Президент Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати відновлять випробування ядерної зброї вперше за понад три десятиліття. Він заявив, що цей крок необхідний для того, щоб “тримати темп” з Росією та Китаєм, ядерні програми яких, за його словами, активні, і щоб забезпечити, що стримування Америки залишається достовірним. Трамп наказав Пентагону “негайно” розпочати підготовку до випробувань.
Ця декларація викликала різні реакції в усьому світі. Дехто вважає це демонстрацією відновленої американської сили, що вказує на те, що США більше не дотримуватимуться самонакладених обмежень, поки суперники модернізують свої арсенали.
Раціональність Трампа базується на стримуванні. Він стверджує, що якщо Росія або Китай проводять таємні або низькопродуктивні випробування, порушуючи міжнародні норми, США не можуть виглядати обмеженими у своїх можливостях.
В теорії ця логіка має сенс. Однак немає публічно перевірених доказів того, що Москва або Пекін проводили повномасштабні ядерні вибухи в останні роки. Обидві країни залишаються політично зобов’язаними глобальному мораторію на випробування.
США підтримували достовірне стримування через свою Програму управління запасами, яка використовує передові суперкомп’ютери, матеріалознавство та субкритичні випробування для забезпечення надійності свого ядерного арсеналу без детонації будь-якої зброї з 1992 року. Однак скасування Росією у 2023 році ратифікації Всеосяжного договору про заборону ядерних випробувань (CTBT) вказує на можливе послаблення цього обмеження.
Ядерний арсенал США є оперативним, і його системи доставки проходять модернізацію.
Щоб зрозуміти наслідки цього оголошення, важливо згадати історію ядерних випробувань. США провели своє перше ядерне випробування, відоме як вибух “Трініті”, 16 липня 1945 року в Нью-Мексико. Протягом наступних п’ятдесяти років США виконали понад 1 000 ядерних детонацій, спочатку в атмосфері, а пізніше під землею та під водою. Кожне випробування сприяло розумінню ядерної зброї, але екологічні та людські втрати були значними.
На початку 1960-х років громадське обурення та Кубинська ракетна криза змусили світових лідерів визнати, що необмежене випробування становить загрозу для людства. Договір про часткову заборону ядерних випробувань 1963 року заборонив вибухи в атмосфері, космосі та під водою. Останнє випробування США відбулося 23 вересня 1992 року, після чого США приєдналися до глобального мораторію в очікуванні ратифікації CTBT, який залишається непідписаним кількома ключовими державами, включаючи США. З тих пір лише Північна Корея проводила ядерні випробування, а Південна Африка, можливо, провела одне в 1979 році.
Мораторій вважається значним досягненням дипломатії після Холодної війни, що дозволяє країнам модернізуватися в оборонному плані, зберігаючи табу на ядерні вибухи. Відновлення випробувань зараз може поставити під загрозу цей крихкий консенсус. Якщо США відновлять випробування, інші країни можуть піти їхнім шляхом. Росія може виправдати свої власні випробування як відповідь, тоді як Китай, який розширює свій арсенал, може прискорити свою програму. Індія та Пакистан також можуть відчути себе заохоченими до випробувань, а Північна Корея може прагнути продемонструвати паритет. Це може призвести до поширення підземних детонацій у всьому світі, підриваючи психологічний бар’єр між володінням і використанням ядерної зброї.
З моральної точки зору рішення про відновлення випробувань є складним. Теологи та стратеги давно обговорюють етичні наслідки ядерної зброї.
З точки зору політики наслідки відновлення випробувань є значними. Це підриває моральний авторитет США в переговорах з контролю над озброєннями, послаблює CTBT і тривожить союзників, які залежать від розширеного стримування Америки. Крім того, це надасть пропагандистські перемоги супротивникам, які прагнуть зобразити Вашингтон як безвідповідальний. Екологічні, безпекові та політичні витрати на відновлення випробувальних майданчиків будуть значними, тоді як наукові вигоди, за словами американських лабораторій, будуть мінімальними.
Міжнародна кампанія за скасування ядерної зброї (ICAN) попередила, що відновлення випробувань підриває десятиліття глобальних зусиль щодо сприяння стримуванню і може призвести до нового поширення.
Замість того, щоб ініціювати нову гонку ядерних озброєнь, США могли б використати цю можливість, щоб вести світ до стримування. Хоча бажання Трампа продемонструвати силу зрозуміле, справжня сила також передбачає моральне лідерство.
Якщо президент прагне підтвердити американське лідерство, він міг би зробити це не шляхом проведення випробувань, а організувавши глобальний саміт ядерно озброєних держав — включаючи США, Росію, Китай, Францію, Великобританію, Індію, Пакистан, Ізраїль і Північну Корею — для відновлення або формалізації універсального мораторію на ядерні випробування. Ця пропозиція могла б використовувати механізм Конференції статті XIV CTBTO для підвищення верифікації та прозорості.
Залишити відповідь