Категорія: ВИБІР РЕДАКТОРА

Для отримувачів субсидій розмір платежів за газ та житлово-комунальні послуги не зміниться. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, інформує Урядовий портал.

«Ймовірний перерахунок ціни на газ на отримувачах субсидій жодним чином не позначиться, тому що вони платять і платитимуть фіксовану суму. Ті люди, які будуть відчувати, що вони не в змозі самостійно повністю платити за житлово-комунальні послуги або газ, мають звернутися до управління соцзахисту і оформити субсидію», – сказав Розенко.

Він наголосив, що будь-яке рішення щодо зміни ціни на газ має прийматися після внесення змін до нової системи субсидій.

«Ці зміни, які відбулися у системі субсидій, мають бути відкориговані. Лише після виправлення ситуації у системі субсидій, коли будуть зняті ті проблеми, які турбують сьогодні громадян, можна розглядати питання про зміну ціни на газ. Є відповідні доручення і урядового комітету, який я очолюю, і Прем’єр-міністра, і я сподіваюся, що найближчим часом Мінсоцполітики виконає їх і до системи субсидій будуть внесені необхідні корективи», – підкреслив віце-прем’єр.

За його словами, необхідно вдосконалювати систему субсидій, посилювати адресність і робити постійну верифікацію.

Проте найголовніше, підкреслив Розенко, система субсидій має залишатися простою і доступною, а всі, хто потребує відповідної допомоги, повинні її отримати.

Як повідомляв Укрінформ, 31 липня 2018 року Кабінет міністрів України своєю постановою продовжив дію Положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу до 1 вересня 2018 року.

Президент України Петро Порошенко закликав українських дипломатів докладати максимум зусиль для того, щоб на Донбасі була розгорнута миротворча місія ООН. Про це він заявив на зустрічі з керівниками закордонних дипломатичних представництв України та військовослужбовцями ЗСУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Дуже важливо, щоб ми спільними зусиллями принесли Україні мир, бо ми боремося за мир. Дуже важливо, щоб ключовий елемент цього мирного процесу – миротворча операція з мандатом Ради Безпеки ООН також для нас була ефективною і успішною”, – сказав Порошенко.

У цьому контексті він повідомив, що українські дипломати під час перебування на Донеччині матимуть змогу поспілкуватися з українськими військовими, зокрема командувачем ООС Сергієм Наєвим, начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком та іншими, де їм будуть розкриті військові аспекти ситуації на Донбасі.

Окрім того, глава держави зазначив, що наразі 21 український військовий чекає на реабілітацію.

“І ми маємо забезпечити нашу ефективність так само, як ми маємо забезпечити реабілітацію, відпочинок, відновлення дітей з Донбасу, які також повинні мати можливість переключитися від жахів війни”, – акцентував Президент.

Україна переживає найбільшу кризу, пов’язану з переміщенням осіб в Європі, із часів подій на Балканах у 1990-х. Про це повідомив голова представництва Агентства ООН з питань міграції (МОМ) в Україні Томас Лотар Вайс, передає прес-служба організації.

«Україна переживає найбільшу кризу, пов’язану з переміщенням осіб в Європі, із часів подій на Балканах у 1990-х. Понад 3,4 мільйона людей, що постраждали від конфлікту в Україні, потребують гуманітарної допомоги”, ― зауважив Вайс.

За його інформацією, з 2014 року, в рамках своїх гуманітарних програм, програм із розвитку економічного потенціалу та соціального згуртування, МОМ надала допомогу майже 280 тисячам вимушених переселенців та людей, що зазнали наслідків конфлікту і буде продовжувати цю роботу.

Водночас, підкреслюється, що ситуація з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні погіршується.

Так, середній дохід ВПО продовжував падати і станом на червень знизився до менше ніж 2 100 гривень, або 77 доларів США, на місяць (офіційний прожитковий мінімум з червня 2018 року становить 3 300 гривень).

Вайс вважає, що зниження рівня доходів може бути пов’язане з погіршенням ситуації із зайнятістю переселенців і це “поглиблює соціальну незахищеність ВПО у довготривалій перспективі».

Так, згідно з даними останнього раунду опитування, проведеного МОМ, Агентством ООН з питань міграції, у рамках проекту, фінансованого ЄС, станом на червень 2018 року працевлаштованими були 42% ВПО, що відображає зниження рівня зайнятості на 6% порівняно з березнем цього року. На момент опитування 11% ВПО активно шукали роботу і були готові протягом двох тижнів розпочати працювати. Переважна більшість тих, хто шукав роботу, повідомили про труднощі під час пошуку: низька оплата за пропоновані вакансії, відсутність або брак вакансій, які відповідали б рівню кваліфікації, а також дискримінація з боку роботодавців у зв’язку зі статусом ВПО або за віком.

Окрім того, результати досліджень показують, що через високі ціни на ліки та послуги для дедалі більшої кількості ВПО перестає бути доступною медицина.

Представництво МОМ в Україні регулярно проводить опитування щодо ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні з березня 2016 року. У дослідженні представлені об’єднані дані вибіркового опитування шляхом особистих та телефонних інтерв’ю з ВПО, ключовими інформантами, особами, які перетинають лінію розмежування, а також дані обговорення у фокус-групах та інші офіційні дані. В останньому, 10-му раунді, проведеному в червні 2018 року, 2 406 респондентів було опитано шляхом особистих інтерв’ю та 4 006 ― телефоном.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні офіціно зареєстровано більш як 1,5 внутрішньо переміщених осіб.

Кредит від Міжнародного валютного фонду дозволить зупинити курс на рівні 29 грн за долар до кінця 2018 року. Таку думку у коментарі Укрінформу повідомив колишній заступник голови правління Нацбанку, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

“Така тенденція (знецінення гривні – ред.) збережеться у середньостроковій перспективі. Але знецінення гривні, думаю, не буде критичним – особливо, якщо ми отримаємо кредит від МВФ. Тоді до кінця року курс зупиниться десь на рівні 29 гривень за долар. Якщо ж кредитні транші не надійдуть – долар коштуватиме близько 30”, – сказав він.

«Наші золотовалютні резерви і так три місяці поспіль активно скорочуються, – нагадує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, – Майже 19 мільярдів доларів, які були в розпорядженні Нацбанку у листопаді минулого року, на початок 2018-го перетворилися на 18,7 мільярда. Швидше за все, на початок вересня цей показник опуститься до 17 мільярдів доларів. Це, з одного боку, обмежує можливості для утримання стабільності на валютному ринку у короткостроковій перспективі, а з іншого – є доволі негативним психологічним чинником, що збурює ринок».

Нагадаю, саме «психологічний фактор» у Національному банку назвали однією з причин липневих курсових коливань. Також негативно позначились на ситуації активне перерахування компаніями дивідендів за кордон, погашення зобов’язань перед нерезидентами за державними цінними паперами, випущеними в обіг на початку року, значні обсяги повернення ПДВ, збільшення попиту на готівкову валюту з боку тіньового сегменту аграрного сектору.

Деякі із цих чинників продовжують негативно впливати на ситуацію і у перші тижні серпня, – погоджуються експерти, з якими поспілкувався кореспондент Укрінформу. Мова, зокрема, про вихід з ринку західних спекулянтів, які на початку року купили українські ОВДП і, отримавши 17 відсотків річних (колосальний за міжнародними мірками дохід), активно скуповують валюту для виведення її закордон.

«Окрім того, на процес девальвації гривні впливає негативне сальдо зовнішньої торгівлі, особливо – з Росією, – каже Олександр Савченко, – Україна продовжує «підтримувати» Російську Федерацію, купуючи в неї набагато більше товарів, аніж продає. Дефіцит торгівлі з державою-агресором перевищує один мільярд доларів!».

Що ж до чинників, які можуть навпаки – сприяти стабілізації, то, на думку аналітиків, може йтися про наближення терміну бюджетних платежів, що сприятиме зміцненню гривні за рахунок продажів валюти і погашення компаніями боргів перед бюджетом. А також про збільшення надходжень валюти від продажу аграріями цьогорічного врожаю на фоні сприятливих цін на метал.

Утім, поки що ці фактори на валютний ринок суттєво не впливають.

Гору беруть, натомість, негативні тенденції, що на думку Олександра Савченка, буде характерним для найближчих тижнів. Тож долар, за його прогнозами, поступово наближатиметься до позначки у 28 гривень.

«Така тенденція збережеться і середньостроковій перспективі, – вважає Олександр Савченко. – Але знецінення гривні, думаю, не буде критичним – особливо, якщо ми отримаємо кредит від МВФ. Тоді до кінця року курс зупиниться десь на рівні 29 гривень за долар. Якщо ж кредитні транші не надійдуть – долар коштуватиме близько 30-ти».

Стабілізацію курсу у такому «коридорі» на кінець року прогнозує і Олег Устенко:

«Цей показник ні для кого не повинен бути сюрпризом. Адже саме така цифра (30,1 гривні за долар. – Ред.) міститься у Законі про Державний бюджет України на 2018 рік. Всі про це знали ще у грудні минулого року, коли цей бюджет затверджували у парламенті. Потрібно враховувати, зокрема, й таке: якщо на кінець року ця цифра буде меншою, то бюджет може недоотримати частину запланованих коштів. Адже значна частка доходів пов’язана із митними платежами. І девальвація підвищуватиме шанси держави на отримання таких коштів».

Олег Устенко також нагадує, що девальвація обов’язково вплине на інфляційні процеси в Україні. Адже чверть «стратегічного кошика» українця залежить від імпорту, а отже – від валютного курсу. Тому очікувані 10% девальвації у підсумку «виллються» у 2,5% інфляції. «І це – ще одна проблема для української влади, яка зобов’язалася утримати інфляційний показник у межах 9 відсотків», – наголошує експерт.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер наголошує, що санкції проти Росії будуть посилюватися, якщо вона й далі не виконуватиме Мінські домовленості. Про це він сказав у інтерв’ю телеканалу “Прямий”.

«Ми бачимо, що той тиск, який створюється, він посилює нашу переговорну позицію і що ми зараз розглядаємо стосовно Росії. Якщо вони будуть згодні на імплементацію пунктів Мінських домовленостей, лише тоді можна говорити про їх (санкцій – ред.) скасування. В іншому випадку ці санкції будуть лише посилюватися», – наголосив Волкер.

Водночас він висловив перконання в ефективності запроваджених проти РФ обмежень: “Вони (санкції – ред.) ще не змінили фундаментальну політику Росії щодо Криму або Донбасу, але я знаю, що вони створюють тиск, і є побажання з російської сторони, щоб якимось чином ці санкції зняли. Отже, ми бачимо, що той тиск, який створюється, він посилює нашу позицію на переговорах”.

Як повідомлялося, 8 серпня Держдепартамент США анонсував запровадження нових санкцій проти Росії у зв’язку з отруєнням колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки Юлії у британському Солсбері на початку березня. Ці санкції набудуть чинності 22 серпня чи близько цієї дати. Серед іншого запроваджується заборона на експорт до Росії товарів, які використовуються у сфері національної безпеки.

У МЗС Росії 9 серпня заявили, що Москва готує “контрзаходи”.

Скрипалі були отруєні 4 березня в Солсбері нервово-паралітичною речовиною “Новачок”. Лондон вважає, що речовина потрапила до Британії з території Росії, і покладає провину за отруєння на російську владу. Росія обвинувачення відкидає.

Замах на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочку в британському Солсбері в березні цього року призвів до серйозної кризи у відносинах між країнами Заходу і Росією. Близько 30 країн оголосили про вислання російських дипломатів на знак солідарності із Великою Британією. Росія у відповідь почала висилати співробітників західних дипмісій.

Шоста Міждержавна заява проти Росії до ЄСПЛ щодо українських політв’язнів дає аргумент для міжнародних партнерів щодо запровадження додаткових персональних санкцій проти керівництва РФ. Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко на прес-конференції в Укрінформі.

“Уперше подається юридичний документ українським урядом проти РФ, який описує ці масові порушення прав людини, які допускаються проти українських політв’язнів на території РФ, з конкретними прізвищами причетних до цього російських посадовців, в тому числі і високопосадовців, і це дає для нас зараз аргумент перед нашими міжнародними партнерами щодо введення додаткових санкцій, персональних санкцій проти всього керівництва РФ і причетних до даних політично вмотивованих переслідувань чиновників, які працюють у РФ”, – сказав Петренко.

Він зазначив, що це вже шоста міждержавна заява України до ЄСПЛ.

За словами міністра, Мін’юст розраховує на оперативний розгляд поданої Україною заяви та проситиме, щоб ця справа була визначена як пріоритетна.

“І друге: ми будемо звертатися до наших міжнародних партнерів з пропозицією формувати окремий санкційний список за аналогом “списку Магнітського”, де буде фактично перелік тих осіб, які причетні до викрадення і позбавлення волі, знущання і катування над українськими громадянами, які є політичними ув’язненими на території РФ”, – заявив міністр юстиції.

Він нагадав, що Міждержавна заява проти Російської Федерації до ЄСПЛ щодо українських політв’язнів, яких незаконно утримує Росія, подана у п’ятницю, 10 серпня. У ній описані події стосовно 71 українця, проте перелік є відкритим і буде доповнюватися залежно від кількості зібраних доказів, зауважив Петренко.

“Наша мета – отримання рішення ЄСПЛ, де буде констатовано порушення вказаних норм Конвенції і зобов’язання РФ звільнити українців та повернути їх на територію України”, – наголосив він.

Міністр додав, що в заяві Мін’юст констатує та вимагає від ЄСПЛ зафіксувати масові порушення прав людини щодо катувань, обмеження права на свободу, особисту недоторканість, щодо права на справедливий суд, права на приватне життя, свободи вираження поглядів, зібрань і об’єднань з боку російського режиму проти українських громадян.

Як повідомлялося, в цілому в Росії і анексованому Криму утримують близько 70 українських політв’язнів, серед них і журналіста Укрінформу Романа Сущенка, якого в РФ засудили до 12 років колонії суворого режиму нібито за шпигунство.

Наприкінці липня в Україні стартувала мала приватизація – продаж об’єктів державної або комунальної власності, понад 50% статутного капіталу яких належить державі. Їх продаватимуть на відкритих електронних аукціонах, а тому кожен охочий матиме шанс придбати собі вподобане. Для держави – це можливість позбавитися непотрібного баласту, який стояв замороженим, не приносячи прибутків, лише витрати на обслуговування, та ще й заробити на його продажу. Бізнес отримав відкритий доступ до різноманітних об’єктів, про які раніше не знав, або не міг підступитися через бюрократію і корупцію. Ну а всі ми нарешті дізнаємося – скільки і чого є досі у державній власності. Це ніби заглянути у комору, де зберігається те, що давно мало б бути використане чи викинуте. Відтак Укрінформ дізнавався, що вже є у списку малої приватизації та чого іще від неї очікувати.

Налітай! Усі малі підприємства дешевші за 250 мільйонів на ProZorro

На сьогодні Україні близько 3,5 тисяч державних підприємств. За словами заступника голови офісу Націнвестради Костянтина Чижика, це більш ніж в 30 разів більше, аніж їх є у Китаї, або вдесятеро більше, ніж у Польщі. А у Канаді – взагалі жодного. Згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, з наших 3,5 тисяч держпідприємств – 608 збиткові, а 1666 – взагалі не працюють. Не дарма МВФ поставив приватизацію серед основних вимог…

«Малими» вважаються ті об’єкти, у яких вартість активів не перевищує 250 мільйонів гривень. (Все, що дорожче – це вже велика приватизація. Таких об’єктів уряд нарахував 23, а спочатку їх було 26). Малі об’єкти державної власності в базу «ProZorro. Продажі» вносив Фонд держмайна і завершив формувати перелік 26 липня, про що написав на фейсбук-сторінці Віталій Трубаров, виконувач обов’язків голови ФДУ: «Фонд на 100% завершив внесення до бази «ProZorro. Продажі» всього переліку об’єктів малої приватизації, а їх у цьому році 749». Він також додав, що першим лотом малої приватизації, виставленим на продаж, став державний пакет акцій акціонерного товариства «Укрпапірпром» розміром 99,9% зі стартовою ціною у 12,3 мільйони гривень. Перший аукціон відбудеться 30 серпня.

Тепер базу «ProZorro. Продажі» наповнює місцева влада – об’єктами комунальної власності. Станом на 30 липня в системі уже значився 771 об’єкт малої приватизації, а станом на 1 серпня – 791. Нагадаємо, що відповідно до нового закону, мала приватизація буде проходити через систему «ProZorro.Продажі», але на різних майданчиках. Охочим придбати певний об’єкт (до речі, не обов’язково для бізнесу) пропонується подавати заявки через кілька десятків торгових бірж. Керівники платформи «ProZorro. Продажі» наголошують на явній фінансовій вигоді для покупців. «Якщо ніхто не прийде на перші два аукціони, то об’єкти будуть виставлені на аукціон із автоматичним зниженням ціни, і там-то точно знайдеться покупець», – йдеться на офіційній фейсбук-сторінці платформи.

Оренда київського головпоштамту, ювелірний завод і навіть лазні!

Отож, станом на вечір 2 серпня у системі «ProZorro.Продажі» – 801 об’єкт малої приватизації. В основному – нерухомість, зокрема – гаражі, нежитлові будівлі, а також приміщення магазинів, шкіл, садочків, лікарень. Є і незавершені об’єкти будівництва, як-от 90-квартирний житловий будинок у Тернопільській області (фото).

А серед дрібніших лотів є навіть… громадські вбиральні та кілька десятків лазень, а ще – швейна машинка, холодильник, хліборізка… Ну прямо як на olx! Чого тільки не тримає в своєму «сараї» держава…

Серед малих об’єктів приватизації можна знайти інженерне та технічне обладнання на будь-яку потребу – труби недіючої ділянки водогону загальною довжиною 14000 метрів, компресорний блок, призначений для стиснення, охолодження і осушення природного газу, єдиний майновий комплекс Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики в Чернівцях, до складу якого входить 417 одиниць.

Якщо добре пошукати, можна знайти і цікавіші лоти. Про один з таких написав у Facebook Олексій Соболєв, СЕО «ProZorro. Продажі»:

«Минулого тижня Укрпошта виставила перший поверх київського Головпоштамту під мультибрендовий інтернет-супермаркет. А це, між іншим, півтори тисячі квадратних метрів. Впевнений, що за такий лот відбудеться справжня боротьба».

Він також додав, що серед лотів з’явилися ще й прикраси з діамантами.

Серед регіональних цікавинок – Вінницький ювелірний завод «Кристал», Чорноморський яхт-клуб в Одесі чи ж Харківський іподром (найстаріший в Україні). Ще на продаж виставлені 100% акцій держкомпанії «Україна туристична», що базується в Києві не де-небудь, а на вул. Шовковичній, 12 (у тому ж будинку, де розташована приймальня Президента), майже 100-відсотковий пакет акцій АТ «Київпассервіс», яке розташовується на вул. Нижній Вал, 15А, та 94,5% акцій «Закарпатського заводу «Електроавтоматика» по вулиці Генерала Алмазова, 18/9 – усі в столиці.

З приватизацією не слід чекати до кращих часів – нічого не залишиться

Укрінформ звернувся до Дмитра Яблоновського, експерта групи Реанімаційного пакету реформ «Економічний розвиток», старшого економіста Центру економічної стратегії, аби детальніше оцінити процес і перспективи приватизації – як малої, так і великої. Далі – пряма мова експерта.

Про основну мету для малої і великої приватизації

Яблоновський: «По малій приватизації переважна кількість об’єктів – недобудовані чи покинуті будівлі, які часто вже руйнуються. Є звісно і окремі живі бізнеси, але їх дуже невелика частка. Тобто ідеальна ціль малої приватизації – щоб на місці недобудованого об’єкту, нехай навіть за мінімальну його ціну, з’явився живий бізнес.

Звісно, можна говорити, що до списку великої приватизації не ввійшли всі об’єкти, які б треба було приватизувати (зі списку виключили три підприємства – «Завод алюмінієвої фольги», «Аграрний фонд» і «Державну продовольчо-зернову корпорацію України»). Але не можна стверджувати, що всі вони притримані спеціально, бо, приміром, у «Державної продовольчо-зернової корпорації» є великі борги, і щодо інших об’єктів теж є раціональні пояснення. Тому як на мене, продати всі ці 23 об’єкти найближчим часом – це вже амбітна мета. Наразі тривають конкурси на інвестиційних радників, які будуть вивчати об’єкти та розмірковувати, як максимізувати кількість охочих їх купити. Це тривалий процес і думаю, слід концентруватися не на швидкості продажу, а на якості. Тобто щоб їх продали з максимальною кількістю учасників в аукціоні – як українських так і іноземних, а також щоб усі процедури були прозорими з залученням радників. Адже основна мета великої приватизації – залучення стратегічного інвестора, а для цього повинен зробити свою роботу радник. Тому зараз потрібно слідкувати, щоб комісія з відбору радників стабільно працювала, а серед професійних радників був максимальний конкурс».

Про терміни приватизації

Яблоновський: «Максим Нефьодов говорив на круглому столі, що якщо вдасться до кінця року приватизувати 1 великий об’єкт і 100 малих – це буде успіхом. Щодо малої приватизації – мені важко у цьому бути впевненим, бо хоч умови спрощено, але ж схоже, що ці об’єкти намагалися продати й раніше, але не виходило.

А от щодо великих підприємств, які працюють на конкурентних ринках, думаю, не має бути великих перепон. Наприклад, це можна сказати про «Президент Готель». Який зиск державі від його утримання? Та й ризиків у його продажі немає, адже це не стратегічне підприємство. Це можна сказати й щодо ряду інших об’єктів.

Інша справа – об’єкти обленерго, які є природними монополіями. Потенційний власник має розуміти ризики, оскільки не ринок буде визначати тариф, а НКРЕКП. Крім того, треба вирішити питання з RAB-тарифами, коли вони будуть затверджені, і тільки тоді, на мою думку, варто говорити про приватизацію обленерго. По інших випадках теж можуть виявитися нюанси: у деяких випадках – великі кредити, у інших – юридичні «непорозуміння» щодо того, яке майно належить конкретному підприємству. На жаль, державні підприємства тривалий час були корупційною годівницею чиновників і політиків, і думаю, що в деяких випадках виявиться, що активів набагато менше, ніж мало би бути.

Але з іншого боку це відповідь тим, хто вважає, що треба почекати з приватизацією до кращих часів. Адже ризик того, що там не залишиться чого продавати через кілька років, є набагато більшим, ніж імовірність того, що цей актив зросте у ціні за цей час. Тому треба розпочинати процес якомога швидше і позбуватися державі від непотрібних активів. Але наголошу, що приватизація – це не продаж усіх можливих активів. Держава визначила для себе перелік стратегічних підприємств, які вони вважає за доцільне зберегти за собою, і по них приватизації не буде».

Юлія Горбань, Київ

Спецпредставник держдепу США з питань України Курт Волкер заявив, що згідно з Мінськими угодами Росія має допустити місію ОБСЄ до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону на Донбасі.

Про це дипломат написав у Twitter.

“Росія послідовно блокує розширення місії ОБСЄ на кордоні, а підконтрольні їй сили заважають СMM надійно стежити за кордоном, оскільки вона надсилає до України війська, зброю та матеріали. При цьому вона стверджує, що це “внутрішній” конфлікт і наводить лицемірні аргументи щодо Мінських угод”, – написав Волкер.

Він акцентував, що Росія використовує неконтрольований кордон для підтримки конфлікту на Донбасі. Дипломат зазначив, що якби вона хотіла миру для України, то продемонструвала б добру волю до цього шляхом співпраці з міжнародною спільнотою щодо контролю за кордоном.

“Це дозволяється в рамках Мінських угод. Ст. 9 стосується відновлення контролю за кордоном українського уряду наступного дня після місцевих виборів, а не міжнародного моніторингу або спроб запобігти незаконному постачанню військ і техніки (яка має бути відведена в рамках “Мінська”)” – зауважив спецпредставник США.

Восени Україна розраховує ввести в експлуатацію перші локомотиви, які будуть вироблені і укомплектовані для ПАТ «Укрзалізниця» по коопераційному договору з американським гігантом «General Electric».

Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Урядовий портал.

«Восени починаємо отримувати новий рухомий склад – по планах спільного виробництва «General Electric». Ми багато втратили (рухомого складу) на окупованій території. Але компанія задіяна, справи йдуть», – сказав Гройсман.

Глава уряду звернув також увагу, що одночасно з оновленням фондів відбувається й оновлення управління державною компанією, викорінення тіньових оборудок і ручного керування, яке спостерігалося в минулі періоди. «Компанія – мільярдер, «Укрзалізниця», була окутана усілякими схемами і вузлами. Починаємо відмотувати, вичисляти ворогів і виводити ситуацію із стану занепаду», – наголосив Прем’єр-міністр.

23 лютого поточного року відбулося підписання Рамкової Угоди загальною вартістю до 1 млрд дол. США, що передбачає довгострокову 15-річну співпрацю між ПАТ “Укрзалізниця” та «General Elecrtic». Угода ознаменовує початок якісно нового етапу розвитку транспортної залізничної системи України, що сприятиме залученню нових технологій, створенню нових робочих місць та розвитку експортного потенціалу України.

Коментуючи домовленості, Прем’єр-міністр відзначав, що динамічні переговори з GE тривали лише п’ять місяців та привели до підписання безпрецедентної угоди. «Мій уряд завжди готовий підтримувати інноваційні інвестиції задля створення продуктів з високою доданою вартістю та нових робочих місць в Україні», – говорив Глава уряду.

За інформацією ПАТ «Укрзалізниця», перший локомотив General Electric серії GE Evolution ТЕ33АС у серпні морем відправиться до України на Крюківський вагонобудівний завод, де його доукомплектують. Всього обсяг партії, яку поставить General Electric, становитиме не менше 30 машин. І вона, як планується, стане лише початком багаторічної співпраці.

Очільник оборонного відомства США Джеймс Меттіс допускає, що у вибори американського президента 2016 року, крім Росії, могли також втручатися і інші суб’єкти.

Як повідомляється на сайті Пентагону, Меттіс заявив журналістам, що оборонне відомство надасть Міністерству внутрішньої безпеки США та правоохоронним органам всю необхідну підтримку, щоб захистити виборчий процес від російського втручання «та інших поганих акторів». Глава Пентагону наголосив, що російський уряд несе відповідальність за атаки на виборчий процес в 2016 році.

«Ми усі бачили, що сталося в 2016 році, коли росіяни – і, можливо, інші, але росіяни – безсумнівно, намагалися вплинути, і справді пробували зіпсувати деякі процеси», – заявив Меттіс.

Нагадаємо, у липні президент США Дональд Трамп заявив, що довіряє американскам спецслужбам і приймає їх висновки про те, що Росія втручалася в президентські вибори 2016 року. Як відомо, розслідуванням можливих зв’язків виборчого штабу нинішнього президента США Дональда Трампа з представниками Росії, а також вірогідного втручання Москви у президентські вибори в США 2016 року, почали займатися спеціальний комітет Конгресу США, Федеральне бюро розслідувань та спецпрокурор Роберт Мюллер.

Американські спецслужби впевнені, що російська влада стоять за хакерськими атаками на сайти Демократичної партії та передвиборної команди кандидата від цієї партії Хілларі Клінтон з метою вплинути на результат виборів. Трамп багаторазово відкидав звинувачення в тому, що між його людьми і представниками РФ були якісь домовленості.