Валютні позичальники незадоволені. Їм перестали обіцяти прощення більшої частини боргів. Цього разу тему реструктуризації доларових кредитів підняв Кабмін, але законопроект, який вийшов, активним учасникам фінансового майдану не подобається. Проте це компроміс, який дозволяє зрушити питання з мертвої точки. І від нього не віє таким шаленим популізмом, як від попереднього закону, ветованого президентом.
Законопроект №4004 розробляли Мінфін і банкіри. Він погоджений з 19 банками, які володіють 75 % активів. Це значить, що кредитори протестувати не будуть. А ось боржники…
Право на реструктуризицию одержать 37 тис. позичальників, які заборгували банкам майже мільярд доларів. Йдеться тільки про іпотеку, тобто не стосується інших кредитів, наприклад, на лікування або навчання.
“Ми вважаємо, що валютні кредити потрібно реструктуризувати тільки тим громадянам, які брали їх на придбання власного житла і які, як наслідок, через неможливість оплатити кредит можуть залишитися без єдиного свого дому. Тільки це буде справедливим стосовно інших громадян нашої країни, більшість із яких не брали кредитів, а жили на власні кошти”, — заявила міністр фінансів Наталя Яресько.
Втім, тема справедливості в цьому випадку не першочергова. У Кабміні відзначають, що без вимрішення питання заморожених боргів неможливо розблокувати кредитування. Нібито поновлення виплат за безнадійними іпотечними позиками пожвавить ринок.
Згідно з проектом, умови реструктуризації наступні:
– кредит має бути отриманий для придбання єдиного житла (тобто, ніякої іншої житлової нерухомості у власності в позичальника бути не повинно);
– залишок заборгованості не повинен перевищувати 2,5 млн грн за курсом на 1 січня 2015 року;
– станом на 1 січня 2014 року не повинно бути простроченої заборгованості. Або вона має бути погашена до моменту реструктуризації.
При виконанні цих умов залишок по кредиту переводиться в гривню за курсом на момент реструктуризації. При цьому позичальникам прощається не менше 25 % боргу. Власникам єдиного соціального житла (квартири до 60 кв.м або будинки до 120 кв.м) не менше 50 %. Інвалідам I групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним і батькам дитини-інваліда I групи – не менше 80 %, і 100 %, якщо вони володіють тільки соціальним житлом. Повністю залишок боргу прощається й спадкоємцям загиблих учасників АТО.
Процентна ставка залишається тією ж, яка й була на момент видачі кредиту протягом трьох років. Після закінчення цього строку кредит буде обслуговуватися на рівні українського рівня ставок по депозитах фізосіб у гривні +3 %. Боржникам, які з 1 січня 2014-го не повною мірою виконували свої зобов’язання, прощаються суми штрафів.
Водночас припиняється мораторій на стягнення предмета іпотеки. Ця норма починає діяти не відразу, а після закінчення 6 місяців від дня набрання чинності законом. Вважається, що цього строку досить, щоб усі боржники звернулися за реструктуризацією.
Фактично йдеться про те, що при списанні 25 % боргу позичальник одержить перерахування кредиту в гривні за курсом 18,75 грн/$, при 50 % — 12,5, при 70 % — 7,5. Це, з одного боку, дозволить банкам одержати частину там, де вони вже не сподівалися одержати хоч щось, з іншого боку – трохи полегшить навантаження на гаманець позичальників. Головне ж, мабуть, — припинення мораторію, при якому деякі боржники продовжували жити в кредитних квартирах, не обслуговуючи борг.
Ось так очільниця суспільного руху “Фінансовий майдан” Юлія Сало відреагувала на небажання глави ВР Володимира Гройсмана підписувати скандальний закон про реструктуризацію. Тепер, після внесення в парламент нового проекту, вона обіцяє вже на цьому тижні почати акції протесту. Мовляв, законопроект несправедливий, а головне його завдання – дозволити виселяти людей за борги. Але об’єктивно в порівнянні з ветованим законом (тоді пропонувалося перевести доларові борги в гривню за курсом на дату оформлення кредиту) він хоча б може бути виконаний.
Україна – не єдина країна, якій довелося зіштовхнутися з іпотечною кризою. У той же час знецінювання національної валюти зіграло аналогічний жарт із валютними позичальниками в Казахстані й Росії. Казахи виявилися чи то найрозумнішими, чи то найбільш антидемократичними. Усі кредити були примусово переведені в тенге, яке подешевшало на 50 %. Сьогодні, коли девальвація майже досягла 100 %, боржники несказанно вдячні за своєчасний примус.
У Росії питання практично ніяк не вирішується. Як і в Україні, навколо реструктуризації кредитів ведуться розмови, Центробанк видає рекомендації, які всі успішно ігнорують. Послаблення торкнулося тільки кримчан — їхні доларові борги перевели в рублі за курсом 36. Хоча якраз вони позичали не в тих, кому повертають, так що тут ситуація іншого рівня складності.
В урядового проекту є всі шанси бути прийнятим. Більше того, його цього разу може підписати президент, бо ж очевидної загрози фінансовій системі він не несе.
Олена Розвадовська, Вектор Ньюз