Лідери Європейського Союзу після тривалих і напружених переговорів досягли домовленості про надання Україні кредиту обсягом €90 млрд на найближчі два роки. Водночас їм не вдалося узгодити механізм використання заморожених російських активів для фінансування цієї допомоги.
За словами голови Європейської ради Антоніу Кошти, позика має бути повернена лише в тому разі, якщо Росія виплатить репарації за повномасштабну війну проти України. Він наголосив, що ЄС виконав свої зобов’язання, а прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко назвала рішення «важливим кроком для економічної стійкості країни».
Обговорення тривали майже 17 годин. Ключовою перешкодою стала пропозиція використати близько €210 млрд російських коштів, заморожених у ЄС, переважно в Бельгії. Брюсселю не вдалося переконати бельгійського прем’єра, що його країна буде захищена від можливих заходів у відповідь з боку Москви. У результаті лідери зупинилися на варіанті запозичення коштів на фінансових ринках.
Основна частина заморожених російських активів зберігається в бельгійській кліринговій компанії Euroclear. Відсотки від цих коштів уже спрямовуються на підтримку України, тоді як Росія ініціювала судові позови проти цієї структури. Президент РФ Володимир Путін розкритикував дії ЄС, назвавши можливе використання активів «пограбуванням», а його спецпредставник Кирило Дмитрієв заявив, що відмова від такого кроку є «серйозним ударом» для Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, навпаки, охарактеризував досягнутий компроміс як «перемогу для України, фінансової стабільності та самого ЄС», підкресливши, що вдалося уникнути внутрішнього розколу.
За оцінками, Україні потрібно близько €137 млрд упродовж наступних двох років для фінансування оборони та роботи державних сервісів. ЄС планує покрити приблизно дві третини цієї суми. Новий кредит буде забезпечений так званим «бюджетним резервом» Євросоюзу — різницею між реальними внесками держав-членів і максимально дозволеними витратами.
Президент України Володимир Зеленський подякував європейським партнерам за «суттєву підтримку, яка реально посилює стійкість України». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який активно просував ідею використання російських активів, визнав, що нинішнє рішення є компромісом, однак наголосив, що воно все одно надсилає чіткий сигнал Москві.
Разом із тим Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати домовленість, а Чехія заявила, що не надаватиме гарантій за кредитом. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан розкритикував рішення, заявивши, що Україна не зможе повернути ці кошти, а отже це «втрачені гроші». Схожої позиції дотримується й словацький прем’єр Роберт Фіцо. Водночас глава уряду Чехії Андрей Бабіш зазначив, що погодився з підсумками саміту лише за умови відсутності фінансових гарантій з боку його країни.
Саміт ЄС відбувся на тлі активізації переговорів між США та Росією щодо можливого врегулювання війни. Очікується, що представники Москви й Вашингтона найближчим часом проведуть нові зустрічі, а паралельно українська делегація також планує консультації зі США.
Європейські лідери тим часом продовжують обговорювати власні ініціативи щодо завершення війни, включно з ідеєю міжнародних сил безпеки для України. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що фінансова підтримка з боку ЄС посилює позиції Києва на переговорах і створює шанс на мир не на російських умовах. Президент Франції Еммануель Макрон, зі свого боку, висловив думку, що Європі варто шукати можливості для відновлення діалогу з Росією найближчим часом.
Залишити відповідь