Світові ЗМІ повідомили, що 5 квітня 2018 року уряд Фінляндії дав згоду на будівництво газопроводу «Nord Stream 2» у частині, що проходить через виключну економічну зону Фінляндії. Дозвіл стосується 374 кілометрів газопроводу з 1200. Раніше дозвіл на його будівництво надала Німеччина. При цьому у відповідній заяві Уряду Фінляндії наголошується, що згода є умовною, а виконавець проекту повинен відповідати зазначеним у рішенні вимогам.
«Сторона, відповідальна за реалізацію проекту, повинна дотримуватись загального принципу обережності у запобіганні та мінімізації нещасних випадків та збитків, повинна належним чином враховувати чутливість та вразливість Балтійського моря та інших існуючих проектів у винятковій економічній зоні та повинна відповідати умовам дозволу на будівництво, передбаченим Законом про воду», – йдеться у повідомленні уряду. Крім того, проект повинен бути здійснений таким чином, щоб у майбутньому не заважати потенційним інфраструктурним проектам у виключній економічній зоні Фінляндії. Згода Уряду буде діяти протягом 50 років, якщо не буде оскаржена в апеляційному порядку.
У цьому контексті слід зазначити наступне. Швейцарська компанія «Nord Stream 2 AG» подала заяву на отримання згоди Уряду Фінляндії на будівництво «Nord Stream 2» відповідно до Закону про ексклюзивну економічну зону Фінляндії ще у вересні 2017 року. Дозвільний процес у Фінляндії включає дві фази. Один дозвіл надає Уряд, і він стосується можливості використання виключної економічної зони країни для здійснення тих чи інших проектів. Другий дозвіл стосується будівництва і експлуатації газопроводу відповідно до Закону про воду. Ще до того, як продається заявка на дозволи, має бути виконана екологічна оцінка проекту відповідно до міжнародного права і стандартів. У даному випадку йдеться про надання першої згоди – згоди Уряду на використання виключної економічної зони країни для будівництва. Друга частина дозвільного процесу ще не завершена. Регіональне державне адміністративне агентство Південної Фінляндії наразі ще розглядає відповідність екологічної оцінки, виконаної для проекту «Nord Stream 2», Закону про воду. На думку фахівців, рішення фінської сторони буде позитивним.
Наміри Росії будувати «Nord Stream 2» викликали неоднозначне ставлення країн Балтії і Скандинавії. Польща, Литва, Латвія і Естонія виступили категорично проти (і про це саме цього тижня глави балтійських держав говорили у Вашингтоні з президентом Трампом), Швеція заявила, що розглядає проект, як загрозу національним інтересам, Данія висловила стурбованість його екологічними наслідками, а Фінляндія заявила про «нейтралітет». Під час візиту до Києва міністр закордонних справ Фінляндії на початку березня ц.р. заявила про необхідність відповідності «Nord Stream 2» Третьому енергопакету ЕС, а також про необхідність виконання російською стороною рішення Стокгольмського арбітражу. «Ми думаємо, що «Nord Stream 2» має пройти серйозну перевірку на предмет відповідності нормам законодавства ЕС», – заявила фінський міністр під час прес-конференції з Павлом Клімкіним. У свою чергу, міністр закордонних справ України наголосив, що газопровід буде проходити через виключну економічну зону, а не територіальні води Фінляндії. «Ми розуміємо що наші фінські друзі мають лише обмежений вплив, тому що проект проходить через виключну економічну зону, а не територіальні води… Для нас фундаментально важливо мати підтримку у тому питанні, що проект має повністю здійснюватися в рамках законодавства ЕС», – сказав Клімкін.
Наступний етап боротьби за чи проти «Nord Stream 2» пролягатиме через Стокгольм і Копенгаген. Шанси на те, що ці країни повністю заблокують «Nord Stream 2» є, але вони мінімальні. В разі наявності в української сторони, або у міжнародних екологічних організацій аргументів «проти», вони мають бути негайно надані Данії і Швеції. Проте складається враження, що остання надія на припинення цього проекту – це запровадження Вашингтоном відповідних санкцій проти його учасників.
Сергій Корсунський, український дипломат,
Надзвичайний та Повноважний Посол