«Яким чином можна підтримати людину з алкогольною залежністю в її бажанні стати тверезою?» Це питання нерідко звучить серед наркологів. Його ставлять подружжя, діти та інші родичі тих, хто бореться із залежністю. Які поради можуть виявитися корисними для того, щоб він зміг остаточно подолати цю звичку?

Жінки, одружені з чоловіками із залежностями, нерідко опиняються у складній ситуації. Після багатьох років спільного існування та виховання дітей виникає бажання зберегти сім’ю. Однак з часом алкоголь стає для партнера єдиним джерелом радості. Алкоголік опиняється в полоні своїх нейрофізіологічних змін та емоційних травм. За таких обставин дружини та інші близькі починають відчувати співзалежність. Лікування алкоголізму в Києві https://nc-newlife.com/ua/likuvannya-alkogolizmu пропонує різноманітність програм і методів, включно з індивідуальними консультаціями, груповими заняттями та медичною допомогою для досягнення стабільного одужання.

Щоб не опинитися в стані співзалежності, важливо звертати увагу на свої власні потреби. Це допоможе надати підтримку людині, яка стикається із залежністю. Рекомендується врахувати такі рекомендації:

1. Не критикуйте і не засуджуйте залежного ні в момент його запійного стану, ні після нього.
2. Утримуйтеся від вживання алкоголю в його присутності.
3. Не намагайтеся «рятувати» залежного – дайте йому можливість самостійно приймати рішення.
4. Приділяти увагу своєму існуванню та шукати джерела щастя для себе. Не акцентувати увагу на труднощах.
5. Звернутися за підтримкою до психотерапевта з питанням про те, як впоратися зі співзалежністю.

Як психотерапевт сприяє лікуванню алкоголізму?

Психотерапевт у нашій клініці Нью Лайф (https://nc-newlife.com/ua) , що спеціалізується на лікуванні залежності від алкоголю, стежить за медикаментозною терапією з метою зменшення фізичних симптомів. Проте найважливішим елементом його діяльності є робота з травматичними переживаннями, які можуть підштовхувати людину до вживання алкоголю.

Психотерапія в лікуванні алкогольної залежності спрямована на виявлення та аналіз основних причин, що штовхають людей до вживання алкоголю. Центральна увага приділяється усвідомленню як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, які сприяють формуванню залежності. Важливо розглянути стратегії, які можуть допомогти людині впоратися з цією проблемою.

Вітамін B12, який також називають кобаламіном / ціанокобаламіном, є критично важливою речовиною для функціонування людського організму. Як повідомляє видання Nbnews, цей водорозчинний нутрієнт впливає на численні процеси життєдіяльності організму, а його нестача може спровокувати серйозні проблеми зі здоров’ям.

Науковці підкреслюють, що кобаламін виконує низку життєво необхідних функцій в організмі людини. Насамперед, він забезпечує нормальне формування червоних кров’яних тілець, які транспортують кисень. Крім того, цей вітамін підтримує здоров’я нервової системи, беручи участь у формуванні захисної мієлінової оболонки навколо нервових волокон. B12 також бере активну участь у створенні ДНК, забезпечує належний метаболізм і сприяє виробленню важливих нейромедіаторів, зокрема серотоніну.

Чим небезпечний дефіцит вітаміну В12?

Медики наголошують, що нестача вітаміну B12 може призвести до розвитку перніціозної анемії – стану, за якого порушується утворення достатньої кількості здорових еритроцитів. Цей стан розвивається поступово і може довго залишатися непоміченим. Сучасні дослідження показують, що крім класичних симптомів, таких як блідість шкірних покривів, втома та запаморочення, дефіцит B12 може проявлятися й менш очевидними ознаками:

• раптовими перепадами настрою;
• порушеннями пам’яті;
• онімінням і поколюванням у кінцівках;
• глоситом (запаленням язика);
• порушенням координації рухів;
• депресивними станами.

Статистика ВООЗ свідчить про серйозність проблеми: майже чверть населення планети (1,62 мільярда осіб) страждає на анемію, значна частина випадків якої пов’язані саме з дефіцитом B12.

Як визначити та лікувати нестачу вітаміну В12?

Для виявлення нестачі цього важливого вітаміну лікарі проводять комплексне обстеження, яке включає загальний аналіз крові, визначення рівня B12, а також специфічні тести на метилмалонову кислоту та гомоцистеїн. 

Терапія зазвичай передбачає застосування ін’єкцій B12, прийом пероральних добавок і корекцію раціону харчування.

Профілактика дефіциту

Для профілактики слід регулярно вживати продукти, багаті на B12 (м’ясо, рибу, яйця, молочні продукти), а також проходити планові медичні огляди. Особливу увагу приділяють групам підвищеного ризику, до яких належать:

• вагітні та жінки, які годують груддю;
• люди з аутоімунними захворюваннями;
• пацієнти після баріатричних операцій;
• особи з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту;
• прихильники веганської та вегетаріанської дієти;
• люди, які приймають певні медикаменти довготривало.

Важливо також контролювати стан шлунково-кишкового тракту, оскільки деякі захворювання можуть порушувати засвоєння цього важливого вітаміну.

Медики наголошують на важливості своєчасної діагностики та корекції дефіциту B12, оскільки тривала нестача може призвести до незворотних неврологічних порушень і серйозного погіршення якості життя.

Підібрати якісний і дієвий засіб для волосся інколи перетворюється на довготривалий шлях спроб і помилок. Постійно стоїть задача знайти гарний догляд, підібрати потрібні процедури згідно з сезоном, задовольнити поточні потреби волосся, з якими не можуть впоратись наявні базові засоби. Для відновлення волосся і балансу шкіри голови після спекотного літа можна звернутись по доглядові послуги салону краси Fastline Studio в Києві, а потім самостійно підтримувати набутий результат.

Чи варто змінювати догляд з настанням осені?

Якщо змінюються зовнішні умови, то змінюються і потреби волосся. Сонячне літо з аномальною жарою і гарячим вітром спричиняє виснаження волосся внаслідок зневоднення і пересушування. Підбір догляду базується на відновленні водного балансу, утриманні вологи в стержні волоса, використанні якомога легших шампунів для частого очищення шкіри голови через спітніння. 

Восени потреба в частому митті зникає, тому важливо точно визначити тип шкіри голови для підбору шампуню. Незважаючи на похолодання, сонячні дні ще тривають, тому використання незмивних засобів з УФ-фільтрами все ще буде доречним. Через зміну сезону часто виникає лупа внаслідок загострення дерматитів, тому можна попередити цей тимчасовий стан додаванням спеціальних шампунів в рутинний догляд. 

Як підтримати здоровий стан шкіри голови і волосся?

Вигляд і стан волосся першочергово визначаються генетикою. Спосіб життя, раціон харчування, наявність шкідливих звичок впливають на стан всього організму. Шкіра є найбільшим його органом, і часто саме вона відбиває поточний стан здоров’я людини загалом. Вигляд волосся напряму залежить від того, наскільки здоровою є шкіра і чи достатньо вітамінів і мікроелементів надходить в організм разом з їжею.

Отже, для здорового стану волосся варто звернути увагу на:

• харчування;
• спосіб життя;
• шкідливі звички;
• правильний догляд.

Підбір догляду згідно з типом шкіри і волосся

Відмовившись від шкідливих звичок і урізноманітнивши раціон, покращити стан локонів можна відповідним доглядом. Фарбоване волосся має зовсім інші потреби, аніж натуральне. Сиве волосся, наприклад, взагалі інакше реагує на універсальні засоби. Для підбору шампуня треба знати свій тип шкіри голови, а для незмивних засобів, масок і кондиціонерів дізнаються саме тип волосся. Не дивно, що при жирній шкірі голови можна спостерігати ослаблені зневоднені пасма і сухі ламкі кінчики. 

Визначити тип шкіри можна самостійно. 

• При жирній шкірі волосся потребує щоденного миття для охайного вигляду.
• Нормальна шкіра дозволяє мити голову через день. 
• Потреба в митті рідше ніж раз на 2-3 дні свідчить про сухий тип шкіри голови.

Саме волосся може бути фарбованим або натуральним, пористим, жорстким чи тонким. Залежно від стану і типу волосся, підбирається особливий догляд з активами для боротьби з наявними проблемами.

Восени зі зниженням температури і вологості повітря варто додати більш інтенсивні живильні засоби і захищати зачіску від вітру і сезонних дощів. Стан локонів може змінюватись залежно від організму, наявності стресу, зміни раціону, кліматичних умов і сезону. На думку трихолога, завжди доречними будуть засоби для зволоження волосся і ті, що захищають волосся від стресових умов довкілля. 

Відкриті стосунки, також відомі як стосунки без зобов’язань, стають все більш популярними: їх вибирають як люди, які тільки знайомляться, так і пари та подружжя, які прожили в шлюбі багато років. Чи підходить це рішення всім?

Що таке взаємини без зобов’язань?

Секс без зобов’язань – відносини, в яких двоє людей зустрічаються виключно для задоволення сексуальних потреб. Часто такий вид інтиму обирають чоловіки з проблемами з потенцією. Не перебуваючи у серйозних стосунках, їм простіше купити дженерики з Аванафілом https://pharmukraine.org/ua/avanafil.html. І тоді не доведеться ділитися пікантними проблемами зі своєю партнеркою.  Такі зустрічі можна назвати своєрідними стосунками, оскільки дві людини зустрічаються регулярно і протягом тривалого часу. Важливо розуміти, що вільні стосунки – це не для всіх. Вони вимагають великої довіри, емоційної зрілості та готовності до компромісів.

Нудьга в парі

Через це найчастіше починаються вільні стосунки у парі – двоє людей відчувають один до одного певні почуття і не мають наміру розривати відносини, але хочуть спробувати задовольнити свої сексуальні потреби поза межами власної спальні. Важливо: відкриті стосунки – це не таємна зрада! Це відбувається лише тоді, коли обидві сторони погоджуються на сексуальну відкритість. Лише майбутнє перевірить, чи залишаться вони роками у вільних стосунках, розірвуть стосунки чи, можливо, почнуть моногамні взаємини.

Як знайти щастя в нестандартному союзі?

Відкриті стосунки також часто вибирають пари, в яких один із партнерів є інвалідом або безстатевим. Зменшення здатності або бажання займатися сексом не виключає можливості зберегти щасливі стосунки: деякі пари просто погоджуються на авантюри на стороні. Стосунки функціонують здорово, якщо пара сама вирішує, що означають вільні стосунки в їхньому випадку. Для когось хорошим варіантом буде лише згода на секс без почуттів, для когось також може стати варіантом побудова міцних емоційних зв’язків з коханцями.

Що дає свобода у відносинах?

Вільні стосунки мають такі переваги:

• партнерам не загрожує рутина, яка часто першою руйнує, здавалося б, вдалі відносини;
• в обох сторін є час не тільки для сексу і знайомства з новими людьми, але і для здійснення своїх планів і мрій;
• вільні стосунки – це чесність і відкритість: якщо ви встановите чіткі правила, яких дотримуєтесь, не потрібно буде прикидатися, брехати чи грати в ігри;
• завдяки вільним стосункам ви можете дізнатися, які ваші сексуальні уподобання і чи дійсно ваш партнер може задовольнити у ліжку.

Запалення слизової оболонки бронхів називається бронхіт. Він є найпоширенішим проявом гострої респіраторної вірусної інфекції (грипу, парагрипу, риносинтиціального вірусу та риновірусу), та передається повітряно-крапельним шляхом: через слину, кашель, чхання.

Крім гострої вірусної, існують й інші форми захворювання: бактеріальна або вірусно-бактеріальна. Їхніми збудниками стають пневмокок, хламідії, мікоплазми тощо. Бактеріальні форми бронхіту потребують антибіотичного лікування, яке має призначати виключно фахівець.

Як зрозуміти, що в малюка бронхіт

Розпізнати бронхіт у дитини нескладно. До основних симптомів захворювання відносять:

• високу температуру;
• нежить (на другий-третій день захворювання);
• ускладнене дихання;
• сухий нав’язливий кашель на початку лікування та вологий, грубий — наприкінці.

Залежно від імунологічного стану та типу збудника кашель може бути малопродуктивним (мокротиння практично не відходить) близько двох-трьох тижнів. У цей час важливо продовжувати лікування та не забувати про заходи підвищення імунітету та загального контролю за станом дитини.

Окремою формою захворювання в дітей виділяють обструктивний бронхіт. Для нього характерна наявність спазму бронхів, унаслідок якого просвіти в дихальних шляхах звужуються. Цей стан особливо небезпечний для дітей до 6 місяців, тому в разі підозри на початок захворювання слід звернутися по медичну допомогу.

Як захистити дитину від бронхіту

На жаль, на той факт, захворіє малюк саме на бронхіт чи ні, ані батьки, ані генетика, ані сама дитина вплинути ніяк не можуть. Захворювання викликається певною групою мікроорганізмів, які осідають та розмножуються в конкретній ділянці дихальної системи, та цей механізм завжди та для всіх однаковий. Але в дорослих є чимало способів знизити ризик появи хвороби, вплинути на його тривалість та інтенсивність. Ось кілька способів, що в цьому допоможуть:

1. Контроль показників температури (не більше 22°C) та вологості (не нижче 40%) у приміщенні, де найчастіше перебуває дитина.
2. Питний режим. Важливо, щоб слиз у легенях не засихав, а для цього необхідно часто давати малюкові теплу прозору рідину.
3. Підтримувати активний спосіб життя. Чим більше дитина рухається, тим сильнішою стає її імунна система, що допомагає організму ефективніше боротися із запальними процесами.

Важливим компонентом здоров’я малюка є загальна сприятлива атмосфера регіону, де він проживає. Саме тому на бронхіти найчастіше хворіють там, де спостерігається сильна загазованість, у промислових зонах та в сім’ях, у яких палять поруч із дитиною. Профілактичним заходом стане зміна умов проживання, періодичні прогулянки на свіжому повітрі, у лісі.

У немовлят також може розвинутися бронхіт, однак, основною причиною появи хвороби в цьому випадку стає потрапляння шлункового соку на слизову бронхів. Таке відбувається, якщо дитина часто відригує, або за неправильного годування, коли разом з їжею заковтується велика кількість повітря. У цьому випадку необхідно уважно стежити за технікою годування. Переконайтеся, що дитина правильно захоплює груди або сосок, щоб мінімізувати заковтування повітря. Після годування тримайте малюка вертикально протягом декількох хвилин, щоб запобігти відрижці. Ця проста дія допоможе знизити ризик потрапляння шлункового соку в дихальні шляхи та захистити дитину від розвитку бронхіту.

Література

 Kinkade S, Long NA. Acute bronchitis. Am Fam Physician. 2016;94(7):560-565.

 Gallucci M, Pedretti M, Giannetti A, et al. When the cough does not improve: a review on protracted bacterial bronchitis in children. Front Pediatr. 2020;8:433. doi:10.3389/fped.2020.00433

 Wopker PM, Schwermer M, Sommer S, et al. Complementary and alternative medicine in the treatment of acute bronchitis in children: a systematic review. Complement Ther Med. 2020;49:102217. doi:10.1016/j.ctim.2019.102217

Тональні креми входять в число найбільш затребуваних косметичних засобів. Вони дозволяють вирівнювати тон шкіри, приховувати косметичні дефекти та навіть візуально міняти пропорції обличчя за рахунок комбінації світлих та темних кольорів. Але дуже важливо, щоб за будь-яких умов засіб залишався непомітним. Досягти цього можна, якщо він вибраний правильно. Іноді зорієнтуватися не просто, але є кілька критеріїв, на які варто звертати увагу.

Основні характеристики вибору

Тональні креми випускаються у великому різноманітті видів. Саме тому можна підібрати його для будь-якої шкіри, від найбільш світлої до смаглявої. Але, щоб засіб дійсно підійшов треба врахувати кілька характеристик:

1. Колір.
2. Підтон.
3. Ступінь пігментації.
4. Фініш.

Розберемося в цих властивостях детальніше, аби легше було вибрати тональний крем.

Як визначити колір

Він має зливатися зі шкірою. Якщо вибрати світліший крем, то обличчя матиме зморений чи змарнілий вигляд, а темніший створить комічний ефект в порівнянні з більш світлою шиєю та руками.

Щоб вибрати напевне краще сходити в фізичний магазин косметики та на тестерах порівняти відтінки. Але зважайте, що у різних виробників можуть відрізнятися назви, а якщо маркування схоже, то відтінки можуть не мати точного співпадіння. Тому спершу треба визначитися, косметику якого бренду будете купувати, а потім треба знайти лінійку товарів виробника та порівняти кольори тестерів. Наносити краще на тильну сторону передпліччя. Треба, щоб крем був непомітним на шкірі.

Розбираємося з підтоном

В різних засобах він може бути теплим, холодним чи нейтральним. До теплих відносяться жовтуваті відтінки крему, до холодних – рожеві, а нейтральні – бежеві. Щоб визначити, який потрібен саме вам, придивіться до кольору шкіри.

Допоможе зорієнтуватися простий тест – погляньте на судини на зап’ясті. Якщо вони здаються зеленими, то шкіра має теплий підтон і крем треба вибирати з жовтими відтінками. Коли ж судини блакитні, то це вказує на світлу холодну шкіру, тож і тональний засіб варто підбирати відповідно, з рожевим кольором. Нейтральні кольори (бежеві) підходять майже всім, але треба враховувати ступінь затемнення.

Ступінь пігментації: чому це важливо

Від цього показника залежить щільність перекриття. Деякі тональні креми мають невелику ступінь пігментації, тобто кольорових частинок в складі небагато. Вони напівпрозорі, через що не можуть надійно приховати почервоніння на шкірі. Такі тональні засоби добре вирівняють колір, але всі прищі та темні кола будуть помітними, тож вибирати їх варто лише дівчатам з мінімальними дерматологічними проблемами.

Коли ж треба приховати певні дефекти, то краще купувати щільний тональний крем. Він насичений пігментами, за рахунок чого колір утворюється однорідний. Але варто зважати, що такі засоби мають більш важку текстуру.

До речі, при виборі ступеню пігментації ще варто враховувати тип макіяжу та сезон. На літо та для денного мейкапу краще підійдуть легкі тональні засоби. Так, вони не зможуть забезпечити надійного перекриття, але і не будуть забивати пори та створювати ефект маски. А от для вечірнього макіяжу краще обирати саме сильно пігментовані засоби. Вони добре ховають недоліки, роблять шкіру однотонною і не просвічують почервоніння навіть під штучним світлом.

Який може бути фініш

Від цієї характеристики залежить ефект, який утворить крем на шкірі. Фініш може бути матовим чи глянцевим (вологим) або ж сатиновим (з легким мерехтінням).

Вологий та сатиновий фініш забезпечується за рахунок присутності в складі тонального крему дрібного шимеру. Сьогодні в моді саме такі ефекти, оскільки вважається, що для здорової шкіри, зволоженої та насиченої і має бути притаманним легкий блиск. І до речі, саме такий тип фінішу оптимально приховує дрібні недоліки та зморшки, а от матовий – їх підкреслює.

Ефективність догляду за шкірою обличчя та тіла, волоссям, нігтями залежить не тільки від формули вибраних продуктів, але й від способу їх застосування. Також косметика має підходити конкретному типу шкіри, полегшувати тимчасові проблемні стани й не погіршувати ситуацію.

Сконцентруймося на особливостях догляду за шкірою обличчя та тіла. Яка пінка для умивання краща на літо, а яка — на холодну погоду? Чи завжди потрібен тонер? Який крем для тіла вибрати? Про це розповідаємо далі.

Засоби для обличчя

Кожен продукт має інструкцію із застосування від виробника, тому перш за все потрібно дотримуватися саме рекомендацій технологів бренду. Щодо загальних порад, вони приблизно такі:

1. Не варто користуватися (принаймні на постійній основі) занадто агресивними засобами для очищення шкіри. На літо, коли шкіра виділяє більше шкірного сала, підійде гель, восени та взимку —  легка піна для умивання або молочко.
2. Тонер потрібно використовувати щодня не всім. Як додатковий етап він заспокоює та балансує шкіру після вмивання, додає трохи більше зволоження. Тому найкраще засіб підходить сухій та жирній шкірі.
3. Сироватки, ампульні продукти та іншу косметику з високою концентрацією активних речовин рекомендується використовувати на ніч, аби тканини змогли як слід відновитися під час сну. Під час ранкового догляду краще сконцентруватися на захисті від сонця та інших негативних факторах.
4. Виберіть один крем для денного використання, один — для нічного. Другий має бути більш насиченим та щільним за текстурою.
5. Не нехтуйте доглядом за губами. На ніч наносьте живильний бальзам або маску, вдень — захисний бальзам, який потрібно поновлювати протягом дня.
6. Перед нанесенням будь-якого продукту на обличчя варто як слід помити руки з милом чи хоча б скористатися антисептиком.
7. Намагайтеся нанести крем як останній крок нічної рутини хоча б за годину до сну. За цей час він встигне ввібратися у шкіру. SPF-крем зранку можна нанести за 20–30 хвилин до виходу з дому.

Якщо користуєтеся додатковими інструментами — силіконовими щіточками, роликами, гуаша, охолоджувальними гелевими масками, — не забувайте час від часу їх мити чи знезаражувати.

Догляд за тілом

Приділяючи багато часу шкірі обличчя, ми часто забуваємо про її стан на інших частинах тіла. Проте насправді догляд за нею точно не важчий:

1. Для очищення вибирайте м’які гелі або навіть олії для купання.
2. Після купання з гелем для душу чи милом наносьте на тіло зволожувальний (взимку можна живильний) крем або бальзам.
3. Для особливо сухих областей (лікті, п’ятки, зона кутикули та нігтів загалом) використовуйте звичайний вазелін, живильні бальзами чи сухі олійки.
4. Після кожного миття рук користуйтеся кремом, адже мило може сильно сушити шкіру, особливо взимку.
5. Після гоління пахв не забудьте зволожити цю зону, щоб не було подразнення та почервоніння. Те ж саме стосується гоління ніг та інших зон.
6. Раз на 1–2 тижні можна робити пілінг сухою щіткою.

В догляді важливі постійність та дотримання ритуалів. Тоді ви точно побачите результат.

Сезон застуд та зниження імунітету часто призводять у дітей до розвитку гаймориту. Це захворювання є досить поширеним серед маленьких пацієнтів. Гайморит не тільки завдає дитині дискомфорту, але й може призвести до серйозних ускладнень. Саме тому дана хвороба є однією з частих причин звернення до лікаря.

Типи та симптоми гаймориту

Гайморит — це одностороннє або двостороннє запалення гайморової порожнини. Захворювання часто виникає як ускладнення при гострому нежитю, грипі та деяких інших інфекційних процесах. Вирізняють типи гаймориту за тривалістю (гострий та хронічний), локалізацією вогнища запалення та причиною, що призвела до захворювання.

Симптоми гаймориту можуть відрізнятися залежно від типу та стадії захворювання. Головними ознаками хвороби є:

• закладеність та гнійні виділення з носа;
• головний та зубний біль;
• відчуття тиску або розпирання в області носових пазух;
• зниження або втрата нюху;
• неприємний запах із рота;
• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість.

Перші ознаки гаймориту можуть бути схожими на симптоми інших захворювань, тому для точної діагностики необхідно звернутися до лікаря. Визначити гайморит допомагає спеціаліст отоларинголог.

Які причини викликають гайморит у дітей?

У дітей гайморит найчастіше розвивається як ускладнення після гострих респіраторних захворювань. Залежно від фактора хвороби виділяють вірусний, бактеріальний, грибковий та алергічний гайморит:

• Найпоширенішою причиною даного захворювання є вірусні інфекції. Інфекційне запалення може спричинити набряк слизової оболонки носа, ускладнити відтік слизу та створити сприятливе середовище для розмноження патогенних бактерій.
• Після вірусної інфекції часто приєднується бактеріальна, що призводить до розвитку гнійного гаймориту. Найчастіше його викликають стафілококи, стрептококи і пневмококи.
• Існує також гайморит алергічного походження. Алергени, такі як пилок рослин, домашній пил, хутро тварин тощо, можуть викликати запалення слизової оболонки носа та сприяти розвитку хвороби.
• Захворювання зубів теж можуть стати причиною гаймориту в дітей, адже інфекція з них може поширитися на гайморові пазухи.
• Менш поширеною є проблема анатомічних особливостей. Через викривлення носової перегородки може утруднюватися дихання та виникати застій слизу в носових пазухах.

Відповідно до виявлених причин хвороби лікар призначає індивідуальне лікування.

Способи лікування та профілактики гаймориту у дітей

Лікування гаймориту в дітей має починатися з візиту до лікаря-отоларинголога. Спеціаліст проводить огляд та, за потреби, призначає додаткові обстеження. Якщо підтверджується діагноз про бактеріальний гайморит, то для лікування будуть ефективними антибактеріальні препарати. Лікар визначає дозу та тривалість прийому ліків відповідно до віку та ваги маленького пацієнта. Навіть якщо дитині стало краще, то скорочувати вживання ліків не можна, бо таким чином гайморит може перейти в хронічну форму.

Якщо перебіг хвороби неважкий, то можливе лікування в домашніх умовах, однак при цьому важливо дотримуватись рекомендацій лікаря. Профілактика гаймориту полягає в зміцненні імунітету, а також своєчасній терапії інфекційних захворювань.

Джерела:

1. Гайморит у дітей / Стаття на сайті: https://www.sinupret.ua/articles/haymoryt-u-ditey
2. Настанова Міністерства охорони здоров’я 00871. Хронічний синусит
3. Steele, Russell W. “Chronic sinusitis in children.” Clinical pediatrics 44.6 (2005): 465-471.
4. Wald, Ellen R., et al. “Clinical practice guideline for the diagnosis and management of acute bacterial sinusitis in children aged 1 to 18 years.” Pediatrics 132.1 (2013): 262-280.
5. Weinberg, Ellen A., et al. “Clinical classification as a guide to treatment of sinusitis in children.” The Laryngoscope 107.2 (1997): 241-246.

Процес схуднення вимагає часу, дисципліни та послідовності. Швидкі дієти або екстремальні методи можуть мати короткочасний ефект і бути шкідливими для здоров’я. Тому важливо підходити до цього процесу з розумінням і терпінням. Схуднути без фізичних навантажень можливо, але це може бути складніше і вимагатиме більш суворого контролю за харчуванням. Також рекомендується додати в раціон спортивне харчування, яке може підтримати процес схуднення, варто звернути увагу на наступний спортпіт: протеїнові коктейлі, жироспалювачі, BCAA, L–карнітин та інші. Вартість на спортивні добавки можуть варіюватися залежно від бренду, складу, об’єму та магазину. Наприклад, ціни на гейнер стартують приблизно від 338 грн за 1 кг і можуть досягати 1550 грн за упаковку об’ємом 4 кг. Серед популярних брендів можна знайти такі варіанти як BioTech, OstroVit, Power Pro, Powerful Progress та інші.

Поради, як схуднути без спорту та фізичних навантажень

Схуднення без спорту та фізичних навантажень можливо, але цей процес полягає не тільки в зміні раціону харчуванням, а також способу життя. Ось основні поради:

1. Створення дефіциту калорій, коли споживати менше калорій, ніж витрачаєте. Це можна досягти шляхом зменшення порцій та вибору менш калорійної їжі.
2. Збалансована дієта. Включення в раціон достатньої кількості білків допомагає зберегти м’язову масу і забезпечує тривале відчуття ситості. Ввести в раціон клітковину: овочі, фрукти, цільнозернові продукти, вони допомагають регулювати апетит і підтримувати здоров’я шлунково-кишкового тракту. Зменшити споживання цукру і простих вуглеводів. Це допоможе уникнути швидких стрибків цукру в крові, що може сприяти накопиченню жиру.
3. Пиття достатньої кількості води протягом дня допомагає зменшити апетит, особливо перед вживанням їжі.
4. Здоровий сон (не менше 7–8 годин на добу).
5. Обмеження вживання алкоголю, оскільки він містить багато калорій і може стимулювати апетит, що призводить до переїдання.
6. Займатися медитацією, йогою або іншими методами релаксації. Вони допоможуть контролювати емоційне харчування.
7. Використання меншої тарілки або зменшення порцій допомагає споживати менше калорій без відчуття голоду.
8. Вживання спортивного харчування. Важливо пам’ятати, що перед прийманням будь-якого спортпіта необхідно проконсультуватися з дієтологом або лікарем, щоб переконатися, що обрані продукти підходять і не шкодять здоров’ю. Також обирайте спортивне харчування у надійних магазинах, які мають на кожний продукт сертифікат якості. Наприклад, інтернет-магазин спортивне харчування в Дніпрі працює з перевіреними виробниками і гарантує безпечність своєї продукції.

Варикозное расширение вен на ногах нельзя назвать лишь досадным косметическим дефектом. Любой флеболог в Днепре подтвердит, что к этому заболеванию нужно относиться очень серьезно. При отсутствии комплексного лечения у человека с варикозом могут развиваться опасные для здоровья и жизни последствия. Именно поэтому при появлении малейших подозрений на варикозное изменение вен лучше сразу записаться на прием к специалисту. Благодаря использованию современных лечений болезнь можно остановить на ранней стадии.

Симптомы и первые признаки варикоза

Как мы уже отметили, варикоз – это не просто некрасиво вздутые вены на ногах. До появления явных признаков болезни в организме уже происходят начальные патологические процессы. Они сопровождаются такими симптомами:

• тяжесть в ногах к концу дня, которая не исчезает даже после отдыха;
• отеки нижних конечностей, появляющиеся к вечеру и исчезающие после ночного сна;
• судороги икроножных мышц по ночам;
• снижение чувствительности в нижних конечностях;
• неприятные ощущения в виде жжения или зуда в лодыжках и голенях;
• изменение цвета кожи на ногах, появление пигментации, сухих огрубевших участков;
• чувство распирания в ногах;
• появление сосудистых звездочек на коже.

Если вы замечаете у себя эти первые симптомы варикоза, не теряйте времени и записывайтесь на консультацию к флебологу.

Стадии варикоза

В зависимости от глубины процесса принято выделять следующие стадии варикоза:

• нулевая. У пациента есть только скрытые симптомы (боль, чувство тяжести в ногах). Внешние проявления болезни отсутствуют;
• первая. Появление сосудистых звездочек на ногах в дополнение к вышеперечисленным признакам;
• вторая. Выраженные отеки, появление под кожей деформированных вен;
• третья. Нарастание всех вышеперечисленных признаков;
• четвертая. На этой стадии развития варикоза появляются изменения кожи – – сухость, шелушение, пигментация;
• пятая. Появление трофических язв, непрекращающаяся боль в ногах, сильная постоянная отечность;
• шестая. Незаживающие трофические язвы, присоединение инфекции. Это приводит к нагноению ран, повышению общей температуры тела, резким ухудшением общего состояния.

К чему приводит варикоз?

О том, чем опасно варикозное расширение вен, можно написать очень много. В статье мы перечислим лишь несколько серьезных и опасных для здоровья состояний:

• флебит и тромбофлебит. Эти заболевания сопровождаются воспалением вен и образованием тромбов;
• тромбоэмболия легочной артерии. Она возникает, когда тромб отрывается от стенки сосуда и попадает в крупные сосуды легких;
• тромбоз вен – полная закупорка вен на ногах;
• импотенция и бесплодие. Такие осложнения возникают, если венозный застой поднимается выше и достигает вен малого таза;
• неспособность ходить самостоятельно, утрата трудоспособности и инвалидность.

Как предотвратить варикозное расширение вен

Теперь вы знаете, к чему приводит варикоз, если его не лечить. Также важно знать методы профилактики этого заболевания:

• активный образ жизни;
• ношение компрессионных чулок;
• ношение удобной обуви и одежды, не сдавливающей сосуды;
• употребление достаточного количества воды;
• ежедневные пешие прогулки не менее часа в день;
• отказ от вредных привычек;
• поддержание нормального веса.

Для получения профессиональной консультации запишитесь к флебологу в клинику Daily Medical. Это можно сделать по телефону, или заполнив специальную форму на сайте.