13–14 листопада 2026 року відбувся IV Міжнародний конгрес з репродуктивного права (IV Reproductive Law International Congress), присвячений темі «Репродуктивне право та репродуктивна медицина в епоху цифрової трансформації та штучного інтелекту». Захід об’єднав 177 унікальних учасників із 17 країн світу, а з науковими та практичними доповідями виступили 38 фахівців.
Дводенний Конгрес, проведений в онлайн-форматі, став міжнародним майданчиком для міждисциплінарного діалогу між науковцями, правниками, лікарями, ембріологами, фахівцями з біоетики та представниками професійних організацій у сфері допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Трансляція Конгресу здійснювалася на YouTube-каналі та в соціальних мережах, що надало можливість стежити за виступами й дискусіями також поза межами онлайн-конференції.
Географія доповідачів, зазначена в остаточній програмі Конгресу, охоплювала 15 країн: Україну, Австралію, Велику Британію, Данію, Ізраїль, Іспанію, Італію, Казахстан, Кіпр, Нігерію, Німеччину, США, Францію, Чехію та Швейцарію.
Організаторами Конгресу виступили Науково-експертний центр медичного та репродуктивного права, Всеукраїнська фундація компаній, що здійснюють організаційно-правовий супровід допоміжних репродуктивних технологій, та кафедра цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Партнерами заходу стали Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» та Центр сімейного права Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
Наукова програма охопила широкий спектр актуальних питань сучасного репродуктивного права та медицини: від удосконалення національного законодавства і міжнародного регулювання сурогатного материнства до застосування штучного інтелекту, захисту генетичної інформації, репродуктивної автономії та забезпечення прав і законних інтересів учасників програм ДРТ.
Вагомий внесок у наукову програму зробили представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серед доповідачів були професорка Олена Кохановська, професор Роман Майданик, доцентка Олена Григоренко, доцент Євген Рябоконь та доцентка Катерина Москаленко. Їхні виступи були присвячені розвитку приватноправового регулювання репродуктивних відносин, посмертному відтворенню, репродуктивній автономії в умовах війни, правовому статусу зачатої, але ще не народженої дитини, а також судовому захисту репродуктивних прав.
Особливу увагу було приділено цифровій трансформації репродуктивної медицини. Учасники обговорили правові та етичні аспекти використання штучного інтелекту в клінічній ембріології, цифровізації банків гамет, захисту персональних і генетичних даних, управління технологічними ризиками та визначення меж юридичної відповідальності за застосування алгоритмічних рішень у медичній практиці.
Значна частина міжнародних дискусій стосувалася правового регулювання транскордонного сурогатного материнства, визнання походження дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, забезпечення найкращих інтересів дитини, правових аспектів донорства репродуктивних клітин і розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері.
Окремі наукові секції були присвячені біоетичним проблемам репродукції, захисту репродуктивних прав людини, запобіганню зловживанням у сфері ДРТ, питанням безпеки пацієнтів та професійної відповідальності медичних працівників й інших учасників репродуктивних програм.
Однією з центральних подій Конгресу стало експертне обговорення «Смерть сурогатної матері у транскордонній програмі ДРТ: захист прав і гідності учасників, правові та організаційні наслідки». На прикладі змодельованої ситуації розглядалися складні питання захисту прав дитини, родини померлої жінки та майбутніх батьків, міжнародно-правові аспекти, взаємодія клінік, агентств і правників, а також проблеми відповідальності та належного документування відповідних обставин.
Важливою складовою Конгресу стала молодіжна секція, що надала можливість молодим дослідникам, студентам і фахівцям долучитися до міжнародного наукового діалогу та представити власні дослідження у сфері репродуктивного права й медицини.
Міжнародний склад учасників і різноманітність представлених наукових підходів сприяли змістовному обговоренню актуальних викликів, обміну професійним досвідом та визначенню перспективних напрямів подальших досліджень.
Проведення IV Міжнародного конгресу з репродуктивного права підтвердило важливість системного міждисциплінарного підходу до вирішення проблем сучасної репродуктивної медицини та необхідність розвитку правового регулювання, здатного відповідати стрімким технологічним змінам і забезпечувати належний захист прав людини.
За результатами Конгресу буде підготовлено та опубліковано електронний збірник тез доповідей у форматі PDF. Крім того, організатори планують змонтувати й розмістити на YouTube-каналі відеозаписи найкращих виступів, щоб із ключовими доповідями могли ознайомитися всі зацікавлені.
Організаційний комітет очолював Сергій Антонов, кандидат юридичних наук, LL.M., MBA, директор Науково-експертного центру медичного та репродуктивного права. Секретарем Організаційного комітету була Катерина Москаленко, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Офіційний сайт Конгресу: https://reprolawcongress.org/




