Як відомо, хоча український автопром і відстає від великих світових компаній, але потенційно в країні є потужності, які дозволяють робити компоненти для створення національного електромобіля. Такі програми потрібні для того, щоб вітчизняні виробники зайняли свою нішу, а не віддали її імпорту. Що для цього необхідно — в ексклюзивному коментарі для “Вектор ньюз” розповів Президент Асоціації автовиробників України «Укравтопром» Михайло Резнік.
– Михайле Борисовичу, скажіть, будь ласка, яким ви бачите майбутнє електрокарів в Україні?
– Що стосується електромобілів, то без уваги й участі держави активно розвити цей сегмент ринку досить складно. Не дуже давно це питання обговорювалося в рамках Всесвітньої організації автовиробників. Мої колеги, представники національних асоціацій, ділилися досвідом і “рецептами” розвитку зелених технологій в автомобілебудуванні й просуванні екоавтомобілів на ринках. Якщо узагальнити результат міжнаціонального діалогу по цій темі, то він зводиться до необхідності щільного співробітництва держави й бізнесу. Високі результати демонструють ті країни, де влада створює умови для розвитку виробництва такого високоінноваційного продукту, як електромобілі, і ефективно, у т.ч. і фінансово, мотивують автомобілістів пересаджуватися на досить дорогий екологічний транспорт. Тільки тотальна державна підтримка на всіх етапах обороту з електромобілями — від продажу до володіння й експлуатації — дозволяють такій країні, як Норвегія, демонструвати найвищий у світі показник частки цих автомобілів у національних продажах нових легкових авто, який становить близько 6 %. Для Франції цей показник близько 1%, у Японії й США близько – 0,5 %.
У дійсності, на цьому етапі займатися виробництвом електрокарів можуть дозволити собі компанії або з високим запасом фінансової міцності, або із серйозною зовнішньою підтримкою. Наприклад, така компанія, як Tesla, один із світових лідерів і законодавців моди у виробництві електромобілів, дотепер не вийшла на беззбитковість виробництва своїх автомобілів. Враховуючи сучасну ситуацію, мабуть, для українського авторинку тема електромобілів, безумовно, перспективна, але поки ще не пріоритетна.
– У такому випадку питання, яке випливає, буде більш глобального характеру. Наскільки висока частка національного автопрому в структурі української економіки? Чи потрібні нам українські автомобілі й чи є перспективи співробітництва зі світовими виробниками?
– Країни, які створюють і розвивають виробництво автомобілів, не тільки забезпечують зайнятість населення й економічне зростання, але й надають гарантії споживачам від необґрунтованого зростання цін, від дефіциту товару й, зрештою, від знецінювання доходів громадян. Адже головний фактор, який впливає на знецінювання національної валюти, — це платіжний баланс країни, важливою складовою якого є зовнішньоторговельний баланс. Чим сильніше імпорт домінує над експортом, тим більших девальваційних ризиків зазнає національна валюта, отже, і купівельна спроможність громадян, їхній добробут. А в українському імпорті автомобілі завжди були на перших позиціях, формуючи дефіцит зовнішньоторговельного обігу. Тільки розвиваючи виробництво товарів тривалого користування, а це, як правило, високотехнологічні товари з високою доданою вартістю, на своїй території можна досягти істотного зменшення відтоку валюти з країни, тим самим знизити тиск на національну грошову систему.
Країна з населенням понад 40 мільйонів апріорі не може бути успішною без розвинутої промисловості, без виробництва товарів тривалого користування, у тому числі, а скоріше, насамперед, без автотранспорту. Високо локалізоване автомобілебудування здатне виступити не тільки вагомою складовою в імпортозаміщенні, але і як серйозний споживач кваліфікованої робочої сили й продукції інших галузей промисловості.
Україна має колосальний досвід індустріального розвитку, у нас освічене населення, підготовлені робітники й інженерні кадри, зручна логістика для здійснення зовнішніх поставок. Маючи такий фундамент, навіть питання про доцільність національного автовиробництва не повинен виникати. Єдине питання, яке має стояти на порядку денному — це створення інвестиційного клімату з максимально високими конкурентними перевагами.
За даними Всесвітньої організації автовиробників, у найближчі роки попит на автомобілі у світі виросте більш ніж на 20 млн одиниць на рік. Це буде відбуватися на тлі відродження ринків Старого Світу. Тобто східний вектор інвестування в автовиробництво буде “загасати”. Наступним етапом розвитку глобального автопрому буде вихід азіатської продукції на європейський, євразійський ринки. Ця зворотна хвиля інвестицій є реальним шансом для української автомобільної промисловості. Крім того, Асоціація з ЄС також створює певні перспективи для створення партнерських відносин з європейськими виробниками. А це, знову ж, питання привабливого інвестиційного клімату в галузі.
Розмовляв Сергій Козлов