Торгові суперництва між Китаєм і Сполученими Штатами добре відомі, але існує конкуренція, яка загострюється і часто залишається непоміченою, проте є вирішальною. Встановлення стандартів для нових технологій історично контролювалося Сполученими Штатами, Німеччиною та Японією, які отримали значні прибутки, за словами Анджело Кацораса, геополітичного аналітика Національного банку Канади.
Коли компанії країни встановлюють стандарти в певному секторі, вони отримують конкурентну перевагу та генерують мільярди в ліцензійних зборах і правах інтелектуальної власності. Наприклад, компанія IBM, яка володіє 100 000 патентів, заробила 366 мільйонів доларів минулого року на ліцензуванні інтелектуальної власності, як зазначив Кацорас.
Кацорас підкреслив, що “встановлення наступного покоління глобальних технологічних стандартів — це не лише технічний конкурс; це також стратегічна битва з суттєвими геополітичними наслідками.” Він зазначив, що країна, яка вийде переможцем, отримає непропорційний вплив на те, як регулюються ключові нові технології, змушуючи інші нації слідувати їхньому прикладу протягом багатьох років.
Китай офіційно запустив свою стратегію China Standards 2035 у 2018 році, прагнучи стати глобальним лідером у розробці стандартів нових технологій, включаючи штучний інтелект. Свідчення зростаючої присутності Китаю в цій сфері очевидні в організаціях, які контролюють міжнародні стандарти. Раніше США вважали, що їхнє домінування в цих органах є безпечним, але Китай поступово набирає вплив.
Протягом останніх двох десятиліть Китай розширив свої лідерські ролі в Міжнародній організації зі стандартизації з 21 до 373, перевершивши Японію, Францію та Великобританію. Крім того, в Міжнародному союзі електрозв’язку, який розробляє стандарти для різних технологій, включаючи 6G мобільні мережі, три нові технічні стандарти, затверджені минулого року для інтеграції ШІ в 6G мережі, були розроблені Китайською академією наук та China Telecom.
Китай також робить кроки в сфері патентів. Хоча Google наразі лідирує в гонці патентів на генеративний ШІ, університети та державні компанії в Китаї йдуть в ногу з американськими гігантами, такими як Microsoft Corp., Nvidia Corp. та IBM. Американські компанії в основному зосередилися на розробці власних моделей ШІ, тоді як Китай зосередився на системах відкритого коду, особливо в країнах, що розвиваються.
Кацорас зазначив: “Довгострокова мета Китаю — перетворити специфікації своїх провідних моделей відкритого коду ШІ на глобальні промислові стандарти.” Ця амбіція відображається в статистиці завантажень, де ChatGPT, з 910 мільйонами завантажень, є провідним споживчим чат-ботом ШІ у світі, в порівнянні з китайським DeepSeek, який має 125 мільйонів завантажень. Однак Китай тепер перевершив Сполучені Штати за загальною кількістю завантажень своїх моделей ШІ з відкритим кодом.
Успіх китайських моделей спонукав глобального лідера в сфері ШІ OpenAI змінити свою стратегію та випустити власну версію з відкритим кодом. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман зазначив, що стало зрозуміло, що якщо вони не діятимуть, світ переважно буде побудований на китайських моделях з відкритим кодом.
Окрім розробки технологій, Китай також постачає інфраструктуру для їх підтримки. Компанії, такі як Huawei та ZTE, стали основними постачальниками обладнання для дата-центрів, бездротових систем 5G та оптоволоконних кабелів, особливо в країнах, що розвиваються, часто пропонуючи свої продукти за нижчими цінами, ніж західні конкуренти. Минулого року Китай став найбільшим у світі виробником промислових роботів, обігнавши Японію.
Зростаючі геополітичні напруження ще більше ускладнюють ситуацію, призводячи до розподілу глобальних стандартів. Кацорас зазначив, що “стандарти, які країна приймає, та продукти, яким вона надає доступ до ринку, диктуються її геополітичною орієнтацією — чи з Китаєм, чи зі Сполученими Штатами.”