Україна не погодиться на формальні або декларативні гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів, якщо вони не забезпечуватимуть реального захисту від майбутньої російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук у колонці для британського видання The Telegraph.
За її словами, на відміну від 2015 року, коли Мінські домовленості були укладені без ефективних механізмів стримування росії, нині питання безпеки є невід’ємною частиною будь-якого мирного врегулювання.
«Після всього пережитого українці стали вкрай насторожено ставитися до будь-яких дискусій про гарантії безпеки. Вони не збираються приймати ще одну безглузду пропозицію, як би добре вона не була упакована під виглядом “гарантій безпеки”», — наголосила Гетманчук.
Водночас The Telegraph повідомляє, що в Європі завершують розробку планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення росією умов припинення вогню. Ідеться про залучення європейських підрозділів і техніки, дислокованих як в Україні, так і за її межами, у координації із Збройними силами України.
За інформацією джерел видання, концепція передбачає багаторівневу модель реагування: спершу діє Україна, за необхідності до неї приєднуються європейські сили, а фінальним елементом має стати підтримка з боку США. Водночас механізм того, які саме дії росії стануть тригером для такого втручання, наразі залишається предметом дискусій.
Окрему увагу видання приділяє зміні позиції Вашингтона. Президент України Володимир Зеленський розраховував на підписання відповідної угоди під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі минулого тижня, однак після цього, за даними The Telegraph, американські посланці переглянули підхід.
«Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ має погодитися на мирну угоду, яка може передбачати поступки щодо східних регіонів Донбасу паралельно з домовленостями про безпеку», — зазначає видання.
Європейські чиновники побоюються, що потенційна відмова США від чітких гарантій безпеки може бути використана як інструмент тиску на Україну — як з боку Вашингтона, так і з боку москви. Водночас українські джерела наголошують, що не сприймають це як прямий примус до територіальних поступок.
За їхніми словами, нинішні дії США радше спрямовані на прискорення переговорного процесу після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися в Абу-Дабі минулого тижня за посередництва американської сторони.
Втім, як зазначає The Telegraph, питання територіальних поступок залишається глухим кутом переговорів, і наразі жодна зі сторін не демонструє готовності від нього відступити.