Категорія: Бізнес і фінанси

У 2025 році Держмитслужба зафіксувала 9 507 порушень митних правил, з яких 2 316 справ було врегульовано через процедуру компромісу. Порівняно з 2024 роком, коли було укладено 1 649 таких угод, показник зріс на 40 %. Це дозволило збільшити надходження до державного бюджету майже вдвічі порівняно з попереднім роком — до 133,5 млн грн.

Про це повідомляє Державна митна служба України.

Правові підстави та переваги

Процедура компромісу регламентується статтею 521 Митного кодексу України. Основними умовами для її застосування є:

• відсутність у діях особи ознак кримінального правопорушення; 
• добровільна ініціатива порушника (подання заяви на ім’я керівника митного органу); 
• письмове підписання мирової угоди.

Головною правовою перевагою для особи є те, що після виконання умов угоди вона вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності за конкретне порушення.

Умови виконання мирової угоди

Після підписання документа порушник має 30 днів на виконання низки зобов’язань:

Внесення коштів у розмірі штрафу (у разі наявності санкційної “вилки” — у розмірі її нижньої межі). Визначення долі товарів або транспортних засобів, якщо санкція передбачала їхню конфіскацію.

Власник може обрати один із режимів:

• відмова на користь держави; 
• знищення або руйнування; 
• імпорт чи експорт зі сплатою всіх митних платежів.

При виборі режиму імпорту (оформлення у вільний обіг) до суми нарахованого штрафу застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,3.

Завершення провадження

Після підтвердження виконання всіх умов митниця припиняє провадження у справі та завершує оформлення товарів. Важливо враховувати, що мирова угода не підлягає оскарженню, оскільки базується на добровільній згоді обох сторін.

Місія Міжнародного валютного фонду спростила домовленості щодо відкриття нової програми розширеного фінансування EFF для України, досягнуті в листопаді, зокрема переглянула попередні заходи й структурні маяки.

Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко журналістам та зазначила, що на перегляд домовленостей вплинули, у тому числі консультації безпосередньо з директоркою-розпорядницею Фонду Кристаліною Георгієвою, яка відвідала Київ у січні у період масштабних обстрілів української енергоінфраструктури, передає Інтерфакс-Україна.

“Українська програма буде розглянута на найближчому засіданні Ради директорів МВФ”, – сказала вона.

За словами Свириденко, найчутливіші питання програми МВФ – оподаткування ФОПів.

“Тут важливі деталі. У роботі з МВФ ми домовилися про підвищення порогу (річного доходу для) впровадження ПДВ для ФОП до 4 млн грн (еквівалентно близько €85 тис.) — це максимальний діючий у Європі рівень ПДВ на товари. Таким чином ці зміни не будуть стосуватися 2/3 усіх ФОПів”, – відзначила  очільниця уряду.

Вона уточнила, що питання, коли саме норма набере чинності, є предметом нашої подальшої роботи.

“Багато дискусій, як це буде зроблено. Ми працюємо з парламентарями й, найімовірніше, ухвалимо ці заходи в рамках консолідованого податкового законопроєкту. До нього також увійдуть питання цифрових платформ, посилок, збереження військового збору після завершення воєнного стану, які позитивно сприймаються бізнесом”, – повідомила Свириденко.

Прем’єрка нагадала, що програма співпраці з МВФ для України є якірною для всієї міжнародної фінансової підтримки, зокрема для отримання кредиту на €90 млрд від Європейського Союзу.

Армія США представила нове програмне забезпечення для ведення бойових дій, яке покликане покращити логістику, прогнозуючи необхідні боєприпаси, паливо та постачання на основі потенційних дій ворога. Ця система, відома як Система командування та управління наступного покоління (NGC2), має на меті модернізувати логістичний ланцюг, використовуючи дані в реальному часі для допомоги військам, командирам та планувальникам забезпечення в передбаченні їхніх потреб, що, в свою чергу, зменшує ризик критичних нестач постачання.

Логістика є ключовим напрямком модернізації Армії, яка реалізується через систему NGC2. Ця ініціатива розробляється через серію вправ і тестів, що інтегрують різні види озброєння, транспортні засоби, сенсори та потоки даних для розширення її можливостей.

Наразі в Форт Карсон, штат Колорадо, Армія разом з промисловими партнерами, такими як Anduril, працює над вдосконаленням NGC2 для покращення доступності та прогностичної природи даних ланцюга постачання для солдатів у бойових ситуаціях.

Джеймс Крейвен, директор програми NGC2 в Anduril, зазначив, що програмне забезпечення дозволяє швидко розробляти оперативні плани на основі логістичних даних та вказівок командирів, які потім можуть бути протестовані на стресостійкість проти змодельованих дій ворога. Ці симуляції дозволяють планувальникам аналізувати різні сценарії, оцінюючи, як попит на боєприпаси, паливо, обслуговування та медичну підтримку може коливатися у відповідь на рухи ворога. Довгострокова мета полягає в тому, щоб зробити систему доступною для всієї Армії та ключових партнерів, що полегшить ранні оцінки попиту від постачальників.

Крейвен зазначив, що NGC2 надає інформацію про глибину складів, темпи споживання та їх зміни з часом, які можуть бути проаналізовані за допомогою штучного інтелекту та машинного навчання для прогнозування оперативних впливів. Армія прагне перейти від реактивної системи постачання, яка часто реагує на нестачі після їх виникнення, до більш проактивної моделі. Цей перехід має на меті запобігти затримкам у підтримці та забезпечити адекватне постачання підрозділів на передовій.

Крім того, програмне забезпечення моніторить стан обладнання, транспортних засобів та озброєння, використовуючи цю інформацію для прогнозування потреб в обслуговуванні та потенційних збоїв. Цей проактивний підхід покликаний виявляти проблеми до того, як вони призведуть до збоїв у системі, що дозволяє командам з обслуговування вирішувати проблеми раніше та мінімізувати оперативні перешкоди.

Під час розробки системи NGC2 Армія та її партнери в оборонній промисловості враховують відгуки солдатів для впровадження швидких рішень, іноді протягом кількох днів. Том Кін, старший віце-президент Anduril та керівник підрозділу з підключених бойових дій, зазначив, що нові або вдосконалені можливості зазвичай постачаються щонайменше раз на тиждень, а іноді навіть щодня або щогодини, залежно від конкретних розробок.

NGC2 є прикладом зобов’язання Армії до гнучкої та адаптивної розробки озброєнь, приймаючи швидший, орієнтований на програмне забезпечення підхід, що нагадує практики Силіконової долини. Ця система командування та управління також означає зміну у відносинах між Армією та її промисловими партнерами, сприяючи більш ітеративному підходу до дизайну.

Арран Скіннер та його дружина придбали своє перше житло за допомогою батька в 2018 році. Через високі ціни на житло та відсоткові ставки Скіннер зазначив, що не зміг би купити будинок без цієї допомоги. Він планує навчити своїх дітей фінансовій відповідальності, водночас будучи готовим допомогти їм у разі потреби.

У 2018 році дружина Скіннера, Мелісса, висловила свою радість, коли знайшла їх новий дім, заявивши: “Це ідеально! Це наш дім.” Пара провела літо 2018 року та більшу частину попереднього року, досліджуючи різні містечка на півночі штату з їх однорічною дитиною, прагнучи виїхати з їхньої маленької квартири на Верхньому Східному Сайді.

До кінця серпня 2018 року вони знайшли трикімнатний фермерський будинок у стилі Craftsman у історичному районі Форт Хілл у Пікскілі, який був виставлений на продаж за 374 000 доларів. Розташований за годину від Нью-Йорка та оточений пагорбами на річці Гадсон, Пікскіл пропонував баланс доступності та близькості до міста.

Незважаючи на хорошу зарплату, значні заощадження та використання свого IRA, Скіннер виявив, що йому важко було дозволити собі 20% первісний внесок та інші супутні витрати. Він вважав фінансову допомогу батька вирішальною для покупки.

Скіннер описав себе як самодостатнього, оскільки працював на різних роботах, щоб підтримати свою освіту та переїхати з Лондона до Нью-Йорка. Однак він визнав, що не всі мають таку ж систему підтримки, оскільки сім’я його дружини була віддалена.

Розрив у багатстві між поколіннями став помітною темою в Інтернеті, причому молодші покоління часто звинувачують старші в економічних труднощах, тоді як старші покоління критикують молодших за сприймані надмірні витрати. Широко визнано, що купити будинок сьогодні складніше, ніж це було 40 або 50 років тому.

У середині 1970-х років подібний будинок у Пікскілі коштував би від 30 000 до 65 000 доларів, у порівнянні з понад 400 000 доларів сьогодні. Це зростання цін пов’язане з тим, що ціни на житло зросли швидше, ніж доходи, що значно збільшило необхідний первісний внесок відносно доходу.

Сучасні покупці житла стикаються з високими цінами та підвищеними відсотковими ставками, що призводить до рекордних щомісячних платежів, які є непосильними для багатьох. Іншими факторами є обмежена пропозиція житла, конкуренція з боку інвесторів за початкові об’єкти нерухомості та зростання витрат, не пов’язаних з житлом, таких як охорона здоров’я та освіта.

Нездатність наступного покоління купувати житло може призвести до зменшення інвестицій у громаду та збільшення труднощів для сімей з низьким доходом, які все більше стають частиною середнього класу.

Боттleneck багатства між поколіннями є сучасним явищем, оскільки Тиха та Найбільша генерації передали значне багатство бебі-бумерам, які скористалися сприятливими економічними умовами. Багато бумерів успадкували додаткові активи, що поставило їх у більш сильну фінансову позицію в порівнянні з молодшими поколіннями, які стикаються з високими витратами на житло, студентським боргом та повільнішим зростанням зарплат.

Батько Скіннера вживав заходів, коли до нього звернулися за допомогою, використовуючи власний капітал у своєму домі, щоб надати подарунок у розмірі 40 000 доларів для допомоги з первісним внеском. Коли Скіннер зіткнувся з фінансовими труднощами, включаючи втрату роботи та зростаючі рахунки, він знову звернувся по допомогу до батька, незважаючи на початкові почуття провини.

Як батько, Скіннер навчився важливості балансу між складнощами життя та забезпеченням найкращих результатів для своїх дітей. Він і його дружина навчають своїх двох маленьких дітей фінансовій відповідальності через домашні обов’язки та заохочують їх управляти своїми заробітками.

Скіннер висловив, що якщо вони бачать, як їхні діти стикаються з труднощами, вони можуть або згадати про своє важче дитинство, або вирішити надати підтримку, подібно до допомоги, яку він отримав від свого батька.

Массіель Луго виграла лотерею Нью-Йорка, що дозволило їй залишитися в місті, де вона виросла.

33-річна мати-одиначка двох дітей взяла в оренду квартиру своєї тітки в Джексон Хайтс, Квінс, після народження другої дитини. Її тітка, також мати-одиначка, переїхала до Джорджії в пошуках більш доступного способу життя.

Луго згадала про труднощі своєї тітки, заявивши: “Я пам’ятаю, як вона дуже боролася, а потім вже не могла впоратися сама, і просто встала і пішла.”

Хоча квартира Луго не має стабільної орендної плати, вона успадкувала шестирічний контракт, і її орендодавець не підвищив їй орендну плату до поточної ринкової ставки, яка становить приблизно 2,900 доларів за типову двокімнатну квартиру в цьому районі. Незважаючи на це, Луго розмірковує, чи слідувати прикладу своєї тітки і залишити місто.

Після того, як батько її сина виїхав близько п’яти років тому, Луго зняла в оренду свою другу спальню і часто пропускала прийоми їжі, щоб звести кінці з кінцями. Наразі їй вдається сплачувати орендну плату в 1,700 доларів, поєднуючи кілька робіт і відвідуючи школу. Її 16-річна донька Джалін отримала оплачувані стажування, а її батьки, які живуть неподалік, допомагають доглядати за її восьмирічним сином Оззі, який має аутизм.

Проте Луго відчуває, що місто, яке вона завжди вважала домом, стає все менш привітним. Зростаюча кількість ньюйоркців стикається з труднощами у забезпеченні життя в одному з найдорожчих міст світу, оскільки витрати на основні потреби, такі як житло, продукти харчування та догляд за дітьми, продовжують зростати. Місто не будувало достатньо нових будинків протягом десятиліть, що призвело до серйозного дефіциту, який підвищив орендні ставки та ціни на житло. Квартири для сімей з двома або трьома спальнями особливо важко знайти. Ця цінова криза змушує багато сімей, особливо тих, у кого є маленькі діти, а також жителів з низьким доходом, виходити з міста.

Новий мер Нью-Йорка, Зохран Мамдані, був обраний з обіцянкою знизити ці витрати. У січні він і губернаторка Кеті Хочул оголосили план значно розширити безкоштовний та недорогий догляд за дітьми. Луго була запрошена на захід, присвячений цьому оголошенню. Хоча вона підтримує ці ініціативи, її діти вже занадто великі, щоб скористатися ними. Проте Луго і її родина можуть потенційно отримати економію від інших пропозицій мера, включаючи безкоштовні автобуси, продуктові магазини, що належать місту, та більш доступне житло.

Луго є однією з понад 40% орендарів міста, які витрачають більше третини свого валового доходу на житло. Її традиційно робітничий іммігрантський район стикається з тиском з боку джентрифікації та зростанням витрат на життя. Крім того, вона зазначає, що вулиці та метро не відчуваються такими безпечними, як у її дитинстві.

Луго працювала асистентом вчителя в державній школі та терапевтом для дітей з аутизмом, поки здобувала ступінь бакалавра. У січні вона почала магістерську програму, щоб стати сертифікованим терапевтом для дітей з аутизмом.

В останні роки вона заробляла від 50,000 до 60,000 доларів з її роботи та щомісячних аліментів. Проте цього семестру вона працює менше годин, щоб зосередитися на аспірантурі, яка коштує 1,300 доларів за семестр. Вона сподівається заробляти понад 80,000 доларів як сертифікований терапевт на повну ставку в майбутньому.

Наразі її дохід ледве покриває витрати її родини. Витрати на транспорт і продукти харчування значно зросли. Ціни на їжу в Нью-Йорку зросли приблизно на 68% між 2013 і 2023 роками, порівняно з національним середнім показником у 49%, згідно з даними державного контролера. Луго ідентифікує себе як ALICE (обмежені активи, обмежений дохід, зайняті), що описує осіб, які заробляють занадто багато, щоб мати право на більшість допомоги, але все ще стикаються з фінансовими труднощами. Вона більше не отримує продуктові талони, і її витрати на продукти зросли, оскільки її діти підросли.

Луго все більше покладається на Uber для транспорту, частково тому, що Оззі чутливий до шуму в громадському транспорті. Джалін їздить безкоштовно як студентка державної школи, тоді як Оззі користується шкільним автобусом, наданим містом, через свій діагноз.

Вона накопичила близько 7,000 доларів боргу за кредитними картками, частково через те, що іноді водила своїх дітей на обіди та купувала новий одяг. Минулого місяця вона запізнилася з оплатою оренди, віддавши перевагу погашенню боргу за кредитною карткою.

“Раніше я була дуже хороша в заощадженнях, але мій спосіб мислення змінився. Я просто думаю: на що я заощаджую?” – сказала Луго. “Я хочу подорожувати, я хочу створювати спогади з моїми дітьми, і це стало для мене пріоритетом.”

Коли батьки Луго переїхали до Квінса з Домініканської Республіки близько 45 років тому, життя було для них доступним, і деякі члени родини змогли купити кооперативи в цьому районі.

Проте район зазнав джентрифікації. Луго згадує відкриття першого Starbucks у Джексон Хайтс у 2008 році як переломний момент. Кілька років тому її батько закрив бodega, яким володів десятиліттями, коли будівлю продали розробнику. Луго спостерігала за зниженням безпеки в останні роки, зазначаючи зростання кількості незаконних борделів і безладу на вулицях.

Хоча Луго не готова залишити місто, вона сподівається виховувати своїх дітей у більш тихому районі. Вона мріє переїхати до Бейсайду, більш заможної, передмістя Квінса, але визнає, що оренда та витрати на транспорт там будуть ще вищими. Вона вважає, що знайти іншу квартиру, схожу за ціною та розміром на її поточну, буде майже неможливо в місті.

Джалін прагне вступити до Єльського університету і зрештою стати юристом. Луго сказала їй, що вона може переїхати на навчання лише в разі отримання повної стипендії.

“Я кажу їй: ‘Я хочу, щоб ти жила своїм життям. Я хочу, щоб ти була дитиною, але тобі потрібно працювати надзвичайно важко, адже студія коштує 2,000 доларів прямо зараз. Я можу лише уявити, скільки твоєму поколінню доведеться платити в майбутньому,’” – сказала Луго.

Будівельники житла, як повідомляється, розробляють план для вирішення занепокоєння потенційних покупців щодо доступності, що вони називають “будинками Трампа”, які будуть орієнтовані на покупців, які вперше купують житло.

Bloomberg повідомив, посилаючись на джерела, знайомі з ситуацією, що будівельники, включаючи компанію Lennar Corp., розробляють пропозицію, яка передбачає, що будівельники продаватимуть будинки в рамках програми, підтримуваної приватними інвесторами, які допоможуть фінансувати ініціативу.

Одна з версій пропозиції передбачає, що інвестори орендуватимуть будинки орендарям, при цьому щомісячні орендні платежі орендарів зараховуватимуться на початковий внесок, якщо вони вирішать купити будинок після трьох років. Однак особа, залучена до процесу, зазначила Bloomberg, що реалізація плану буде ускладнена.

Обсяг програми залишається невизначеним, хоча звіт Bloomberg вказав, що будівельники розглянули можливість будівництва до 1 мільйона будинків, що становитиме понад 250 мільярдів доларів у житловому секторі.

Будівельники вперше обговорили цю пропозицію з адміністрацією Трампа минулого року, хоча багато деталей ще не були остаточно узгоджені, згідно з повідомленням Bloomberg. Одне джерело вказало, що приватні інвестори не нестимуть початкових збитків, хоча багато деталей все ще перебувають у стадії обговорення.

Компанія Lennar відмовилася коментувати повідомлення щодо планів компанії.

Директор Федеральної агенції фінансування житла Білл Пулте заявив під час виступу на FOX Business Network у програмі “Заробляючи гроші з Чарльзом Пейном”, що адміністрація наразі не розглядає цей план, оскільки вивчає різні пропозиції щодо покращення доступності житла.

“Будівельники житла пропонують багато різних ідей,” сказав Пулте. “Я знаю, що одна або дві з них висловили цю ідею ‘будинків Трампа’. Це не те, що ми активно розглядаємо, але ми цінуємо всі ідеї; всі ідеї вітаються.”

Пропозиції з’являються на фоні складного ринку житла для американців, оскільки високі ціни на житло та підвищені процентні ставки ускладнюють покупку першого будинку для нових покупців. Існуючі власники житла також неохоче продають і беруть нову іпотеку з вищими процентними ставками, що ще більше обмежує пропозицію.

Опитування, проведене для Національної асоціації ріелторів компанією Public Opinion Strategies та Hart Research, показало, що лише 17% виборців вважають, що зараз хороший час для покупки будинку, що знизилося з 69% у 2013 році.

Незважаючи на виклики, що впливають на доступність житла, власність на житло залишається ключовою частиною того, що виборці вважають американською мрією, при цьому 85% вважають це невід’ємною частиною американської мрії, що є збільшенням з 79% у 2013 році, що свідчить про сильну підтримку серед політичних груп.

Нові інструменти від Anthropic негативно вплинули на акції програмного забезпечення у вівторок, оскільки інвестори висловили занепокоєння щодо можливих порушень з боку штучного інтелекту (ШІ). Сектор програмного забезпечення зазнає волатильності протягом кількох місяців і офіційно увійшов у ведмежий ринок минулого тижня.

Останні інструменти ШІ від Anthropic, зокрема оновлення Cowork, сприяли зниженню акцій програмного забезпечення, які стикаються з найгіршим розпродажем з моменту краху ринку “Дня визволення”. Це падіння було посилене звітом про прибутки Microsoft, який викликав занепокоєння щодо оцінок та зростаючих капітальних витрат на ШІ.

Тиск на продажі посилився у вівторок, оскільки інвестори відреагували на новий інструмент ШІ від Anthropic, призначений для виконання різних канцелярських та адміністративних завдань у юридичній сфері. Акції юридичного програмного забезпечення були особливо під впливом, а негативний настрій поширився на ширший сектор програмного забезпечення до кінця торгової сесії.

Інвестори стикаються з двома основними занепокоєннями: високими оцінками акцій технологічних компаній та загрозою можливого бульбашкового зростання ШІ. Крім того, існує значна невизначеність щодо того, як можуть еволюціонувати бізнес-моделі компаній програмного забезпечення, за словами Крейга Джонсона, керуючого директора та головного технічного аналітика в Piper Sandler.

Учасники ринку розглядають, чи ці виклики представляють екзистенційні загрози для певних компаній, чи вони адаптуються до змінюваного ландшафту. Адам Паркер, засновник Trivariate Research, зазначив, що інвестори очікують майбутніх вигод від досягнень у ШІ, що може призвести до зменшення потреби в деякому програмному забезпеченні.

Майкл Браун, старший стратег з досліджень у Pepperstone, прокоментував, що нещодавній розпродаж відображає постійні занепокоєння серед учасників ринку.

Поточна слабкість у секторі програмного забезпечення є частиною більш широкої тенденції до зниження, яка триває протягом року.

Акції програмного забезпечення офіційно увійшли в ведмежий ринок минулого тижня, при цьому ETF iShares Expanded Tech-Software Sector зараз знизився на 27% від свого піку у вересні 2025 року.

Коефіцієнт ціна/прибуток (P/E), ключовий показник оцінки акцій, також зазнав значного падіння серед компаній програмного забезпечення. Коефіцієнт P/E в індексі програмного забезпечення S&P впав нижче 60x, з приблизно 85x минулого літа.

Серед найгірших акцій у секторі – Oracle, Varonis, CommVault та Circle, всі з яких знизилися більш ніж на 50% від своїх максимумів у вересні.

Перспективи акцій програмного забезпечення на Уолл-стріт виглядають змішаними після активності ринку у вівторок. Браун вважає, що загальний оптимістичний сценарій для технологій залишається сильним, посилаючись на міцні прибутки та очікування стабільного економічного зростання в США. Згідно з даними FactSet, S&P 500 прогнозує зростання прибутків на 12% за четвертий квартал, що стане п’ятим поспіль періодом зростання з двозначними цифрами.

Браун висловив продовження переваги купувати на просадках, зазначивши, що траєкторія ринку, здається, йде вгору.

З технічної точки зору, більшість акцій програмного забезпечення все ще можуть мати простір для подальших знижень, за словами Джонсона з Piper Sandler. Він зазначив, що багато назв програмного забезпечення можуть зазнати додаткового падіння на 10%-20% перед досягненням рівня підтримки.

Паркер припустив, що сектор програмного забезпечення може залишатися в стадії “винний, поки не доведено протилежне”, з інвесторами, які вагаються винагороджувати компанії, поки вони не продемонструють сильніше зростання прибутків. Він зауважив, що поточні оцінки аналітиків щодо прибутків можуть бути надто оптимістичними і описав ситуацію як “падаючий ніж”, якого він намагається уникати.

Практично 70 відсотків канадців вважають, що заощаджувати на пенсію стало складніше, ніж це було для їхніх батьків, а 77 відсотків вважають, що для майбутніх поколінь це буде ще важче, згідно з нещодавнім опитуванням Банку Монреаля.

Пол Лалонд, керівник планування багатства в BMO Private Wealth Canada, зазначив: “В умовах невизначеності щодо вартості життя та того, якою буде пенсія в майбутньому, цілком природно, що канадці відчувають тривогу щодо того, чи заощаджують вони достатньо”. Він підкреслив важливість наявності надійного консультанта, який допоможе орієнтуватися в складнощах фінансового планування.

Мілленіали — це покоління, яке найсильніше відчуває, що заощаджувати на пенсію стало важче в порівнянні з більш старшими поколіннями, тоді як бебі-бумери висловлюють найбільше занепокоєння щодо пенсійних перспектив майбутніх поколінь. Зростання вартості життя суттєво вплинуло на заощадження на пенсію.

Звіт IG Wealth Management за серпень 2025 року вказав, що близько 40 відсотків молодих канадців занадто зайняті погашенням боргів, щоб робити внески у свої пенсійні заощадження. Крім того, лише 39 відсотків канадців планували робити внески до свого Зареєстрованого пенсійного заощаджувального плану (RRSP) у 2025 році, згідно з даними Edward Jones Canada. Джулі Петрера, старший стратег з потреб клієнтів в Edward Jones, зазначила, що канадці надають пріоритет поточним витратам над плануванням пенсії в умовах економічної невизначеності.

Королівський банк Канади нещодавно запропонував, що стандартне правило в 1 мільйон доларів для заощаджень на пенсію може бути непотрібним для багатьох осіб, оскільки виплати з Канадського пенсійного плану та виплати за програмою старості можуть забезпечити підтримку в залежності від бажаного способу життя на пенсії.

Незважаючи на поточні економічні виклики, майже половина респондентів опитування вказала, що планує фінансово допомагати своїм дітям, хоча 83 відсотки визнали, що це може негативно вплинути на їхні власні пенсійні перспективи. BMO рекомендує починати планування пенсії рано, дотримуватися щомісячних бюджетів, робити внески до RRSP та шукати професійну пораду, коли це необхідно.

Різноманітні інструменти, включаючи онлайн-калькулятори пенсійних заощаджень, доступні для допомоги особам у визначенні того, скільки потрібно закладати на пенсійні заощадження.

У пов’язаних новинах канадські пенсійні плани змінюють свої інвестиції, відходячи від США після коментарів президента США Дональда Трампа щодо слабкості долара США. Пенсійний фонд Транспортної комісії Торонто досліджує можливості в Європі, в той час як UBC Investment Management звертає увагу на Азію, а Інвестиційна корпорація Онтаріо розглядає інші валюти та золото.

Торонто регіональна рада з нерухомості проводить свій щорічний захід з прогнозування ринку. Сьогоднішні дані включають Національний звіт про зайнятість ADP США за січень, з очікуваними звітами про прибутки від компаній, таких як Alphabet Inc., Eli Lilly and Co. та Uber Technologies Inc.

Оскільки наближається термін подачі податків, фінансовий колумніст Джеймі Голомбек підкреслює п’ять поширених помилок, яких слід уникати з RRSP та TFSA, щоб запобігти проблемам з Податковою службою Канади.

Для тих, хто цікавиться енергетикою, бюлетень FP West: Energy Insider пропонує ексклюзивні репортажі та аналізи енергетичного сектору Канади.

YouTube-канал Financial Post містить інтерв’ю з експертами в бізнесі, економіці, житловій сфері та енергетичному секторі.

Для подальших запитів або ідей для статей звертайтеся на [email protected].

Серед пов’язаних статей обговорюються питання, що пенсія стає “віддаленою мрією” для багатьох канадців, а також змінюється природа власності на житло в Канаді.

Для отримання додаткових новин про бізнес відвідайте financialpost.com і розгляньте можливість підписки на бюлетені.

Поїзд Nightjet подорожує з Венеції, Італія, до Відня, Австрія за TK годин.

Я провів 11 годин у спільній каюті на нічному поїзді з Відня до Венеції, Італія. За менше ніж 100 доларів я отримав ліжко в кімнаті на шість ліжок з трьома іншими людьми. Я подорожував вночі на Amtrak, але в приватних кімнатах. Мені не вдалося добре адаптуватися до спільного простору.

Поїздка з Відня до Венеції, Італія, в жовтні 2022 року була нерівною, тісною та незручною. Під час двотижневої подорожі чотирма європейськими країнами я провів 11 годин у спільному спальному поїзді з трьома незнайомцями. Хоча це був мій перший досвід подорожі в спальному вагоні в Європі, я провів 60 годин на нічних поїздах Amtrak у кімнатах площею 20 квадратних футів та 45 квадратних футів, де мав приватні кімнати.

Я думав, що нічний поїзд буде найкращим способом подорожувати Європою, щоб я міг більше досліджувати вдень. Однак нерівна поїздка ускладнила сон, і я не відчував себе відпочилим, коли прибув до Венеції.

Я забронював свою поїздку через австрійську федеральну залізницю OBB Nightjet. OBB Nightjet здійснює нічні маршрути між Австрією, Італією, Францією та Нідерландами і може розвивати швидкість до 143 миль на годину. Поїзди Nightjet мають звичайні призначені місця, купе (місця, які розкладаються в дивани в спільних каютах) та спальні вагони з ліжками на чотири або шість, що я і забронював. Деякі маршрути мають приватні каюти, але моя не мала.

Цей нічний етап моєї європейської подорожі, який включав сніданок, коштував 44 долари з проїзним Eurail. Без проїзного квиток коштував би близько 84 доларів. Щоб подорожувати поїздом, я придбав проїзний Eurail за 477 доларів, який надає доступ до більшості європейських поїздів на певну кількість днів. Деякі поїзди вимагають лише проїзний Eurail, тоді як інші, включаючи нічні поїзди, мають додаткову знижку на проїзд.

Моя подорож почалася на залізничному вокзалі Відня Мейдлінг. Я прибув приблизно за півтори години до мого поїзда о 21:35, щоб мати достатньо часу знайти платформу. На екранах відправлення вказувалося, що мій поїзд прямує до Цюриха. На інформаційній стійці я дізнався, що, на відміну від Amtrak, вагони поїзда відчеплюються на різних станціях, щоб їхати в різні напрямки, і мені потрібно було сісти у свій призначений вагон, кожен з яких має номер.

Я заплатив 10 доларів, щоб почекати свій поїзд у лаунжі OBB. Лаунж безкоштовний для пасажирів першого класу OBB, які подорожують вдень, і коштує близько 10 доларів для всіх інших пасажирів OBB. Оскільки я не побачив жодного вільного місця в решті вокзалу, я вирішив заплатити за доступ. Я був здивований, коли виявив, що я єдиний всередині лаунжу, тоді як решта вокзалу була заповнена людьми. Було багато столів і стільців.

Лаунж пропонував безкоштовні напої та закуски, включаючи каву, горіхи та насіння. Хоча вибір був меншим, ніж те, що я бачив у Metropolitan Lounge Amtrak у Нью-Йорку, я не був голодний, тому просто взяв пляшку води.

Я пішов на платформу приблизно за 20 хвилин до відправлення мого поїзда о 21:35. Коли поїзд прибув, у мене не було часу перевірити номер вагона перед посадкою, і я пішов до найближчого вагона, запитуючи у працівника про допомогу.

Всередині спальних вагонів я побачив вузькі, слабо освітлені коридори, заповнені маленькими каютами з двоярусними ліжками. Працівник провів мене до моєї спільної каюти. У моїй кімнаті було шість ліжок і велике вікно з шторою. Під час моєї подорожі один мандрівник вже був там, коли я сів, а двоє інших прибули протягом години. Двоє вийшли близько 5 ранку, тоді як інший залишився до моєї зупинки.

При площі 74 квадратних фути каюта здавалася тісною, особливо з багажем усіх. Було місце для сумок над ліжками, але не достатньо для всіх. Я не міг уявити, як шість людей можуть втиснутися туди.

Хоча моя каюта була призначена, ліжка надавалися за принципом “перший прийшов – перший отримав”. Оскільки я відчував більше тряски на верхніх ліжках у поїздах Amtrak, я вибрав нижнє ліжко. Поїзд надав простирадла та подушку. Хоча вони не були такими м’якими та затишними, як простирадла в поїздах Amtrak, вони були кращими, ніж нічого.

Контролі температури та освітлення були розташовані над завісою дверей для входу в кімнату. Мої супутники та я погодилися вимкнути світло, коли всі влаштувалися в ліжках. Біля кожного ліжка був розетковий вихід і маленька тумбочка, а також нічні лампи над ліжком. Без штор навколо кожного ліжка я відчував брак приватності і прагнув знайти спосіб закрити своє ліжко для більшого особистого простору.

Інші пасажири в кімнаті привітали один одного при прибутті, але в іншому кімната була тихою. Дехто з нас дивився свої пристрої, тоді як інші відразу заснули. Перед сном я скористався одним з двох туалетів для всіх у моєму спальному вагоні, який я вважав типовим туалетом у поїзді з унітазом і умивальником. Згідно з інформацією на сайті Nightjet, лише приватні спальні каюти мають душ.

Коли я був готовий до сну, я подивився телевізор перед сном. Ліжко було жорстким і незручним. Я прокидався кілька разів протягом ночі через інших мандрівників, які входили та виходили з кімнати, або через тряску поїзда.

Працівник розбудив мене сніданком о 8 ранку, приблизно за 20 хвилин до моєї зупинки у Венеції. Я отримав два рулети хліба з маслом, варенням і кавою, щоб поїсти в моєму ліжку. На борту не було кафе або загальної зони для пасажирів.

При виході у Венеції я відчував себе виснаженим через брак сну, що, на мою думку, зробило мій перший день у місті менш приємним. Представник OBB Nightjet заявив: “Надання нашим пасажирам високого рівня комфорту під час подорожі є важливим для нас. Ми постійно працюємо над покращенням нашого продукту і також враховуємо вимоги наших клієнтів.”

Хоча іноді важливо подорожувати, а не лише досягати мети, у цьому випадку я б віддав перевагу приїхати відпочилим, щоб насолодитися своєю метою. Через рік я забронював приватну каюту Nightjet для подорожі з Венеції до Відня. Ця поїздка була набагато комфортнішою, і я легко спав без незнайомців у своїй каюті.

Майно Гайзела, колишній дім дитячого автора Теодора Сьюза Гайзела, наразі виставлено на продаж. Власність на узбережжі, розташована в Ла Хойя, Каліфорнія, має чотири спальні та чотири ванні кімнати, загальною площею 5,004 квадратних фути. Гайзел написав 42 книги в цьому будинку, включаючи відомі заголовки, такі як “Кіт у капелюсі” та “Зелені яйця та шинка”.

Вартість майна становить 9,95 мільйона доларів і пропонує види на Тихий океан. Теодор Сьюз Гайзел, відомий як Доктор Сьюз, створив іконічних персонажів, включаючи Кота в капелюсі та Грінча. Він жив і працював у маєтку Ла Хойя понад 40 років.

Майно Гайзела наразі на ринку, його представляє команда Джейсона Баррі. Історична власність зберігає офіс і кабінет, де Гайзел написав і проілюстрував багато своїх творів. Ріелтор Джейсон Баррі зазначив: “Ця власність і вид були частиною того, що надихало деякі з найпопулярніших дитячих книг Доктора Сьюза. Це честь і привілей представляти цей унікальний маєток.”

Маєток розташований на схилі в Ла Хойя, районі Сан-Дієго, Каліфорнія. У 1948 році Гайзел і його дружина, Хелен Палмер, замовили архітектору Томасу Л. Шеперду спроектувати будинок, який був завершений у 1950 році. Гайзел жив там до своєї смерті в 1991 році, після чого майно було передано Університету Каліфорнії, Сан-Дієго.

Будинок площею 5,004 квадратних фути розташований на 1,51 акра прибережної власності. Чотирикімнатна, чотириванна резиденція зазнала реконструкцій з часів Гайзела. Будинок має вікна від підлоги до стелі, які забезпечують види на Тихий океан, а також басейн і будинок біля басейну.

Важливою особливістю маєтку є офіс Гайзела, який був оголошений захищеною пам’яткою радою історичних ресурсів міста Сан-Дієго. Саме тут Гайзел написав 42 книги як Доктор Сьюз, включаючи “Кіт у капелюсі”, “Лоракс” та “Зелені яйця та шинка”.

Майно Гайзела наразі представлено командою Джейсона Баррі за 9,95 мільйона доларів. Баррі зазначив: “Це більше, ніж просто будинок — це спадщина творчості.”