Два роки тому автор започаткувала традицію щотижневих електронних листів зі своєю бабусею, якій у червні виповнилося 106 років. Листи слугують для того, щоб тримати бабусю в курсі її подорожей, а також дозволяють бабусі ділитися новинами родини та порадами.
Автор виросла, живучи в різних штатах або країнах від своєї бабусі, яка в основному спілкувалася через листи. У спробі зміцнити їхні стосунки перед початком навчання в аспірантурі за кордоном, автор вирішила писати бабусі електронні листи кожної п’ятниці. Незважаючи на те, що вона бачить бабусю лише раз на рік або два, традиція листування продовжується, допомагаючи подолати фізичну відстань між ними.
Бабуся віддає перевагу електронним листам замість телефонних дзвінків через труднощі зі слухом та проблеми з читанням дрібного почерку. Крім того, електронні листи дозволяють їй легко пересилати повідомлення іншим членам родини, оскільки вона є основною контактною особою для багатьох.
Автору подобається писати бабусі, оскільки вона є однією з небагатьох членів родини, з якою спілкуються таким чином. Листи особливі, адже бабуся є єдиною людиною, яка використовує стару електронну адресу автора.
Електронні листи стали цінною рутиною для автора. Теми листів часто містять знаки оклику та смайлики, а кожен лист починається зі слів “Дорога Кетрін” і закінчується “З любов’ю, Г’ма”. Теплота цих повідомлень створює відчуття дому.
В обмін на новини про своє життя та подорожі, автор отримує поради, новини родини та емодзі від бабусі. Бабуся ділиться деталями про своє оточення, включаючи квітучі квіти та варіанти обіду в своєму будинку для людей похилого віку, а також статистикою з бейсболу. Вона висловлює, що живе в уяві через подорожі автора, які допомагають їй дізнаватися про світ.
Позитивне ставлення бабусі та її підтримка є важливими для автора, який описує її як “промінь сонця” та “чирлідерку”. Бабуся також має чудову пам’ять, нагадуючи автору про важливі дати та історію родини, що сприяє відчуттю зв’язку, незважаючи на відстань, оскільки автор наразі проживає в Італії, а бабуся – в Індіані.
Автор цінує відповіді бабусі і часто читає їх вголос своєму хлопцеві за кавою в суботні ранки. Після переїзду за кордон автор шукала способи підтримувати зв’язки з родиною. Електронні листи забезпечують відчуття товариства і тримають її в курсі родинних справ.
Ця електронна традиція ілюструє, як свідоме спілкування може подолати поколіннєві та географічні розриви, роблячи як автора, так і її бабусю менш ізольованими.