У нас, як відомо, є не два, а три лиха. Окрім горезвісних дурнів і доріг, Україна має ще й Росію. І борців із нею багато.
Однак найбільш захопливим цей процес виходить у Мінкульту з Держкіно й Інститутом національної пам’яті. Вони, як той Змій Горинич, борються з усім руським. Не російським, уточню, а руським.
Про Мінкульт із його кумедним-прекумедним міністром уже стільки написано-переписано, що й писати не хочеться. Сил немає.
Про інститут «імені Вятровича», який задекомуніздив українські міста й села по самі помідори (червоні), говорити взагалі не хочу. Але Держкіно…
Його керівник Пилип Іллєнко вчора радісно повідомив, що «було підписано кілька наказів на виконання положень Закону України “Про кінематографію” у частині анулювання прокатних посвідчень фільмів, учасники яких внесені Міністерством культури України до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці…». До списку фільмів, які загрожують національній безпеці України, додали:
1. “В июне 41-го”
2. “9 месяцев”
3. “Высоцкий. Спасибо, что живой”
4. “Джентельмены, удачи!”
5. “Дублер”
6. “Елки 2”
7. “Кухня”
8. “Мама, не горюй !”
9. “Мастер и Маргарита”
10. “Молодежка (2-15 серии)”,
11. “Молодежка” (16-21 серии)
12. “Молодежка” (22-41 серии)
13. “Обитаемый остров. Схватка.”
14. “Обитаемый остров. Фильм 1.”
15. “Про Федота Стрельца, удалого молодца”,
16. “Свадьба по обмену”
17. “Свои”
18. “Сталинград”
19. “Таксистка-4”
20. “Черная комната”
21. “Я остаюсь”.
«Усього на сьогоднішній день у рамках захисту інформаційного простору України Держкіно заборонило вже 423 фільми й серіали. Найближчим часом ця робота буде продовжена», – грізно пообіцяв Іллєнко.
Знаєте, я б на місці президента Порошенка нагородив Іллєнка з Кириленком іменною снайперською гвинтівкою. Бо так точково працювати по сепаратистці з позивним «Таксистка-4», яка сховався в «Ялинках-2», треба не просто вміти. Це треба любити. Тепер усі повністю спокійні за національну безпеку України. Вона в надійних руках і головах. Іллєнка з Кириленком.
У принципі, я за неї вже давно спокійний. З того самого часу, коли на пам’ятнику Михайлу Булгакову в Києві (у ще цілком дружбаросійські часи) було написано, що насправді він «Михаїл». Хоча доблесна українська Вікіпедія доповідає, що він – «Михайло». До того ж, «Опанасович». Тому вже навіть не викликає подиву, що його «Майстра й Маргариту» в Україні заборонили. Тільки тому, що фільм по його роману зняв Бортко, якого Мінкульт ще минулого року вніс до «чорного списку» 117 ворогів України. До того ж, головну роль – Ієшуа – зіграв Безруков, який виявився «кримнашистом» на всю свою, до російського держбюджету прив’язану, театральну голову.
До речі, мультик «Федот-Стрілець» через озвучку його Безруковим теж загрожує нацбезпеці України. Не кажучи вже про Висоцького, який явно поквапився, заявивши «Спасибі, що живий».
Але повернімося до «Майстра й Маргарити». Що робити з Басілашвілі, який потрапив до списку 34 друзів України і в цьому ж фільмі зіграв Воланда? А з Філіпенком (Азазелло), Карцевим (Максиміліан Поплавський, дядько Берліоза), яких Мінкульт також зарахував до «друзів»? Я думаю, що з цим когнітивним дисонансом треба вчиняти або в булгаковському стилі («Хрусь — і навпіл!»), «замазуючи» обличчя Безрукова й заглушаючи його голос при озвучці Галібіна в ролі Майстра. Або у вятровичському (була вулиця Леніна, а стала – Леннона). Був, наприклад, у титрах «Майстра й Маргарити» Безруков, а став – Бесруков.
Бо ж біси в головах Іллєнка з Кириленком непрості. А відповідальні за національну безпеку України. А заради неї нікого не шкода.
Навіть заборонених «Своїх», у яких знявся Богдан Ступка. Хоча який Ступка бісові Кириленка свій?..
Костянтин НІКОЛАЄВ