-2011» «Молодому адвокату за успіхи в адвокатській діяльності».

    В 2013 р. отримала відзнаку КДКА Закарпатської області “Почесний адвокат Закарпатської області” та відзначена Радою адвокатів Закарпатської області та КДКА Закарпатської області за вагомий внесок у справу захисту прав громадян та здобутки у професійній діяльності.

    В 2014 р. отримала почесну грамоту Ради адвокатів Закарпатської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області за багаторічну плідну адвокатську діяльність, вагомий внесок у справу захисту прав та свобод громадян, здобутки у професійній діяльності. Також в 2014 р. отримала подяку Закарпатської ОДА за вагомий особистий внесок у справу захисту прав та свобод громадян України, значні здобутки у професійній діяльності.

    В 2015 р. адвокат Коблик Маріанна обрана головою Закарпатського відділення САУ, обрана членом КДКА Закарпатської області. Нагороджена відзнакою Спілки адвокатів України – медаллю “За заслуги у розвитку адвокатури” за видатні особисті заслуги у громадській діяльності по становленню і розвитку незалежної адвокатури України та підвищенню її правозахисної ролі.

    В 2016 р. стала членом Комітету законотворчих ініціатив при НААУ. Цього ж року отримала подяку Ради адвокатів Закарпатської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток адвокатури; нагороджена почесною відзнакою Національної асоціації адвокатів України.

    В березні 2017 р. обрана представником адвокатів Закарпатської області у ВКДКА України.

    В 2018 році стала членом Міжнародної асоціації адвокатів (IBA).

    Протягом 2017-2018 рр. отримувала подяку голови Національної асоціації адвокатів та Ради адвокатів України за сприяння розвитку та зміцнення адвокатури, високий професіоналізм та постійне вдосконалення адвокатської майстерності.

    З 2011 р. активно публікує наукові юридичні статті в фахових виданнях, таких як «Вісник Академії адвокатури України» та «Часопис Академії адвокатури України». В 2013 р. побачила світ перша професійна книга “Господарський процес та зразки господарських процесуальних документів”. В 2019 році вийшов друком практичний посібник “Господарський процес: ключові теоретичні аспекти та зразки господарських процесуальних документів”, який об’єднує в собі теоретичні та практичні знання в ключових питаннях господарського процесу.

  • Про політичну еліту Закарпаття, децентралізацію та мольфарів – Михайло Рівіс в гостях у “Погляді Фазекоша”

    15 травня 2020 року в рамках циклу програм “Погляд Фазекоша” відбулось інтерв’ю з головою Закарпатської обласної ради Михайлом Рівісом.

    Про політичну еліту Закарпаття, децентралізацію та мольфарів - Михайло Рівіс в гостях у "Погляді Фазекоша"

    Автор та ведучий програми, політик, журналіст і адвокат Олексій Фазекош разом із політологом Степаном Сікорою провели дуже цікаву бесіду з одним з визначних політиків Закарпаття. За словами самого Михайла Рівіса своїм чи не найбільшим досягненням він вважає той факт, що наразі обласна рада працює як єдиний організм, є неабияк консолідованою та згуртованою, чого не було ще 4 роки тому, коли М.Рівіса обрали головою облради.

    Тому навіть не зважаюти на той факт, що канденція облради добігає кінця цього року, полишати політику М.Рівіс не збирається – буде переобиратись на найближчих місцевих виборах як депутат облради, а якщо так вийде – то й продовжить свою кар’єру політика на посаді голови ради. Причому основною своєю підтримкою вважає рідних, друзів та товаришів (в тому числі політиків) з Хусту – звідки він родом. До того ж його земляком є народний депутат В.Лунченко, який з ним співпрацював багато років, і вочевидь надаватиме політичну підтримку й надалі. Але Михайло Рівіс вважає, що вчитись слід і у інших видатних політиків краю – в тому числі у Г.Москаля та В.Балоги, які багато чого зробили для розвитку регіону, його спокою та безпеки.

    Співрозмовники говорили на різні теми, і в різних аспектах М.Рівіс демонстрував виваженість справжнього політика, який про все міркує з державницької позиції, далекоглядно й патріотично водночас. Зокрема, він не розуміє, чому в багатьох важливих галузях держави зараз дозволяють керувати нефахівцям, а то й просто запрошуючи “незрозумілих варягів” з-за кордону. Імпонувало авторам програми й те, що Михайло Рівіс не лише задається питанням “а що ми можемо самі зробити для Закарпаття”, але й вишукує конкретні шляхи для реалізації конкретних планів на благо краян. Для прикладу, на позачерговій сесії облради депутати під керівництвом М.Рівіса негайно відшукали більше 150 млн грн для боротьби з пандемією коронавірусу в регіоні. Виключно з точки зору піклування про інтереси закарпатців намагались у облраді вирішувати питання про створення тих чи інших ОТГ. А вже про те, як Рівіс переймався станом доріг, відомо далеко за межами Закарпаття, бо свого часу пожуривши центральну владу за неспіврозмірні дотації регіонів з боку Києва ледь не нарвався на звинувачення у сепаратизмі.

    Звичайно, ведучі програми хотіли дізнатись, а що собою представляє Михайло Рівіс не лише як політик, але і як людина. Наприклад, він посміхаючись, відзначив, що вірить у мольфарів, і вірить в те, що українці здатні самі навести лад у своїй землі. По завершенню програми і Олексій Фазекош, і Степан Сікора майже одноголосно підмітили, що Україні побільше б таких керівників на місцях – відкритих, комунікаційний, щирих, патріотичних і роботящих.

  • ДБР оголосило підозри керівникам митних постів “Одеса” та “Іллічівськ”

    14 травня слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівникам митних постів “Одеса” та “Іллічівськ” Одеської митниці Держмитслужби в одержанні неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).

    Про це Резонансу повідомили у ДБР.

    За неофіційними даними, правоохороніцям вдалося задокументувати три корупційні епізоди на митному пості “Одеса” і ще два – в “Іллічівську”.

    ДБР оголосило підозри керівникам митних постів "Одеса" та "Іллічівськ"

    За попередньою інформацією, посадовці митниці вимагали та систематично одержували неправомірну вигоду за нестворення штучних перешкод при розмитненні контейнерів, зокрема проведенні додаткового догляду вантажу, що розмитнюється.

    Нагадаємо, за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора та оперативного супроводження УСБУ в Одеській області, 13 травня слідчими Державного бюро розслідувань затримано в.о. начальника відділу одного з митних постів Одеської митниці Держмитслужби під час одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).

    ДБР оголосило підозри керівникам митних постів "Одеса" та "Іллічівськ"

    Правоохоронці затримали посадовця митного поста під час одержання частини неправомірної вигоди в розмірі 1,3 тис дол.

    Слідчі ДБР затримали митника у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час одержання ним чергової частини неправомірної вигоди у сумі 1 300 доларів США.

    Також повідомлялось, що слідчі ДБР перевіряють причетність до скоєних злочинів осіб керівного складу Одеської митниці.

    14 травня Служба безпеки України заявила, що підозрює керівництво Одеської митниці Держмитслужби в організації масштабної корупційної схеми при розмитненні товарів.

    – Оперативники спецслужби встановили, що в оборудці були задіяні начальники відділів митного оформлення постів «Одеса» та «Чорноморськ». Перший з них вимагав 100 доларів США з кожного контейнеру за доставку вантажів на внутрішню митницю без додаткових заходів контролю. У разі згоди компанія-імпортер вносилась до списку і надалі її контейнери за обумовлену плату безперешкодно проходили митний контроль, – йдеться на сайті СБ України. – Надалі вже посадовець посту «Чорноморськ» створював комерсантам штучні перешкоди при розмитненні товарів через затягуванні їх оформлення. Для розблокування процесу начальник відділу пропонував імпортерам допомогу у заниженні вартості задекларованих вантажів. За цю «послугу» він вимагав 50-60% різниці між реальною ціною та протиправно відображеною у митних документах.

    За інформацією спецслужби вартість «платежу» складала від 200 до 4000 доларів, частина грошей передавалась безпосередньо керівництву Одеської митниці.

    У межах розпочатого кримінального провадження правоохоронці задокументували отримання учасниками схеми 800 американських доларів. Правоохоронці затримали начальника відділу митного посту «Чорноморськ», згідно зі ст. 208 Кримінального кодексу України, після одержання чергової частини неправомірної вигоди в розмірі 1,3 тисячі доларів США.

    Наразі тривають слідчі дії за за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.