Близький Схід зазнав значних змін у порівнянні з попереднім роком, що в основному пов’язано з діями держави Ізраїль та політикою президента Дональда Трампа.
З випуском заручників та дійсною крихкою угодою про припинення вогню з’явилася можливість просунути 20-пунктовий план миру президента Трампа. Реалізація цього плану буде складною і вимагатиме швидких, рішучих дій, а також постійного тиску на ХАМАС та його прихильників в Ірані для досягнення успіху.
ХАМАС погодився на початкову фазу плану миру не з бажанням до миру, а через те, що опинився в безвихідній ситуації. Від початку припинення вогню ХАМАС, за повідомленнями, націлився на власне населення, щоб усунути політичних суперників і вселити страх для підтримки контролю. Лідери ХАМАС очікують, що угода про припинення вогню та складнощі в реалізації плану миру дозволять їм перегрупуватися.
Ця ситуація вважається неприпустимою. Ізраїль не може повернутися до умов, які призвели до подій 7 жовтня, а невиконання плану миру може підірвати міжнародну довіру та стримування, які президент Трамп намагався відновити.
Найбільш пріоритетним завданням є роззброєння ХАМАС і забезпечення того, щоб він не мав жодної ролі в управлінні. Це передбачає не лише запобігання доступу до зброї, але й демонтаж розгалуженої мережі тунелів та встановлення системи безпеки, яка перешкоджає потраплянню будь-яких матеріалів, які можуть бути використані проти Ізраїлю, до Гази. Президент Трамп повинен залишатися відданим цим умовам для досягнення тривалого миру.
Співпраця з партнерами з арабського та мусульманського світу є вирішально важливою для реалізації цього аспекту плану. США потрібно об’єднати коаліцію навколо цієї мети та бути готовими застосовувати тиск за необхідності, особливо щодо колишніх прихильників ХАМАС, таких як Катар і Туреччина.
У короткостроковій та середньостроковій перспективі зусилля повинні зосередитися на послабленні іранського режиму, щоб запобігти відновленню його впливу навколо Ізраїлю, відновленню ядерної програми або поверненню регіональної влади. Нейтралізація Ірану була критично важливим фактором у формуванні цього плану миру. Без того, щоб Ізраїль протистояв іранським проксі та самому іранському режиму, включаючи значні дії проти ядерних можливостей Ірану з боку США та Ізраїлю, ХАМАС, ймовірно, був би в сильнішій позиції сьогодні, а заручники все ще страждали б у полоні.