Українські області та міста поступово визначаються з тим, кого із видатних земляків вони будуть вшановувати у 2022 році.
На Житомирщині рік, що настав вже назвали роком Івана Огієнка – церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога. У Львові протягом року планують вшановувати культурний спадок української оперної співачки Соломії Крушельницької, живописця та педагога, засновника малярської школи Олекси Новаківського та родини Пежанських.
Що саме дає присвячення цілого року комусь з відомих особистостей? Спробуємо розібратись на прикладі минулого року, який одразу три області – Волинська, Житомирська та Рівненська назвали роком Лесі Українки.
На перший погляд, офіційне визначення виглядає як такий собі бюрократичний штамп, який ні до чого не зобов’язує. Проте, насправді, з такого приводу дуже активізується громадськість, а разом з нею і місцева влада.
Так у «лесіному» 2021 році в Волинській та Житомирській областях суттєво вклалися у ремонти музеїв видатної поетеси, а різноманітні фестивалі, конкурси та флешмоби дійсно стали подіями точно регіонального, а інколи й міжнародного рівня.
Так На Волинщині було відремонтовано Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки. Проєкт включав реставраційно-ремонтні роботи «Сірого» та «Білого» будинків, реекспозицію, введення сучасних інтерактивних складових в експозицію, ребрендинг, оцифрування фондової колекції музею. На Житомирщині коштом обласної влади також провели ремонт у Новоград-Волинському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки, оновили меблі, розширили експозицію з використанням інтерактивних технологій. До того ж запланували ще й подальшу реконструкцію музейного комплексу.
Тематичні заходи, присвячені творчості Лесі Українки у минулому році, навіть попри ковідні обмеження, стали справжньою культурною хвилею, яка охопила усе Полісся. Слід відзначити, що тематичні виставки та фестивалі тривали не лише під час безпосередньо ювілейних дат з нагоди 250-річчя з дня народження видатної поетеси, а не припинялися й протягом усього року.
На Волинщині в рамках виставки «Історія з історіями, або Повне зібрання творів Лесі Українки» вперше представили унікальні матеріали творчості та життєвого шляху письменниці. Зокрема, серед експонатів рукописні, архівні та документальні тексти, яких до цього часу не можна було оглянути на Волині. Також до дня народження поетеси організували театралізовані постановки, провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію, а у вересні в Луцьку відбувся ХХ-й Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Лісова пісня».
На Житомирщині також збирались науковці для обговорення творчості Лесі Українки, було проведено виставку портретів поетеси, перевидано збірку творів Лесі Українки та творів про її життя, організовано найбільше свято, пов’язане із історією життя Лесі – «Лесині джерела», проведено перфоманс «Древлянські таємниці» під час святкування Івана Купала.
На Рівненщині започаткували мистецькі проєкти «Відеомандрівка з Лесею», поетичний флешмоб «Читаємо Лесю», літературно-музичний батл «Пісня у творчості Лесі Українки», конкурс образотворчого мистецтва «Лесин промінь» серед дітей та учнівської молоді.
Тож можемо сподіватись, що цього річ українці зможуть дізнатись багато цікавого й про інших наших видатних земляків.