Категорія: Культура

Перший публічний захід на підтримку започаткованої МІА «Vector News» інформаційної акції «Рік жертв великого терору» проведе в Києві 28 вересня ц. р. Міжнародне об’єднання «Соловецьке братство» спільно з Київським товариством політв’язнів та жертв репресій, повідомив голова братства Георгій Лук’янчук. Йдеться про презентацію книжки «Соловецька печаль України» в Національній історичній бібліотеці. Захід розпочнеться о 15:00 на вул. Лаврській, 9 корп. 24.

Основний зміст збірника становлять публікації української преси 2011–2013 років, а також попередніх років, починаючи від 1997-го, коли було віднайдено Сандармох – місце масових розстрілів людей доби Великого терору. У книжці подано спогади, роздуми, інтерв’ю учасників соловецьких прощ – поїздок делегацій української громадськості до меморіалів жертвам політичного терору, встановленим у Санкт-Петербурзі (Левашовське пустище), урочищі Сандармох, що в Республіці Карелії, та на Соловецьких островах (Архангельська область Росії). Автори більшості творів – журналісти, серед них Георгій Лук’янчук, Євген Букет (Київ), Богдан Теленько (Хмельницький) та інші. А відкривають видання статті Григорія Куценка й Василя Овсієнка – правозахисників, репресованих за радянського режиму.

Живі, цікаві розповіді репресованих, зокрема спогади Михайла Михалка «Як я став націоналістом», і пізнавальна інформація з історії соловецьких прощ – безумовний плюс видання, вважають учасники поїздок до Біломор’я, що вже мали змогу ознайомитися з книжковою новинкою. Є і критичні зауваження – щодо професійної редакторської вичитки текстів і щодо розміру ілюстрацій. Деякі знімки, зокрема груп людей, бажано було б збільшити, вважає головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, а мінімізувати – технічні огріхи при підготовці матеріалів до друку. Втім, на його думку цей актуальний видавничий проект – особливо в час протидії збройній агресії Кремля – допоможе як у просвітницькій діяльності братства «соловчан», так і в «головному самозахисті» (вислів Євгена Сверстюка) – вихованні національної пам’яті українців. А не помиляється лише той, хто нічого не робить, зазначив Євген Букет.

До участі в презентації запрошено відомих громадських діячів, представників державних органів, працівників культури, пресу.

Людмила Мех,
президент Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива»

Гурт CROSSED PARALLELS зі Львова випустив кліп, у якому розкриває свою ідею – це два музиканти, які є з різних музичних середовищ, а їх інструменти викликають у слухачів доволі протилежні асоціації. Саксофон – представник джазової та естрадної музики, чернігівська бандура – сучасний фольковий інструмент, який асоціюється переважно з народною музикою. Як поєднались ці два інструменти найкраще можна побачити у кліпі, який гурт вже встиг презентувати на телебаченні.

Crossed Parallels це поєднання протилежностей, неочікувана суміш, сплав металу та дерева – ось ще як можна описати зміст та сутність «схрещених паралелей», нового унікального дуету досі несумісних у музичному світі інструментів. Але ексклюзив полягає не лише у поєднанні бандури та саксофону, – оригінальні та нетипові аранжування творів є ще однією родзинкою цього колективу. Мікшування таких стилів як джаз, рок, етно та поп вилилось у дуже цікавий музичний коктейль із філософською назвою Crossed Parallels. Ідея створення такого дивного на перший погляд дуету прийшла у голову Любомиру Радомському (альт-саксофон) ще у 2012 році. Шляхом довготривалого та непростого пошуку однодумця у Crossed Parallels з`явилась Анастасія Войтюк (бандура, вокал). У такому складі гурт створив свою концертну програму, а згодом і відзняв перший відео кліп Take five.

Під час зйомок кліпу до кадру потрапляє багато Львова – ранішнього і сонячного, ніжного і вечірнього. Крім романтичного парку глядачі можуть впізнати щоденні дрібниці з власного життя – це маршрутки і трамваї, центральні вулички, туристи. Музичне відео делікатно вказує на тему вуличних музикантів, яких за останні роки у Львові стало дуже багато і пропонує, щоби музика у Західній столиці була якісною і живою. Музиканти жартують, що коли знімали кліп – великим дефіцитом були зелені краєвиди, оскільки від літньої спеки все сильно вигоріло, а зараз, у грудні, коли Crossed Parallels презентують відео, зелених газонів у Львові набагато більше.

Crossed Parallels працює за принципом живості у музиці – у кожній композиції має місце імпровізація, сьогоднішнє бачення – і навіть під час запису аудіо доріжки для кліпу музиканти не грали завчені партії, а імпровізували, і згодом вибрали найбільш вдалий дубль.

Мурал “Стриж” українського стріт-арт художника Алекса Максимова, який не дуже давно з’явився на одному з житлових будинків у Святошинському районі столиці, може потрапити в Книгу рекордів Гіннеса. “Стриж” може потрапити в Книгу рекордів Гіннеса як найбільший мурал в Україні. Мурал дійсно досить масштабний – його площа дорівнює площі 16-поверхового житлового будинку, на якому він намальований. За словами самого художника Алекса Максимова, він не ставив за мету потрапити в Книгу рекордів Гіннеса. Головне, що йому дозволили “працювати” на стіні будинку. Відповідний дозвіл був наданий главою Святошинської райадміністрації Іллею Сагайдаком. І саме Ілля Сагайдак зараз проводить перевірку, є чи в інших країнах ще більші мурали. Його мета — подати заявку в Книгу рекордів Гіннеса щодо мурала українського художника.