Через локальні політичні катаклізми на території України (найвірогідніше, сьогодні стартує чергова серія “мила” під назвою “Усі вмовляють Гройсмана”), якось поза увагою залишаються глобальні зміни в міжнародній політиці. А там теж є на що подивитися. Зокрема, учора стартували співбесіди з кандидатами на пост Генсека ООН. І що цікаво, багато дипломатів пророкують не тільки керівника з однієї з країн Східної Європи, але й упевнені, що адміністративну посаду після Пан Гі Муна займе жінка, таким чином перервавши гегемонію чоловіків на цій посаді.
Нагадаємо, що Генсека ООН призначає Генасамблея за рекомендацією Ради Безпеки Об’єднаних Націй. А рішенням Ради Безпеки, як правило, передують неформальні обговорення й серія рейтингових голосувань. При цьому постійні члени РБ (Росія, США, Британія, Франція і Китай) можуть при голосуванні скористатися правом вето. Зате є практика, згідно з якою Генеральний секретар не обирається з представників цієї п’ятірки країн (хоча найпершим генсеком ООН, точніше, виконуючим його обов’язки, із жовтня 1945 по лютий 1946 був британський дипломат Гледвін Джебб).
Всього ж Організацію Об’єднаних Націй очолювали норвежець Трюгве Хальвдан Лі, швед Даг Хаммаршельд (загинув у авіакатастрофі над Африкою в 1961 р), бірманець У Тан, австрієць Курт Вальдхайм, перуанець Хав’єр Перес де Куельяр, єгиптянин Бутрос Бутрос-Галі, Кофі Аннан із Гани. Із 2007 року генсеком є південнокореєць Пан Гі Мун.
Генсек ООН обирається на 5 років із можливістю переобратися на новий термін. Теоретично, обмежень на кількість «п’ятирічок» немає, але поки ніхто не займав цей пост більше двох разів. Так що Пан Гі Мун, який уже другий термін на посаді генерального секретаря, навряд чи піде на третій. Генсеком ООН має бути людина, яка добре вміє налагоджувати міжособистісні стосунки й може виявляти максимум дипломатії, лавіруючи між різними — часом непоєднуваними — точками зору.
Так що в цьому році ми точно дізнаємося, хто буде далі лавірувати між геополітичними ферзями й королями. Тим більше, що вперше в історії кандидати на пост дев’ятого адміністративного глави Організації проходять співбесіду з представниками всіх держав-членів. Дотепер на пост генерального секретаря ООН офіційно висунуті вісім кандидатів, чотири з яких жінки, а шестеро осіб — вихідці зі Східної Європи. Співбесіди завершаться 14 квітня.
Світила світової дипломатії вже “поговорили” з віце-прем’єром і міністром закордонних справ Чорногорії Ігорем Лукшичем, генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою з Болгарії і Антоніуем Гутерреш, який із 2006 по 2015 рік обіймав посаду Верховного комісара ООН у справах біженців. А сьогодні пройдуть співбесіди колишній президент Словенії Данило Тюрк, віце-прем’єр і глава МЗС Молдови Наталія Герман, віце-прем’єр і глава МЗС Хорватії Весна Пусич. 14 квітня держави-члени Генеральної Асамблеї ООН проведуть співбесіди з македонським політиком Срджаном Керімом і з Хелен Кларк, яка займає пост директора Програми розвитку ООН.
Як розповів «Вектор ньюз» джерело в ООН, саме у представниці Нової Зеландії Хелен Кларк найбільші шанси стати новим Генсеком ООН. По-перше, жінки ще не очолювали ООН, а прихід представниць прекрасної статі у владу — це сьогодні глобальна тенденція. По-друге, у неї досвід цілком реальної роботи, пов’язаної саме з оонівської діяльністю — вона відома як адміністратор Програми розвитку ООН. Знову ж таки, Нова Зеландія — країна не європейська й не азіатська, яка одночасно належить до західного світу й до Азіатсько-Тихоокеанському регіону.
Валерій Котов, “Вектор ньюз”