Протягом останніх півтора року спостерігається помітне помʼякшення відносин між Японією і Росією. Кроки, що здійснюються з обох сторін (з певною перевагою на боці Японії) не означають політичного примирення і демонтажу санкційного режиму. Водночас, останній санкційний пакет був запроваджений 12 вересня 2025 року (додаткове замороження активів та інші обмеження) ще за попереднього уряду прем’єр-міністра Шіґеру Ішіби. Проте паралельно виникла інша, дедалі помітніша лінія: вибіркове відновлення контактів там, де японський уряд бачить довгостроковий інтерес — мобільність громадян, молодіжні обміни, захист активів японських компаній, енергетика та підтримання каналів комунікації.
Експерти вважають, що відбувається кероване прагматичне пом’якшення на практичному рівні. Воно стало особливо виразним від вересня 2025 року: формальний рівень загрози для більшої частини Росії залишився високим, але до рекомендацій не відвідувати Росію додали виняток можливості відвідання за умов «справді неминучих обставин». У 2026 році відбулася офіційна поїздка урядової делегації до Москви та вперше за сім років відновили короткострокові студентські поїздки.
12 вересня 2025 року МЗС Японії оновило рекомендації щодо безпеки поїздок до Росії. Для Москви та більшості території країни воно зберегло рівень 3 — рекомендацію утриматися від поїздок. Однак Токіо змінив застереження: поїздки або перебування стали допустимими за наявності «справді неминучих обставин», за винятком прикордонних з Україною та окремих північнокавказьких регіонів. Саме ця вузька зміна створила адміністративну можливість для службових, академічних і бізнесових поїздок, які раніше фактично блокувалися.
МЗС пояснило корекцію тим, що поза районами поблизу українського кордону ситуація в Росії загалом стабілізувалася порівняно з початком повномасштабної війни. Водночас документ попереджає про атаки дронів, обмеження платежів, відсутність прямих рейсів, ризик допитів і дискримінаційного поводження з громадянами Японії.
Наприкінці травня 2026 року делегація японських урядовців відвідала Москву. Вона зустрілася з представниками російських міністерств економічного розвитку та промисловості і торгівлі, а також із бізнес-асоціаціями. За повідомленнями ЗМІ, японські посадовці й керівники компаній також були присутні на заході за участю російських виробників енергоносіїв, металів і добрив.
Офіційна позиція Токіо полягала в тому, що місія захищала активи японських компаній, які залишилися в Росії, і не була переговорами про розширення співпраці. Проте сам факт публічно підтвердженої міжвідомчої взаємодії важливий: японська сторона визнає, що такі поїздки відбуваються кілька разів на рік. Це вже не повна політика ізоляції, а постійний технічний діалог.
Тим часом, за розрахунками Японської асоціації торгівлі з Росією та новими незалежними державами (ROTOBO), зробленими на основі статистики Міністерства фінансів Японії, двосторонній товарообіг у 2025 році становив 7,986 млрд доларів — на 1,3% більше, ніж роком раніше. Це було перше зростання за чотири роки, хоча обсяг залишився приблизно на третині довоєнного рівня 2021 року (близько 22 млрд доларів).
Японський експорт до Росії зріс на 13,5%, до 2,459 млрд доларів. Збільшилися поставки автомобілів, продовольства, хімічної продукції, машин і гумових виробів. Імпорт із Росії скоротився на 3,4%, до 5,528 млрд доларів: дорожчі або більші поставки риби та кольорових металів не компенсували зниження вартості LNG і вугілля. У грудні 2025 року експорт до РФ був на 27,2% вищим, ніж у грудні 2024-го, а імпорт — на 2,0%.
| Показник | 2025 рік | Зміна р/р |
| Товарообіг | $7,986 млрд | +1,3% |
| Експорт Японії до РФ | $2,459 млрд | +13,5% |
| Імпорт Японії з РФ | $5,528 млрд | −3,4% |
Джерело: ROTOBO, розрахунки за митною статистикою Мінфіну Японії. Суми округлено.
ROTOBO напряму пов’язує зміни у торгівлі з тим, що у 2025 році нові обмеження були порівняно вузькими, а компанії пристосувалися до «нової нормальності». Отже, відновлення торгівлі відбулося з урахуванням чинних винятків і незаборонених категорій. Особливо показовими залишаються поставки LNG із проєкту «Сахалін-2», морепродукти, метали та дозволені споживчі товари.
Водночас, у 2025 році Японію відвідали 194 908 громадян Росії — на 96,4% більше, ніж у 2024 році, і найбільше за всю історію спостережень. Їхні витрати оцінено у 56,5 млрд єн, а середні витрати одного відвідувача — приблизно у 307 тис. єн. Зростання відбулося без прямих авіарейсів; основними факторами стали стикування через Китай та інші азійські хаби, слабка єна й переорієнтація частини російського туристичного попиту з Європи на Азію.
Тенденція продовжилася у 2026 році. За перше півріччя до Японії прибули близько 104 400 росіян — на 24,7% більше, ніж у січні–червні 2025 року. Це стало можливим тому, що Японія не припинила видавати росіянам короткострокові візи й зберегла інституційну туристичну інфраструктуру, включно з представництвом JNTO у Москві.
Найвиразнішим урядовим кроком стало відновлення у серпні 2026 року поїздок японських студентів до Росії вперше за сім років. П’ятнадцять студентів японських університетів, які вивчають російську мову та суміжні дисципліни, перебували у Санкт-Петербурзі 12–20 серпня, проходили мовну підготовку та зустрічалися з місцевими ровесниками. Програму організував Японсько-російський центр молодіжних обмінів, який фінансують уряди двох країн.
МЗС Японії, реагуючи на критику, заявило, що санкційна політика не змінюється, але контакти між людьми важливі у середньо- і довгостроковій перспективі. Окремо на 2026 фінансовий рік центр оголосив стипендії для японських молодих дослідників на роботу в російських університетах, інститутах і музеях строком від трьох місяців до року. Програма покриває авіаквитки, 250–300 тис. єн щомісячних витрат і до 100 тис. єн дослідницьких витрат, за умови дотримання санкцій.
У 2025 році центр також підтримував викладання японської мови в одинадцяти російських університетах. Значна частина занять проходила онлайн. Водночас сам факт функціонування програми під егідою пов’язаного з МЗС центру свідчить, що гуманітарний канал не був закритий.
Фестиваль російської культури в Японії проходив у 2025 і 2026 роках — концерти, балетні та музичні виступи за участю російських і японських артистів. Такі заходи створюють образ культурної нормалізації та демонструють, що в японському публічному просторі російська культура не була піддана загальній забороні.
Колишній міністр кульутри РФ Михайло Швидкий у статусі спеціального представника президента РФ з міжнародного культурного співробітництва регулярно відвідує Японію: у квітні 2025 року та травні 2026 року він прилітав до Токіо для участі в офіційному відкритті щорічного «Фестивалю російської культури в Японії».
Ці фестивалі організують спеціалізовані культурні структури за активної участі російської сторони; проведення заходу в Токіо означає адміністративну допустимість, але не тотожне державному політичному схваленню. Урядові джерела Японії зазаначають, що не мають відношення до організації фестивалей, але не заперечують їх проведення.
Поряд з урядовою місією у травні 2026 року Росію відвідували окремі японські парламентарі, зокрема Мунео Судзукі, відомий багаторічними контактами з Москвою. Він послідовно виступає за поновлення співпраці з Москвою.
Японія продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України та координувати політику з G7. У серпні 2026 року Токіо різко протестував проти поїздки Владіміра Путіна на острів Еторофу, що показало незмінність територіального конфлікту, проте жодних практичних кроків у бік Росії зроблено не було. Більше того, опитування показують, що лише 39% японців виступають за “покарання” Росії, 53% схиляються до діалогу. Чинний уряд Японії відповів відмовою на прохання Україні допомогти зброєю, зокрема, надати ракети РАС-3, хоча у 2024 році такі ракети були поставлені США, які, у свою чергу, надали відповідну кількість ракет Україні.
Японський курс по відношенню до Росії за останні півтора року зазнав певних змін. Токіо залишає санкційну рамку, але всередині неї відновлює контрольовані контакти, потрібні для енергетичної безпеки, захисту бізнесу, знання російської мови та формування майбутніх фахівців. Зростання експорту, рекордний потік російських відвідувачів, офіційні переговори в Москві та повернення студентів до Санкт-Петербурга утворюють сукупність фактів, яку можна назвати вибірковою нормалізацією. Уряд перейшов від майже повного замороження до сегментованої взаємодії — з санкціями у стратегічних і військово чутливих сферах та з обмеженими контактами у гуманітарній, консульській, енергетичній і корпоративній площинах. Саме така подвійна політика, ймовірно, залишатиметься основою японського підходу, доки триває російська агресія проти України.
Павло Шевчук