Наша археологія завжди мала високий статус. Вона була визнана в усьому світі. До нас приїздили вчитися студенти з Англії, Франції, Німеччини й із інших країн. І у виключно науковому аспекті реноме української школи археології, як і раніше, залишається дуже високим. Але біда, як звичайно, прийшла звідти, звідки… чекали. Від власної держави.
Тим, що саме держава регулярним недофінансуванням методично вбиває вітчизняну науку взагалі й археологію зокрема, уже нікого не здивуєш. Але тепер держава взялася до її фактичного знищення, для початку вирішивши провести горезвісні організаційно-штатні заходи (читай: скорочення).
Не оминула ця чаша й археологів. У профільний інститут загальною кількістю 198 осіб (із них 140 наукових співробітників) прийшла рознарядка звільнити третину штату. І це стало шоком.
Але проблема не в тому, щоб скоротити людей. Зрештою, кого цікавлять сотні нових безробітних. Проблема набагато серйозніша.
У майбутньому відновити скорочені (читай: назавжди втрачені) позиції в українській археології (на противагу, наприклад, хімії або фізиці) просто не вийде. Чому?
Про це й про багато іншого — в ексклюзивному інтерв’ю «Вектор Ньюз» Олексія Корвіна-Піотровського, ученого секретаря Інституту археології, і голови його профспілки Андрія Петраускаса.