Категорія: Бізнес і фінанси

19 лютого 2020 року в приміщенні Ради адвокатів Закарпатської області відбулась зустріч голови Ради Олексія Фазекоша з Романом Луником – начальником Мукачівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області.

Системні зустрічі з правниками високого рівня представництва, які відбуваються в Раді адвокатів Закарпатської області, лише підкреслюють той факт, що орган адвокатського самоврядування працює та розвивається з метою об’єднання адвокатів Закарпатської області для створення сильної та впливової професійної спільноти, яка би сприяла втіленню в життя принципу верховенства права в державному, суспільному та громадському житті з метою розвитку правової держави в регіоні.

Як відомо, для багатьох адвокатів досить довго проблемним питанням була подвійна сплата ЄСВ для адвокатів-ФОПів. Адвокати, нотаріуси та інші особи, які займаються незалежною професійною та підприємницькою діяльністю, паралельно повинні були сплачувати ЄСВ двічі. При цьому подвійна сума ніяк не збільшувала майбутню пенсію. Але вже в січні цього року були прийняті відповідні законодавчі зміни, і відтепер для таких випадків в Податковому кодексі закріплено, що ЄСВ треба сплачувати та звітувати по ньому лише як ФОП. Це реальний крок назустріч адвокатам з боку податківців.

Як наголосив Олексій Фазекош, дуже важливо, що Мукачівське управління ГУ ДПС у Закарпатській області очолює саме Роман Луник, який добре обізнаний на питаннях оподаткування і адвокатів, і підприємців. В свою чергу начальник Мукачівського управління ГУ ДПС підтвердив, що він завжди знаходить консенсус з адвокатами Закарпаття, і всі питання вирішуються згідно чинного законодавства.

Використання неправдивих даних в інформаційній боротьбі має давнє коріння, але саме в сучасних умовах недобросовісної конкуренції подібна тактика стала грізною зброєю. Зараз фальшиві новини можуть змінити політичні настрої, зруйнувати довіру до відомих особистостей та знищити репутацію будь-якого бізнесу, і не лише приватного.

При цьому, як не дивно, громадяни багатьох країн або не знають про поняття “фейкові новини”, або не вміють їх визначати. В Україні лише 11% громадян можуть відрізнити правдиві новини від дезінформації. Про це свідчать результати соціологічного опитування USAID-Internews “Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа в 2019 році”.

Проте всупереч поширеній думці про новизну використання фейків, цей метод має чимало прикладів з минулого. Другий президент США Джон Адамс програв перевибори на найвищу посаду своєму багаторічному опоненту віце-президенту Томасу Джефферсону в тому числі через організоване поширення дезінформації. Напередодні голосування недоброзичливці розповсюдили фейк: Адамс нібито планує напасти на Францію.

У новітній України цей інструмент медійного впливу вже має свою історію, причому за своєю суттю фейкові новини завжди з’являлись після того, як певну інформацію оприлюднювали так звані експерти. Скажімо, в Києві останні 10 років за інформацією Асоціації судових репортерів України найбільш часто про корупційні скандали та відповідні кримінальні (судові) справи пишуть відносно КП «Київреклама» та КП «Київпастранс». І власне це не випадково, адже два мільйони пасажирів щодня, десятки трамвайних і тролейбусних, сотні автобусних маршрутів, кожна п’ята столична маршрутка і фунікулер — все це обслуговує комунальне підприємство «Київпастранс». Крім того КП постійно знаходиться на слуху, оскільки не просто отримує дотації з міського бюджету, але й приймає активну участь у різних закупівлях. І кожного разу, коли «ламається» чергова «схема», в ЗМІ починається злив негативу.

Причому, вже навіть з’явились дуже вузькі експерти – які систематично, з року в рік, не зважаючи на конкретні результати, пророкують транспортний апокаліпсис в Києві. Наприклад, з 2010 року в інтернет ЗМІ, а віднедавна – і по ТБ виступають такі експерти з будівництва трамвайних колій як Ігор Бучко та Віктор Рєзніков. І майже немає новин за їх участі, де б не віщувались «страшилки» для киян. Ось лише деякі приклади різних новин, які лише трохи видозмінюються з року в рік: «Швидкісний трамвай на той світ» (https://www.dom2000.com/uk/articles/shvidkisniy-tramvay-na-toy-svit), «Скоростной трамвай будет ездить по бракованным рельсам» (https://gazeta.ua/ru/articles/life/_skorostnoj-tramvaj-budet-ezdit-po-brakovannym-relsam/345383), «Колію для швидкісного трамваю збирають з бракованих рейок» (http://kiev.pravda.com.ua/news/4c2b310521409/). Були ще й інші чисельні публікації, датовані різними роками, але ми спеціально зупинились саме на цих новинах, оскільки вони чітко показують, чому «Київпастранс» раптом став об’єктом медійної атаки.

За загальним правилом, ставши жертвою дискредитації або об’єктом фейкових новин, слід передусім визначити причину такої атаки. Їх може бути досить багато:
– інтенсивне зростання компанії та її фінансових показників;
– інформаційний негатив з боку персоналу або витік неоднозначної інсайдерської інформації;
– масштабна втрата конфіденційних даних;
– системний прояв клієнтами невдоволення;
– активна участь компанії, її керівництва або співробітників у публічних заходах або рухах політичного, соціального, релігійного характеру;
– загострення конкурентної боротьби;
– руйнація корупційної схеми тощо.
На останні два аспекти і звернімо нашу увагу більш детально.

Обидва експерти-оракули, з’являються в ЗМІ не просто так, а персоніфіковані конкретними підприємствами: Ігор Бучко як президент транспортної компанії Trans Road Group, а Віктор Рєзніков – як власник проектної організації МПП «Елтранс».

У більшості публікацій про “браковані рейки” для трамвайних колій ці пани говорять приблизно одне й те ж саме: «Рейки, які будівельники використовують для прокладання лінії швидкісного трамваю, – промисловий брак», «ці кріплення – справжнісінький фальсифікат, який може накоїти лиха в Києві», «можу з усією відповідальністю заявити, що ці кріплення рейки не втримають! Але і це ще не все, їхній гарантійний термін усього лише два роки. Отже, коли трамвай поставлять на рейки, весь шлях потрібно буде замінити, адже будівництво вже йде більше двох років», «трястиметься і гримітиме на всю Борщагівку. Так про швидкісний трамвай каже будівельник зі стажем Ігор Бучко» тощо.

Однак якщо відкрити новину на Укррудпромі http://www.ukrrudprom.ua/digest/CHernovetskiy_stroit_opasniy_tramvay.html, то там вже видно, що обидві компанії вже були задіяні у дуже негарних схемах з «вимивання» грошей з «Київпастрансу».

Це досить давня історія, але вона чітко пояснює, хто є хто в цій ситуації, а тому зупинимось на ній більш детально.

Все почалось на початку 2000-х при будівництві об’єкта «Комплексна реконструкція лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої кільцевої дороги в систему легкого рейкового транспорту» (Борщагівська лінія). Саме тоді з’явився ДБН В.2.3-18:2007 «Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги для проектування», який вступив в дію 28.12.2007 року. Одним з розробників ДБН і був Рєзніков Віктор Абрамович, який на той час та десь до 2017 року був власником проектної організації МПП «Елтранс». Зазначимо, що дана проектна організація була постійним та основним контрагентом КП «Київпастранс» та мала значний вплив щодо вибору матеріалів, обладнання, яке буде використовуватись спочатку під час проектування, а отже й під час будівництва об’єктів. Цікавим є ще й той факт, що Рєзніков В.А. був не тільки власником організації МПП «Елтранс», а також тодішнім радником керівництва КП «Київпастранс». Можливо, через це саме його організація на постійних засадах мала велику кількість контрактів, терміни дії яких постійно продовжувались. І це не зважаючи на той факт, що за словами фахівців, проектна документація розроблялася не в повному обсязі (це все пояснювалось недостатнім фінансуванням, через це постійно коригувалась, отримувались нові технічні умови, проектні рішення втрачали актуальність, потребували оновлення та фінансових витрат). Врешті-решт, багато проектів так і залишились не затвердженими, оскільки не пройшли експертизу. Дана схема діяла багато років, у зв’язку з цим досить важко було зламати систему та не нажити ворогів.

Щодо компанії Trans Road Group, то їх конфлікт з «Київпастрансом» розпочався ще у 2007 році і стосувався він скріплень типу КППТ-17 (ТРЕП-Ш), постачальником та тримачем патенту яких і було ЗАТ «Трансроуд груп», в особі президента Бучко І.В. На той час при будівництві лінії швидкісного трамваю спочатку використовувались скріплення типу КППТ-17 (ТРЕП-Ш), але у зв’язку з тим, що постачальник не зміг справитися з термінами поставки, керівництвом КП «Київпастранс» прийнято рішення щодо заміни даного виду скріплення на ІМЕТ. Зауважимо, що при будівництві Борщагівської трамвайної лінії застосовані скріплення типу ІМЕТ на ділянках загальної протяжності – 13,38 км, а тип КППТ-17 (ТРЕП-Ш) – 3,45 км. Після цього рішення й почалися безліч звернень в правоохоронні органи та в засоби масової інформації щодо неякісності скріплення ІМЕТ, Бучко І., як транспортний експерт, постійно стверджував, що ці скріплення справжній фальсифікат, що вони не витримають, що їх потрібно буде негайно замінювати. Але, як показала практика, з 2011 до 2019 року скріплення працюють і не мають жодних нарікань. Тобто оракули виявились фейковими, власне як і не дуже фаховими експертами. Ще цікавим є факт того, як Бучко І. стверджує, що його скріплення є шумопоглинаючими, але не надає жодних документів, які б це підтверджували. І ще один нюанс: усі проектні роботи того періоду виконувала організація МПП «Елтранс», всі договори були заключені в 2008-2011 роках. Саме в цей період ЗАТ «Трансроуд груп» нанесла багатомільйонні збитки «Київпастрансу», але власник проектної організації МПП «Елтранс» систематично продовжував лобіювати саме скріплення цієї компанії, які насправді ніхто ніколи й не думав поставляти до КП.

Щоб довести правдивість цієї тези, достатньо лише переглянути судові рішення та окремі документи (є в розпорядженні редакції), де фігурантами виступають ЗАТ «Трансроуд груп» та КП «Київпастранс».

Так, відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель № 0006427-вс, який підписано 22 листопада 2007 року, в «Київпастрансі» було застосовано процедуру закупівлі в одного учасника – ЗАТ «Трансроуд груп», виробів гумових різних, та укладено Договір № 19/12-07 від 11.12.2007р. Пунктом 3.2. договору та графіком поставки визначено термін поставки товару до квітня 2008 р. Однак, відповідно до Акту прийому-передачі та накладної № 61, 12.12.2007р. було здійснено поставку товару майже в повному обсязі, на загальну суму 5 144 160,00 грн. В цей же день, 12.12.2007, весь поставлений товар відповідно до Акту відповідального збереження було передано ЗАТ «Трансроуд груп» на зберігання. 20 грудня 2007 року договір № 19/12-07 від 11.12.2007р. зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державного казначейства України (є відмітка казначейства).

І все було б добре, але ані в квітні 2008, ані будь-коли взагалі в ЗАТ «Трансроуд груп» і не збирались повертати прийнятий на зберігання та повністю оплачений (!) товар. В результаті, КП «Київпастранс» не залишалось нічого іншого як звернутись до Господарського суду м. Києва з відповідним позовом. Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 у справі № 3/115 (додаток № 7) позовні вимоги КП «Київпастранс» до ЗАТ «Трансроуд груп» задоволено повністю та зобов’язано ЗАТ «Трансроуд груп» повернути товар. Дане рішення постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012р. було залишено без змін, але рішення суду так і не було виконане через визнанням боржника банкрутом.

До речі, як так сталося, що підприємство, яке мало постійні контракти на багатомільйонні суми, стало банкрутом, і досі не зрозуміло. Тим більше, що в мережі Інтернет і досі можна знайти відгуки невдоволених працівників компанії, які постійно скаржились на затримки у виплаті зарплатні. Цитуємо мовою оригіналу: «Постоянные значительные задержки заработной платы, бывают на 4 месяца с постоянными обещаниями руководителя выплатить задолженность через несколько дней. Вечная нехватка финансирования для ведения проектов и не налаженность производственного процесса» (https://neorabote.net/feedback/list/company/1419).

Ось як пояснює події тих років керівник Дирекції по будівництву та утриманню об’єктів транспортної інфраструктури КП «Київпастранс» Юрій Курбаль:
– На початку діяльності ніхто з нашої нової команди, навіть не знав, що існує така ситуація, тому вибір проектної організації типу скріплень КППТ-17 (ТРЕП-Ш) не мав ніякого супротиву. Пізніше, ми дізналися, що КП «Київпастранс» вже потерпів збитки на суму близько 5 млн. гривень, оскільки ЗАТ «Трансроуд груп» не поставив відповідні елементи – підкладки пружного скріплення та прокладки гумові. Були відповідні рішення суду на користь нашого підприємства, це був 2007 рік, уявляєте, які це кошти. Але оскільки креслення були виготовлені та проектна документація затверджена, КП «Київпастранс» об’явив тендер на будівництво об’єкту «Реконструкція та будівництво трамвайної лініївід вул. Гната Юри до ЗАТ «Кисневий завод». Генеральний підрядник почав закуповувати скріплення типу КППТ-17 (ТРЕП-Ш) вже у ТОВ «Бучко Трек Сістемс», оскільки ЗАТ «Трансроуд груп» був визнаний банкрутом. Проте через деякий час знову почалися проблеми з постачанням, через це виникла необхідність пошуку альтернативи, як варіант розглянули скріплення типу ІМЕТ. Дивлячись на супротив проектної організації щодо такої зміни, вирішили прийняти рішення на засіданні робочої групи при Науковій-технічній ради при Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, яка підтримала зміну скріплень. З цього часу й розпочалися маніпуляції: то необхідно було надати проектній організації протоколи випробувань скріплень ІМЕТ, то не надавалися змінені робочі креслення, а коли були надані, Рєзніков В.А. звернувся до ДАБІ, що ми порушуємо законодавство в будівництві. Тобто, як ми бачимо, ні Науково-технічна рада при Департаменті транспортної інфраструктури, ні протоколи випробувань, ні технічні умови та сертифікати, ні те, що на практиці скріплення ІМЕТ зарекомендували себе, як надійне, не могли змінити бачення проектної організації. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» було проведено тендер та обрано іншу проектну організацію, яка й виконала коригування. Та дії наших доброзичливців не зупинялись: було багато статей, в яких розповідалось, що ми вводили для отримання прибутки ряд компаній, виводили через них різні суми, не виконувались проектні роботи. Але весь цей бруд так і залишився брудом, оскільки незчисленні перевірки та досудові розслідування не підтвердили усіх заявлених звинувачень.

До речі, зараз ми взагалі вирішили випробувати скріплення типу W 14 Schwihag AG або аналог. Щодо цього кріплення вже є задовільні кваліфікаційні випробування від Технічного університету Дрездена, та й загальна вартість швейцарського комплекту скріплень разом зі шпалою (тобто шпалокомплект), нижча ніж КППТ-17 (ТРЕП-Ш) (відповідно до тендеру, який відбувся в кінці 2018 року). Але, здається, ми весь час комусь переходимо дорогу, тому й доводиться постійно працювати у такій політиці «нездорової конкуренції» на цьому ринку. Досить прикро, що це постійно відбувається, адже ми розуміємо, в якому стані знаходиться трамвайна система міста Києва, яка майже не оновлювалася з 1960-70 років. Тільки завдяки професіоналізму та постійному нагляду Служби колій КП «Київпастранс» вдається не зупиняти рух трамвайних потягів та забезпечувати задовільний стан трамвайної колії. Але чим далі, тим це складніше виконувати. Ми ж намагаємось не зупинятися та долати перешкоди, для цього звертаємося постійно до експертних організацій, які перевіряють якість, обсяги робіт та вартість матеріалів в актах виконання робіт, навіть долучаємо судових експертів. Так, ми втрачаємо на це досить багато часу, який ми могли б зосередити на пряму нашу діяльність, а саме: реконструкцію, будівництво, капітальний ремонт транспортної інфраструктури. Незважаючи на постійні спроби окремих представників комерційних структур скомпрометувати роботу Дирекції та фактично зупинити реалізацію проектів, ми не перестаємо виконувати свою функцію та залучати використання нових технологій, матеріалів.

Очевидно, що оракули транспортних змов та апокаліпсису, будуть знову і знову розказувати довірливим ЗМІ про те, який поганий «Київпастранс». Але справа навіть не в тому, кому вірити чи ні, просто якщо «експерт» хоче повернутись до корупційної або навіть відверто кримінальної схеми «транспортної годівниці», то такого експерта слід слухати хіба що в залі судових засідань, а до обговорення реальних проблем запрошувати репутаційно чистих фахівців. Інакше лад в нашій країні ми не наведемо ніколи.

Сергій Козлов, журналіст
Голова Асоціації судових репортерів України

Головна теза статті: Ані журналісти столичних ЗМІ, ані громадськість в регіоні не очікували на той резонанс і розголос, якого набула унікальна подія – розширена нарада Мукачівської міськрайонної спілки підприємців, на якій було продемонстровано новий рівень співпраці підприємців, правників, представників громадськості та преси. Новинні сюжети на телеканалах, обговорення в кулуарах місцевої ради та виконкому, публікації в інтернет-ресурсах очевидно доводять, що саме такого діалогу громади з владою і не вистачає Україні сьогодні. І Мукачево в цьому напрямі демонструє дуже гарний приклад для наслідування.

Діалог влади з бізнесом породжує важливі ініціативи. Це аксіома для будь-якого розвиненого громадянського суспільства. Однак діалог буває різним. Іноді у вигляді ультиматумів – як наприклад сьогоднішній пікет біля офісу Президента в Києві, основний слоган якого – «Врятуйте малий бізнес» – звичайно є правильним по суті, але не конструктивним за своєю формою. Бо врешті-решт, активісти після двогодинного пікету просто розійшлись по домівкам. Зовсім інший приклад діалогу продемонстрували нещодавно на Закарпатті, де відбулось розширене засідання Мукачівської міськрайонної спілки підприємців, про що ми детально вже розповідали у нашому матеріалі «Нові горизонти Мукачівської міськрайонної спілки підприємців, або На сторожі інтересів бізнесу!».

Між тим ані журналісти столичних ЗМІ, ані громадськість в регіоні не очікували на той резонанс і розголос, якого набула ця унікальна подія, на якій було продемонстровано новий рівень співпраці підприємців, правників, представників громадськості та преси.

Новинні сюжети на телеканалах, обговорення в кулуарах місцевої ради та виконкому, публікації в інтернет-ресурсах очевидно доводять, що саме такого діалогу громади з владою і не вистачає Україні сьогодні. І Мукачево в цьому напрямі демонструє дуже гарний приклад для наслідування.

«Співпраця громадських організацій, правників та журналістів, можливо стане тим унікальним досвідом, який остаточно підтвердить тезу про те, що в Україні є сильне громадянське суспільство, здатне впливати на процеси державотворення за будь-якої влади. Натомість також хочу наголосити на тому, що вже незабаром на Закарпатті буде продемонстрований ще більш високий рівень діалогу бізнесу та влади. Зокрема, буде створене найпотужніше в регіоні об’єднання громадських організацій, які опікуються захистом підприємців у всіх форматах. Ініціаторами такого об’єднання, окрім власне ММСП, стануть Асоціація захисту прав правників, Рада адвокатів Закарпатської області, Центр журналістських досліджень, Мукачівська міська спілка адвокатів, ГО «Рідне Мукачево», Мукачівська асоціація ОСББ тощо. Це об’єднання буде аполітичним, але з чітким наміром впливати на всі процеси, що будуть відбуватись в Закарпатському регіоні», – зазначив у ексклюзивному коментарі голова Мукачівської міськрайонної спілки підприємців Олексій Фазекош.

Зі свого ж боку відзначимо, що приклад успішної діяльності оновленої ММСП говорить про те, що вирішення складних і багатопланових проблем місцевої спільноти вимагає виключно широкого залучення громадськості до пошуку найбільш прийнятних шляхів розв’язання будь-яких проблем. І от одним із механізмів, що забезпечує досягнення громадою спільної мети на засадах поєднання інтересів різних груп та максимального залучення ресурсів громади якраз і є громадський діалог.

Бо саме громадський діалог є унікальним інструментом, який однаково можна використовувати для вирішення як локальних, так і глобальних проблем. Застосування такого механізму у практиці місцевого самоврядування забезпечить згуртування місцевої влади, різних зацікавлених організацій та членів громади для спільного вирішення місцевих проблем, заохочуючи їх до взаємодії, співробітництва та спільного інвестування ресурсів. Адже на місцевому рівні громадський діалог завжди буде опікуватись пошуком ефективних шляхів вирішення проблеми. Про що власне і зазначив новий заступник Спілки Роберт Іванчо, сказавши, що відтепер він займатиметься лобіюванням інтересів усіх підприємців в діяльності місцевої ради, і йому буде дивно, якщо знайдеться хоч один чиновник, який буде виступати проти того, аби в діючих законодавчих рамках допомогти вирішити проблеми бізнесу.

Водночас зараз такий час, що зміни на законодавчому рівні, власне як і зміна парадигми діалогу бізнесу і влади говорить про те, що підприємцям не лише треба рухатися швидше, діяти системно та разом, але й вибудовувати нові майданчики комунікацій зі владою. І дуже показовим є той факт, що за напрям співпраці зі ЗМІ у Мукачівській міськрайонній спілці підприємців відповідатиме директор мукачівського телеканалу “М-студіо” Володимир Шубець. Відтепер він не лише член правління Спілки, але й директор Департаменту взаємин зі ЗМІ. Саме належній інформаційний політиці буде відведене одне з головних завдань діяльності Спілки, тому є впевненість, що В.Шубець, як практичний керівник одного з безспірних лідерів інформаційного простору Закарпаття, стане і головним генератором ідей для належної комунікації між бізнесом і владою, зробить усе, аби належним чином синтезувати усі зусилля бізнесу і донести їх до влади у правильному ракурсі.

Водночас питаннями належної комунікації між підприємцями та правниками опікуватиметься Дарія Біловар, яка є головою Секретаріату Асоціації захисту прав правників та помічником голови Ради адвокатів Закарпатської області.

Стабільна економіка, викорінення корупції, захищеність інвестицій та майна – це базові речі, які наразі турбують підприємців по всій Україні. Водночас і держава має розуміти, що від неї хочуть не дуже багато, але принципових речей: не заважати бізнесу працювати; побудувати відповідну інфраструктуру та умови, щоб робити бізнес в Україні було просто зручно, й третє – допомогти бізнесу сфокусуватись на освіті, науці й технологіях.

Ніхто не каже, що це зробити буде легко, але діалог означає ­ думати, розв’язувати проблеми, шукати рішення разом. Діалог ­ це взаємна допомога: двоє знають більше, ніж один. Діалог – шлях до набуття цих умінь і навичок. Це найприйнятніший спосіб не лише висловитись, а й почути. Не лише поговорити, а й перейти до справи. Не лише переконувати іншого, а й зрозуміти його та домовитися про співпрацю.

Так думають і так працюватимуть в Мукачівській міськрайонній спілці підприємців. А результати не заставлять себе чекати.

Іван Правдін

Ось вже багато років поспіль ніким не заперечується надзвичайно велика роль громадянського суспільства, розбудова якого є чи не найважливішим завданням у цілому світі у парі з залагодженням конфліктів. Більше того, навіть існує думка, що професійні спільноти — це третій сектор основного впливу на сучасне суспільство, де перший, це звичайно, влада, а другий – це бізнес. І от саме громадські організації дуже часто стають на сторожі загальних людських принципів та громадянських прав.

Щодо потужності влади, то, мабуть, тут не потрібно особливо акцентувати увагу, бо і так все зрозуміло: влада керує основними важелями впливу і ресурсами. Роль бізнесу також не можна недооцінювати, і цьому є дуже цікаві приклади по всьому світові. Наприклад, нещодавно один керманич американської професійної баскетбольної команди “Гюстон Ракетс” висловився на захист протестувальників у Гонгконгу. Вже за тиждень інвестори з Китаю зробили все, аби баскетбольна асоціація США заперечила ці висловлювання.

Україна ж наразі не лише не стоїть осторонь основних тенденцій взаємин в трикутнику влада – бізнес – громадянське суспільство, але й вибудовує свої нові горизонти. Не можна сказати, що все відбувається безболісно. Вже є з десяток чуттєвих моментів, на які вже сьогодні активно реагують підприємці по всій Україні. Зокрема, кілька поданих новою владою законопроектів можуть підштовхнути український бізнес піти ще більше “в тінь”. І ось чому.

Зарегульованість, корупція, незахищеність бізнесу – такими бачать ключові проблеми бізнесу представники нової влади. Однак замість того, щоб вирішувати їх, на практиці, бачимо низку законопроектів, які тільки посилюють адміністративний та фіскальний тягар для підприємців. Один із законопроектів, визначених президентом невідкладними, – проект Закону №1210 від 30 серпня 2019 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.

Його зміст прямо суперечить назві, впроваджуючи додаткові логічні неузгодженості і прямі “ляпи” за економічною і податковою сутністю:
1. Ускладнюється адміністрування податку на прибуток та трансфертне ціноутворення.
2. Вводиться додаткове регулювання, а для деяких галузей (тютюнова, зокрема) суттєво збільшується оподаткування із порушенням принципу стабільності податкового законодавства
3. Виключається із ПКУ положення щодо особистої відповідальності податкових інспекторів.
4. Збільшуються штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних, навіть за неоподатковуваними та пільговими операціями
5. Вводяться обмеження витрат на відсотки по кредитам.
6. Вводиться оподаткування курсових різниць – збільшення адміністративного навантаження для компаній, що ведуть зовнішньо-економічну діяльність, а також зовнішніх інвесторів. Відповідна ініціатива призведе до гальмування розвитку економіки.
7. Вводиться оподаткування експортних операцій за ставкою 20% ПДВ із суми перевищення собівартості над ціною продажу, що є економічно невиправданим та в чергове посилює фіскальне навантаження на бізнес тощо.

Подібні податкові новації не сприяють інвестиційній привабливості країни, суттєво збільшують податкове адміністрування, є шкідливими для розвитку українського бізнесу й економіки країни в цілому, суперечать обіцянкам президента та планам прем’єра.

І постає логічне питання: а що робити в такій ситуації?

А відповідь проста – треба використати досвід професіоналів і визначитися із власним порядком денним, де першим пунктом нарешті буде максимальний і повноцінний захист бізнесу. Саме так і зробили представники бізнесу та громадськості в Мукачево, провівши 2 листопада 2019 року засідання оновленого складу правління Мукачівської міськрайонної спілки підприємців.

Нагадаємо, що свого часу саме Мукачівська міськрайонна спілка підприємців (далі – ММСП) стала першою об’єднаною силою регіональних підприємців, створеною за межами політичних інтересів, проте з метою захисту інтересів підприємців та формування сприятливого бізнес-середовища на Закарпатті. Її очільник – відомий в Мукачево адвокат і правник Олексій Фазекош – завжди наголошував на тому, що громадські організації мають особливий вплив на суспільство, і є потужною силою в державі.

Створена у 2000 році, ММСП сьогодні переживає новий етап розвитку, поєднуючи інтереси адвокатів та підприємців. Таке цікаве і унікальне явище в бізнес-спільноті регіону стало можливим саме завдяки організаторським здібностям засновника Спілки – О.Фазекоша, який вибудував потужний механізм юридичного захисту підприємців. Це вдалося зробити виключно через той факт, що в одній особі поєднались відразу декілька напрямів діяльності.

Так, Олексій Фазекош, окрім усього іншого, також є головою Ради адвокатів Закарпатської області, очолює Правління Асоціації захисту прав правників. Все це дозволяє йому оперативно реагувати на поточні виклики часу, вдало поєднуючи правовий консалтинг, судовий захист, бізнесове спілкування та професійний PR.

Не забуває нинішній очільник ММСП і про ретроспективне бачення проблем бізнесу на Закарпатті, ретранслюючи позитивний досвід їх вирішення на сучасні реалії. Так, саме Мукачівська міськрайонна спілка підприємців стала ініціатором такого явища як Податковий майдан, коли на мітинг проти прийняття нового Податкового кодексу вийшло майже 1500 осіб. Згодом цю акцію підтримали в інших містах, а за деякий час потужний спротив проти драконівських податкових ініціатив часів Януковича вилився у виступ десятків тисяч людей в центрі Києва.

Водночас зараз бізнес знову вибудовує нові відносини з державою, яка пропагує численні зміни як на законодавчому рівні, так і в концептуальному аспекті подальшого розвитку та існування малого та середнього бізнесу, що потребує нових і якісно інших, додаткових важелів впливу з боку громадського суспільства.

Саме це і стало причиною зібрання Правління ММСП 2 листопада 2019 року. Так, про поточний стан справ доповів заступник спілки, і водночас голова Мукачівської Асоціації ОСББ Ігор Капітан, який весь цей час займався поточними справами організації. Було підкреслено, що необхідно реагувати на нові виклики часу – і підсилювати потенціал Спілки. З цією метою було прийнято рішення розширити склад Правління Спілки. Зокрема, за напрямом законотворчої діяльності та юридичного захисту бізнесу тепер додатково працюватимуть відомі адвокати регіону – Михайло Беран та Микола Буташ (який очолить Правовий департамент Спілки).

Щодо співпраці зі ЗМІ відповідатиме директор мукачівського телеканалу “М-студіо” Володимир Шубець, а за напрям взаємодії з органами державної влади та загальний розвиток Спілки відповідатиме новий заступник голови ММСП – депутат місцевої Ради Роберт Іванчо, який відразу ж представив свою концепцію подальшої діяльності Мукачівської міськрайонної спілки.

Після вітальних слов Олексія Фазекоша, виконання гімну та обговорення перспектив розвитку Спілки, були прийняті деякі рекомендації, над якими члени ММСП працюватимуть вже найближчим часом:
1. Створення Секретаріату Спілки (який очолюватиме керівник Департаменту з комунікацій Дарія Біловар). Цей орган не лише візьме на себе адміністративну частину роботи Спілки, але й відповідатиме за моніторинг проблем бізнесу регіону, намагатиметься розширювати напрямки взаємин з владою через нові формати – створення бізнес-хабів та проведення нетворкінгових заходів.
2. Забезпечити максимальний рівень правового захисту бізнес-спільноти регіону.
3. Створити онлайн-платформу, де підприємці та громади розміщують інформацію про себе, можливості, які надають (online business dating).
4. Надавати допомогу в розробці зрозумілих презентацій для бізнесу та інвесторів/надати приклади взірцевих презентацій.
5. Сприяти налагодженню партнерства бізнесу (великому, середньому, малому), створенню нових підприємств на місцях.
6. Залучати місцеві (регіональні) бізнес-асоціації до проведення освітніх семінарів, як почати підприємницьку діяльність, готувати бізнес-плани, розробляти стратегію. Залучати молодь до підприємництва тощо.
7. Поширювати інформацію про позитивний досвід ведення бізнесу в ОТГ.

Як підкреслив на завершення Олексій Фазекош, Мукачівська міськрайонна спілка підприємців віднині відкриває нові горизонти не лише в своїй діяльності, але й для усієї бізнес-спільноти Закарпаття.

Іван Правдін

З перших днів своєї діяльності Київське представництво Ради адвокатів Закарпатської області запрацювало на повну потужністю, повністю осоромивши скептиків такого вектору розвитку органів адвокатського самоврядування.

Лише за перші декілька днів своєї діяльності в представництві побували члени Ради адвокатів та КДКА Закарпатської області, адвокати з Києва, Київської області, Харкова, та інших регіонів. Серед гостей варто відмітити голову ВКДКА Сергія Вилкова, керівника Секретаріату НААУ Вадима Красника, голову Комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів Ганну Боряк, видатних адвокатів Наталю Рябець, Олега Рачука, Вадима Хабібулліна, Руслана Надьона, Миколу Буташа, Михайла Берана, Миколу Леміша, Олександра Семанцо, Зою Темнохудову та інших.

Першими днями роботи Представництва вже поцікавилась і лідер вітчизняної адвокатури – голова НААУ Лідія Ізовітова.

В офісі постійно відбуваються робочі зустрічі та перемовини, зокрема, вже обговорена можливість створення нової профільної Асоціації адвокатів, про що буде повідомлено згодом, відбуваються кадрові призначення та обговорюються нюанси роботи зі ЗМІ, органами влади тощо.

Серед іншого, офіс, як і планувалось, вже стає майданчиком для закарпатців, які працюють в Києві чи планують працювати з київськими фахівцями. Так, 15 квітня 2019 року відбулась робоча зустріч голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша з представниками аудиторської фірми Interstandart Audit на чолі з Романом Пранничуком. Пан Роман Пранничук виріс на Закарпатті, але вже багато років практикує в сфері податкового права та аудиту саме в Києві. Тож співпраця з «рідними» адвокатами – перший крок до якісного та професійного земляцтва.

До речі, дуже цікаво, що філософія роботи аудиторів багато в чому співпала з поглядами лідера закарпатських адвокатів, адже слова Ціцерона про те, що «ми не можемо самі вести справи: один може принести більше користі в одній справі, інший – в іншій. Тому ми і вступаємо в дружні відносини, щоб взаємними послугами діяти заради загальної користі», однаково позитивно були сприйняти усіма співрозмовниками.

Тож прикметно, що Олексій Фазекош, підбиваючи підсумки перших днів роботи Представництва, жартома наголосив, що адвокати Закарпаття «навчать» Київ працювати на повну потужність, натякаючи на те, що хоч робочий ритм у мешканців столиці і надзвичайно високий, але з точки зору системності та високого ККД, то і в регіонів є дечому повчитись.

І наостанок, під кінець робочого дня в столиці Олексій Фазекош зазначив: “Представництво буде і надалі успішно працювати – з духом і заповітом від лицарів Мукачівського замку та наслідуючи ідеї Ігнаціо Лойоли. Принципи Regimini militantis Ecclesiae стоятимуть на захисті всієї української адвокатури”.

Денис Миронович, для Резонансу

Нещодавно було опубліковано статтю, під назвою «Три компанії Фаворова з назвою «ЕРУ» змінили назву на «Ворленд Трейдінг», «АЙ ДЖІ ЕС» та «АЙ ДЖІ ЕС ГАЗ». Ми вирішили трохи детальніше дослідити питання таких змін. Звертаємо увагу, що нами були опрацьовані лише дані із відкрититих джерел, таких як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Єдиний державний реєстр судових рішень.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ДЖІ ЕС ГАЗ» код 40371135 дійсно раніше мало назву «ЕРУ ГАЗ» та керівником був Фаворов Андрій Михайлович. Окрім цього, «юридичною» адресою товариства раніше були: вулиця Ігорівська, 11 літера Б та вулиця Ярославська 58 поверх 10. Як відомо, це колишня та нинішня адреса офісу ЕРУ. Також, контактний номер телефону був зазначений 044 428 70 16, який і досі використовується ЕРУ. Керівником товариства на даний момент є Яременко Олександр Васильович.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які дані щодо ліквідації вказаного товариства, що вказує на те, що воно здійснює господарську діяльність.

Так, серед засновників вказане ЕРУ ФАЙНЕНС ЛТД (ERU FINANCE LTD), із часткою у статутному фонді 99,9000% що зареєстроване у місті Нікосія, Кіпр, Лампусас 9, 1095. У відповідності до даних Департаменту реєстраторів компаній республіки Кіпр (The Department of the Registrar of Companies) вказана команія має реєстраційний номер ΗΕ 350302, зареєстрована 16.12.2015 та є активною на даний момент, тобто здійснює господарську діяльність. Кінцевим бенефіціаром вказаної ERU FINANCE LTD є Фаворов А.М., який відповідно, є кінцевим бенефіціаром (контролером) ТОВ «АЙ ДЖІ ЕС ГАЗ».

Також, Фаворов А.М. залишився кінцевим бенефіціаром ТОВ «ВІЛЬХІВКАНАФТОГАЗ» код 41844688 через ТОВ «АЙ ДЖІ ЕС ГАЗ», яке є його засновником.

Вказане товариство є яскравим прикладом всіх інституціональних змін які відбувались із «колишніми» підприємствами ЕРУ, однак доля наступних підприємств підказує для чого саме такі зміни були вчинені.

Так, ТОВ «АЙ ДЖІ ЕС» (колишня назва «ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ») код 39276416, у відповідності до даних Єдиного державного реєстру судових рішень було фігурантом кримінального провадження № 42016101070000037 від 15.02.2016, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК України, досудове розслідування якого здійснював слідчий відділ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. У казаному провадженні ТОВ фігурує разом із ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682).

У відповідності до тексту судового рішення: досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПП «Еру Трейдінг», у період з 01.01.2015 року по 01.11.2015 року зловживаючи повноваженнями, з метою мінімізації податкових зобов’язань, шляхом укладання фіктивних договорів, та внесення до податкової звітності та інших фінансово-господарських документів завідомо недостовірні дані щодо здійснення операцій купівлі-продажу, здійснюють виведення коштів у тіньовий обіг та в подальшому привласнюють грошові кошти, тим самим, спричиняючи тяжкі наслідки державним інтересам.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що згідно інформації комп’ютерної інформаційної системи ДПС України «Податковий блок» відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП «Еру Трейдинг», у період за який проводилось дослідження був ОСОБА_2, який є керівником вказаного підприємства (він же виступає головним бухгалтером та єдиною особою, яка має право підпису).

Вказане підприємство фактично розташовується на 6-му поверсі будинку 11-Б по вул. Ігорівська в м.Києві та обліковується за ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Відповідно до баз даних ДПС України «Податковий блок» у ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення діяльності, дозвільні документи на проведення діяльності, яка їх потребує, а тому ПП “Еру Трейдінг” (ЄДРПОУ 24330682) ймовірно здійснювало діяльність, спрямовану на отримання грошової вигоди і використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

З 01.01.2015 року по 21.10.2015 року року ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682), відповідно до реєстру виданих/отриманих податкових накладних, митних декларацій, придбано 18 530,70 тис. м.3 газу. Зазначене свідчить, що посадовими особами ПП “Еру Трейдінг” (ЄДРПОУ 24330682) за невстановлених обставин, ймовірно легалізовано 11 316,23 тис. м 3 газу.»

Зазначене свідчить, що посадові особи ПП “Еру Трейдінг” (ЄДРПОУ 24330682) ймовірно вносили до первинних бухгалтерських документів завідомо неправдиві дані щодо взаємовідносин із ФГ “Поліський Колос” (ЄДРПОУ 36717226) на загальну суму 32 336 978,4 грн. у т.ч. ПДВ 5 389 496,0 грн. з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

Ухвали суду у справах № 758/4536/16-к та № 758/7469/16-к доступні за посиланнями.

Керівником «АЙ ДЖІ ЕС» (колишня назва «ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ») код 39276416 був Фаворов А.М., адреси реєстрації: вулиця Ігорівська, 11 літера Б та вулиця Ярославська 58 поверх 10, контактний номер телефону 044 428 70 16.

Інше підприємство, що було фігурантом вказаного кримінального провадження є не менш цікавим. Мова іде про ПП «ВОРЛЕНД ТРЕЙДІНГ» код 24330682 (колишня назва «ЕРУ ТРЕЙДИНГ»).

Вказане приватне підприємство є фігурантом декількох кримінальних проваджень:

Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003128 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017, за фактом формування невстановленою групою осіб «штучного» податкового кредиту для підприємств експортерів продукції, які в подальшому отримують безпідставне право на бюджетне відшкодування, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України.

Слідчий вказує, що група осіб створили та придбали на території України СГД (суб’єкти господарської діяльності), які використовувались з метою прикриття незаконної діяльності та сприяли підприємствам легально-діючого сектору економіки в умисному ухиленні від сплати податків, серед яких є ТОВ «Востокснабагро» (ЄДРПОУ 39601384) та ТОВ «Агрика» (ЄДРПОУ 39563030).

Також у ході досудового розслідування у кримінальному проваджені отримано відомості від громадянки яка значиться директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Востокснабагро» (код СДРПОУ 39601384), про те, що з приводу причетності до реєстрації та ведення господарської діяльності ТОВ «Востокснабагро» (код СДРПОУ 39601384), існування даного підприємства, а також те, що згідно реєстраційних документів вона являється одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером даного суб’єкту господарювання, вона дізналася від співробітників правоохоронних органів. Із пропозицією зареєструвати на її ім’я суб’єкт господарювання до неї ніколи ніхто не звертався, особисто вона власного волевиявлення, спрямованого на реєстрацію на своє ім’я суб’єкту господарювання ніколи не виявляла. Яким саме чином було зареєстроване на її ім’я ТОВ «Востокснабагро» (код ЄДРПОУ 39601384) їй не відомо. Будь – які дії, спрямовані на реєстрацію суб’єктів господарювання за її власним бажанням або за вказівками інших осіб ніколи не вчинялися.

При цьому, слідчим суддею надано тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів, що перебувають у володінні ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682) по фінансово-господарським взаємовідносинам ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682) із ТОВ «Востокснабагро» (ЄДРПОУ 39601384), а саме: договори (контракти), угоди, додатки і доповнення до них; журнали-ордери; оборотно-сальдові відомості; книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг); доручення; податкові накладні; реєстри податкових накладних; видаткові накладні; рахунки; акти виконаних або поставлених товарів (робіт, послуг) і прийому-передачі товарів (робіт, послуг); листування; платіжні документи; документи здачі товарів (робіт, послуг), звіти про проведені дослідження, висновки, розрахунки, експертизи, аналітичні таблиці інших документів підтверджуючих фактичність здійснення та вартість поставлених ТМЦ з 01.01.2015 по 16.05.2018 та на тимчасовий доступ до документів (з можливістю вилучення належним чином завірених копій), а саме: наказів, рішень чи протоколів загальних зборів засновників про призначення на посаду (звільнення з посади) директора та головного бухгалтера ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682) з 01.01.2015 по 16.05.2018, що перебувають у володінні ПП «Еру Трейдінг» (ЄДРПОУ 24330682). Детальніше за цим посиланням.

У відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – керівником ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» був саме Фаворов Андрій Михайлович.

Окрім цього, прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017100000001197 від 25.09.2017.

Із тексту судового рішення встановлено: При цьому, на ряду з означеним ТОВ встановлено ряд інших підприємств, які можуть бути залученими до означеної протиправної діяльності, а саме: ТОВ «Оптимал Трейд» (код ЄДРПОУ 41583742), ТОВ «Хімвектор» (код ЄДРПОУ 41556090), ТОВ «Полюс Трейдинг» (код ЄДРПОУ 41535243), ТОВ «Статус-Трейд» (код ЄДРПОУ 41115387), ТОВ «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 40371329), ТОВ «Родина ЕРС» (код ЄДРПОУ 41228162), ТОВ «Трансхімтрейд» (код ЄДРПОУ 41223426), ТОВ «Лайкамобайл Україна» (код ЄДРПОУ 41317168), ТОВ «Кроско Україна» (код ЄДРПОУ 41388045), ТОВ «ТССМ» (код ЄДРПОУ 41692963), ТОВ «Нива Солар» (код ЄДРПОУ 40752167), ТОВ «Технокрафт-Захід» (код ЄДРПОУ 40941494), ТОВ «Завод М’якої Упаковки» (код ЄДРПОУ 40312064), ТОВ «Агріклаб» (код ЄДРПОУ 40298071).

З метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин, виникла необхідність у тимчасовому доступі до документів та їх подальшому вилученні, а саме: документи ПП «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682), які підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Дейвест» (код ЄДРПОУ 39430951), та ряд інших виконаних робіт, договори (додатки до договорів, банківські виписки, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), додаткові угоди, специфікації до них, видаткові накладні, зовнішньо – економічні контракти, акти прийому-приймання виконаних робіт (наданих послуг) або товарів, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують завантаження/розвантаження та транспортування ТМЦ, платіжні документи, векселі, акти приймання-передачі векселів, акти проведення взаємозаліків, сертифікати, паспорти якості, документи листування з представниками та посадовими особами (в т.ч. роздруківки електронних документів), документів підтверджуючих повноваження отримувача товару (робіт, послуг), по вищевказаним контрагентам, а також документів на подальшу реалізацію (використання в виробництві, зберігання на складі) придбаної продукції (робіт, послуг і т.д.), в т.ч. документи участі та перемог у конкурсних торгах в закупівлях за державні кошти, за період січень-лютий 2018 року таких взаємовідносин, які знаходяться у ПП «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682) за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, корп. Б, пов. 6.

Під час тимчасового доступу до документації зокрема: ПП «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682), які підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Дейвест» (код ЄДРПОУ 39430951), та ряд інших виконаних робіт, договори (додатки до договорів, банківські виписки, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), додаткові угоди, специфікації до них, видаткові накладні, зовнішньо – економічні контракти, акти прийому-приймання виконаних робіт (наданих послуг) або товарів, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують завантаження/розвантаження та транспортування ТМЦ, платіжні документи, векселі, акти приймання-передачі векселів, акти проведення взаємозаліків, сертифікати, паспорти якості, документи листування з представниками та посадовими особами (в т.ч. роздруківки електронних документів), документів підтверджуючих повноваження отримувача товару (робіт, послуг), по вищевказаним контрагентам, а також документів на подальшу реалізацію (використання в виробництві, зберігання на складі) придбаної продукції (робіт, послуг і т.д.), в т.ч. документи участі та перемог у конкурсних торгах в закупівлях за державні кошти, за період січень – липень 2018 таких взаємовідносин, буде встановлено фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Повний текст рішення доступний за цим посиланням.

У відповідності до тексту судового рішення встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101060000109 від 15.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Також відповідно до матеріалів оперативного управління ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в схемі замаху на протиправне заволодіння державними коштами було задіяне ПП «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682), яке отримувало товари та послуги від АТ «ОПЗ» (код ЄДРПОУ 206539), ТОВ «ЕРУ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 40371329) та інших суб’єктів господарської діяльності.

Повний текст вказаного судового рішення доступний за посиланням.

Із тексту наступного судового рішення встановлено наступне: слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000002519.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено ряд ризикових та пов’язаних між собою суб’єктів господарювання, службові особи яких, при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні у схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість. Такі їхні дії фактично призвели ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено, що власниками ТОВ «Дніпроолія» створено ряд підприємств для покриття незаконної діяльності спрямованої на ухилення від сплати податків та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом.

Так, насіння соняшника перероблялось на потужностях ТОВ «Дніпроолія» та отримана продукція нібито була реалізована в адресу ПП “ЕРУ ТРЕЙДІНГ” (код ЄДРПОУ 24330682). По факту вироблена продукція реалізована за договорами комісії від ТОВ «Дніпроолія» на експорт до Італії, Малайзії, Марокко, Туреччини, Франції, Швейцарії та інших держав. Загальна фактурна вартість експортних операцій ТОВ «Дніпроолія» складає 2,2 млрд. грн.

Повний текст вказаного судового рішення доступний за посиланням.

При цьому, нагадаємо, що кінцевим бенефіціаром усіх вказаних товариств є Фаворов Андрій Михайлович, через кіпрську фірму ERU FINANCE LTD, реєстраційний номер ΗΕ 350302.

То що ж саме Фаворов А.М. намагався сховати за такими змінами? Досить багате та різноманітне кримінальне минуле таких компаній?

Юридична довідка: Доступ до даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Доступ до судових рішень судів загальної юрисдикції здійснюється відповідно до пункту 10 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Санкції РФ застосовуватимуться до компаній, пов’язаних із включеними до санкційних списків фізичними особами, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” юристи.

З високою часткою ймовірності санкції застосовуватимуться до всіх компаній, які мають юридичний зв’язок із фізичними особами з відповідного списку. Тому варто прогнозувати, що фізичні особи, які підпали під санкції, здійснюватимуть корпоративне структурування своїх компаній, щоб приховати свій зв’язок із такими компаніями, наприклад, проводячи “технічні” угоди з продажу часток участі у відповідних підприємствах.

Наприклад, адвокат адвокатського об’єднання “Коларес” Олександр Вовк прогнозує негативні наслідки для юросіб, власників яких включено до санкційного списку.

“Думаю, що негативні наслідки полягатимуть насамперед в стані постійної залежності від непрогнозованості можливих рішень РФ стосовно такої компанії. Тобто в будь-який момент РФ може обмежити діяльність української компанії на території РФ, власник якої потрапив під санкції. Очевидним є факт, що потрібно бути, м’яко кажучи, дивним бізнесменом, щоб за таких умов продовжувати вести свій бізнес у РФ “, – сказав він.

Також О.Вовк зазначив, що “більшість українських компаній, включених до санкаційного списку РФ, зазнають серйозних економічних втрат”, а компанії, діяльність яких у значній мірі пов’язана з роботою на ринку РФ, “на жаль, взагалі можуть збанкрутувати”.

Юрист вважає, що деякі незручності можуть виникнути у компаній, які здійснюють закупівлі російських товарів, зокрема у FozzyGroup (бенефіціар Володимир Костельман), мережі “Епіцентр” (бенефіціари Олександр і Галина Гереги) і мережі супермаркетів АТБ (бенефіціар Геннадій Буткевич).

“Насамперед виникнення труднощів із закупівлею товарів може виникнути у компаній, що мають прямі договори поставки, укладені з російськими суб’єктами господарювання. З високою часткою ймовірності такі труднощі будуть тимчасовими і вирішаться шляхом переукладання аналогічних контактів на нові компанії, юридично не пов’язані з “підсанкційними” компаніями і їхніми бенефіціарами”, – сказав адвокат.

Водночас юристи скептично оцінюють перспективи судового оскарження санкцій.

“З огляду на те, що санкції застосовано суто на політичному ґрунті, варто очікувати, що будь-які спроби їх оскарження не приведуть до помітного результату. Можливо, надалі у компаній та осіб, які підпали під санкції, виникнуть підстави вимагати відшкодування заподіяної санкціями шкоди шляхом звернення до міжнародних інституцій. Але враховуючи, що відповідачем у таких справах виступатиме РФ як держава, виконання рішень іноземних інституцій з її боку навряд чи станеться”, – резюмують вони.

О.Вовк вважає, що оскаржити санкції на практиці неможливо: “Навіть якщо припустити, що ЄСПЛ або будь-який інший європейський судовий орган ухвалить рішення про незаконність введених РФ санкцій, потрібно бути реалістами та розуміти, що нинішня РФ не визнаватиме і не виконуватиме таких судових рішень”.

З 25 по 26 жовтня в місті Гомель відбудеться Перший форум регіонів України та Республіки Білорусь за участі президентів обох країн. В рамках Форуму планується проведення виставки економічного потенціалу регіонів, в якій візьмуть участь київські підприємства.

«Invest in Kyiv» – з таким девізом 15 столичних компаній, що зацікавлені у виході на ринок Білорусі, презентують свою продукцію, економічні та інвестиційні можливості. Український стенд, який організувала Київська торгово-промислова палата, буде представлений інвест-проектами в різних сферах економіки – соціальна сфера, спорт та рекреація, медицина, житлова нерухомість і транспорт.

На виставці також будуть представлені регіони, міста і компанії двох країн. Кожна з національних експозицій розміщуватиметься на площі у 600 кв.м.

На форумі очікується підписання великого пакета експортних контрактів, заплановано консультаційну раду і В2В переговори.

Довідково: за I квартал 2018 року загальний товарообіг з Республікою Білорусь склав 1071,7 млн. дол. США та у порівнянні з I кварталом 2017 року збільшився на 96,6 млн. дол. США або на 9,9%. При цьому експорт українських товарів та послуг сягнув 345,3 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з I кварталом 2017 року на 86,2 млн. дол. США або 33,3%.

Не секрет, що в Україні одним з найефективніших бізнесів є земельне рейдерство. Адже з 603,5 тисяч квадратних кілометрів української території сільськогосподарська земля складає майже 2\3. На продаж цієї землі досі встановлений мораторій, тож більшість великих фермерів орендують тисячі гектарів у селян, які отримали свій пай. Але важка праця фермерів знаходиться під постійною загрозою зі сторони злочинних рейдерських угрупувань, які як правило діють під потужним «дахом» різноманітних ділків.

Не є винятком і Харківщина, де останнім часом розгорілась справжня битва за врожай між добрими господарями, фермерами сільгосппідприємств «Фермер-Агро» та «Щедрі лани Слобожанщини» та рейдерами, які для захоплення чужого врожаю за іронією долі маскуються під ТОВ з символічною назвою «Добрий господар».

Тим більше, що використавши усі варіанти «віджиму» врожаю – від «завозу на землю» замовних «тітушок» до відвертих наклепів на керівників «Фермер-Агро», в «Доброму господарі» пішли ще далі – й вирішили використати у своїх цілях корупційні зв’язки в судах Харківської області та Мінюсті, користуючись при цьому підтримкою одіозних політиків, таких, наприклад, як Михайло Добкін.

Передісторія цього конфлікту мало чим відрізняється від сотень й тисяч аналогічних по всій країні. Спочатку аферисти збирають у довірливих селян земельні паї, щоб значно капіталізувати майже збанкрутіле підприємство, потім знаходять «доброго» інвестора, який все це оплачує, потім роблять декілька перепродаж всього і всім, і в якості фінального акорду просто кидають – у прямому й переносному сенсі – і селян, і інвестора. Саме так і працювали колишні директори та власники «Доброго господаря». Про це написано багато, й декілька посилань на ці повідомлення можна глянути тут . Тільки скажете, а яке відношення до цього мають «Фермер – Агро» та «Щедрі Лани Слобожанщини»? Жодного, окрім того факту, що саме цим підприємствам врешті-решт довірили свою землю для обробки селяни, яким увірвався терпець терпіти наругу від «Доброго господаря».

Хронологічно це виглядало так. У квітні 2017 року ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар», яке також здійснювало діяльність на території Картамиської сільської ради, за угодою із орендодавцями, власниками паїв, розриває договірні відносини щодо більш ніж 1200 га земель на території Первомайського району Харківської області. Після того, як право оренди землі за ТОВ «СП Добрий господар» було припинено, ТОВ «Фермер-Агро» уклало з орендодавцями – власниками землі договори оренди землі, які зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства на площу 1050 га (більшість договорів була укладена у вересні-жовтні 2017 року). Аналогічно зробили й «Лани…». Вже навесні 2018 року саме фермери з цих підприємств здійснили комплекс сільськогосподарських робіт та провели посів сільськогосподарських культур: ячменю, гороху, соняшнику, що було відображено у відповідній статистичній та бухгалтерській звітності підприємств.

Очікуючи на новий врожай, фермери своєчасно та належним чином виконували свої господарські та договірні зобов’язання, у тому числі перед громадянами – власниками землі, своєчасно декларували та сплачували всі податки та збори, пов’язані із землекористуванням та веденням с/г діяльності.

Більше того – фермери навіть провели посів озимої пшениці під врожай 2019 року!

Проте ніхто не очікував, що за тим, як підростає врожай, активно спостерігає і новий директор «Доброго господаря» – такий собі адвокат Анна Камінська (дивна сумісність як для правозахисника, чи не так?). І ось у адвоката виник нормальний такий план – а навіщо здійснювати сільгоспроботи, якщо врожай можна зібрати просто у кабінетах своїх знайомих – суддів та юристів, використовуючи сфальсифіковані документи та вказуючи недостовірну інформацію. Сказано – зроблено.

Незабаром виявилося, що якраз перед збором врожаю, а саме 14 вересня 2018 року скасовується реєстрація договорів оренди між селянами та «Фермер – Агро» та «Щедрі Лани Слобожанщини». Зауважте, яка витончена махінація – не визнаються недійсними договори оренди, не пояснюється чого ж це більше року «Добрий господар» ані землю не обробляв, ані хотів дізнатися, що ж там коється начебто на його землі. А просто за декілька днів до початку збору врожаю робить так, щоб фактично земля начебто повернулася у користування до колишнього орендаря – «Доброго господаря». Який не сіяв, не працював, власником землі не був і бути не міг, бо це власність селян, але отримав чудову можливість зібрати чужий врожай вартістю у багато мільйонів доларів. Схема, як кажуть, не дуже складна, але за її реалізацію комусь треба було занести пухленький конверт з американською валютою. А інакше й бути не могло, бо скарга на рішення Державного реєстратора була подана з порушенням усіх можливих строків, і, як не дивно, Мін’юст цю скаргу задовольнив! До речі, так само порушивши усі строки розгляду!

То справа ж не лише в строках розгляду скарги, але у самій її суті. Ось лише деякі з нюансів, які повністю проігнорував Мінюст:

1. З жовтня 2017 року ТОВ «СП Добрий господар» перебувало в судових процесах щодо цих реєстраційних дій з десятком позовів;

2. При наявності ухвали Харківського районного суду Харківської області у справі № 635/6733/17 заборони усім державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов´язаних з державною реєстрацією прав та скасування будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі прав щодо ділянок ТОВ «Фермер-Агро» – Мін’юст проігнорував рішення суду!

3. Директор ТОВ «СП Добрий господар» Камінська Анна Анатоліївна особисто 29 березня 2018 року, для найбільш ефективного та зручного використання земельних ділянок, з метою недопущення порушення сівозміни, які склалися на підприємствах підписала з ТОВ «Фермер – Агро» договір обміну орендованими земельними ділянками, що об’єктивно вказувало на відсутність претензій на березень 2018 року права оренди і тим більше на врожай ТОВ «Фермер-Агро»;

4. Мін’юст проігнорував доводи ТОВ «Фермер-Агро» щодо того, що директор ТОВ «СП Добрий господар» діяв в рамках закону при розірванні договорів оренди з пайовиками у квітні 2017 року і що договори оренди з цими ж пайовиками ТОВ «Фермер-Агро» укладало уже аж осінню 2017 року, а засівали весною 2018 року.

5. Мін’юст вийшов за межі строку розгляду скарги, і прийняв рішення поза їх межами, після відкликання скарги ТОВ «СП Добрий господар» по додатковій скарзі від засновника, який не є суб’єктом подачі скарги!

У «Фермар-Агро» та «Ланах…» не стали сидіти, склавши руки, а подали позов до Харківського окружного адміністративного суду з вимогою скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2965/5 від 14 вересня 2018 року. Та тільки судові спори зараз справа марудна та неспішна, бо перше засідання в ХОАС відбулося лише 18 жовтня 2018 року, а до цього часу подій сталося стільки, що вистачить на цілий трилер. Тут тобі й замовна справа СБУ проти очільників фермерських господарств, і дніпропетровські тітушки, які приїхали збирати врожай за відкат у 30% від вартості усього того, що зберуть, і загроза життю помічника адвоката прямо в приміщенні суду, й ще багато чого іншого. Бо «Доброму господарю» вже відступати нікуди – не сьогодні-завтра його оголосять банкрутом, й тоді взагалі ні про які махінації мови йти не буде, а зараз ще можна вигідно продати чужий врожай.

До речі, реакція обурених селян, які дійсно хотіли співпрацювати з нормальними фермерами, а не рейдерами, була миттєвою – були організовані пікети, почалися звернення до правоохоронних органів тощо. В результаті активно запрацював Антирейдерський штаб при Харківській ОДА, який звичайно побачив ознаки рейдерського захоплення і на засіданні ввід 25 вересня 2018 року порекомендував потерпілим фермерам звернутися до суду з питання поновлення своїх порушених права.

Тож саме з метою недопущення порушення законних прав селян та задля збереження врожаю та посівів ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» та ТОВ «ЩЕДРІ ЛАНИ СЛОБОЖАНЩИНИ» звернулися до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову, яка й була задоволена ухвалою від 12 жовтня 2018 року.

Суддю, який виніс це рішення відразу визнали ледь не головним земельним рейдером області, а проти нього в ЗМІ розпочалася брудна інформаційна кампанія. Хоча рішення його абсолютно обгрунтоване з точки зору закону, і власне усього лише вирішує питання про забезпечення позову, а не вирішення спору по суті, бо фермери просили суд наступне: накласти арешт на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, розташовані на земельних ділянках на території Картамиської сільської ради Первомайського району Харківської області загальною площею 1.049,96 га, з яких 174 га – врожай соняшнику 2018 року, 861 га посіви озимої пшениці під врожай 2019 року та передати його на зберігання ТОВ “Фермер-Агро” з правом вилучення (збирання) дозрілого врожаю соняшника за допомогою власної або залученої спеціалізованої техніки для подальшого переміщення до обраного зберігачем місця зберігання. Водночас заборонялося ТОВ “Сільськогосподарське підприємство Добрий господар” та (або) ТОВ “СГП Добрий господар” проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельних ділянках розташованих на території Картамиської сільської ради Первомайського району Харківської області у тому числі зі збирання врожаю сільськогосподарських культур загальною площею 1.049,96 га, з яких: соняшнику врожаю 2018 року площею 174 га, озимої пшениці врожаю 2019 року (з урахуванням періоду ротації) площею 861 га; заборонити ТОВ “Сільськогосподарське підприємство Добрий господар» проводити будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі зі збирання врожаю соняшнику 2018 року, на земельних ділянках розташованих на території Картамиської сільської ради Первомайського району Харківської області загальною площею 226 га.

Проте в цей самий день, користуючись своїми зв´язками з Головою Господарського суду Харківської області Усатим В.С., директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар» Камінська Анна продовжила свою судову війну. В результаті адвокат-директорка спочатку протиправно перешкоджала представникам ТОВ «Фермер-Агро» отримати законну ухвалу суду, а потім навіть почала лаятись, застосовувати погрози, протиправно позбавляючи людей можливості вільно пересуватися. З цього приводу є відповідне відео, яке, сподіваємось, свого часу ще буде досліджувати Дисциплінарно-кваліфікаційна комісія адвокатури того регіону, де практикує такий «бойовий» адвокат.

Тим не менш, вранці 13 жовтня 2018 року з метою протиправно заволодіти врожаєм соняшнику, який належить ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» та ТОВ «ЩЕДРІ ЛАНИ СЛОБОЖАНЩИНИ» Камінська А.А. прибула на поле в селі Картамиш Первомайського району Харківської області, у супроводі 8 автомобілів з дніпропетровськими номерами, у яких знаходилися «тітушки». Тітушки почали поводити себе агресивно, виникла реальна загроза знищення техніки, якою мали збирати врожай ТОВ «Фермер-Агро». Врешті-решт, на захист фермерів вийшли селяни, приїхала поліція.

Але й тут Камінській вдалося перехитрити усіх – вона робить повідомлення про злочин, що буцім-то невідома особа викрадає її врожай, а техніка, яка приїхала збирати цей врожай – це взагалі «комбайни з ДНР»!

І як не дивно, поліція й СБУ реально починають перевіряти цю маразматичну заяву про комбайни з ДНР. Хоча правоохоронцям показувались усі документи на комбайни та машини, навіть вказувався продавець, у якого ця техніка купувалась. Тим не менш комбайни було арештовано на певний час, а врожай ніхто так і не почав збирати.

Проте збір врожаю був призупинений тільки для фермерів, а от рейдери продовжували «засівати» у владних коридорах. За наявною в ЗМІ інформацією на початок жовтня керівник ТОВ «СП Добрий господар» надала до ДВС матеріали, які начебто підтверджують факт їхньої роботи на цих ділянках. Матеріали ці стовідсотково підроблені, оскільки ТОВ «СП Добрий господар» має такі борги, що в нього навіть відсутні кошти для оренди техніки, щоб зібрати врожай. Та й взагалі, на все майно цього підприємства ДВС накладено арешти. От тільки водночас саме в ДВС надали ТОВ «СП Добрий господар» право на збирання і зберігання врожаю, до якого ті не мають жодного відношення.

Врешті-решт, дуже дивною є й поведінка СБУ у цій усій справі: вони забрали в поліції справу в першу добу після відкриття провадження, хоча вона їм не підслідна; провадять надактивної слідчі дії, оглядають комбайни і тракторні бригади, опитують селян. Який інтерес спецслужби – тут не до кінця зрозуміло…

Тож вчергове спостерігаємо бездіяльність і вибірковість державних інституцій, юстиції та правоохоронців, їхню неспроможність захистити добросовісний бізнес та права громадян обирати собі господаря на їхніх ділянках.

Адвокат Наход Андрій, ГО “Бізнес Варта”:

– Проблема, яка виникла навколо власності та прав оренди ТОВ “Фермер Агро” не поодинока в масштабах країни. Це одна із стандартних схем роботи рейдерів. Через дуже сумнівний наказ Мінюсту, якому і суд і правоохоронці мають дати належну оцінку у ТОВ Фермер Агро відбирають землю. Пайовики проти, бо хочуть працювати із ТОВ Фермер Агро. Далі замовники скасування оренди ТОВ ФА, ТОВ СП Добрий господар,через виконавче провадження по своїх багатомільйонних боргах арештовує врожай який вирощувало ТОВ ФА. При цьому в ВДВС Харківщини всі добре розуміють, хто власник врожаю і хто його має зібрати! Але відчувається тиск.

Далі в рамках позову ТОВ ФА про визнання власності на свій врожай, отримує ухвалу якою фактично заборонено рейдерам збирати врожай і надається право зібрати і зберігати свій врожай до рішення суду по суті. Отримавши ухвалу ТОВ ФА поїхало її реалізовувати в добровільному порядку повідомивши всіх зацікавлених. На що мали право. Але тут швиденько появились правоохоронці, яких викликали представники ТОВ СП Добрий господар, які на поле заявились із спортсменами з Дніпра. Поліція відкрила провадження, а техніку вилучили. Вважаємо неправомірно. Далі відбувається суд за клопотанням прокуратури, яким відмовлено у задоволенні необґрунтованого клопотання прокуратури, і техніку мали негайно повернути! Разом із тим за заявою ТОВ ФА було відкрито виконавче провадження за ухвалою про дозвіл ТОВ ФА на обмолот свого врожаю. У нас наявні всі документи для роботи, а прокурор не може чи не хоче вернути техніку, яку суд зобов’язав негайно повернути. Далі стандартні дії зловмисників: погрози та фізичне блокування роботи техніки. Але на сьогодні ситуація вирівнялась – після втручання поліції. ТОВ ФА працює на своєму врожаї, комбайни повернули. Чого ще чекати, покаже час, але правоохоронці мають надати належну оцінку діям організаторів і виконавців безчинств, які кояться навколо ТОВ Фермер Агро.

Окремо дякуємо ГО “Бізнес варта” за юридичну та медійну підтримку у нашій боротьбі за свої права і майно. Хоча вона ще не закінчена та спільно і публічно ми це подолаємо.

Здаватись не маємо наміру!

Матеріал підготував Іван Правдін

Автори: Олександр Вовк та Альона Педченко
Адвокатське об’єднання “Коларес”

Проаналізувавши Закон України “Про валюту та валютні операції” (далі – ЗУ про валюту) щодо його впливу на ЗЕД і поліпшення інвестиційного клімату в Україні, думаємо, з одного боку, він справді зможе підвищити інвестиційну привабливість держави, але тут треба усвідомлювати, що інвестиції не надійдуть миттю. З іншого боку, відкриття можливостей вільно вкладати кошти за кордон може зумовити неабиякий стрибок експорту капіталу особливо в перші місяці дії цього Закону, і такий дисбаланс може призвести до значного тиску на курс усередині країни.

Тому, щоб цього не допустити, Національному банку надано право залишити чинними теперішні обмеження до моменту, поки не буде стабілізовано платіжний баланс, і застосовувати за необхідності нові обмеження.

Нині система валютного регулювання України перебуває в процесі змін і реформування. На цей час відбувається застосування старого законодавства, яке регулює питання, що виникають у цій сфері, а разом з тим триває перехідний період, протягом якого набирає чинності новий ЗУ про валюту. Зауважуємо, що в цей період здійснюють і приведення у відповідність всіх нормативно-правових актів цієї галузі згідно з вимогами нового Закону. Так, наприклад, на Національний банк України покладено обов’язок щодо ухвалення нормативних документів, необхідних для реалізації положень прийнятого Закону.

Отже, виникає питання, як же все-таки буде існувати система валютного регулювання в Україні після того, як завершиться перехідний період? Який вплив оновлена законодавча база матиме на зовнішньоекономічну діяльність? Та чи надасть ЗУ про валюту свободу українцям під час здійснення валютних операцій?

Щоб оцінити якість нового законодавства, визначити його вплив на зовнішньоекономічну діяльність у майбутньому, потрібно провести порівняльний аналіз старого законодавства, яке діє на цей час, і нового, яке набере чинності через півроку.

На цьому етапі, до вступу в силу нового Закону, діє Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання та контролю” та інші допоміжні нормативно-правові акти, якими керуються підприємства – суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Слід зазначити, що нинішні нормативні документи встановлюють досить жорсткі вимоги до порядку здійснення валютних операцій, чим, своєю чергою, ускладнюють “життя” бізнесу. Нове ж законодавство певною мірою зможе “розв’язати руки” у сфері здійснення валютних операцій.

Відтепер за новими правилами українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій. Зараз же, щоб здійснити таку інвестицію, необхідно отримати ліцензію від НБУ. Крім того, буде запроваджено низку нових принципів для полегшення життя у сфері здійснення валютних операцій. Валютний контроль за операціями на суму до 150 тис. грн буде скасовано.

Тобто повністю скасовують валютний нагляд за операціями нижче за суму фінмоніторингу, тож у зв’язку з цим нововведенням утрачають чинність критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

При цьому наголошуємо, що вказані критерії не застосовуються лише до зазначених вище операцій. Загалом, можна буде вільно експортувати, імпортувати товари й послуги на невеликі суми без жодного валютного контролю. Не слід забувати й про генеральні ліцензії, які поки що існують, проте підуть у минуле після завершення перехідного періоду.

Нагадуємо, що, наприклад, під час кризи 2014 року НБУ взагалі заборонив відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції, за винятком погашення кредитів. Згодом до заборони додали деякі винятки у таких екстрених ситуаціях, як необхідність лікування за кордоном. Відновлювати дозволи на перекази валюти за кордон регулятор почав лише влітку 2017 року. При цьому дозволив виводити за кордон обмежену кількість валюти – до 50 тис. дол. на рік. І для цього необхідно отримати індивідуальну електронну ліцензію від регулятора.

Тобто, як бачимо, відбувається запровадження принципу “дозволено все, що не заборонено законом”, якого до цього часу не було. Крім того, у разі залучення кредитів із-за кордону реєструвати їх у НБУ, як це роблять зараз, не потрібно. Це ще один плюс для бізнесу.

Замість валютного контролю, наявного на цей час, здійснюватимуть валютний нагляд. Проте валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис. грн, як того вимагає законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.

Ще одним позитивним моментом у цій низці нововведень є спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності. Тобто скасовують установлений для бізнесу максимальний (граничний) термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами, котрий було окреслено межами в 180 днів. Загалом, така новація дасть можливість уникнути санкцій, які на сьогодні застосовують за порушення зазначених строків. При цьому відтепер не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив’язки до певного експортного контракту. Але вказана ситуація неоднозначна, оскільки НБУ за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської або фінансової системи держави, має право застосувати такий захід захисту, як установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Тобто функцію “встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів” певною мірою буде збережено.

При цьому порушення резидентами строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, установлених НБУ в межах заходів захисту, тягне за собою накладення пені в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором.

Особливістю прийнятих нововведень є скасування ст. 37 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, яка на сьогодні ще є чинною та передбачає застосування ряду санкцій за порушення законодавства у сфері валютного регулювання. Наразі до порушників можуть застосувати такі заходи впливу, як:
– зупинення зовнішньоекономічної діяльності;
– запровадження режиму індивідуального ліцензування;
– застосування штрафних санкцій.

З набранням чинності новим Законом такі види санкцій буде скасовано. Але не слід завчасно радіти таким змінам, оскільки можливість застосування заходів впливу все-таки залишиться, але, за які саме порушення їх будуть застосовувати, ще достеменно невідомо. Підтвердженням цього є можливість застосування ДФС до юридичних осіб штрафних санкцій у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. При цьому такі штрафні санкції можуть застосувати протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Крім того, розмір штрафних санкцій, які будуть застосовувати, установлює саме ДФС.

Наперед можна передбачити, що зі вступом в силу нового ЗУ про валюту ДФС отримає право проводити перевірки суб’єктів валютних операцій і вимагати від них усі необхідні документи щодо зазначених операцій. Натомість до цього часу вказаний орган таких повноважень не мав, оскільки все покладалося на НБУ. Проте вказані дії ДФС здійснюватиме стосовно юридичних і фізичних осіб – резидентів та нерезидентів України відповідно до положень ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. А щоб ДФС та НБУ могли визначити, згідно із Законом чи ні проведено валютні операції, заплановано розробити критерії ризику вказаних операцій і їх градацію.

На нашу думку, ДФС також матиме право накладати санкції за порушення строків сплати податків у цій сфері. Своєю чергою, НБУ має право застосовувати штрафні санкції до небанківських фінансових компаній та операторів поштового зв’язку в розмірі не більш як 20 % суми власного капіталу таких компаній. Загалом, ми бачимо, що ситуація у сфері зовнішньоекономічної діяльності поліпшиться, проте й залишаться певні мінуси, які були до цього часу.

Також разом із основною частиною ЗУ про валюту набувають чинності зміни до деяких законів України:

1. Кодекс про адміністративні правопорушення: було збільшено штрафи за незаконні обмін і купівлю/продаж валютних цінностей за статтею 162; виключено статтю 1622 щодо незаконного відкриття та використання закордонних рахунків; скасовано статтю 1621 щодо ухилення від повернення виторгу в іноземній валюті;

2. Закон “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”: додатково до ухваленого раніше ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій” унесено зміни, що дозволяють будь-якому нерезиденту – юридичній особі або інвестиційному фонду відкривати рахунки в Україні;

Нагадаємо, тепер такі особи мають право відкривати лише інвестиційні рахунки зі спеціальним режимом користування.

3. Банкам дозволено надавати фізичним і юридичним особам послуги з купівлі-продажу валюти дистанційно, тобто за допомогою Інтернету без фізичного відвідування відділення.

ЗУ про валюту на Національний банк було покладено обов’язок ухвалити до 07.02.2019 НПА, спрямовані на реалізацію вимог нового законодавства, і запровадити заходи захисту, передбачені прийнятим Законом. Якими будуть ці нормативні документи достеменно невідомо.

Якщо ж говорити про систему валютного регулювання, наявну в Україні на цей час, то, на нашу думку, ті вимоги, які висунено до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, є досить жорсткими. Це підтверджують наведені вище тези щодо порівняння нинішнього валютного законодавства із законодавством, яке прийде на заміну в майбутньому (через 5 місяців після закінчення перехідного періоду). Попри те, що й нове законодавство не позбавлено мінусів, усе ж таки ним уносять досить вагомі корективи в зовнішньоекономічну діяльність, які, вочевидь, вельми корисні для сфери бізнесу.

ВИСНОВОК:
Насамкінець варто наголосити, що Закон України “Про валюту та валютні операції” є важливим кроком, але геть не єдиним необхідним для залучення інвестицій в Україну та зростання економіки. Для залучення дійсно серйозних інвестицій потрібно й надалі вдосконалювати та осучаснювати ЗУ про валюту, змінити виборче законодавство, провести реальне реформування судової гілки влади та податкової системи, знизити рівень корупції, відкрити ринок землі тощо.

А втім, у будь-якому разі ми переконані, що прийняття ЗУ про валюту є позитивним імпульсом для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Джерело