Зараз вже не так суттєво, ким були і якими мотивами керувались безпосередні виконавці терористичних актів у Брюсселі. Головне, що організатори і замовники терористичного нападу на бельгійську столицю, де знаходяться штаб-квартири Євросоюзу й НАТО, а також офіси багатьох інших європейських інституцій, досягли своєї мети – європейські цінності у сфері прав людини і принцип вільного переміщення людей, товарів та послуг у черговий раз опинились під загрозою. Для фінансових спонсорів «Ісламської держави» («ІД»), лідери якої взяли на себе відповідальність за вчинення терактів, демократичні надбання людства виявились небезпекою більш суттєвою, аніж політика Кремля, котрий нібито бореться з «іділовцями» шляхом килимового бомбардування Сирії.
Немає жодних сумнівів, що правоохоронна система Бельгії за допомогою фахівців США і партнерів по Євросоюзу, справиться з цим викликом. Завдяки досвіду спеціалістів і сучасним технологіям бельгійські слідчі по хвилинах відновлять обставини вчинення злочинів і найближчим часом коло конкретних підозрюваних буде окреслено. Це дасть змогу з’ясувати, чи й насправді організаторами вибухів в аеропорту і метрополітені столиці Бельгії були лідери «ІД» і, чи пов’язані вони з нещодавнім арештом в Брюсселі організатора кривавих терактів у Парижі Салаха Абдеслама.
Щоправда офіційна версія мотивів і обставин вчинення терактів європейською спільнотою буде сприйнята неоднозначно. Навколо неї відразу ж виникне чимало професійних дискусій і відвертих спекуляцій. Першими аргументи правоохоронців поставлять під сумнів журналісти, автори незалежних розслідувань, котрі звинуватять бельгійські спецслужби і правоохоронні органи у недооцінці упереджувальної інформації про потенційну терористичну загрозу у зв’язку з арештом одного з лідерів «ІД» у Європі. Для підтвердження таких обвинувачень на телевізійних екранах замиготять суворі обличчя різного рівня кваліфікації експертів і із числа підстаркуватих відставних генералів та «диванних вчених-терологів», які залякуватимуть і без того збентежених європейців загрозою «ісламського тероризму». Хоча справжні професіонали добре знають, що Коран має таке ж відношення до тероризму як і Біблія, а мусульманські терористи асоціюються з Ісламом рівно так, як і середньовічні хрестоносці чи інквізитори з вченням Христа.
Оголошений владою Бельгії режим найвищої терористичної загрози, який передбачає певні обмеження прав і свобод бельгійців, протримається невизначений час, принаймні на термін ведення розслідування. З урахуванням того, що на території Франції вже декілька місяців зберігається надзвичайний стан, окремі політики почнуть стверджувати, що Європі слід звикати жити у надзвичайних умовах. На фоні розширення міграційної кризи, торгів і спекуляцій навколо неї, відбудеться подальший ріст популярності правих і праворадикальних партій, зросте рівень релігійної і національної нетерпимості, з новою силою євроскептики заголосять про необхідність введення додаткових бар’єрів навколо Шенгенської зони. З огляду на те, що у Брюсселі розміщується Секретаріат Бенілюксу, теракти в столиці Бельгії негативно вплинуть на результати призначеного на квітень референдуму у Нідерландах щодо Асоціації України з Євросоюзом.
ООН, НАТО, ЄС та лідери провідних держав світу різко засудять теракти у Брюсселі. Водночас, вони закликають людство проявляти толерантність до представників різних націй та релігій, не допустити проявів ксенофобії.
Ймовірно знову постане питання створення широкої антитерористичної коаліції за участю Росії. Не виключено, що НАТО візьме на себе функцію оголошення війни глобальному тероризму і «Ісламській державі» зокрема. У тому ж таки Брюсселі, в офісі Північноатлантичного Союзу будуть сплановані воєнні, додаткові економічні та політичні санкції проти «ІД». На національному рівні підніметься чергова хвиля ініціатив щодо внесення змін і доповнень до законодавств про посилення відповідальності фізичних та юридичних осіб за терористичну діяльність. Знову виникне питання налагодження більш ефективної міжвідомчої взаємодії між розвідувальними, контррозвідувальними і правоохоронними органами, а також вдосконалення співробітництва в рамках НАТО та інших міжнародних організацій.
Розпочнеться робота над новими документами Євросоюзу, аналогічними «Патріотичному акту», прийнятому в США після 11 вересня 2001 року, яким було передбачене послаблення судового контролю за діяльністю спецслужб. Зокрема, за певних умов спецслужбам надавалось право організовувати стеження, прослуховувати телефонні розмови і зламувати електронну кореспонденцію громадян США без судового рішення. Не виключено, що будуть посилені режимні заходи щодо іноземців, насамперед вихідців з арабських країн, які передбачатимуть тотальну дактилоскопію, створення додаткових банків даних, спрощення порядку проведення превентивних затримань і депортації тощо.
Проти цього категорично виступлять представники правозахисних організацій, які звинуватять владу в утисках громадянських прав і спробах «демонтажу» демократичних завоювань людства тощо.
Згодом працівники європейських медіа оговтаються від шоку і зроблять якісні й такі необхідні суспільству репортажі про подвиги малопомітних у буденному житті людей – лікарів швидкої допомоги, донорів, працівників поліцейських та екстрених служб, пожежників, рятувальників, завдяки яким вдалося уникнути чисельних жертв серед цивільного населення та суттєво зменшити масштаби наслідків терактів. Саме журналісти вкотре піднімуть проблему психологічної реабілітації жертв терактів, виступлять ініціаторами створення різних фондів адресної фінансової допомоги постраждалим тощо.
Такі вже «правила гри» у Євросоюзі. Там преса і громадянське суспільство має право не тільки хвалити владу, але й контролювати й жорстоко критикувати її, якщо вона того заслуговує. На відміну від сучасної Росії, де винних у вчиненні злочинів призначають у Кремлі, як у випадку з Надією Савченко, а його тимчасовий володар мріє боротися зі своїми прізвиськами «Недопалок», «Бліда моль», «Х@ло» законом «Про захист честі і гідності Президента Російської Федерації». Було б що захищати!
Як відомо тероризм національностей не має. У жовтні 2015 року цю істину ще раз підтвердив перший заступник міністра внутрішніх справ Росії Олександр Горовий, публічно заявивши, що в рядах «ІД» воюють близько 2,5 тисяч громадян Росії. Тож не дивно, що за підозрою у причетності до вчинення терактів у Брюсселі місцева поліція взяла у перевірку вихідця з Дагестану Марата Юнусова та двох уродженців Білорусії – братів Івана і Олексія Довбишів, які 2007 року разом з матір’ю виїхали до Європи, прийняли іслам і взяли мусульманські імена Сулейман і Халід. Однак як тільки Голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив про можливий «російський слід» у вчиненні терактів у бельгійській столиці, на його адресу з Кремля посипались нестримані емоційні звинувачення, рівень яких відповідає якості «підворітного виховання» їхнього начальника. Одним із авторів епітетів на адресу Голови СБ України був колишній генерал ФСБ РФ, а нині Глава Адміністрації Президента РФ Сергій Іванов.
Поспішність, проявлена російським високопосадовцем нагадала про певні історичні події недалекого минулого. 13 лютого 2004 року у місті Доха був вбитий колишній виконуючий обов’язки Президента Чеченської Республіки Ічкерія Зелімхан Яндарбієв, який свого часу очолював чеченську делегацію на переговорах з Президентом РФ Борисом Єльциним, чимало знав і міг би багато чого розповісти. У вбивстві цього опозиційного політика, котрий перебував у Катарі на правах особистого гостя еміра, були затримані один працівник дипломатичної місії Росії та двоє офіцерів ГРУ ГШ МО РФ, які перебували там у відрядженні. Катарський суд визнав російських розвідників винними у вчиненні вбивства колишнього глави Чечні і засудив їх до пожиттєвого ув’язнення. На момент вбивства Яндарбієва міністром оборони Росії був Сергій Іванов і саме йому підпорядковувались засуджені у Катарі офіцери ГРУ ГШ МО РФ. Згодом «ліквідаторів» Яндарбієва видали Росії. За інформацією «Независимой газеты», в аеропорту їх зустрічали з червоною доріжкою на трапі та військовими почестями. Щоб кортеж міг добратися до центра Москви, навіть перекривався рух по Київському шосе. Так у чому ж причини такої емоційної реакції колишнього генерала ФСБ РФ і кого ж слід вважати «придурком» та «дегенератом»?
Борис Дніпров, “Вектор ньюз”
Залишити відповідь