Огляд ситуації на Близькому Сході й у Північній Африці
Найважливіші події в регіоні минулого тижня відбувалися в Сирії й Афганістані. У Сирії, не дивлячись на наявні порушення, в основному дотримується режим перемир’я між урядовими силами й більшістю збройних формувань опозиції. Афганський радикальний ісламістський рух «Талібан» заявив про свою відмову від участі в мирних переговорах з кабульським урядом.
3 березня всі шість країн-членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки(РСАГПЗ) — Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман і Саудівська Аравія, під впливом останньої визнали ліванський шиїтський рух «Хізбалла» і «підконтрольні йому групи й гнізда» терористичними організаціями.
Цей крок був зроблений на тлі загального ускладнення відносин учасників цієї організації, у першу чергу Саудівської Аравії, з Ліваном, який знаходиться під сильним впливом Ірану. Це рішення було викликане наступом аравійських монархій «на позиції Ірану в регіоні Близького Сходу, щоб послабити вплив Тегерана й обмежити його участь у вирішенні внутрішніх проблем в арабських країнах».
Сирія
У Сирії, не дивлячись на наявні порушення й взаємні звинувачення конфліктуючих сторін, переважно дотримується режим перемир’я між урядовими силами й більшістю збройних формувань опозиції, що вступив у силу 27 лютого. У різних районах САР активно йде процес укладання угод про припинення вогню між представниками сирійської влади й різними групами опозиції. Зниження рівня насильства в країні підтверджують Росія, США й ООН. Одночасно, хоча й не повсюдно, здійснюється доставка гуманітарної допомоги в оточені міста й райони.
Водночас екстремістські угруповання «Ісламська держава» (ІД), «Джебхат ан-Нусра» (на них режим перемир’я не поширюється) і «Ахрар аш-Шам», а також деякі формування опозиції продовжують вести бойові дії в провінціях Алеппо, Хама й Дейр-Ез-Зор, Ідліб. Тривають бої й у деяких районах, які прилягають до Дамаска, у провінціях Латакія, Хасаке й Ракка. Турецька армія веде артилерійські обстріли прикордонних районів Сирії, особливо тих, які знаходяться під контролем курдських формувань. За даними з різних джерел, Туреччина підтримує терористів зброєю й припасами, і тим самим «несе повну відповідальність» за продовження боїв у Сирії.
Під час телефонної розмови, яка відбулася 4 березня між президентом Росії й лідерами Великобританії, Німеччини, Італії й Франції, В.Путін підтвердив прихильність Москви режиму припинення вогню в Сирії. Канцлер ФРН А. Меркель заявила, що під час розмови на адресу Москви пролунав заклик «вплинути» на офіційний Дамаск, щоб сирійські урядові війська також дотримувалися режиму припинення вогню. За словами Меркель, політичний процес у Сирії має бути запущений якнайшвидше. Лідери п’яти країн висловили готовність працювати спільно для вирішення гуманітарних проблем Сирії й підкреслили актуальність продовження безкомпромісної боротьби з ІД, «Джебхат ан-Нусрою» й іншими терористичними організаціями в Сирії.
Путін сказав, що рішення сірійської влади про проведення у квітні парламентських виборів здійснюється відповідно до чинної конституції САР і не заважає крокам по вибудовуванню мирного процесу.
Нинішній президент Сирії вважає діюче в країні перемир’я «проблиском надії». Б.Асад запропонував бойовикам опозиційних угруповань амністію й можливість повернутися до мирного життя.
Росія, у свою чергу, для посилення контролю над дотриманням перемир’я в Сирії створила систему, яка повністю відслідковує ситуацію в зоні конфлікту. При цьому російські ВПС і ВПС Сирії не наносять удари по сірійських збройних формуваннях, що підтримали режим припинення бойових дій. Глава Пентагона Е. Картер підкреслив, що перемир’я в Сирії «між сторонами громадянського конфлікту ніяк не впливає на операцію США проти ІД». Більше того, операція проти ІД буде посилена на тлі перемир’я в Сирії.
29 лютого держсекретар США Дж. Керрі заявив, що РФ і США погодили процес перевірки відомостей про порушення режиму припинення вогню в Сирії. Обмін інформацією між Росією й США здійснюється через центри моніторингу на базі Хмеймим у Сирії й столиці Йорданії Аммані.
Співробітники російського Центру по примиренню в Сирії здійснюють свою роботу в провінціях Хама, Хомс, Латакія, Дамаск, Алеппо й Дераа. Минулого тижня в країні за посередництвом Центру було досягнуто понад 40 угод про локальні примирення, росте число загонів опозиції, які приєднуються до дотримання режиму перемир’я (їх кількість вже понад 70).
Глави зовнішньополітичних відомств Росії й США, С. Лавров і Дж. Керрі, у телефонній розмові висловилися за якнайшвидший початок міжсирійських переговорів у Женеві. Непрямі переговори між урядом Сирії й опозицією починаються в Женеві 9 березня, а вже 14 березня планується почати безпосередні переговори між сторонами конфлікту. Водночас сірійські опозиціонери, контрольовані КСА, Туреччиною й Катаром, заявляють, що «у цей час умови в країні не сприяють поновленню переговорів», хоча, найвірогідніше, пошлють своїх представників для участі в переговорах у Женеві.
За інформацією ЗМІ, 5 березня в місті Ракка — самопроголошеній «столиці» ІД – почалося повстання місцевих жителів проти джихадистів, більше того, деякі з бойовиків ІД переходять на сторону місцевого населення.
Афганістан
Минулого тижня афганський радикальний ісламістський рух «Талібан» заявив про відмову від участі в мирних переговорах з кабульським урядом, які мали початися в березні. У заяві руху говориться: «Доти, поки окупація не закінчиться, таліби не будуть вилучені з чорних списків і звільнені ув’язнені, ці переговори, які вводять в оману, не дадуть жодного результату».
Зі своєї сторони, влада Афганістану відмовилася формувати в країні тимчасовий уряд, що також є однією з висунутих «Талібаном» умов початку переговірного процесу. Цей крок у Кабулі мотивували тим, що це суперечить нормам конституції Афганістану й основам політичної системи країни. «Президент і уряд Афганістану були обрані у результаті волевиявлення громадян, і тому будь-які вимоги про створення тимчасової адміністрації докорінно суперечать нашій конституції».
3 березня Кабул з візитом відвідав командуючий пакистанської армії генерал Р. Шариф. На переговорах з афганським військово-політичним керівництвом генерал заявив, що Ісламабад підтримує зусилля Кабула по відновленню миру й стабільності в Афганістані. Шариф також провів переговори з новим командуючим ВР США й НАТО в Афганістані генералом Дж. Ніколсоном, а також із главою Комітету начальників штабів ВР США генералом Дж. Данфордом, який перебував у Кабулі. Сторони обговорили питання регіональної безпеки й охорони кордонів, координацію зусиль по боротьбі з нелегальним перетинаном афганського кордону бойовиками.
Іран
За підсумками минулих 26 лютого в Ірані виборів у Меджліс (парламент) і Раду експертів більшість одержали представники реформаторів і помірних консерваторів, які підтримують курс президента ІРІ Х. Роухані. Реформатори одержали не менше 85 місць, ще 73 місця одержали близькі до них помірні консерватори, що дає їм більшість (54 %) в парламенті, де 290 місць. Прихильники більш твердого курсу завоювали 68 місць. П’ять місць одержать кандидати від релігійних і національних меншин.
Інші 69 місць будуть розподілені за підсумками другого туру виборів, який запланований на квітень. Помірні сили також одержали 59 % у Раді експертів — органі, який обирає верховного лідера Ірану. Підсумки виборів у Меджліс і Раду експертів підтвердили прагнення населення країни до модернізації.
Минулого тижня Іран з візитом відвідав прем’єр-міністр Туреччини А. Давутоглу, який провів у Тегерані переговори з першим віце-президентом ІРІ Є. Джахангірі, а також був прийнятий президентом Ірану Х. Роухані. На переговорах обговорювалися «стратегічні напрямки співробітництва»: транспорт, туризм, енергетика, торгівля, митні процедури, міжбанківське співробітництво. Була досягнута домовленість довести двосторонній щорічний торговельний оборот до 30 млрд доларів уже через два роки.
Іранська сторона відзначила, що «політичні розбіжності тимчасового характеру не мають впливати на дружні відносини між Іраном і Туреччиною, давні й глибоко вкорінені», а Давутоглу заявив, що Туреччина й Іран мають працювати над загальною перспективою, щоб покласти кінець міжрелігійній ворожнечі в регіоні.
Туреччина
У Туреччині суд Стамбула 4 березня призначив зовнішніх керуючих у провідній опозиційній газеті «Заман», яка раніше неодноразово зазнавала переслідуванням з боку влади. Редакція вважає, що це призведе до її закриття. Вважається, що газета пов’язана із мешканцем США ісламським опозиціонером Ф. Гюленом і його рухом «Хизмет», який Анкара звинувачує в дестабілізації ситуації в Туреччині влітку 2013 р. і спробах підриву влади.
Поліція штурмом захопила будинок редакції й застосувала спецзасоби для розгону демонстрантів, які зібралися в редакції «Заман» 4 і 5 березня. США, Росія і Євросоюз розкритикували турецький уряд за захоплення редакції опозиційної газети й закликали до дотримання в країні свободи слова.
Лівія
Підрозділи лівійської армії 3 березня вибили формування екстремістів з однієї з найбільших баз, які вони утримували в місті Бенгазі на сході країни.
Тим часом 3 березня міністр закордонних справ і міжнародного співробітництва Алжиру Р. Ламамра заявив, що «будь-яке збройне втручання в Лівію лише спричинить більше руйнувань і людських жертв. Військові авантюри не мають шансів, щоб привести до врегулювання лівійського конфлікту ні в найближчому майбутньому, ні в довгостроковій перспективі».
Президент Б.Обама заявив, що без вагань віддасть наказ про нанесення ударів по загонах ІД, які перебазувалися в Лівію.
Ірак
Армія Іраку почала 1 березня «широкий наступ» на позиції бойовиків ІД на північ від Багдада. В операції в основному, крім фахівців зі США й Великобританії, задіяні близько 7 тис. військовослужбовців іракської армії, контртерористичних спецпідрозділів, а також поліції й місцевого ополчення.
Повідомляється, що метою операції є нанесення удару «по головному коридору, який зв’язує оплот ІД на півночі Іраку в районі Мосула з розташованими південніше позиціями».
За матеріалами Інституту Близького Сходу й закордонних ЗМІ.
Підготував Марсель БОНДАРЧУК
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Шейх Саїд Ісмагілов розповів в інтерв’ю Vector News про життя мусульман в Україні, ісламофобію, ставлення до війни й поділився своїм уявленням про майбутнє Криму.
