Серед варіантів усунення причин гострої політичної кризи в країні Президент Республіки Казахстан (РК) Касим-Жомарт Кемелевич Токаєв обрав силовий сценарій. Однак для його реалізації, на думку Президента РК, вірних режиму сил і засобів недостатньо.
Тому він звернувся до глав держав Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) за допомогою.
У зверненні він назвав протестувальників «міжнародними терористами», членами «терористичних банд, які пройшли підготовку за кордоном», а самі акції – «актом агресії». Тим самим, колишній випускник Московського державного інституту міжнародних відносин, досвідчений дипломат ще радянської школи, який чудово розуміється на тонкощах міжнародного права, першим поширив брехливий пропагандистський штамп щодо причин масових протестів в Казахстані. Виходить, що не породжена й міцно вкорінена родиною першого президента Казахстану Нурсултана Абішовича Назарбаєва корупція й беззаконня, не кричуща майнова нерівність й інші гострі соціально-економічні проблеми, а неназвані зловмисники «з-за кордону» підбурили людей до масових протестів.
У відповідь на заклик Токаєва, хоча дещо обережніше, висловився Голова Ради ОДКБ, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Він заявив про готовність «направити Колективні миротворчі сили ОДКБ через загрозу національній безпеці і суверенітету Республіки Казахстан, викликану, у тому числі, ззовні».
Звідки ж походить небезпека?
Адже про джерела зовнішньої загрози в офіційних документах Президента РК і керівництва ОДКБ не сказано жодного слова. Невже прихильникам «Ісламської держави», «Аль-Каіди», талібам з Афганістану, недобиткам з Ісламського Руху Узбекистану, активістам уйгурських чи різних релігійно-екстремістських організацій заманулось здійснити криваву революцію в Казахстані?
Для фахівців, які займаються проблемами протидії міжнародному тероризму на професійному рівні, такі припущення видаються малоймовірними.
Швидше за все, уся міць правоохоронної системи РК і його союзників по ОДКБ зараз «заточена» на пошук «українського сліду». Цю версію фактично підказав відомий російський політик, депутат Державної Думи РФ від партії «Справедлива Росія – за правду», член Громадської Ради при Міністерстві культури РФ, заступник художнього керівника МХАТ із літературної частини, журналіст, публіцист, націонал-більшовик за переконанням Захар Прилєпін.
5 січня 2022 року він поширив пост (https://prilepin.livejournal.com/2148305.html), основними тезами якого були такі:
– відповідальність за події в Казахстані несе казахська еліта, яка в основному, є прозахідною й проукраїнською;
– з радянських людей, якими є казахи, зараз намагаються зробити середньоазіатських «українців», адже на всіх відео – казахська мова, хоча на початку 2000-х мова була російською;
– йде переформатування радянської республіки Казахстан в Україну.
Наведені марення Захара Прилєпіна можна було б сприймати не так серйозно, якби схожі думки нещодавно не оприлюднив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. 09 листопада 2021 року в «Российской газете» він виступив зі статтею, присвяченою 29 річниці встановлення дипломатичних відносин між Росією і Казахстаном. У цьому святковому матеріалі Сергій Лавров знайшов місце для таких слів: «На жаль, останнім часом ми стали свідками низки резонансних проявів ксенофобії щодо російськомовних громадян Казахстану. Окремі випадки багато в чому є продуктом застосування ззовні спеціальних інформаційних методик, спрямованих на культивування містечкового націоналізму й дискредитацію співробітництва з Росією».
Думається, що збіг оцінок важковаговика російської політики, багаторічного очільника зовнішньополітичного відомства Росії Сергія Лаврова й радника так званого «голови ДНР», безпосереднього учасника війни на сході України, «комісара» батальйону у званні «майор» Захара Прилєпіна не є випадковим.
За повідомленнями поліції в ніч з 5 на 6 січня 2022 року демонстранти нібито здійснили спробу штурму адміністративних будівель, Департаменту поліції міста Алмати, а також районних управлінь. «Десятки нападників ліквідовані, їхні особи ідентифікуються», – говориться у повідомленні поліції.
Отже, слід бути готовими до того, що серед протестувальників, загиблих в Алмати й інших містах Казахстану знайдуть активістів «Правого сектора», ОУН або інших заборонених в РФ і РК українських політичних партій чи громадських організацій.
Борис Дніпров