Шведське прибирання перед смертю — це практика очищення своїх речей перед смертю. Мелінда Ніклсон, яка має добрий стан здоров’я, поступово передає сімейні реліквії та жертвує непотрібні речі. Цей процес дозволяє їй стати опікуном своєї сімейної історії, створюючи нові спогади з родиною.
Члени родини, які вижили, часто стикаються з важким завданням — впоратися з речами, що залишилися після смерті батька, що може ускладнити процес горювання. Мелінда Ніклсон підходить до цього інакше.
Протягом останніх кількох років вона практикує шведське прибирання перед смертю, щоб допомогти своїй родині впоратися з її майбутнім відходом, організовуючи важливі документи та передаючи реліквії. Цей підхід приніс їй і її родині відчуття спокою та комфорту.
Мелінда рано вийшла на пенсію після 21 року служби в поліції, що вплинуло на її здоров’я. Хоча у неї немає загрозливих для життя діагнозів, її досвід зробив її свідомою крихкості життя та важливості часу.
Мелінда згадує про втрату батька, коли їй було 15, зазначаючи величезну кількість речей, які він залишив, і труднощі, що виникли з цього. Вона висловила шкоду, що не успадкувала револьвер з перловою ручкою, який зник після його смерті. Нещодавно вона знайшла деякі з його речей серед речей матері, включаючи годинник, кільце Шрайнерів і військові фотографії.
Відчувши тягар управління справами батька, Мелінда рішуче налаштована не залишати цю відповідальність своїм дітям.
Мелінда систематично переглядає коробки та шафи, спочатку пропонуючи речі своїм дітям. Вона подарувала своїй доньці обручку з річниці від батька, кільце від батьків, посуд та сімейні фотографії. Її донька також отримала ювелірні вироби, посуд і глечик для води. Крім того, Мелінда поділилася фотографіями та дрібничками з кузинами та онуками.
Непотрібні речі жертвуються благодійним організаціям, тоді як інші значні предмети, такі як стара книга обліку часу з млина, де працювала її мати, були передані до історичного музею округу.
Процес шведського прибирання перед смертю дозволив Мелінді та її родині разом досліджувати свою сімейну історію. Сортування речей викликало спогади та історії, забезпечуючи глибший зв’язок з їхніми предками, включаючи тих, кого вони ніколи не зустрічали.
Цей досвід також створив можливості для Мелінди та її родини проводити якісний час разом, обговорюючи теми, які рідко піднімаються в повсякденних розмовах. Мелінда знаходить втіху в тому, що її родина матиме особливі нагадування про неї після її відходу.
Мелінда радить усім, хто розглядає можливість шведського прибирання перед смертю, почати без зволікань, навіть якщо вони почуваються здоровими. Вона пропонує почати з однієї коробки, потім перейти до шафи, а врешті-решт зайнятися цілою кімнатою.