22 березня 2018 року в Інформаційній агенції Укрінформ відбувся Круглий стіл «Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової гібридної війни», організований відділом гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.
Учасники заходу розглянули низку проблемних питань, присвячених сучасному стану українсько-польських відносин. Зокрема, увагу експертів було приділено причинам та наслідкам активізації антиукраїнської інформаційної кампанії, яку проводять на території Республіки Польща підконтрольні спецслужбам РФ об’єкти та організації.
Зокрема, одним з важливих чинників на шляху порозуміння і примирення між Польщею та Україною може стати церква. Таке переконання висловив представник Національного інституту стратегічних досліджень Віталій Лозовий. «Напрямками порозуміння і примирення між Польщею та Україною може стати потенціал авторитету церков – Римо-католицької у Польщі та Греко-католицької в Україні», – зазначив Лозовий. Він зауважив, що польська влада часто апелює до християнських цінностей. І їй слід згадати, що, зокрема, у червні 2016 року президія єпископату закликала до польсько-українського примирення, зокрема у питанні Волинської трагедії. За словами експерта, в межах Європи християнство може зіграти роль фактора примирення між сторонами. На його думку, в кожної сторони є своя правда, але треба розібратися у причинах сьогоднішнього загострення відносин і зробити відповідні висновки. За словами Лозового, за останніми даними соцопитування – у березні 2016 року, 40 відсотків опитаних поляків вказали, що вони негативно ставляться до українців, 24 – ставляться позитивно. І одним із головних аспектів негативного ставлення є Волинська трагедія.
В цьому контексті Лозовий зауважив, що історичні знання поляки отримують переважно з кінематографа і телебачення. І після прокату відомого польського фільму «Волинь» хвиля антиукраїнських настроїв різко зросла. Експерт зауважив, що у той час у 2016 році, коли у Польщі показували «Волинь», в Україні по 1 каналу показували польський серіал «Епоха честі», який розповідає про польських підпільників з Армії Крайової, які боролися з комуністичним режимом. Тобто, українцям транслювали позитивний образ поляків, а поляки в цей час показували негативно нас через «Волинь». Українська сторона неодноразово пропонувала полякам розглянути “волинські події” у більш широкому ракурсі, ніж у контексті 1943-45 років. За словами Лозового, наразі треба сторонам шукати примирення, а не протистояння.
Сплеск націоналізму у Польщі виник через політику ЄС щодо біженців – експерт
Гостре питання націоналізму у Польщі виникло через політику Європейського Союзу щодо біженців. Таку думку висловила професор Галина Зеленько, представник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. “Сплеск націоналізму у Польщі – це реакція на обмеження суверенітету з боку ЄС. Каталізатором націоналізму стала і політика ЄС стосовно біженців. Відповідно у поляків спрацьовує захисна реакція”, – сказала вона.
Зеленько вважає, що Україні не слід чутливо реагувати на всі дії Польщі, зокрема у питаннях звинувачення України у націоналізмі. На її переконання, у сьогоднішній ситуації Україні важливо не наламати дров. “Не треба політизувати деякі теми, а грамотно на них реагувати. Дискусії переводити в економічну і соціокультурну площину”, – наголосила науковець. Зеленько зазначила, що переважна більшість поляків не розуміють, чому Польща, яка претендує на лідера регіону Міжмор’я, водночас проводить націоналістичну позицію. “Польща може скотитись у конфлікти ідентичності по відношенню до інших країн, а це їй не на користь”, – сказала професор. Вона додала, що за останніми соціологічними дослідженнями у Польщі 80% поляків вважають, що уряд надто захопився “історичними розбірками”.
Польща та Україна в економічній сфері не мають проблем, товарообіг між країнами зростає.
Про це сказав на засіданні круглого столу віце-президент Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш. “Не дивлячись на певні проблеми ми маємо продовження зростання в економічній площині з Польщею. Загальний товарообіг зріс на 26 відсотків у цьому році. Загальна сума становить 6,6 млрд доларів. Польща для нас є одним із найбільших торговельних партнерів”. Дубіш вислов надію, що незабаром сторони досягнуть рівня товарообігу 9-10 млрд доларів. Він також зауважив, що активно розвивається співпраця у транспортній, оборонній сфері, авіаційній. Важливою є і тема працевлаштування українців у Польщі. За його словами, близько двох мільйонів українців працюють у РП, і поляки хотіли б іще додатково 1 млн 400 українців бачити у себе. Українські мігранти перерахували у 2016 році близько 8 млрд злотих (2 млрд доларів), а в 2017 році вийшли на офіційні перерахування на рівні 10 млрд злотих (понад 3 млрд доларів). Це великі кошти, які надходять із Польщі, зауважив Дубіш.
Він наголосив, що треба відійти від історичних сварок, які “підкручує Росія”, і шукати те, що нас єднає, а не роз’єднує, що піде на користь двом сторонам. “Віртуальне життя йде своїм чередом, а реальне – своїм, і про це свідчать високі економічні показники співпраці”, – підкреслив Дубіш.