Президент України Володимир Зеленський призначив начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-лейтенанта Кирила Буданова керівником Офісу президента. Таким рішенням глава держави робить ставку на людину з глибоким розумінням війни, високим рівнем суспільної довіри та без репутаційних скандалів — на тлі посиленого тиску з боку США щодо досягнення мирних домовленостей з Росією.
Оголошуючи про призначення, Зеленський заявив, що Україна потребує більшої концентрації на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки, а також на дипломатичному треку переговорів. Саме на виконання цих завдань, за його словами, й має бути зорієнтований Офіс президента.
Посада фактично залишалася вакантною з листопада після відставки Андрія Єрмака — багаторічного керівника ОП і близького соратника Зеленського. Єрмак пішов з посади після обшуків, проведених антикорупційними органами в межах розслідування, яке зачепило найближче оточення президента. Його вплив на всі гілки влади викликав різке несприйняття як всередині країни, так і серед частини західних партнерів. Після відставки він фактично зник із публічного простору.
Кирило Буданов суттєво відрізняється від свого попередника за стилем і біографією. Він — кадровий військовий, який зазнав кількох поранень ще на ранньому етапі російсько-української війни після 2014 року. Йому приписують участь у складних операціях у тилу противника, а з 2020 року він очолює воєнну розвідку. Буданов здобув широку впізнаваність після точних публічних прогнозів повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році та став однією з найавторитетніших фігур у воєнний час. Росія неодноразово намагалася його ліквідувати.
Водночас Буданова вважають політично амбітним, хоча до цього часу він залишався зосередженим на воєнних і розвідувальних завданнях, зокрема на протидії російському впливу за кордоном. Важливо, що його ім’я не фігурувало в жодних корупційних розслідуваннях.
Коментуючи своє призначення, Буданов заявив, що сприймає нову посаду як «ще одну лінію відповідальності перед державою», назвавши її честю й водночас великим обов’язком у критичний для України історичний момент.
Експерти вважають, що цей крок свідчить про зростаючу увагу Зеленського до майбутніх переговорів із Росією, а також до власної безпеки і сценаріїв політичного транзиту, включно з можливими виборами після війни. Водночас зазначається, що між Будановим і Єрмаком раніше існували напружені відносини, що може означати спробу президента збалансувати підходи в найближчому оточенні.
Соціологічні дані свідчать, що українці вважають корупцію однією з найсерйозніших загроз для країни — навіть більшою, ніж обстріли чи економічні труднощі. В одному з нещодавніх опитувань Буданов увійшов до числа потенційних фаворитів можливих президентських перегонів, поступаючись лише ексголовнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та самому Зеленському.
Західні дипломати й колишні американські посадовці також позитивно оцінюють призначення, зазначаючи, що Буданова поважають у різних політичних колах у США і що він, попри жорстку репутацію, демонструє прагматичний підхід до питання завершення війни через переговори.
Аналітики наголошують, що реальний вплив нового керівника Офісу президента залежатиме не лише від посади, а й від його здатності працювати з цивільними напрямами — економікою, регіональною політикою та складною внутрішньою бюрократією. Водночас очікується, що загальна стратегія України на переговорах не зазнає радикальних змін, а головний фокус і надалі залишатиметься на безпеці та припиненні війни на прийнятних для держави умовах.