Поки вся країна ділилась в думках стосовно блогерської туси в День пам’яті жертв голодоморів, основний удар по репутації приймав на себе – Роман Славітич. Він очолював Будинок вчених у Львові з 1979 року і всі львів’яни знали його як відповідального і чесного патріота свого діла.
Чому знали? Бо сьогодні зранку серце Романа Ілліча перестало битися…
Нагадаємо хронологію.
27 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів, блогер-мільйонник святкував свій День народження в орендованому Будинку вчених у Львові в колі своїх друзів, теж блогерів. Наступного дня місцевий правозахисник Роман Салабай вирішив висловити свою громадянську позицію в соцмережах і засудити дії блогера та адміністрації приміщення. Він написав заяву в поліцію, домігся оштрафування для обох сторін та розпочав серію прямих ефірів в одній із соцмереж, де пояснював, чому і як потрібно зневажати цих людей.
Звісно, що Олександр Заліско сплатив штраф за недотримання карантинних норм, отримав потужні репутаційні втрати, розрив контрактів із всеукраїнськими брендами та булінг в соцмережах.
Проте, найбільша хвиля негативу все ж таки «накрила» Романа Ілліча Славітича, оскільки він був найменш захищений в даному випадку.
Блогери не до кінця усвідомлювали що творять, почали вибачатись, правозахисник агресивно почав запеклу боротьбу проти них, бажаючи довести, що треба було робити цю вечірку закритою, не в цей день і не в Будинку вчених. І чомусь саме питання локації найбільше розізлило активіста.
Звісно, що в такому агресивному середовищі мало хто зможе зберегти здоров’я серед молодих людей, а що казати про літніх…
Роман Славітич не витримав такого публічного тиску і ймовірно, саме через це в нього і зупинилося серце сьогодні зранку.