Категорія: ЕКСКЛЮЗИВ

Три країни світу і більше тисячі кілометрів. Таку відстань подолали українські дітлахи для того, аби передати Книгу добра Вселенському Патріархові Варфоломію.

Це унікальне видання рік тому було надруковане в Таллінні, на спеціальному черпаному папері, який може зберігатися кілька століть. Історії про добрі вчинки та ілюстрації до них створювали хлопці та дівчата з усіх регіонів країни. Загалом більше 300 тисяч дітей та дорослих. Найкращі з них були відібрані Редакційною радою та увійшли в Книгу добра. У серпні її вже передали у бібліотеку Ватикану, а у Міжнародний день Добра, її особисто вручили Святішому Варфоломію.

Діти із сімей учасників АТО, обдаровані хлопці і дівчата, а також переможці трьох етапів міжнародного соціального проекту «Книга добра» з різних регіонів України. 65 юних послів миру особисто передали унікальне видання Патріарху Варфоломію. Від зустрічі із Святійшим дітлахи вражені. Відтак емоцій не приховували.

У сьогоднішній, непростий для України час місія українських дітлахів дуже потрібна, наголосив Святійший Патріах Варфоломей. І додав, нині найважливіші для України мир і свобода. А ще, об’єднання. Святійший прийняв від дітей Книгу добра, вишиту бісером ікону та зроблений власноруч логотип проекту – сонце з серцем.

«Книга добра» тепер зберігатиметься і в Стамбулі. До цього часу її вже отримала бібліотека Ватикану та книгозбірня імені Вернадського в Києві. Далі мандрівка видання, переконують організатори продовжиться в інші країни. Усе для того, додають, аби нести добро по всьому світу.

У бібліотеки світу діти передають великі Книги добра. Малі її копії вже друкуються в Україні. Їх згодом подарують найактивнішим учасникам міжнародного соціального проекту «Книга добра» та книгозбірням загальноосвітніх шкіл України. Міжнародний соціальний проект «Книга добра» реалізується Благодійним фондом «Чисті серцем» , Центром української культури в м. Таллінні, Державним самоврядуванням українців Угорщини, за підтримки Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

Автор: Володимир Цвіль, громадський діяч

Створення Національного Антикорупційного Бюро України було дуже очікуваним для всієї країни. Кожен громадянин щиро повірив, що нарешті боротьба з корупцією стане не пустими словами, а реальними кроками. Сподівалися, що реформовані колишні працівники міліції і прокуратури, з яких переважно і складається нова антикорупційна структура, зможуть навести лад в країні. Вірили, що ці зміни реально відчуватимуться в житті кожного українця.

Звичайно, що так і сталося – кожен відчув результати їхньої роботи. Ну, може, ще й не по всій країні, але жителі міст Новояворівськ та Новий Розділ, що у Львівській області, точно вже відчули ці результати. Щоправда, не зовсім так, як хотілося б.

В Новояворівську проживає близько 30 тисяч людей. Ще приблизно стільки ж у Новому Роздолі. І 90% з них вже більше двох місяців живуть без гарячої води. У Новому Роздолі ситуація схожа. Більше того, цим містам загрожує зрив опалювального сезону, а це означає, що ті ж люди, так само як і достатня кількість комунальних установ, школи, садочки та поліклініки, можуть залишитися без тепла в своїх приміщеннях з приходом холодів.

Чому так сталося?

Керівники підприємств ТОВ “НВП “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія-Новий Розділ” разом з адвокатами АО “АКТІО” заявили про причини зриву початку опалювального сезону в Новояворівську та Новому Роздолі Львівської області. В ціьому виявилися винними НАБУ та АРМА. Про це вони повідомили журналістам на прес-конференції 6 листопада 2018 року в м.Києві в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна”. У заході взяли участь представники трудового колективу ТЕЦ, технічний директор ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” Тістик Володимир Олексійович, директор ТОВ “НВП “Енергія-Новояворівськ” Гнатуш Андрій Романович, директор ТОВ “Енергія-Новий Розділ” Коза Євген Болиславович, а також адвокати Адвокатського об’єднання “АФ”АКТІО” Владислав Червинський та Святослав Кравець, які здійснюють правовий супровід цього питання як в судових органах, так і у взаєминах з органами державної влади.

Наразі, за словами експертів, ситуація погіршується тим, що довготривале зупинення ТЕЦ призведе до катастрофічних наслідків через природне руйнування теплових централізованих систем, що може завдати невиправданої шкоди регіону. В найближчі дні в разі зниження температури повітря, в природний спосіб також будуть непоправно знищені комунікації, відновлення яких потребуватиме декілька років.

В свою чергу адвокати наголошують на тому, що ситуація зі зривом забезпечення ТЕЦ опалення населення та забезпечення гарячою водою знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з діями державних органів.

Так, однією з причин є неналежне виконання свої службових обов’язків старшим детективом НАБУ Івановим О.В., який здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016р. необгрунтовано всупереч вимог кримінального процесуального закону виніс постанову про визнання речовими доказами, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення неправомірно визнав частину рухомого і нерухомого майна, як єдиний майновий комплекс, належний ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія-Новий Розділ” з підстав застосування положень ст.191 Цивільного Кодексу України, що визначає загальні поняття про підприємство, як єдиний майновий комплекс. По даному факту детективами внутрішньої безпеки НАБУ розслідується кримінальне провадження за ч.2 ст.367 КК України (неналежне виконання службових обов’язків детективом).

Також учасники заходу підкреслили той факт, що на виконання рішення Солом’янського районного суду м.Києва про арешт частини майна вищевказаних підприємств і передачі його в управління, службові особи тендерного комітету АРМА в порушення порядку встановленого законодавством про державні закупівлі, ігноруючи вимоги обов’язкової прозорої процедури проведення конкурсу, визначили управлінця для управління заарештованої частини майна обох ТЕЦ. Однак, в подальшому стало відомо, що призначений управитель в особі приватного підприємства “Гарант Енерго М” не має необхідних ліцензій на ведення діяльності ТЕЦ щодо забезпечення тепла, гарячої води і електроенергії. Також, як заявив адвокат Святослав Кравець, немає відповідних дозволів доступу до видів необхідної діяльності управління. Виявилося, що управлінці ТЕЦ у Новояворівську та Новому Роздолі навіть не мають кваліфікованого штату співробітників, які можуть працювати на таких об’єктах енергетичної промисловості і забезпечувати функціонування ТЕЦ.

Обрання в порушення закону, сумнівного управлінця, призвело до невиправданої втрати часу на оформлення документів і отримання ліцензій. Як наслідок, це призвело до зриву опалювального сезону і неефективного управління активами підприємства. За даним фактом Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою внесено дані до єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.367 КК України (неналежне виконання службових обов’язків службовими особами тендерного комітету АРМА) – зазначив адвокат Адвокатського об’єднання “АФ “АКТІО” Святослав Кравець, який займається юридичним супроводом даної справи, фіксуючи допущені службовими особами АРМА порушення законодавства.

Святослав Кравець також акцентував увагу на незаконних діях з ознаками вчинення кримінального правопорушення, службовими особами управлінця ПП “Гарант Енерго М”. Відповідно до визначення Солом’янського районного суду м. Києва, накладено арешт з передачею в управління лише частини майна підприємств, з конкретним переліком активів, зазначених в судовому рішенні. Таким чином, силове захоплення управлінцем всього майна ТЕЦ, що не входить до переліку ухвали суду відповідно до вимог п.1, п.4. ч.5. ст.173 КПК України, вказує на “рейдерське” самозахоплення активів підприємств, акцентував адвокат. За даним фактом управлінням поліції проводяться ряд слідчих і процесуальних дій для оцінки протиправних дій управлінця.

Як зазначили керівники підприємств “НВП “Енергія-Новояворівськ” та “Енергія-Новий Розділ”, службові особи ПП “Гарант Енерго М” за підтримки АРМА із застосуванням фізичної сили приватної охорони, незаконно захопили Новороздільську і Новояворівську ТЕЦ. При цьому, перешкоджаючи працівникам і керівнику в господарській діяльності підприємства, не допускаючи на територію ТЕЦ.

Незважаючи на вищевказану протиправну діяльність управлінців при піддтримці АРМА, керівники підприємств “НВП “Енергія-Новояворівськ” та “Енергія-Новий Розділ” з метою не допустити зриву опалювального сезону уклали меморандум з управителем для забезпечення населення цих двох регіонів теплом і гарячою водою. Також забезпечили управлінця фахівцями і робітниками. Однак управлінець виявився не готовим управляти ТЕЦ і фінансувати заробітну плату, в тому числі нести господарські витрати для функціонування ТЕЦ.

Усвідомлюючи неготовність до управління переданого йому майна, управлінець за підтримки АРМА маніпулює свідомістю місцевого населення, вказуючи про можливий зрив опалювального сезону з вини керівників “НВП “Енергія-Новояворівськ” та “Енергія-Новий Розділ”. Такі маніпуляції проводяться регулярно для прикриття своєї некомпетентності і небажання виконувати свої зобов’язання за договором управління. На жаль заручниками цієї ситуації є місцеві жителі, які ніяк не можуть вплинути на обставини, що склалися, заявив адвокат.

Керівники підприємств “НВП “Енергія-Новояворівськ” та “Енергія-Новий Розділ” стурбовані невірними і явно непрофесійними рішеннями управлінця, що може привести до катастрофічної ситуації на обох ТЕЦ. Однак відзначили, що продовжують сприяти управителю ПП “Гарант Енерго М” в запуску тепла для населення цих міст.

Сьогодні Україна є основним плацдармом, де РФ випробовує новітні технології гібридної війни та весь арсенал свого впливу.

Наша держава, яка протистоїть збройній агресії з боку Росії, вимушена протидіяти також й інспірованій Кремлем масштабній інформаційній війні. Метою російської пропаганди, крім власне дестабілізації ситуації всередині України, є висвітлення на міжнародній арені діючої української влади як «фашистської» та «нацистської», а самої України як держави, що не відбулася. Все це робиться через розгалужену мережу агентів-впливу, організаторів, журналістів, політичних експертів, тролів, ботів, які здатні впливати на аудиторію як в Україні, так і закордоном.

Яскравим прикладом ведення таких «бойових інформаційних дій» є діяльність громадянина Ізраїлю Якова Кедмі (Яши Козакова).

В минулому радянський дисидент, потім державний діяч, політик Держави Ізраїль, політолог, письменник, зараз «впливовий експерт» – Я.Кедмі часто відвідує Росію, де виступає на телебаченні та радіо у політичних шоу з різкою критикою української влади, внутрішньополітичних процесів в нашій державі. Паралельно він вихваляє президента РФ В. Путіна і його зовнішню політику. Така антиукраїнська риторика Я.Кедмі стала помітною у 2014 року, після революційних подій в нашій країні та в подальшому загострення стосунків між Україною і Росією.

Спробуємо розібратися: хто такий пан Я.Кедмі і чому йому так не подобається чинна українська влада.

У загальному доступі є дуже багато різної інформації стосовно Я.Кедмі, однак увагу шановного читача автор хотів би привернути до наступних фактів з його біографії.

Я. Кедмі народився 5 березня 1947 р. у Москві. Після закінчення школи працював робітником на заводі, заочно навчався в одному з московських вищих навчальних закладів. Став відомим після того, як 19 лютого 1967 року пройшов (пробіг) повз охорону міліції та зайшов на територію ізраїльського посольства у Москві, де подав прохання про імміграцію до Ізраїлю. Того разу він отримав відмову, оскільки ізраїльські дипломати небезпідставно вважали його провокатором. Однак пізніше Я.Кедмі повторив свої «акції» (заходив до посольств Ізраїлю та США) ще декілька разів, після чого отримав згоду від Ізраїлю на репатріацію. В подальшому Я.Кедмі публічно відмовився від радянського громадянства і в лютому 1969 року отримав дозвіл на еміграцію від влади колишнього СРСР.

Вас нічого не дивує? Нагадую, мова йде про Радянський Союз 1967-1969 років. Не буду Вас переконувати, просто викладу свої думки….

Так, незважаючи на активну дисидентську, антирадянську діяльність Я. Кедмі не перебував під кримінальним переслідуванням з боку радянської правоохоронної системи. Тієї системи, яка ув’язнила і знищила Олексу Тихого, Василя Симоненка, Василя Стуса і багато інших. Його публічні вчинки, як то непокора представнику правоохоронних органів, несанкціонований неодноразовий захід на територію іноземних дипломатичних установ, і багато іншого однозначно могли бути кваліфіковані як кримінальні злочини. Більше того, не відомо навіть про будь які адміністративні санкції по відношенню до самого Я. Кедмі чи його родичів, що, погодьтеся, є вкрай нетиповим для тодішнього жорсткого радянського режиму. Натомість Я. Кедмі досяг своєї мети і після виїзду з СРСР зробив блискучу кар’єру в державних, зокрема спеціальних, органах Ізраїлю. Невдовзі після свого виїзду він також домігся дозволу на виїзд з СРСР для своїх батьків. На мою думку такий розвиток подій міг бути можливим тільки в одному випадку – у випадку зацікавленості у ньому з боку органів колишнього КДБ СРСР. І подальше життя Я.Кедмі переконує мене у реальності цього припущення.

По прибутті в Ізраїль Я. Кедмі приймав активну участь у громадських організаціях, які займалися репатріацією євреїв (в основному з країн колишнього СРСР), пізніше проходив військову службу в Армії оборони Ізраїлю. Паралельно закінчив військове училище та школу розвідки. Під час служби в армії він познайомився з Біньяміном Нетаньяху (в майбутньому прем’єр-міністром Ізраїлю), який пізніше допоміг йому у кар’єрному зростанні. Після звільнення з лав збройних сил закінчив Тель-Авівський університет та Коледж національної безпеки.

З 1977 року Я.Кедмі працював в службі «Натів» (спеціальне державне бюро при канцелярії прем’єр-міністра, яке займається зв’язками з закордонними євреями, репатріацією, нелегальною міграцією). З 1990 року – заступник директора, з 1992 до 1998 рр. – директор «Натіва». Саме на період керівництва Я.Кедмі припадає пік еміграції євреїв з колишніх радянських республік, за деякими даними – більше мільйона новоприбулих в Ізраїль, що відзначають як його особисту заслугу. В 1996-1999 рр. Я.Кедмі був членом комітету спецслужб Ізраїлю при прем’єр-міністру Б. Нетаньяху з проблематики збройних сил Ірану. У 1999 р. Я.Кедмі пішов у відставку, цьому передувало погіршення його відносин з Б. Нетаньяху. Після виходу на пенсію ще деякий час він активно займався політикою, використовуючи свій авторитет в російськомовному середовищі Ізраїлю, підтримував Ехуда Барака на пост прем’єр-міністра. В Москві мав численні зв’язки серед впливових державних службовців, депутатського корпусу, керівників банків, силових структур. Цікавим є те, що сам Я.Кедмі у своїх численних інтерв’ю розповідав, що до 2015 року йому нібито було заборонено в’їзд до РФ (для прикладу https://www.eg.ru/politics/63129, https://pikabu.ru/story/yakov_kedmi_o_moskve_), однак у ЗМІ є багато доказів зворотного.

Погодьтеся, його неординарна біографія є ідеальною з точки зору успішного просування радянського розвідника – нелегала, який набув великої політичної ваги, а отже впливу, а також отримав можливість контролю над усім єврейським підпіллям колишнього СРСР.

Тому для мене цілком логічними і зрозумілими видаються його сьогоднішні оцінки «як впливового експерта з військово-політичних питань та міжнародної політики» щодо подій в Україні зокрема і персональна позиція як людини щодо нашої держави загалом. Російські спецслужби, які є наступниками та спадкоємцями радянських спеціальних служб, продовжують використовувати 71-річного Я. Кедмі (зрозуміло, що як представник свого народу, скоріше за все, він це робить не безкоштовно).

Звідси його нелюбов до України, її влади і проєвропейського вибору українців.

Колишніх, як то кажуть, не буває.

Сергій Юрченко

В червні 2018 року під час досудового розслідування, яке проводить НАБУ, слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва наклав арешт на Новояворівську ТЕЦ та передав її в управління АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів).

Цим рішенням власника ТЕЦ – ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» позбавили можливості управляти ТЕЦ, яка використовується для виробництва та постачання теплової та електричної енергії, постачання гарячої води та централізованого опалення для ряду населених пунктів, зокрема, – м. Новояворівськ, смт. Шкло, с. Старичі, с. Верещиця, с. Ліс, с. Окілки, в тому числі Яворівському військовому полігону.

У вересні 2018 року АРМА провела конкурс та обрала управителем Новояворівської ТЕЦ – ПП «ГАРАНТ ЕНЕРГО М», який до цього часу не здійснював діяльність у сфері енергетики та не має ліцензій для здійснення діяльності щодо експлуатації ТЕЦ.

А отже виникла ситуація, коли власника ТЕЦ, який має всі необхідні ліцензії позбавили можливості управляти ТЕЦ, і обрали переможця без ліцензій та досвіду управління, що має наслідком зрив опалювального сезону в Новояворівську.

На думку адвокатів Адвокатського об’єднання «АКТІО» ланцюжок протиправних діянь, що нині призвели до зупинення роботи ТЕЦ, розпочався з винесення детективом НАБУ неправомірної постанови про визнання речовим доказом, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, всього майнового комплексу ТЕЦ. Надалі, ухвалою суду це майно було арештоване слідчим суддею й передане в управління АРМА, яке, в свою чергу, передала майно ТЕЦ в управління приватного підприємства, що не має ані належних ліцензій, ані фахового персоналу, ані досвіду керування ТЕЦ, ані належних фінансових активів. Проте, нинішній «управитель» має надію на отримання в якості винагороди за свої «послуги з управління» 30% прибутку від діяльності ТЕЦ, що, орієнтовно, може сягати 300 млн. гривень на рік. Всі протиправні дії НАБУ, АРМА та інших осіб, що призвели до зупинки ТЕЦ, в установленому порядку оскаржені адвокатами Адвокатського об’єднання «АКТІО».

15 жовтня 2018 року ЗМІ повідомили про черговий акт вандалізму та наруги над державними символами України, скоєний до недавна співробітником російских інформресурсів «Звезда» та Russia Today, підданим Великобританії Грэмом Філіпсом в Мюнхені.

Як вдалось з’ясувати журналістам МІА “Вектор ньюз”, днями німецька поліція встановила особу спільника Г.Філіпса, котрий допомагав йому скоїти цей акт на могилі Степана Бандери.

Мова йде про так званого «російського німця» Дітмара Шварца, родинне коріння якого сягає колишнього СРСР.

На даний час мюнхенською поліцією завершено опрацювання матеріалів кримінальної справи, порушеної за ст. 168 Кримінального кодексу ФРН (порушення спокою померлих), справа передана до місцевої прокуратури.

Очікуємо на рішення німецької Феміди.

Як розповідали активісти української діаспори в Мюнхені, подібна наруга над памятником С.Бандери різко почастішала з 2014 року після вторгнення Росії на Донбас. В даному випадку зловмиснику в день смерті Бандери потрібно було спеціально прилетіти з Великобританії до Мюнхену, швидко знайти спільника з місцевих та скоїти задумане. Очевидно в такому випадку, куди ведуть сліди, залишені вандалами…

Автор: Павло Шевчук, спеціально для “Вектор ньюз”

У провінції Бретань за 300 кілометрів від Парижа київське «Динамо» перемогло футбольний клуб «Ренн». Тепер у групі «К» Ліги Європи після трьох турів українці посідають друге місце, маючи, як і казахська «Астана», в активі 5 очок і не зазнавши жодної поразки, – повідомляє спецкор «Вектор ньюз» із Франції.

Отже, в групі рівних суперників (тут лише «Динамо» – найбільш титулований клуб) лідер не змінився. Чемпіон Казахстану, зігравши 1:1 у Чехії з «Яблонцем», не зміг зберегти відрив від найближчих конкурентів, але втримався на чолі турнірної аблиці. На три очки відстають дебютанти ліги – чехи. А от представник французького чемпіонату «Ренн» на євроарені другий матч поспіль вимушено здає позиції, до чого доклало рук і київське «Динамо», зігравши в Бретані 1:2.

Після недавньої непростої перемоги в Полтаві над бронзовим призером чемпіонату України «Ворсклою» головний тренер «біло-синіх» Олександр Хацкевич сказав, що гравці зробили йому подарунок на день народження. Певно, для чергової успішної гри (тепер у Лізі Європи) в динамівців мала з’явитися ще й спортивна злість на самих себе, якої не вистачало команді в попередніх матчах ЛЄ, коли двічі було втрачено перемоги.

Та перш ніж перейти до опису подій у Ренні, треба сказати про господарів поля. Кого ж перемогли українці у Франції?

Забивний середняк
Відрекомендувати «Ренн» як гідного суперника в Лізі Європи УЄФА можуть його виступи останніми роками в фіналах Кубку французької ліги (2013) і Кубку Франції (2014) та в першості країни в сезоні 2017/18 – 5-те місце. Проте на цей час команді бракує впевненості в іграх. На старті чергового національного чемпіонату, в якому беруть участь 20 клубів, бретонці відкотилися було аж на 16-те місце й головному тренерові «червоно-чорних» експерти вже пророкували швидку відставку.

Наставник «Ренна» Сабрі Лямуші – колишній французький футболіст туніського походження – прийняв команду в листопаді 2017 року й привів її до участі в євротурнірі, але тепер очільник тренерського штабу має напружені стосунки з президентом клубу Олів’є Летаном. Останній, до речі, назвав фаворитом групи «К» «Динамо» як «велику команду з великими традиціями» – писав France Football. Водночас Летан сподівається, що цьогоріч його клуб вийде з групи, чого раніше в історії «Ренна» ніколи не було. І господарі поля сповнені бажання скласти конкуренцію «Динамо», яке в чемпіонаті України здобуло вже п’яту перемогу поспіль (щоправда, більшість – з мінімальною гольовою перевагою).

Нині гості з України мають серйозні проблеми в лінії атаки. А в клубній колоді «Ренна» якраз є козирі, граючи якими, «червоно-чорні» нерідко забивають голи, зокрема й зі стандартів. Плюс підсилив цей клуб у вересні 2018-го досвідчений атакувальний півзахисник, екс-гравець «Парі Сен-Жермен» Хатем Бен Арфа, який уже забив два переможні м’ячі за «Ренн»: у вересні – «Яблонцю» (з пенальті), у жовтні – «Монако». А недавня «суха» поразка бретонців на виїзді проти «Астани» 0:2 – це радше виняток з правила. Осічці в Казахстані французький тренер навіть не шукав виправдань – лише завуальовано нарікнув на важкий багатогодинний переліт за східну межу Європи (власне, до Центральної Азії) та назвав незвичним для гостей синтетичне поле стадіону в «Столичному місті» – саме так перекладається з казахської мови «Астана».

Суперникам і критикам «Ренна» варто ось на що звернути увагу: передостання виїзна гра проти «Монако» не лише стала переможною для бретонців, а й… рекордною. «Червоно-чорні» в еліті національної першості не йшли з поля без забитого голу 23 матчі поспіль! А 21 жовтня ще й оновили це гольове досягнення: напередодні зустрічі з «Динамо» «Ренн» у гостях зіграв 1:1 проти «Сент-Етьєна» (рахунок зрівняв форвард «Ренна» 20-річний Ісмаїла Сарр, а Хатем Бен Арфа в 2-му таймі не забив пенальті).

Рекордна гольова серія середняка Ліги 1 – насторожливий дзвіночок суперникам: «Ренн» уміє результативно атакувати. І після прикрого «сухого» програшу в Астані залишити «сухими» ще й ворота киян означало для бретонців – ускладнити собі шлях до високого місця в групі ЛЄ. Власне, черговий свій гол на домашній арені «Руазон Парк» 25 жовтня підопічні Лямуші забили, але… пропустили два.

Матч у Бретані
Цьогоріч у євротурнірах «Динамо» ще не літало далі французької Бретані – провінції на однойменному півострові, який омиває з півночі протока Ла-Манш, а з півдня – Біскайська затока Атлантики. Торік, згадаймо, жереб закинув команду Хацкевича аж на острів Мадейра в Атлантичному океані. Там кияни зіграли 0:0 проти португальського клубу «Марітіму» в плей-оф кваліфікації ЛЄ і потім за сумою двох матчів здобули право грати в групі. Але повторити виїзну нульову нічию в Бретані… то був би не найліпший здобуток для «біло-синіх». Самими нічиїми ситий не будеш, а без перемог важко далі претендувати на лідерство й доводити свою силу в групі «К».

На прес-конференції в Ренні перед вечірнім тренуванням 45-річний наставник «біло-синіх» не розкривав усіх карт щодо тактичних схем і задумів, але був оптимістичним, як і належить представникові сильного клубу. Цього разу Хацкевич не заявляв так упевнено, як торік у Сербії перед грою з белградським «Партизаном» – «тільки перемога!», проте сказав: для виходу з групи треба в усіх матчах перемагати. Відповідний настрій мали й футболісти, про що заявив пресі Гармаш.

І ось 25 жовтня о 22:00 за київським часом розпочався двобій на осучасненому (більш як 100-річному!) стадіоні «Руазон Парк», який вміщує майже 30 тисяч глядачів (Roazhon означає бретонською мовою Ренн). Уболівальники заповнили майже всі трибуни й на початку гри дуже надиміли фаєрами, а потім не вгавали весь матч. Та інколи добре було чути й сектор фанатів киян, які активно підтримували свою команду.

Як і передбачалося, господарі поля з перших хвилин намагалися заволодіти ініціативою, сподіваючись на швидкий гол і дальший контроль гри.

Динамівці діяли уважно й могли відзначитися вже в дебюті матчу, але Морозюк з близької відстані влучив у перекладину. Відкрили рахунок гості на 21-й хвилині: гарматний постріл Кендзьори з-за меж штрафного майданчика голкіпер не витягнув з дев’ятки. Втім, бретонці змогли відновити рівновагу ще до перерви: штрафний удар Греньє на 41-й хвилині невдало прийняв воротар Бойко. А далі була загалом рівна силова боротьба аж до останньої 10-хвилинки основного часу, коли в киян за два попередження був видалений з поля Шепелєв.

Бретонці кинулися великими силами атакувати й наразилися на контрвипад киян, які, до честі команди, не опустили рук. У другому таймі було кілька замін, зокрема й вимушених (травма Морозюка), але динамівці вдесятьох вирвали перемогу на виїзді: гол в ендшпілі матчу на 89-й хвилині забив Буяльський.

Які перспективи?
Найдовший авіапереліт і незалежно від цього непроста виїзна гра «Динамо» в групі «К» Ліги Європи очікується наприкінці нинішньої осені – проти «Астани». А до того українці проведуть удома на «Олімпійському» матч-відповідь проти «Ренна» – 8 листопада. До речі, одним з мотивів для бретонців не осоромитися в Києві також може бути їхнє бажання зробити подарунок своєму наставникові Лямуші, який народився 9 листопада 1971 року. Та чи дозволять динамівці такі «презенти» гостям?

І завершальний акорд перед виходом двох найкращих команд групи «К» до наступного етапу ЛЄ буде взимку 13 грудня. Тоді кияни приймуть непоступливий чеський «Яблонець» в Україні. Рідні стіни, віриться, не будуть холодними для господарів поля – про це мають подбати вболівальники, звісна річ, за самовідданої гри улюбленої команди. А «Динамо» цілком здатне підживити позитивом, принаймні в двобоях із клубами, що не належать до грандів європейського футболу.

Від початку нинішнього турніру Ліги Європи в назві групи «К» автор цієї статті вбачав символічне пророцтво у визначенні майбутнього переможця – це «Київ». Тепер додалося впевненості: назва group K може-таки стати пророчою для клубу, в якого, між іншим, і прізвище головного тренера пишеться англійською з заголовної літери «К» – Khatskevich.

Та попри цей жартівливий символізм усе, звичайно, залежить від самої команди – вона коваль свого щастя й має доводити свій вищий клас на футбольному полі. У цьому сенсі переможний виступ «Динамо» у Франції можна вважати обнадійливим кроком до мети.

Сергій Шевченко, ВЕКТОР НЬЮЗ (із Франції)

Поточного року МІА «Вектор Ньюз» двічі розповідало про киянина Лейбу-Іцика Добровського, доля якого була скалічена Другою світовою війною (ось тут і тут).

Нагадаємо коротко цю історію. Після закінчення аспірантури юридичного факультету Київського державного університету Лейба Добровський міг би вирости до рівня видатного вченого, або, принаймні, стати висококваліфікованим юристом-практиком. Можливо на молодого й перспективного члена Комуністичної партії (більшовиків) України чекала кар’єра комсомольського чи партійного функціонера республіканського масштабу. Але грянула війна і Лейбі Добровському довелося змінити академічну аудиторію на солдатський окоп. Далі поранення, полон, поневіряння по німецьким концтаборам. Щоб отримати шанс вижити Лейба Добровський видав себе за українця Леоніда Дубровського і чудом вирвався з-за колючого дроту Рівненського табору військовополонених.

Отримавши певну свободу, йому пощастило потрапити на лікування в Корецьку районну лікарню. Там він познайомився з активістами «Просвіти», які високо оцінили загальноосвітній рівень і здібності недавнього в’язня німецького концтабору й звели його з підпільниками місцевого осередку ОУН. Після нетривалого вивчення ті відрекомендували Лейбу Добровського, точніше Леоніда Дубровського очільникам районного проводу УПА. Так, несподівано для себе, він став референтом політичного відділу УПА-Північ «Валерієм».

За час служби в УПА з під пера «Валерія» вийшла низка листівок, прокламацій із зверненнями до представників інших народів вступати до лав повстанців. Він також написав публіцистичну працю «Як московський царизм підкорював народи», оригінал якої зберігається у матеріалах кримінальної справи.

1944 року Лейба Добровський був заарештований органами НКВС, засуджений до 10 років позбавлення волі, пройшов усі жахи вже тепер радянських таборів ГУЛАГ. Свободу він отримав 1953 року, оселився спочатку в Ірпіні, згодом переїхав до дружини в Київ. Звичайно про роботу за освітою не могло бути й мови, працював постачальником на якомусь заводі. Помер Лейба Добровський 1969 року, похований у Києві.

Понад 20 років тому Лейба-Іцик Добровський був реабілітований. Але про це, на жаль, ніхто, окрім співробітників Служби безпеки України і військової прокуратури, які брали участь у підготовці матеріалів на його реабілітацію, не знав. Справа у тім, що на той час його рідних у Києві не залишилось. Можливо, пришита до матеріалів кримінальної справи на Лейбу Добровського довідка про його реабілітацію так би й залишилась незатребуваною, якби МІА «Вектор Ньюз» не пощастило розшукати його племінницю, колишню київську вчительку Поліну Рогову, котра з 1992 року мешкає у Державі Ізраїль. Дізнавшись з публікацій МІА «Вектор Ньюз» про можливість ознайомитися з матеріалами справи на свого дядька, Поліна Рогова разом із сином Аркадієм Царінним приїхали в Київ.

І ось, напередоні Дня захисника Відчизни, який відзначається в День УПА, у читальному залі Галузевого архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) їм була надана можливість не тільки перегорнути пожовклі сторінки справи на свого дядька, але й отримати консультації від досвідчених працівників установи.

Потім, за дорученням Голови СБУ Василя Грицака керівник його Апарату Ігор Гуськов в урочистій обстановці вручив Поліні Роговій і Аркадію Царінному копії довідок про реабілітацію Лейби Добровського. А начальник ГДА СБУ Андрій Когут передав їм оцифровану копію кримінальної справи. У заході взяли також участь радник Голови СБУ Олександр Бєлов, а також члени редколегії МІА «Вектор Ньюз» Олександр Христенко і Петро Шатковський.

Як проходила ця церемонія можна подивитися на сайті СБУ

Олександр Нечитайло, краєзнавець

Багаторазовий чемпіон України ФК «Динамо» (Київ), граючи в Лізі Європи УЄФА, не втримав перемоги в Чехії над клубом «Яблонець». Нічия 2:2 після того, як гості в дебюті гри здобули перевагу в два м’ячі!

Черговий євроліговий суперник киян жодного разу в своїй більш як 70-річній історії не вигравав національної першості, але останнім часом він став грозою авторитетів у Чехії. Відчули це на собі й динамівці, які лише кілька місяців тому зустрічалися з віце-чемпіоном цієї країни “Славією” в кваліфікації Ліги чемпіонів і, як відомо, вибили її з турніру, хоч і не без проблем (1:1 у Празі й 2:0 вдома). Цікаво, що напередодні нового змагання киян з представником чеського футболу “Яблонцем” букмекери давали приблизно рівні шанси на перемогу як титулованим гостям з України, так і підопічним головного тренера Петра Ради (господарям поля навіть більше пророкували успіх, зважаючи на нестабільну гру “Динамо” цьогоріч у чемпіонаті України).

Візитівка суперника
Серед небагатьох спортивних трофеїв команди, що представляє 50-тисячне місто Яблонець-над-Нисою, є два Кубки країни (1998 і 2013) й Суперкубок Чехії (2013). Клуб здобував також «срібло» національного чемпіонату (2010) і тричі – «бронзу». І ще шість разів був фіналістом Кубку Чехії – востаннє, до речі, цього року. А от у єврокубках ніколи, за винятком нинішнього сезону, не доходив до стадії групового турніру – тут “Яблонець” дебютант.

Принагідно зауважимо, що в 2013-му чехи зазнали найбільш розгромної в своїй історії поразки в єврокубках 0:6 – в Іспанії від ФК «Реал Бетіс» на стадії плей-оф після 3-го кваліфікаційного раунду ЛЄ. А в сезоні 2015/16 на тій самій стадії «Яблонець» мінімально програв за сумою двох матчів (вдома 0:0, у гостях – 0:1) добре відомому динамівцям «Аяксу» з Амстердама.

Становище в групі “К” ЛЄ
Цьогоріч у вересні, в 1-му турі групового турніру Ліги Європи, нагадаємо, кияни в ендшпілі поєдинку не втримали домашню перемогу над «Астаною» – 2:2. Тому матч у Чехії проти дебютанта групи, який теж на останніх хвилинах виїзної гри з французьким «Ренном» пропустив другий гол (1:2), мав для українців і їхніх теперішніх суперників неабияку турнірну вагу. Зрозуміло, що лише перемога давала змогу «Динамо» як потенційному фаворитові групи «К» Ліги Європи не тільки довести свій клас, який, судячи з рейтингу УЄФА, на порядок вищий, ніж у “Яблонця” (кияни 21-ші серед клубів Європи, а чехи – 205-ті), а й далі впевнено почуватися в боротьбі за вихід у весняну стадію турніру. Тепер і “Яблонцю” здобута важлива нічия залишає шанс поборотися за більш високе місце в таблиці, заявив після гри головний тренер місцевої команди.

Отже, чеський вояж киян, як і серпневий виїзд на “Йоган Кройф Арену” (в плей-оф Ліги чемпіонів), не приніс трьох очок чинному володареві Суперкубку України. А тим часом лідер у групі «К» ЛЄ після другого туру змінився. Очолює таблицю «Астана» (4 очки). Нинішній, можна сказати, невдаха французького чемпіонату “Ренн”, який посідає там 16-те місце (набрав після 8 турів лише 8 очок), у групі ЛЄ зіграв у Казахстані 0:2 й тепер опустився на друге місце (3 очки). “Динамо” з 2 очками на третій позиції. На дні таблиці залишився чеський “міцний горішок”.

Боротьба в групі лише починається, заспокоїв пресу після матчу наставник динамівців Олександр Хацкевич, а його команда, вважає, “для Ліги Європи готова” (тобто в цьому турнірі може гідно виступати).

Без красивої гри
Деякі подробиці з місця втраченої перемоги. На виїзний матч кияни прибули 3 жовтня – чартером до Праги, а звідти години півтори добиралися автобусом на північ до Ліберецького краю, де й поселилися в готелі в середмісті 100-тисячного Ліберця. Того ж вечора в адміністративному центрі округу – місті Яблонець-над-Нисою (це по-сусідству з Ліберцем), на стадіоні «Стшельніце» гості провели тренування. Їхній головний тренер на передматчевій прес-конференції не обіцяв “красивої гри”. Висловився так: “результат буде для нас на першому місці”.

Сказане підтвердилося вже за добу, 4 жовтня, на компактній футбольній арені, вдало “вписаній” у тутешні Єзерські гори. Реконструйована років десять тому споруда тепер вміщує шість тисяч глядачів. Трохи менше їх і зібралося на трибунах.

Події на полі розгорталися без прикрих для гостей сюрпризів у дебюті. “Динамо”, зазнавши кадрових втрат напередодні виїзду за кордон (через травму немає в складі забивного Вербича), розпочало гру зібрано – не так, як у серпневому матчі в Нідерландах, де вже на 2-й хвилині “біло-сині” пропустили гол від “Аякса”. У Чехії за підтримки доволі великої групи динамівських фанів, що прибули з України, команда Хацкевича створила перше “маленьке диво”: вже після 7-ї хвилини відзначився Циганков. Минуло ще стільки ж часу й другий м’яч забив чехам Гармаш. “Героям слава!” – скандували вболівальники динамівців. І далі впродовж усієї гри у фанатському секторі українці безперестанку били в барабани, вигукували гасла на підтримку команди, заспівали “Червону руту”…

Втім, доволі швидко господарі поля оговталися й після 30-ї хвилини скоротили рахунок – 1:2 (відзначився Говорка). Так і закінчився перший тайм, у якому склалося враження, що динамівці просто зупинилися й лише утримували здобуту перевагу. Але грубі помилки гостей у другому таймі, які не зміг пояснити журналістам і головний наставник киян, призвела до остаточної втрати переможного результату: автогол Піварича на 81-й хвилині й нічия 2:2.

“До зими у нас не буде підсилення, – так змалював журналістам найближчу перспективу динамівської команди Олександр Хацкевич, явно засмучений помилками деяких досвідчених, здавалося б, футболістів. – Треба обходитися тими ресурсами, які є. І чекати, поки наші молоді хлопці почнуть додавати”.

Після двох турів у Лізі Європи проти “Динамо” тепер гратиме французька команда – спочатку виїзний матч з “Ренном” 25 жовтня й гра-відповідь 8 листопада в Києві. Далі підопічні Олександра Хацкевича поміряються силами з “Астаною” в гостях 29 листопада, а завершальний двобій – з “Яблонцем” 13 грудня вдома. Завдання-мінімум на сезон, яке визначило керівництво ФК “Динамо”, вболівальникам відоме – це успішний виступ у груповому турнірі й забезпечення участі клубу в єврокубковій весні.

Сергій Шевченко, “Вектор ньюз” (із Чехії)

Твори віденських класиків, італійських і французьких оперних композиторів 19 століття звучали не тільки в престижних концертних залах, а й салонах придворної знаті. Мода на великосвітські посиденьки зародилася у Франції ще за Людовіка XІІІ, коли королівський двір був єдиним центром духовного і культурного життя. Потім збирати друзів і діячів мистецтва стали герцоги, маркізи і графи. У палацах відводили спеціальне місце для прийомів гостей, яке отримало назву «салону», що в перекладі з французької означає «велика зала». Музика, яка там звучала для розваги аристократів, отримала назву «салонної» або «камерної» – від італійського слова «камера», тобто «кімната». З нею пов’язано чимало цікавих історій та фактів.

Французька вітальня
Перший великосвітський салон відкрився 1620 року в будинку маркізи Катрін де Вівон Рамбуйє. Їй належить ідея створення своєрідного інтер’єру для кімнати – вітальні, де б все сприяло створенню відчуття весняного очікування.

Замість темного (дерев’яного або шкіряного) декору, в будинку Рамбуйє панували світлі блакитні і зелені кольори, а також велика кількість дзеркал, в яких відбивалося мерехтіння свічок. Господиня вперше почала прикрашати салон живими квітами. Гості збиралися навколо невисокого каміна, заставленого численними дрібничками, де панувала атмосфера дотепності і вишуканих відносин.

Завдяки Рамбуйє у Франції серед аристократок стало модним приймати гостей. Салон перетворився в місце специфічного спілкування знаті. Приємні експромти були притаманні для салонного проведення часу. Туди запрошували відомих музикантів, влаштовували театральні вистави і концерти. Часто саме там вперше виконували твори композиторів, присвячені аристократам. Адже ті нерідко ставали їхніми замовниками або виступали в ролі покровителів талановитих авторів.

Віденські пристрасті Бетховена
Музичні салони з’явилися і в Австрії. Почесним гостем віденської знаті був Людвіг ван Бетховен (1770 – 1827). Незважаючи на вибуховий характер, він частенько бував у будинку князя Карла Ліхновського і виконував у його музичному салоні для великосвітської публіки свої нові фортепіанні твори. Брат князя був майстерним піаністом. Він розучував сонати Бетховена, намагаючись довести, що вони не такі складні технічно, як здаються, і годяться для домашнього музикування.

Але не завжди Бетховен відповідав взаємною вдячністю. Бувало, відкидав усі прохання та пропозиції зіграти щось для гостей князя, а якось навіть замкнувся у кімнаті його замку. Тоді Ліхновський зажадав виламати двері. Але Бетховен поспішно покинув його маєток, повернувшись до Відня. Звідти написав меценату образливого листа: «Княже! Тим, чим я є я, я зобов’язаний самому собі. Князів існує і буде існувати тисячі, Бетховен же – тільки один!». Як не дивно, така відповідь не зіпсувала прихильність аристократа до композитора.

Ще одним покровителем Бетховена став успішний промисловець і банкір Відня – граф Моріц фон Фріц. Він був відомим колекціонером картин, книг та монет, а також меценатом – покровителем віденських музикантів. Йому Бетховен присвятив свою П’яту сонату для скрипки та фортепіано фа-мажор, яку за світлість фактури й характер музики прозвали «Весняною». Це один із найбільш просвітлених творів автора – творця безлічі драматичних сонат та симфоній.

Можливо, ідея його написання виникла під враженням від простодушної і щедрої натури графа Моріца фон Фріца, який легко розлучався із грошима. В результаті, розтринькав усе своє багатство і виявився банкрутом. Він став прототипом п’єси Фердинанда Раймунда «Марнотрат», написаної 1834 року.
Це банкрутство розсварило нотних видавців того часу, які вирішили опублікувати струнний квінтет Бетховена, написаний також для графа Моріца фон Фріца. Той, натомість за передачу на півроку авторських прав, виплатив за нього композиторові винагороду. Протягом цього часу Бетховен не міг виконувати свій квінтет і передавати його для публікації видавцям. Він дотримався своїх зобов’язань і тільки через півроку вирішив видати ноти струнного квінтету у знаменитій типографії «Breitkopf & Hartel». Ось тільки не знав, що граф Моріц фон Фріц самовільно продав партитуру цього твору і права на нього іншому видавцеві – Артарії.

Коли ж звістка про це дійшла до Бетховена, він впав у лють. У результаті, засипав гнівними листами іншого видавця, називаючи його негідником і злодієм. Хоча той отримав партитуру його твору законним шляхом і хотів на ньому заробити. Але Бетховен вдався до хитрощів – розмістив у газеті оголошення, в якому зазначив, що єдиною правильною і офіційною версією його квінтету є видання друкарні «Breitkopf & Hartel». У всіх інших виданнях – маса помилок та неточностей. Через це на нього подали позов до суду, вимагаючи спростувати таку інформацію. Але навіть виграна проти Бетховена справа не змусила його вибачитися.

«Зів’ялі квіти» Шуберта
Ще одним частим гостем віденських музичних салонів юристів Ігнаца фон Зоннляйтнера, Франца фон Шобера, письменника Едуарда фон Бауернфельда, художника Леопольда Купельвізера та багатьох інших був композитор Франц Шуберт (1797 – 1828). Музичні вечори, присвячені його музиці, називалися шубертіадами. На них сам Шуберт частенько акомпанував співакам. Адже, будучи автором дев’яти симфоній, здобув славу композитора-пісняра.
Шуберт мало прожив (всього лише 31 рік), але за цей час написав більше шестисот пісень, які мали успіх у віденської знаті. Їх автор об’єднував у цикли. Один з них – «Прекрасна мірошниця» (1823) здобув популярність у музичних салонах Відня. Серед назв пісень, написаних на слова поета-романтика Вільгельма Мюллера, вирізняється одна – «Зів’ялі квіти». Її мелодика покладена в основу масштабного інструментального твору Шуберта – Варіацій для флейти та фортепіано мі-мінор.

Його написанню передувала дружба композитора зі знаменитим флейтистом, викладачем Віденської консерваторії – Фердинандом Богнером. Він відомий ще й тим, що володів «віденською флейтою» моделі Георга Байра, діапазон звучання якої був ширше загальноприйнятого – з використанням нижнього регістра до «соль» малої октави.

Будь-які експерименти з удосконалення флейти для розширення виконавських можливостей вважалися сміливим новаторством і зацікавили композитора Шуберта, який сам був основоположником нової течії – епохи романтизму в музиці. Тому в його чуттєвих Варіаціях флейта стала сольним інструментом зі складною віртуозною партією.

Благородні покровителі Доніцетті та Франка
Відомий італійський композитор Гаетано Доніцетті (1797 – 1848) написав 74 опери, багато кантат, мес та псалмів. Інструментальна музика в його творчості не настільки численна. Серед його творів найбільш популярним є соната для флейти та фортепіано до-мажор. Він 1819 року присвятив її своїй покровительці – дворянці Маріанні Пезоллі-Грататоллі, яка зуміла підкупом звільнити його від військової повинності. Пізніше написав їй низку сонат для виконання у чотири руки, оскільки пані була майстерною піаністкою і любила розважати гостей грою на фортепіано.

Ще один автор опер, ораторій та симфонічних творів – французький композитор бельгійського походження Сезар Франк (1822 – 1890) – отримав всесвітню популярність, завдяки … камерному твору – сонаті для скрипки та фортепіано ля-мажор. Він написав його на честь одруження свого друга – відомого скрипаля-віртуоза Ежена Ізаї. Той виконав сонату з автором всього лише після однієї репетиції під час весілля. Перед грою сказав: «Ніщо на світі не могло б доставити мені більшої честі та щастя. Це подарунок не тільки мені, а всьому світові… Я зіграю вам цю сонату так, як я її розумію, і спробую її передати, як мені підкаже серце…».

Світова прем’єра сонати Франка відбулася у брюсельському «Артистичному гуртку». Незабаром було зроблено переклад для флейти, альта, віолончелі з фортепіано. Вона стала звучати в усіх країнах світу, прославляючи її творця. Адже до того часу ім’я Франка було відомо лише вузькому колу шанувальників.

«Київський салон»
Почути всі ці твори можна буде у Києві. Відроджуючи традиції європейського салонного музикування, дует яскравих виконавців – заслуженого артиста, соліста-флейтиста Юрія Шутка, який грає на інструменті, відлитому із золота, та заслуженого артиста, професора НМАУ ім. П. І. Чайковського, піаніста Юрія Кота – дасть у Національній філармонії України (залі колишнього купецького зібрання) 21 жовтня цього року єдиний концерт під назвою «Шедеври камерної музики 19 століття».

Звучання творів Бетховена, Шуберта, Франка та Доніцетті дозволить слухачам подумки перенестися в минуле і побувати у вишуканих інтер’єрах кращих європейських салонів Відня, Парижа, Мілана, насолодитися прекрасними зразками світового класичного мистецтва в авторському перекладі для флейти та фортепіано й просто відпочити душею під звуки божественної музики.

Олександра Тимощук, спеціально для “Вектор ньюз”

Напередодні вихідних 22-23 вересня на вулицях баварської столиці, у міському та приміському транспорті, в готелях значно побільшало людей в колоритному національному німецькому одязі. Вільних місць в готелях Мюнхену – жодного, ціни на номери значно зросли. Помітно збільшилась й кількість іноземних туристів. Місто оживилось в очікуванні старту Октоберфесту. І в суботу, 22 вересня Октоберфест-2018 стартував!

Згідно традиції його гучно відкрив мер міста Дітер Рейтер, запропонувавши перший кухоль пива прем‘єр-міністру Баварії Хорсту Зеєхоферу. Під час свята відбулося ще одне традиційне дійство – костюмована хода господарів пивних яток, баварців, гостей з різних регіонів Німеччини та країн світу. Це без перебільшення неперевершений калейдоскоп традицій, історичних подій, клубів по інтересам та парад творчих колективів та представників різних ремесел. І непогана реклама.

Місце проведення щорічного фестивалю – Терезин луг в центрі Мюнхену. Окрім різноманітних пивних яток на лузі примістилися сотні сучасних атракціонів для дітей і молоді. Під час свята практикуються і сімейні дні, коли ціни на атракціони знижені. У суботу і неділю різнокольорова, різновікова та багатоголоса публіка заполонила площі, ятки та ігрові майданчики.

Подекуди лунала і українська мова. До речі, пиво мають право продавати тільки 6 найбільш відомих пивоварень. У цьому сезоні літровий кухоль пива, залежно від марки, коштує 9.40-10.40 євро. Воно тут дорожчає рік по року.

Згідно інформації організаторів пивного фестивалю на території Терезиного лугу нараховується близько 100 000 посадочних місць. В ятках місця необхідно резервувати завчасно, благо нині виручає Інтернет, і зрозуміло за окрему плату.

За перші два дні фестивалю його відвідали близько 600 000 гостей, що значно більше ніж минулого року. У ці дні випито більше півмільйона літрів пива, тільки биків з‘їли 13 штук.

Очікується, що до кінця свята ця цифра сягне за 6 мільйонів літрів пива.

Вперше Октоберфест, як такий, мав місце у жовтні 1810 року з нагоди весілля кронпринца Людвіга(пізніше король Людвіг 1) і принцеси Терези(звідки і назва площі Терезин луг). Перша і друга світові війни зашкодили безперервному ходу традиції. Сучасний Октоберфест поновив свою історію тільки в 1950 році. Нинішнє свято триватиме до 7 жовтня, приноситиме втіху його гостям, а організаторам та казні міста солідний прибуток. Низова ланка – офіціанти,наприклад, у сукупності з чайовими за дві неділі отримають 5,5 – 6 тисяч євро зиску кожен.

Місцеві оглядачі відмічають, що цим заходом скористалось і безліч німецьких політиків, адже за три тижні земельні вибори. З-поміж іменитих гостей традиційно був і екс-канцлер Німеччини Герхард Шрьодер, відомий шанувальник гарного пива.

Павло Шевчук, спеціально для «Вектор ньюз» (Мюнхен)