Автор: Даніель Арая
Канадська економіка наразі стикається з серйозними викликами через поєднання торгових шоків, недостатніх інвестицій та змін у населенні. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозує похмуре майбутнє для Канади, вказуючи на малу або відсутню економічну зростання в найближчому майбутньому. Вирішення цієї ситуації вимагатиме стратегічного планування.
Складнощі, з якими стикається канадська економіка, виходять за межі нещодавніх торгових суперечок зі Сполученими Штатами; вони пов’язані зі зміною геополітичного ландшафту. З численними можливостями, доступними за межами Північної Америки, Канаді необхідно пріоритетно ставити торгівлю з Азією. Диверсифікація торгівлі в бік Азії є не лише розумним кроком, але й необхідною умовою для досягнення економічного потенціалу Канади.
Історично канадське процвітання тісно пов’язане з економічним розвитком США, при цьому три чверті канадського експорту наразі спрямовані на південь. Однак протекціоністські політики уряду США та обмежувальні торгові заходи підкреслили економічні та політичні вразливості Канади.
Оскільки виборці США схиляються до ізоляціонізму, а глобальний вплив країни зменшується, Канада ризикує стати надто залежною від економічної стабільності Америки. Диверсифікація торгівлі, особливо з новими ринками в Азії, є критично важливою для підвищення економічної стійкості Канади.
Для Канади, країни, що залежить від торгівлі, глибша взаємодія з Азією відкриває значні можливості. У сільському господарстві канадська пшениця, ріпак та бобові добре відомі в Азії. У енергетичному секторі попит на зріджений природний газ (LNG) зростає, оскільки країни відмовляються від вугілля. Крім того, азійські ринки стають лідерами в інвестиціях у штучний інтелект (ШІ), квантові обчислення, чисту енергію та робототехніку. Репутація Канади як технологічного лідера може сприяти стратегічним можливостям у цих сферах.
Політичні дії щодо торгівлі з Азією вже давно назріли. Посилення зв’язків з Азією підвищить економічну стійкість Канади та дипломатичні важелі, дозволяючи їй орієнтуватися в переході до багатополярного світу. Глибша взаємодія з Азією надасть канадським промисловостям необхідний досвід для успішної роботи на ринках, з якими Північна Америка та Європа вже не можуть ефективно конкурувати.
Азія зараз є основним двигуном світової економіки, складаючи понад 40 відсотків світового валового внутрішнього продукту (ВВП) і прогнозується, що до кінця десятиліття цей показник перевищить 50 відсотків. Колективно Індія, Китай та Південно-Східна Азія представляють понад 3,5 мільярда споживачів у деяких з найшвидше зростаючих економік світу.
Азійці-канадці становлять 20 відсотків населення Канади (приблизно сім мільйонів людей) і, як очікується, досягнуть 30-35 відсотків до 2073 року, створюючи унікальний економічний та культурний зв’язок з азійським регіоном.
Розширення середнього класу в Азії має стати найбільшим споживчим ринком у світі, що призведе до зростання попиту на їжу, енергію, інфраструктуру та передове виробництво — сфери, в яких канадський експорт є конкурентоспроможним.
Інтегруючись у азійські торгові мережі, Канада могла б зменшити свої структурні вразливості та відкрити нові можливості для зростання у світі, що відходить від американської домінантності.
Близькість до США історично приносила користь Канаді, але також зробила країну вразливою до американської політичної нестабільності та соціальних проблем. Зміни в політиці США, такі як протекціоністські торгові заходи або раптові зміни в енергетичній політиці, можуть порушити канадські промисловості та загрожувати певним експортним ринкам.
Розширення торгівлі з Азією допоможе зменшити ці ризики, надаючи канадським експортерам більшу стійкість та переговорну силу.
Щоб скористатися існуючими канадськими торговими угодами, такими як Комплексна та прогресивна угода про транстихоокеанське партнерство, та триваючими переговорами з Асоціацією держав Південно-Східної Азії, Канада повинна обрати новий стратегічний напрямок. Це включатиме:
– Прискорення інвестицій в інфраструктуру для з’єднання канадських ресурсів з азійськими ринками, особливо через тихоокеанські перевезення, порти та залізничні коридори.
– Поглиблення торгової дипломатії шляхом використання двосторонніх угод з Індією, Індонезією, В’єтнамом та Китаєм.
– Інвестування в просування експорту для підтримки канадських малих та середніх підприємств (МСП).
– Орієнтування на азійські регуляторні системи та споживчі уподобання.
– Узгодження імміграційної та освітньої політики з торговими стратегіями для залучення азійських науковців, підприємців та професіоналів, тим самим створюючи довгострокові культурні та економічні мережі.
На завершення, орієнтація на Азію є не просто варіантом, а необхідністю для довгострокового суверенітету та процвітання Канади. Посилення торгових зв’язків з Азією підвищує геополітичну автономію Канади та позиціонує її як значного гравця в багатополярному світі. Продовження залежності від американського ринку є нестійким на фоні геополітичних змін. Азія представляє не лише альтернативу залежності від США, але й центральну арену для торгівлі та фінансів XXI століття.
Порівняльні переваги Канади — її продовольча безпека, критичні мінерали та високі стандарти в охороні здоров’я, цифрових послугах та освіті — відповідають довгостроковим потребам Азії. Рішення очевидне: адаптуватися та взаємодіяти з підйомом Азії або ризикувати залишитися позаду, оскільки центр тяжіння світової економіки зміщується за межі досяжності Канади.
Даніель Арая є старшим науковим співробітником Центру міжнародного управління інноваціями, старшим партнером Всесвітнього юридичного саміту та консультантом з акцентом на штучний інтелект, технологічну політику та управління.
Залишити відповідь