Blog

У Київській ТПП відзначили професійне свято нагородженням кращих підприємців

Щорічно на початку вересня в Україні відзначається День підприємця. З нагоди професійного свята, Київська торгово-промислова палата нагородила «Почесною грамотою КТПП» і пам’ятним сувеніром «Кращий підприємець» 10 бізнесменів, які не тільки успішно вирішували свої бізнес-завдання, а й допомагали всьому київському підприємництву.

Президент Палати Микола Засульський подякував бізнесменам за високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток підприємництва, активну громадянську позицію.

Під час засідання також було прийнято 22 нових члена Київської ТПП. Ці підприємства займаються виробництвом і експортом своєї продукції, вирощуванням та переробкою сільськогосподарських продуктів, оптовою торгівлею, видавничою справою, дизайном ювелірних виробів, послугами в області права, охорони, фінансів. Серед них як недавно створені компанії, так і один з найстаріших комерційних банків України.

Всі члени Палати наголосили на важливості та необхідності посилення комунікації між представниками бізнесу та київською владою.

7 Вересня, 2017
Сердечні вітання співробітникам військової розвідки України!

В Україні 7 вересня щорічно відзначається День військової розвідки України!

Служба військової розвідки, яку нині відрізняють високий професіоналізм особового складу, спеціальні знання та вміння у військовій справі, є важливим і невід’ємним складником організації оборони держави, гарантування її безпеки й суверенітету.

З нагоди свята прийміть наші дружні щирі рукостискання з побажанням успіхів та удачі “на всіх фронтах” – таємних і відкритих, широких і вузькоспеціалізованих, пов’язаних з ризиком. Це особливо актуально в час, коли на територіальну цілісність України зазіхає агресор.

Хай усміхається доля мужнім бійцям, патріотам, що стоять в обороні держави й працюють для її добра, ніколи не зраджуючи народу України!

Редакція “Вектор ньюз”

7 Вересня, 2017
В Україні стартувала кампанія “Україна заговорить англійською!”

«Україні терміново потрібна програма масового навчання іноземним мовам для своїх громадян, якщо ми хочемо стати повноцінними членами європейського суспільства» – Директор Урядового Офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Кожен українець матиме змогу безкоштовно вивчати англійську мову. В Україні стартувала кампанія з масового вивчення іноземної мови для усіх громадян держави “Україна заговорить англійською!” на платформі «Lingva.Skills» (www.lingva.ua).

Наразі рівень володіння іноземними мовами серед українців критично низький. Усього близько 7% наших співгромадян вільно спілкується англійською мовою, на відміну від, як мінімум 50% людей, що володіють англійською у країнах ЄС, а у Скандинавських країнах цей показник сягає 80-90%.

«Після набуття безвізу та підписання угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, питання створення можливості вивчення українцями іноземних мов, в першу чергу, англійської, є одним з пріоритетних завдань Уряду, – заявила Директор Урядового Офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. – Ми спільно із Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, надаємо для всіх українців можливість оволодіти англійською мовою за допомогою онлайн-платформи «Lingva.Skills» (www.lingva.ua). І тепер кожний громадянин України має можливість навчатись знаходячись у будь-якому місці, у будь-який час та безкоштовно для всіх соціальних категорій та бюджетних організацій: вчителів та лікарів, ВПО-осіб та учасників АТО, державних службовців та громадських організацій, школярів та студентів тощо».

У свою чергу, Голова Асоціації інноваційної та цифрової освіти Станіслав Куценко, сказав: «Наразі питання оволодіння іноземними мовами громадянами є актуальним питанням не тільки для України, а й для багатьох країн також, оскільки світ рухається у бік глобалізації, стає мобільнішим, людям необхідно постійно спілкуватись один з одним. Аналізуючи провідні технології навчання іноземним мовам, ми побачили, що в світі наразі не існує єдиної ефективної освітньої системи. Інакше такої гострої проблеми навчання іноземним мовам вже б не існувало. Саме тому ми прийняли рішення розробити власну систему і, як показав перший рік навчання, вона є ефективною. Ми маємо вже майже тисячу перших випускників, які показують достойні результати спілкування англійською мовою, а загалом користувачі вже виконали понад 25 мільйонів вправ на онлайн-платформі Lingva.Skills». Потенціал навчальної платформи становить близько 10 млн осіб.

Надалі ми плануємо запровадити змішане навчання (blended learning). Маємо базу вчителів по усій країні, які готові забезпечити офлайн-компонент навчання. Таким чином кампанія з вивчення англійської зможе охопити всіх українців».

«Володіння іноземними мовами дає не тільки можливість вільного спілкування та особистісного росту для кожної людини, а і дозволяє отримати цікаву та престижну роботу, оскільки майже всі топові посади потребують знання іноземної мови: як у бізнес-секторі так і на державній службі. Тому ми постійно готуємо для українців ще більше можливостей. Зокрема, найближчим часом на «Lingva.Skills» можна буде вивчати німецьку мову, що буде досить символічно, оскільки цей рік в Україні оголошено Роком німецької мови», – підсумував автор Соціального проекту вивчення іноземних мов «Lingva.Skills» (www.lingva.ua) Віталій Зубков.

Скористатись можливістю вивчити іноземну мову на платформі lingva.ua може практично кожен українець, який має електронну пошту, інтернет, комп’ютер чи смартфон.

Окрім того, розробкою українців уже зацікавились уряди Казахстану, Азербайджану та Грузії, які б теж хотіли запровадити таку систему вивчення англійської для своїх громадян. Наочно побачити принцип ефективного підходу до вивчення іноземних мов можна тут: https://goo.gl/PqHC6e

Довідка:
У світі глобалізації знання іноземних мов стає чи не ключовим навиком для будь-якої людини, тому володіння хоча би однією з них є не розкішшю, а необхідністю. У країнах ЄС багато років діє програма для своїх громадян: рідна мова + одна іноземна, а з 2002 року: рідна мова + дві іноземні мови. У цьому аспекті Україна «пасе задніх». За даними British Council тільки 7% українців вільно володіють англійською мовою, у той же час у країнах ЄС цей показник становить в середньому 50%, а серед країн-лідерів (Скандинавські країни) – 70%. Щодо інших іноземних мов – ситуація в Україні ще гірша.
Наразі Україна вже досить багато зробила щодо політичної, юридичної та економічної інтеграції до європейського та світового співтовариства, але попереду найскладніша інтеграція – ментальна, яка починається з того, що українці повинні розмовляти із світом однією мовою! І цю проблему треба вирішувати негайно.
Саме для цього торік Асоціація інноваційної та цифрової освіти України створила Соціальний проект з вивчення іноземних мов «Lingva.Skills» (www.lingva.ua), який за рік існування отримав понад 2,5 мільйони бажаючих вивчати англійську мову, ставши наймасовішім освітнім проектом в Україні. Найближчим часом, окрім англійської, можна буде вивчати німецьку та інші іноземні мови. Наразі спільно з Урядом планується запуск даного проекту на всю країну.

5 Вересня, 2017
Мандрівник навколо світу – аристократ моря з берегів Дніпра (ФОТО)

Коли червона імперія доживала останні дні, київський яхтсмен Валерій Петущак ризикував життям… у Москві. Пліч-о-пліч з патріотами української сотні герой цієї оповіді став до лав оборонців демократії. Під час серпневого заколоту «гекачепістів» 1991 року вирішувалася доля Союзу, а з ним – і республік, що прагнули незалежності. Під брязкіт зброї Москва топтала серпасто-молоткасті прапори, а синам батьківщини Кобзаря додавав натхнення в боротьбі за майбутнє України символ національного визволення – прикріплений до дирижабля синьо-жовтий стяг, що майорів у небі на підхмарній висоті…

…Відтоді спливли десятиліття – тернисті, як шлях першопрохідця. Та попри всі труднощі – це щасливі 26 років незалежності України! Не раз і не двічі наш співвітчизник – майстер спорту, кандидат технічних наук, відомий яхтсмен-мандрівник – у стихії морів-океанів долав, здавалося, нездоланні труднощі й екстремальні випробування. Звісно, робив це, як і пам’ятного 1991-го, під синьо-жовтим прапором – під ним багато років служить капітанові його улюблениця – яхта «Лелітка».

У далеких мандрах примхлива пані Фортуна інколи була суворою до сильного духом морського вовка та екіпажів, з якими ходив під одним вітрилом. Траплялися й морські аварії, і зазіхання піратів. Пережив і тайфун із хвилями заввишки з п’ятиповерхівку… Цікаво, а чим нині живе, що згадує з побаченого й пережитого Валерій Дісанович Петущак? Аристократ моря, письменник і вчений поспілкувався з автором цих рядків на своїй «блискітці» в акваторії Дніпра.

Спогади під вітрилом
Серпневого ранку з гавані Київського міського крейсерського яхт-клубу вийшла на річкову прогулянку легка 9-метрова «Лелітка». Її борт прикрашає зображення в синьо-жовтих кольорах півника на дельфіні біля 10-променевої зірки. «Це герб старовинного грецького поселення на Дніпро-Бузькому лимані, – пояснив капітан, – але нам герб сподобався: птах трохи нагадує співзвучне прізвище (Петущак), дельфін – символ нашої яхти, а зірка – як сонячна лелітка (блискітка) на хвилях».

За командою капітана вправно напинає вітрило помічник у цьому поході Джордж (так його називає Дісанович, а насправді – Георгій Лук’янчук, також учасник згаданої оборони «Білого дому», на фото – у жовтій футболці).

Він досвідчений член екіпажу, ходив на яхті до Чорного моря, отож почувається тут як удома. Другий помічник на ім’я Михайло принагідно розповідає журналістові, з чого починався яхт-клуб і які в ньому були «кам’яні гості». Перші крейсерські судна колись робилися з армоцементу й гострослови називали їх «кам’яними гостями».

Дісанович добре пам’ятає ті часи – він член яхт-клубу понад 35 років. А до того уродженець Донецька (це місто наприкінці 1930-х – коли з’явився на світ Валерій – називалося Сталіно) навчався в Київському політехнічному інституті на факультеті автоматики й електроприладобудування. На кафедрі електронної обчислювальної техніки відновлював блоки першої в Європі малої обчислювальної машини, створеної в Києві в лабораторії академіка Сергія Лебедєва. У студентські роки захоплювався гірським спортивним туризмом (Крим, Кавказ), ходив на лижах у Карпатах. Любов до природи прищепив йому батько Дісан Олександрович. Дуже подобалися Петущаку-молодшому й вітрильники, навіть змагався на «Летючих голландцях» – швертботах олімпійського класу. Вабили швидкості й далекі дороги, тож купив і мотоцикл, на якому вирушив до кавказького узбережжя Чорного моря…

Здобувши вищу освіту 1963 року, молодий спеціаліст уже був працівником Інституту кібернетики АН УРСР. Став опорою сім’ї, виховував синів Сергія і Михайла. А від початку 1980-х у яхт-клубі, згадує пан Валерій, почав займатися віндсерфінгом. Робив це вже разом зі старшим сином, також членом цього клубу, неодноразовим переможцем змагань серфінгістів у Києві (згодом, до речі, Сергій виступав у складі збірної команди СРСР). А Валерія 1982 року капітан тоді новозбудованої яхти «Гонта» Олексій Грищенко запросив до складу екіпажу. Через три роки разом з капітаном Валерій став майстром спорту СРСР – команда посіла перше місце у всесоюзній регаті крейсерських яхт «Кубок Чорного моря». Водночас на основній своїй роботі наш герой здобув ступінь кандидата технічних наук і мав звання старшого наукового співробітника (лабораторія Інституту кібернетики працювала переважно за оборонною тематикою).

На «Гонті» 1987 року брали участь у змаганнях «Кубок Димитрова», де перемогли, а 1988-го знову виступав на «Кубку Димитрова» вже капітаном дніпропетровської яхти «Дніпро». Відтак 1990-го Валерію надійшла пропозиція піти на «Дніпрі» в навколосвітню подорож (цей проект здавався радше авантюрним, коли в сезон штормів наприкінці вересня того ж року яхта вийшла з Владивостока). Судно не було підготовлене до серйозних випробувань – не мало штормових вітрил, двигуна тощо. У Тихому океані яхта потрапила в тайфун неподалік від островів Японії й дійшла до Нової Зеландії лише за чотири місяці. Звідти влітку 1991-го Валерій повернувся до Києва, спочатку діставшись на борту рибальського сейнера до приморського міста Находка, заснованого на Далекому Сході українськими поселенцями Зеленого Клину. Причиною стало те, що капітан і один член екіпажу вирішили припинити подорож і емігрувати до Австралії.

У Києві на пропозицію друзів Валерій зайнявся бізнесом, очолив страхову компанію і здійснив свою заповітну мрію – 1994-го на зароблені гроші купив невелику дерев’яну яхту, яку назвав «Леліткою» (попередня назва – «Берендей»). Розмір судна – мінімальний для походу вдвох через океан з достатньою кількістю провіанту. У вересні того ж року разом із дружиною Наталією Македон Валерій Петущак вирушив у мандри навколо світу.

Капітан «Лелітки»
Розповідаючи про свій найголовніший у житті похід, що тривав майже чотири роки, Дісанович – високий, сухорлявий, з розумними очима й сивою борідкою капітан – цифрами не сипле, а згадує переважно цікаві випадки. Та слід нагадати: яхта подолала три океани, 12 морів, лишила за кормою приблизно 30 тисяч миль та відвідала 18 країн.

Усміхаючись, яхтсмен каже, що дружину лише з увічливості запросив у подорож. Приготувався йти одинаком, бо й гадки не мав, що дружина, яка мала морську хворобу, може погодитися. До Стамбула екіпаж супроводжував син Сергій. Після Чорного й Мармурового морів «Лелітка» вийшла в Середземне, а далі – до Атлантичного океану. Перетнувши його, мандрівники через Панамський канал потрапили в Тихий океан і рушили в західному напрямку. Відвідали Галапагоські, Маркізькі острови, Таїті, острови Тонга й дісталися Окленда в Новій Зеландії. У цій країні упродовж 9 місяців готувалися до дальших випробувань і ремонтували яхту. Відтак взяли курс на Австралію, та перейти Тасманове море було непросто через шторми. Потрапили й у 12-бальний – тоді «Лелітка» втратила кермо. Це змусило долати останню тисячу кілометрів до Зеленого континенту, керуючи яхтою лише вітрилами.

Наталія Леонідівна Македон згодом скаже про свого чоловіка, що він «дуже мудра і шляхетна людина, «золоті руки» і світлий розум». У їхній подорожі Дісанович був «не тільки капітаном, але й механіком, слюсарем, теслею, електриком, електронником і програмістом, а головне – виваженим відчайдухом». Він лагодив усе не тільки на своїй яхті, але й безкорисливо допомагав приводити до ладу техніку сусідам. Коли гостювали на фермі в австралійських друзів, відремонтував їм трактор, електронагрівач води та навіть швейну машину господині…

Рік «гостювання» в Південній півкулі Землі дав змогу екіпажу яхти зробити нове кермо й заробити грошей на дальшу подорож. А цілком реальну пропозицію Дісановичу стати в Австралії заможними підприємцем київські мандрівники на «сімейній раді» відхилили. Їхній рідний дім – Україна.

Східну частину Зеленого континенту «Лелітка» обійшла каналом між узбережжям і Великим Бар’єрним рифом, після чого яхта через Торресову протоку вийшла в Індійський океан. Екіпаж відвідав Кокосові острови й зупинився на кілька місяців перечекати сезон ураганів на атолі Саломон архіпелагу Чагос. Два місяці Валерій з Наталею прожили там, як робінзони, їли кокосові горіхи й виловлену рибу. Потім яхта безпечно пройшла Аденською затокою, Червоним морем і через Суецький канал – до Середземного. На Кіпрі екіпаж «Лелітки» частково змінився: Наталія – літаком додому, а на її місце прибув син Сергій. Урочиста зустріч навколосвітників у Києві була 20 червня 1998 року.

Захоплення й «відкриття»
«Науковець за фахом, мандрівник і яхтсмен за покликанням, спортсмен і прихильник здорового способу життя, взірець не тільки для родини, а й для багатьох людей», – так написав Сергій про свого батька й наставника. Наш герой має тверду громадянську позицію – виявляв її у відомій кампанії протестів «Україна без Кучми» 2000–2001 років, згодом – на Майдані «помаранчевому» та на Євромайдані. І нині, коли чує чиїсь «переспіви з чужого голосу», радить не повторювати брехні про Україну й чутки, поширювані кремлівською пропагандою.

Крім улюбленої справи й пов’язаної з нею громадської діяльності (він голова комісії з вітрильного туризму Федерації спортивного туризму України), Валерій Петущак серйозно цікавиться фізикою. А саме – наявністю численних явищ та експериментів, які сучасна електродинаміка пояснити не може. Вже 200 років нема пояснень експериментам самого Ампера й Фарадея, якими починалася ця наука. Висновки в своїх працях аргументує настільки просто й коректно, що аргументованої критики не зустрічав. Серед основних праць – «Ньютонова і галілеєва електродинаміка», «Релятивістська динаміка й фізика Ньютона», «Закон Ампера й парадоксальні експерименти в електродинаміці». Дехто з учених мужів допитувався: «Скажіть правду, навіщо вам це? Потрібен докторський ступінь?» «Ні, – відповідає. – Я хочу, щоб студенти вивчали реальне магнітне поле, а не віртуальне магнітне поле сучасної електродинаміки». А в розмовах з нефахівцями інколи жартує, що, мовляв, «працює на Нобелівську премію».

Охоче ділиться сімейними «географічними відкриттями». Під час навколосвітніх мандрів його дружина звернула увагу на полінезійські національні орнаменти, дуже близькі до тих, що бачимо на українських вишиванках. Зацікавили назва й міфологія народу маорі, який оселився в Новій Зеландії. Поки полінезійці, шукаючи вільних земель, мандрували океанами, описує спостереження Дісанович, головним богом у них був бог океану Тане (Дана – співзвучне ім’я слов’янської богині води). Коли ж осідали на островах і орали землю, головним богом ставав бог Орій. Звідси й назва народу – маорі. Вони індоарійці, каже пан Валерій. Кургани-святилища, які створювали своїм богам, полінезійці звуть «курає». Сонце має арійську назву «Ра». У міфах і легендах маорі є згадки, що їхньою прабатьківщиною була далека земля, де півроку буває так холодно, що білий з чорним птах не літає, і можна ходити по воді. Можливо, білий з чорним птах – це наш бусол, птах, який на землях України вважався сакральним? Крім того, полінезійські дівчата, як і українки, прикрашають себе вінками з квітів. А улюблена їжа маорійців – порося…

Нащадки арійських племен за 1500 років до нашої ери оселилися на теренах Індії, а частина індоарійців дійшла до океану. Вони виготовляли двокорпусні судна (каное) й винайшли вітрила, що давали змогу йти проти вітру. Не маючи компасу, використовували астронавігацію, коли вирушали в океани. У Тихому вони знайшли й заснували найбільшу за площею державу в світі: на півночі – Гавайські острови, на сході – Маркізькі острови, найбільш східний – острів Пасхи, на заході – острови Нової Зеландії. «Про те, що Україна є колискою арійських племен, які створили світову індоєвропейську цивілізацію, ми знали зі статей і лекцій Олександра Павловича Знойка, – додає Дісанович. – А підтвердження цього знайшли в Новій Зеландії, коли наш добрий знайомий Тед Скотт запросив переглянути телефільм «Кельти, хто вони?». Кельти – вихідці з території України, нагадав нам шотландець Тед».

Багато чого з того, чим цікавиться, Валерій Петущак описав у своїх книжках про мандри під вітрилами: «Солоний гопак» (2005) – водночас і захопливий пригодницький роман, і практичний посібник для яхтсменів-мореманів; «Ходіння за три океани. Як козаки навколо світу обійшли» (2009) – це видання під назвою «Prez trzy oceany» (2013) побачило світ ще й у Польщі. Створено також документальний фільм «На дивані навколо світу» про 4-річну подорож на яхті.

…Насамкінець – ще кілька штрихів до портрету сучасника. Дісанович, крім того, що мудра і шляхетна людина, справжній джентльмен. Коли мандрували з наплічниками в горах Абхазії, ніс, допомагаючи дружині, майже три чверті їхнього спорядження – 40 кілограмів. «Він все вміє і все може: і ватру під дощем розпалити, і з ведмедем готовий битися, і табір розбійників його не налякає», – захоплюється Наталія Леонідівна. Автор цих рядків на власні очі бачив: під час прогулянки Дніпром 77-річний капітан під час стоянки в затоці пірнув за борт і самотужки очистив від купи водоростей механічні частини яхти. А перед цим відхилив пропозицію допомогти йому, коли знімав «Лелітку» з якоря. Правду кажучи, слід було б поберегти ветеранові здоров’я: важку фізичну роботу мають виконувати дужі й молодші за віком члени екіпажу. Але такий він у житті, аристократ моря – джентльмен і щирий українець.

Сергій Шевченко, «Вектор ньюз»

5 Вересня, 2017
Увага! Крадії в інформаційній сфері

Автор цих рядків, секретар НСЖУ, з подивом дізнався, що він є спецкором… «ВСЕ новости» (VSEnovosti) й навіть можна сказати – постійним дописувачем згаданого російськомовного сайту.

Щонайменше дві ексклюзивні статті, створені для Міжнародної інформаційної агенції «Вектор ньюз» і вміщені 8 й 9 серпня цього року на її сайті vnews.agency, швидко з’явилися на якомусь електронному ресурсі «горячих новостей Украины» «ВСЕ новости» – без жодних обов’язкових посилань на джерело інформації. Більш того, у запозичених текстах брутально замінено слова «Вектор ньюз» – на назву сайту-крадія.

Так вчинено, зокрема, в статтях «Будущее обновленной Донетчины – в едином украинском пространстве» і «Совершенно секретная» кровавая бойня Кремля: оперативный приказ № 00447».

Збирачі «гарячих новин», певно, розуміють, що вчиняють вони, м’яко кажучи, негарно, отож і завбачливо не вказують жодних своїх контактів. Вони не звертають уваги на те, що всі права МІА «Вектор ньюз» застережено і що використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті агенції, дозволено лише за умови прямого посилання на сайт. «При копіюванні матеріалів для інтернет-видань – наголошує «Вектор ньюз» – обов’язкова наявність прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання. Посилання повинно бути розміщене в незалежності від повного чи часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) повинно бути розміщено у підзаголовку або у першому абзаці матеріалу».

Мабуть, автор цієї замітки – не перший і не єдиний, хто неждано-негадано став «спецкором» чийогось медійного ресурсу. У час розв’язаної московським Кремлем інформаційної війни, як, власне, і будь-коли, вважаю, неприпустимо залишати без реагування громадськості (і не лише її) обурливі, хамські спроби ошукувати читачів і пошити в дурні авторів статей, чию репутацію спритники намагаються заплямувати фальшивою «співпрацею» зі злодійкуватим сайтом.

Сергій Шевченко, секретар НСЖУ

Фото автора

5 Вересня, 2017
Порошенко розповів, як буде працювати біометричний контроль для росіян з 2018 року

Порошенко вважає цілком виправданим рішення ввести біометричний контроль для громадян, які становлять ризики для України в умовах російської агресії. Як повідомляє прес-служба глави держави, про це Порошенко заявив сьогодні в коментарі журналістам у Харкові. «Найближчими годинами має бути оприлюднено рішення РНБОУ, яким передбачається, що починаючи з 1 січня 2018 року перетин кордону з країн, які становлять ризики для України, має бути здійснений за біометричними паспортами. Або в тих, у кого їх немає, мають бути зафіксовані біометричні дані на кордоні», – повідомив президент. За його словами, перелік відповідних країн затверджується Кабінетом Міністрів України.

«Це не означає, що буде заборона, але під час перетину кордону пункти пропуску мають бути оснащені відповідним обладнанням і буде забезпечення фіксація цих біометричних даних», – підкреслив глава держави. За словами президента, процедура буде проходити в три етапи. Перший – людина може подати попереднє повідомлення про те, що вона збирається в Україну і перетнути кордон, відповідно – база даних і прикордонники будуть до цього готові. Другий – безпосередня фіксація даних на кордоні, біометричного паспорта, або біометричних даних, і третій – фіксація людини в місці, де вона планує перебувати. Читайте також Турчинов назвав причини запровадження біометричного контролю для іноземців «Вважаю, що це практика, яка розповсюджена, в умовах, коли країна є об’єктом військової агресії з боку РФ, ця практика є цілком виправданою», – зауважив глава держави. Порошенко також додав, що «це дасть змогу повноцінно запрацювати єдиній національній системі біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства». Президент підкреслив, що у реалізації цього комплексу заходів важлива роль відводиться Центрам надання адмінпослуг. Для цього буде здійснене розширення потужностей існуючих Центрів і будівництво нових, в першу чергу поблизу місць розташування контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Також під час відкриття нового Центру надання адміністративних послуг в Харкові президент підкреслив: «Більше ніхто не підробить український паспорт. І нашими рішучими зусиллями ми зробимо кроки по підвищенню рівня безпеки нашої держави».

Як повідомляв УНІАН, 10 липня Порошенко заявив, що Україна запровадить біометричний контроль на кордоні для усіх іноземців. «Україна запровадить біометричний контроль для громадян інших держав, які перетинають український кордон. Про це говорили на засіданні РНБО. Такий крок значно посилить можливості для боротьби з терроризмом», – заявив він. У свою чергу секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов за результатами засідання РНБО заявив, що Україна створить технічну інфраструктуру на всіх пунктах пропуску через держкордон для запровадження біометричного контролю до початку 2018 року.

1 Вересня, 2017
НБУ починає щомісячну публікацію звітності банків

Національний банк України з вересня починає щомісячну публікацію індивідуальних показників діяльності банків.

Як повідомляється на сайті регулятора з посиланням на постанову №85, інформація про кожен банк міститиме оборотно-сальдовий баланс, а також структуру кредитів та їх розподіл за видами економічної діяльності.

Крім того, з початку 2018 року Нацбанк публікуватиме звіти про структуру регулятивного капіталу банків. На думку регулятора, розкриття звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам більш повно оцінювати фінансове становище окремих фінустанов і приймати зважені рішення про співпрацю з ними.

Як повідомляв УНІАН, платоспроможні банки України за січень-липень 2017 року одержали 223 млн грн збитку, що в 41,5 раза менше від збитку за підсумками січня-липня 2016 року. У 2016 році банківська система України відновила історичний максимум за збитками, отримавши негативний результат з урахуванням неплатоспроможних банків у 160,143 млрд грн.

1 Вересня, 2017
Російсько-білоруські навчання «Захід-2017» становлять можливі загрози для України – Президент

«Ми з великою увагою ставимося до проведення цих навчань. Бачимо можливості загрози, в тому числі для територіальної цілісності України», – наголосив Президент Петро Порошенко у ході робочої поїздки до Харківської області під час спілкування з представниками ЗМІ, коментуючи проведення російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017».

За його словами, під час візиту Президента Білорусі Олександра Лукашенка до України це питання обговорювалося окремо. «Ми отримали запевнення, що ні в якому разі з території Білорусі ні зараз, ні в майбутньому не буде загрози. Сподіваюсь, що це слово буде дотримано. Немає підстав ставити це під сумнів», – зазначив Глава держави.

В той же час, він нагадав про те, як у 2008 році і пізніше Російська Федерація під виглядом навчань сконцентровувала свою техніку. «Зараз ми будемо уважно моніторити, щоб уся техніка, яка була завезена для навчань, була виведена і загрози були зняті», – зазначив Президент.

1 Вересня, 2017
Алазанська долина: про особливості напою розповідає Алкомаг

Вина під назвою «Алазанська долина» – вельми підступні. Залежно від виробника якість напою може змінюватися кардинально. Ще 10 років тому наш ринок був просто заповнений неякісною продукцією, але сьогодні ситуація помітно поліпшується.

Якісні і оригінальні грузинські вина купити, тепер можна не виходячи з дому! Пропонуємо Вам ознайомитися з асортиментом магазину Алкомаг.

Характеристики регіону
Алазанська долина, яку також називають Кахетинською – один з найголовніших та старих виноробних регіонів в Грузії. Ця місцевість славиться своїми м’якими кліматичними умовами, добрим ґрунтом. На цій території відмінно ростуть автохтонні виноградні сорти, які стають основою для Ркацителі, Мукузани та інших відомих вин Грузії.

Шукаєте вино у Києві за доступною ціною? На нашому сайті Alcomag ви легко зможете знайти напій на будь-який смак без удару по бюджету.

Особливості вина
“Алазанська долина” належить до категорії напівсолодких вин, створюється вона в основному з таких сортів, як Ркацителі і Сапераві. Цікаво те, що вино з такою назвою може бути, як червоним, так і білим. Біле виготовляють з Ркацителі, а червоне – з Сапераві. Роблять вино за старовинними кахетинськими традиціям.

Достигли ягоди винограду спочатку тиснуть у дерев’яному чані, сік стікає в особливі глечики-квеврі, закопані в землю. Ці судини герметично закриваються, в них підтримується температура близько 15 градусів. У цих умовах вино бродить ще кілька місяців.

Вина цього типу, представлені в магазинах сьогодні, в основному досить якісні. Це столове вино має збалансований букет і досить простий смак. Багатьом шанувальникам подобається відсутність кислинки в “Алазанської долині”.

Правила розпивання
Білі вина слід подавати при температурному режимі близько 10-15 градусів. Напій прекрасно доповнить овочі, курку, десерти і морепродукти. А ось червоні сорти покажуть себе у всій красі при температурі 8-10 градусів. Відмінною закускою для них стануть м’ясні та гарячі страви, гриль, червоне м’ясо.

“Алазанська долина” також може застосовуватися як аперитив. Багато знавців і сомельє і зовсім рекомендують вживати таке вино в якості самостійного напою без закусок. Вино досить приємне і легке, здатне моментально втамувати спрагу, а ось стан сп’яніння, навпаки, настає дуже повільно і м’яко.

Крім того, вино “Алазанська долина” можна успішно використовувати для приготування глінтвейнів.

1 Вересня, 2017
«Захід-2017»: Чи стане Білорусь плацдармом для військової агресії Росії?

29 серпня 2017 року, коли Україна вшановувала пам’ять полеглих в «Іловайському котлі», начальник Генерального штабу Збройних Сил – перший заступник Міністра оборони Республіки Білорусь (РБ) генерал-майор Олег Білоконєв проводив брифінг на тему «Спільні стратегічні навчання Збройних Сил Республіки Білорусь і Російської Федерації «Захід-2017»

Дивлячись на муки генерала, котрий протягом 30 хвилин, не відриваючи очей від купи папірців, монотонним голосом озвучував вивірений у штабних кабінетах текст, пригадався відомий персонаж казки «Про Федота стрільця» Леоніда Філатова: «Мне бы шашку да коня, да на линию огня, а дворцовые интиржки – энто всё не про меня». Добре, що присутні на брифінгу представники преси й акредитовані при Міністерстві оборони РБ військові аташе заздалегідь були попереджені: формат брифінгу не передбачає питань генералу. Але особливо потішила аргументація суворого дотримання регламенту – через «надзвичайну зайнятість» начальника білоруського Генштабу.

За словами Олега Білоконєва, наймасштабніші за всю історію російсько-білоруські навчання проходитимуть з 14 по 20 вересня 2017 року на території РБ. Загальна кількість задіяного у них особового складу становитиме 12 700 військовослужбовців, з них на території РБ близько 10200 чоловік (від Білорусі – приблизно 7000, від Росії – 3000 осіб). У навчаннях візьмуть участь 370 одиниць бронетанкової техніки, у тому числі близько 140 танків; до 150 одиниць артилерії; понад 40 літаків і вертольотів. Сторонами навчань визначені «Північні» у складі військових з’єднань Союзної держави Росії і Білорусі, а з іншого боку «Західні» – коаліція умовних держав (Вейшнорія, Весабія, Лубенія). Виходячи з того, що так звана Вейшнорія знаходиться у північно-західній частині території РБ, не складно розгадати задум організаторів: військові навчання «Захід-2017» спрямовані на відпрацювання дій у бік таких членів НАТО як Польщі та країн Прибалтики.

Оскільки навчання Збройних Сил РФ «Кавказ-2008» обернулися трагедією для Грузії, а «Сочі-2014» увінчалися анексією українського Криму і введенням військ у східні області України, побоювання лідерів Польщі та прибалтійських держав, що спільні російсько-білоруські навчання можуть бути підготовкою до наступальної операції, виглядають достатньо обґрунтованими. Так, Президент Литви Даля Грибаускайте заявила, що майбутні навчання носять провокаційний характер і свідчать про намір Російської Федерації і Республіки Білорусь розв’язати відкритий конфлікт з блоком НАТО. Міністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревич і міністр національної оборони Литви Раймундас Каробліс звинуватили Російську Федерацію і Республіку Білорусь у намірах окупувати частину територій Польщі і Литви. На думку командувача армією США в Європі Бена Ходжена, ці навчання можуть стати «троянським конем», за допомогою яких Путін введе і залишить в Білорусі своїх солдат і озброєння.

Зрозуміло, що в Україні також уважно відслідковують ситуацію у сусідній Білорусі. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов припустив, що на білорусько-російських навчаннях «Захід-2017» Росія може створити ударні угруповання військ для вторгнення в Україну. А Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вважає, що задіяні у навчаннях сили можуть проникнути на територію України для здійснення диверсійної діяльності.

Глава Білорусі Олександр Лукашенко, схоже із розумінням ставиться до побоювань сусідів. Ще 20 березня 2017 року, під час зустрічі з представниками ЗС РБ, він висловив вимогу щодо їх повної транспарентності: «Я вимагаю від усіх вас, щоб цей захід на території нашої країни був прозорим і всі заходи були доступні не лише для наших друзів по ОДКБ, ЄАЕС, СНД, але й для представників Північноатлантичного блоку – НАТО … Тим більше, що я таку інформацію і такі сигнали з їх боку вже отримую». При цьому, Президент РБ підкреслив «виключно оборонний характер» навчань. В ході липневого візиту у Київ Олександр Лукашенко знову повернувся до теми білорусько-російських навчань «Захід-2017» й переконував Президента України у тому, що вони не перетворяться на підготовку вторгнення в Україну. Коментуючи результати тієї зустрічі, Петро Порошенко підкреслив: «… у мене немає жодних сумнівів у виключно добрих намірах Білорусі, але вона знаходиться в союзницьких стосунках з Росією, а до Москви у нас довіри зовсім немає. І тому для мене було надзвичайно важливим, що я отримав від глави Білоруської держави тверде завірення, що заплановані російсько-білоруські стратегічні навчання «Захід-2017» поблизу українського кордону не перетворяться на підготовку РФ плацдарму для вторгнення в Україну, українську землю, з білоруської території».

Петру Порошенку, як досвідченому дипломату, добре відомо, наскільки міцно стискає Білорусь у «братніх» обіймах Росія, насамперед, у питаннях військово-політичного стратегічного партнерства. І мова йде не тільки про зобов’язання в рамках членства у Союзній державі чи в ОДКБ. Чого вартою є, наприклад, нова редакція затвердженої 2016 року Воєнної доктрини Республіки Білорусь. Навіть її поверхневий аналіз свідчить про посилення впливу Росії на формування військово-політичної стратегії Білорусі. Так, якщо у попередній редакції жодного слова не було про союзницькі зобов’язання РБ перед Росією, і участь Білорусі у воєнному конфлікті передбачалась виключно з метою відбиття нападу і захисту своєї територіальної цілісності, то у новій Воєнній доктрині закріплено, що Білорусь буде розглядати напад на державу-учасницю Союзної держави чи будь-які дії із застосуванням воєнної сили проти неї, як напад на Союзну державу і вживатиме заходи у відповідь. Теж стосується нападу на державу – члена ОДКБ. У новій Воєнній доктрині зникла, розчинившись у різних розділах і статтях, пряма заборона на участь армії Білорусі у збройних операціях за кордоном. Більш того, визначені конкретні випадки, коли Білорусь виділяє свої військові контингенти: для оперативного реагування на воєнні загрози щодо держав-членів ОДКБ, вирішення інших завдань в рамках миротворчих сил ОДКБ чи Колективних сил оперативного реагування ОДКБ за рішенням Ради колективної безпеки ОДКБ і відповідно до міжнародних договорів РБ; для здійснення миротворчих операцій за мандатом ООН. Характерною ознакою нової Воєнної доктрини РБ стали такі новації як «регіональний конфлікт» «інспірований ззовні внутрішній збройний конфлікт», «гібридна війна», «кольорові революції», «незаконні збройні формування» тощо.

У новій Воєнній доктрині РБ вперше прописаний її взаємозв’язок із таким собі Планом оборони Республіки Білорусь. Про що йде мова пояснив директор мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень (CSFPS) Арсеній Сивицький. Коментуючи його, він зазначив: «Новий План оборони був прописаний практично відразу після початку українського конфлікту. На відміну від Воєнної доктрини це повністю секретний документ, у ньому міститься вичерпний перелік воєнних загроз і план реагування на них. Воєнні загрози враховуються абсолютно будь-які». Виходить, що зазначений у Воєнній доктрині перелік викликів і небезпек є бутафорним, а насправді Білорусь, чи її союзник Росія, «на тихо» розглядає реальними інші загрози, про які не слід знати державам-сусідам, не говорячи вже про своїх співвітчизників? Враховуючи незаперечну участь офіцерів Генерального штабу Збройних Сил РФ у розробці Плану оборони РБ, можна з гіркою впевненістю стверджувати, що військово-політичне керівництво Білорусі не бачить загрози своїй незалежності і територіальної цілісності з боку Кремля. Очевидно в Мінську схильні не помічати небезпеки однобокості й розмитості основних нормативно-правових актів у сфері національної безпеки і продовжують вірити фарисейським заявам російських політиків. Й насправді, куди приємніше чути запевнення кремлівських високопосадовців, як то міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, котрий у червні 2017 року спростовував «чутки» про наміри РФ під приводом проведення навчань «Захід-2017» окупувати Білорусь, назвавши їх «маячнею». Невже віроломне нехтування Росією зобов’язаннями по Будапештському меморандуму, порушення Договору про дружбу з Україною інших двосторонніх і багатосторонніх угод нічому не навчило білоруських політиків? А можливо на ключові посади в Адміністрації Президента, КДБ, Міноборони, Генштабі, Міністерстві закордонних справ, МВС Білорусі російські спецслужби вже насадили свою агентуру?

Проглядаючи відеозапис брифінгу, міцніла впевненість, що озвучений очільником Генерального штабу ЗС РБ текст готувався не у Мінську, а в Москві. І не тільки через характерну для російських політиків відверту антинатовську риторику. На початку виступу Олег Білоконєв підкреслив, що задум навчань затвердив особисто Президент РБ Олександр Лукашенко ще 20 березня 2017 року (нібито той міг і не погодитись). Густий елей, який з вуст начальника Генерального штабу ЗС РБ потоками лився на адресу Росії, супроводжувався звинуваченнями у «некоректності» і «некомпетентності» тих, хто нібито створив «тенденційний ажіотаж» навколо навчань. Якось не віриться, щоб критичні зауваження на адресу лідерів Польщі, Литви, України, керівників НАТО санкціонував Олександр Лукашенко. Очевидно, до цього начальника Генерального штабу ЗС РБ спонукали в Москві. Більш того, невже білоруський генерал сам не міг додуматися до того, що в число політиків, які нібито створюють «тенденційний ажіотаж» навколо навчань «Захід-2017» можна сміливо зараховувати й Президента Білорусі, котрий неодноразово висловлювався з цього приводу?

Але найбільш характерно «русский стандарт» проявився під час згадки Олегом Білоконєвим України. Щоб остаточно «приголомшити» присутніх, він оприлюднив відомості, очевидно здобуті розвідувальними органами Росії. Розпочав з того, що: «… на території України з 29 липня по 2 серпня поблизу Державного кордону Республіки Білорусь (!!!) у Волинській області пройшли спільні навчання силових відомств країни». Білоруського генерала, який гордовито називав себе «професіоналом», після цієї тиради стало шкода. Справа у тім, що українські засоби масової інформації широко висвітлювали ці антитерористичні навчання, які у вказаний період дійсно проходили в Луцьку. Такі тренування АТЦ при СБУ щорічно проводить у регіонах, про що добре відомо в КДБ РБ. За масштабами вони аж ніяк не йдуть у порівняння із «Заходом-2017», а «наближення» Луцького аеропорту, де проводилося затримання трьох (!!!) умовних терористів, до «Державного кордону Республіки Білорусь» явно притягнуто «за вуха».

Але Олег Білоконєв не вгамовувався: «У період проведення наших навчань з 8 по 23 вересня відбудуться багатонаціональні навчання НАТО «Швидкий тризубець» («Rapid Trident»)». Ця новина також не тягне на сенсацію, бо відомості про ці навчання також можна легко знайти у відкритих засобах масової інформації України. Цьогорічні навчання, які будуть вже 16-ті за рахунком, щорічно проводяться, як правило, на Яворівському військовому полігоні (Львівська область), в рамках програми «Партнерство заради миру» за участю військовослужбовців країн НАТО.

Однак згадка керівника Генерального штабу ЗС РБ про «Правий сектор» по сміхотворності перевершила попередні перли: «… з 11 по 22 вересня у північній частині Рівненської області організація «Правий сектор» планує розмістити збройні загони (!!!) загальною чисельністю до 200 чоловік. Заявлена мета – «недопущення вторгнення підрозділів Збройних Сил Росії з боку Білорусі в період підготовки і проведення навчань «Захід-2017». То невже майже 13-тисячне російсько-білоруське військо злякалось 200 активістів «Правого сектора»? Хіба окрім «Правого сектора», політичний рейтинг якого в Україні неухильно падає після складання Дмитром Ярошом з себе повноважень його провідника, в Москві не знають інших українських праворадикальних об’єднань? Якщо так, то невдовзі на вулицях і площах Мінська з’являться виготовлені у типографіях російських спецслужб «візитки Яроша».

Організатори брифінгу начальника Генерального штабу РБ можливо й насправді розраховували у наближений до цивілізованого спосіб інформувати світову громадськість про підготовку навчань «Захід-2017», за рахунок чого зняти зайву напругу навколо їх підготовки. Однак, запланованої мети досягнуто не було.

Не довіряючи запевненням залежного від Росії Генштабу ЗС РБ, 30 серпня 2017 року в Україну прибула група офіцерів і генералів Збройних Сил Польщі на чолі з начальником Генерального штабу ЗС Польщі генерал-лейтенантом Лешеком Суравським. Під час спілкування з пресою той відверто заявив: «За досвідом попередніх років ми бачимо, що росіяни з кожними наступними навчаннями збільшують кількість залучених сил. Росіяни кажуть, що ці навчання для захисту, але вони мобілізували 100 тисяч солдатів. Якщо перекидання однієї танкової армії є захистом, то скільки ж солдатів треба перекинути, щоб це був наступ»? Думку польського колеги щодо «наступального характеру» навчань поділяє також начальник Генерального штабу ЗС України генерал армії Віктор Муженко: «Під виглядом навчань «Захід-2017» у Білорусі створять передові бази озброєння і військової техніки. Це дасть Росії можливість у разі необхідності в короткі терміни створити нові угруповання військ». Сумніви щодо дотримання Росією задекларованої кількості учасників навчань висловив також міністр оборони України генерал армії Степан Полторак. За його словами, до навчань «Захід-2017» можуть бути залучені 100 000 російських солдат. Він також вважає, що: «Окрім демонстрації сили, навчання цілком можуть служити прикриттям розгортання ударних угруповань військ РФ, зосередження засобів ураження і запасів матеріальних ресурсів…».

Так чи інакше, але у зв’язку з проведенням навчань «Захід-2017» США вже перекинуло на авіабазу військово-повітряних сил Литви у місті Шуляй сім винищувачів F-15С Eagl, і це тільки початок перетворення території Білорусі на мішень для НАТО.

Борис Дніпров

1 Вересня, 2017