Ще у травні 2016 року «Юрліга» проводила опитування «Адвокатська етика і соцмережі: чи потрібно врегулювати питання?», за результатами якого журналісти дійшли висновку, що так, в певній мірі, дійсно потрібно. І тоді, і власне дотепер, основний меседж з цього питання звучить так: за всієї зручності такої форми спілкування, в тому числі і на професійні теми, Фейсбук дозволяє зловживати віртуальністю, тому що вона не тягне за собою реальної відповідальності. Іншими словами, іноді з ФБ-постів виходить ідеальний інструментарій для цькування, заподіяння шкоди професійній і діловій репутації, некоректні звинувачення і маніпуляції.
Разом з тим, ситуація й сьогодні анітрохи не змінилась.
Ось що з цього приводу каже адвокат Олексій Шевчук: “Тільки за останні декілька днів особисто я три чи чотири рази зіткнувся в соціальних мережах з юристами, які у відкриту принижували честь і гідність всієї адвокатури в цілому, виставляючи адвокатів то наркоманами, то блазнями. І завжди в подібних випадках доводиться запитувати: а ви точно адвокат такий-то? А це ваш офіційний акаунт? Тобто адвоката ніяк не можна ідентифікувати. Він може бути Норою, Нюрою, Няшею, але в ЄРАУ відомостей про таких адвокатів немає, а значить – і немає навіть мінімального порушення Правил адвокатської етики. Звичайно, можна згадати про те, що сам дух Правил передбачає те, що в публічній площині адвокат не може виходити за рамки закону і корпоративного етичного кодексу. Стаття 12 прямо говорить про те, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до професії, її сутності і громадського призначення, сприяти повазі професії в суспільстві. Й за цим принципом адвоката можна притягти до відповідальності навіть за його неетичні вислови у ФБ-сторінці. Лише одне питання: як довести, що це – той самий адвокат?”.
Справа в тому, що нині будь-яка стороння особа може створити сторінку й назвати її будь-яким вигаданим іменем – від фантастичного кіногероя до президента держави. Аналогічно, можливе створення фейкової сторінки з П. І. Б. справжнього адвоката, адвокатського бюро чи об’єднання. Тому цілком можлива ситуація, коли на таких (не підтверджених) сторінках сторонніми особами (а можливо, і самими адвокатами) без будь-якої відповідальності публікуються повідомлення, які ображають честь, гідність та ділову репутацію адвокатів, адвокатську професію та статус адвоката в цілому. Така ситуація надає можливість зазначеним особам самоутверджуватись, рекламувати себе та створювати антирекламу іншим адвокатам за рахунок недобросовісної конкуренції та «чорного піару». Само собою, такі дії є грубим порушенням правил адвокатської етики.
Що робити? На думку адвоката Шевчука, “майже нічого – лишень додати до ЄРАУ ще 1 графу до профайлу кожного адвоката щодо його особистої (персональної) сторінки у соціальних мережах. Тим більше, що це цілком корелюється зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою встановлено обов’язок Ради адвокатів України забезпечити ведення Єдиного реєстру адвокатів України. А до ЄРАУ, своєю чергою, вноситься інформація щодо засобів зв’язку з адвокатом, а також інші відомості, передбачені цим Законом. Звичайно, що інтернет-комунікація ще не є настільки ж популярною, як GSM-зв’язок чи e-mail. Але згадайте, що все частіше ви відправляєте файли (не лише фото, а й презентації та листи) не через електронну пошту, а на акаунт ФБ. Та й месенджери у соціальних медіа стають все більш потужними, це вже не кажучи про додаткові можливості, коли ви не тільки відправили щось, але й бачите, що ваше повідомлення «Переглянуте». Внесення додаткових відомостей до ЄРАУ не потребуватиме жодних витрат, однак це гарантовано надасть можливість потенційним клієнтам чітко ідентифікувати користувачів відповідних сторінок у соціальних мережах як адвокатів, які надають відповідні послуги. А самі адвокати будуть поважати один одного, незалежно від того, де і як вони спілкуються”.
Іван Правдін, “Вектор ньюз”