Один з минулих тижнів «дуже серйозно вразив» громадсько-політичного діяча Миколу Томенка, про що він розповів, виступаючи на V Всеукраїнському історико-культурологічному форумі «Сікорські читання».
Цей захід, приурочений до 93-ї річниці від дня народження Героя України, визначного музейного діяча Михайла Сікорського, відбувся 18 жовтня на Київщині на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
Звертаючись до учасників форуму – краєзнавців, вчених, культурних і освітніх діячів, студентства – доктор політичних наук Микола Томенко, зокрема, наголосив що в Україні ще недостатньо робиться для того, аби вона стала країною, в якій шанують історію, культуру, традиції. Він навів приклад – про тиждень, який його «дуже серйозно вразив» і до якого, з його слів, так само серйозно готувався. «На цьому тижні було 150 років батькові нашої української історіографії і української історії Михайлові Сергійовичу Грушевському. Наступного дня було 175 років одному з засновників української політологічної школи Михайлові Драгоманову. І так сталося, що в ці дні були й інші трагічні події інших наших братських народів, – сказав пан Томенко. – І за тиждень, коли ми пошановували трагедію (інших братських народів), ніхто з керівників держави не спромігся квіти покласти до пам’ятника голові Української Держави Михайлові Грушевському в день його 150-річчя!»
Микола Томенко зауважив, що й на телебаченні він не помітив заходів, у яких згадали б людину, що запропонувала концепцію історії України. «Не можна шанувати інших народів, якщо не любиш свою країну, – наголосив промовець. – Я думаю, нам так само треба було б дбати, щоб державні й політичні діячі розуміли, що ходять по українській землі, і на цій українській землі, якщо вони не матимуть підтримки, поваги до історії, культури… влада їхня приречена». На форумі Микола Томенко також сказав, що український науковий потенціал (історики, краєзнавці) має ширше залучатися до ухвалення державних рішень, зокрема й у питаннях, пов’язаних з декомунізацією, зміною топонімів тощо.
Вчений застеріг від поспішності в перейменуваннях, особливо коли йдеться про назви міст, селищ тощо: «Не спішіть, візьміть фахівців, проаналізуйте, подивіться, щоб у другу крайність ми не ввійшли, щоб у нас не були тільки назви або XXI століття (останніх 10 років чи останніх двох років), або назви, наприклад, іншої якоїсь доби – польської чи доби Російської імперії… Це треба десять разів обговорити, не поспішити, особливо коли ми відновлюємо автентичні назви населених пунктів, – сказав Микола Томенко.