Категорія: Суспільство

Теперь уже не важно, на каком межкультурном перекрестке невидимая рука времени всколыхнула карты человечества, сбивая с толку касты, корни и стирая вехи вековой давности.

Дело в том, что это случилось. Причем произошло это мгновенно и безжалостно, на протяжении полутора земных поколений, отвлеченных мировыми войнами и социальными потрясениями. Формулы спасения жизни, написанные тысячелетиями, стираются легко и навсегда, как рисунки на пляжном песке.

Перечислять убитые истины было бы долгой историей.

Кто-то скажет, что строки Лао-цзы, Экклезиаста, Платона и других мудрецов человечества находятся в общественном достоянии и благодаря компьютерам стали еще более доступными.

Да, все верно. Эти умные и нужные книги, даже кастрированные Ватиканом, хранят достоверные указатели Истин. Но основам книги Бытие не учат в библиотеках; им нужно футбольное поле под названием Жизнь.

Человечество, притащив тарелку с бургерами ближе к пластиковым мониторам ПК, не чувствует себя ни ограбленным, ни несчастным.

Они любили эпоху духовных протезов и материальных имитаций.

Тем не менее, я пишу эти строки, потому что увидел, что у Человеческого мира все еще есть иммунитет и способность восстанавливаться.

Произошло это благодаря моему знакомству с Игорем Мизрахом. Однако давайте продвигаться по шагам …

Одним из основных условий баланса человеческой души всегда было умение сочетать практические навыки с чувством прекрасного, отвагу с искусством, прагматизм с духовностью, знания с верой.

Бесстрашные японские самураи читали и обсуждали хокку. Они могли пить холодное саке только при обсуждении любви и поэзии.

Чиновники Древнего Китая регулярно писали эссе о красоте мира и искусстве.

Козак Мамай, снявший оружие и играющий на бандуре, украшает половину украинских домов.

Британские военно-морские офицеры обучались музыке и живописи.

Пению и танцам обучались не только курсанты Российской Империи, но и курсанты военных училищ Красной Армии.

Думаю, все понимают, куда я еду. 65 лет назад украинский поэт Максим Рыльский выразил эту мысль лаконично и образно:

Человеческое счастье имеет два равных крыла,

Розы и виноград, красивое и полезное …

65 лет назад – это вчера …

Мир не заметил потери одного из его крыльев, превратившись в тренировочную площадку для волевых профессионалов, однобокие, как острие финского ножа.

Потом я познакомился с Игорем Мизрахом и понял, что Вечные Истины так легко не сдадутся.

Мизрах Игорь, украинский политик, известный юрист, владелец нескольких юридических фирм, известный гуру информационной сферы и политического анализа, член парламентских комиссий, орденоносец и лауреат всевозможных наград, упорно и умело исполняет концерты и записывает песенные альбомы.

Это не хобби и не эксцентричность состоявшегося человека. Музыкальный уровень песен Мизраха и количество поклонников ставят его в число ведущих звезд эстрады.

Его песни выразительны и эмоциональны.

Никакое хобби не предполагает такой причастности к творчеству и концертной деятельности. Игорь Мизрах отличается от других звезд эстрады тем, что он также управляет медиаимпериями, занимается политикой и юридической практикой.

Его живые концерты регулярны; его песенные альбомы очень профессиональны и записаны с лучшими поп-музыкантами страны. Если кто-то думает, что это любительский уровень музыки, он ошибается. Если кто-то считает, что это жажда тщеславия, он не знаком с социальной структурой в Украине. Люди уровня Игоря Мизраха – это национальная элита, они свободны от комплексов неполноценности.

Подумайте сами, человек с влиянием в СМИ и сильной политической позицией тратит время и энергию на альбомы песен и живые концерты, которые собирают толпы преданных поклонников.

Что это, как не знак Вечности, возвращение в общественную жизнь нового (по сути, бывшего) общественного лидера, ощущающего необходимость сочетать политическую деятельность с искусством высочайшего уровня?

Конечно, Мизрах Игорь не считает себя мессией духовного возрождения человечества, что было бы безумием. Такие вещи видно со стороны. Но они видны более чем отчетливо.

Конечно, таких, как Мизрах, мало. Он настолько одарен, что просто не может сдерживать свои творческие порывы. Но первыми должны быть чрезмерно одаренные люди, которые не могут скрыть свой талант от всеобщего обозрения. Их задача – установить тренд, тенденцию, социальную норму.

Никто не ожидает от своих последователей такого же профессионального уровня исполнения, и в этом нет необходимости. Главное, что духовная составляющая станет внутренне обязательной для украинской национальной элиты.

Возможно, Игорь Мизрах будет только смеяться, читая эту статью. Талантливый человек не обязан осознавать свою ключевую роль в социальных процессах; ему нужно признание и любовь поклонников, успех новых песен и альбомов …

На самом деле он прав

Автор: редактор politica.com.ua

Поки вся країна ділилась в думках стосовно блогерської туси в День пам’яті жертв голодоморів, основний удар по репутації приймав на себе – Роман Славітич. Він очолював Будинок вчених у Львові з 1979 року і всі львів’яни знали його як відповідального і чесного патріота свого діла.

Чому знали? Бо сьогодні зранку серце Романа Ілліча перестало битися…

Нагадаємо хронологію.

27 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів, блогер-мільйонник святкував свій День народження в орендованому Будинку вчених у Львові в колі своїх друзів, теж блогерів. Наступного дня місцевий правозахисник Роман Салабай вирішив висловити свою громадянську позицію в соцмережах і засудити дії блогера та адміністрації приміщення. Він написав заяву в поліцію, домігся оштрафування для обох сторін та розпочав серію прямих ефірів в одній із соцмереж, де пояснював, чому і як потрібно зневажати цих людей.

Звісно, що Олександр Заліско сплатив штраф за недотримання карантинних норм, отримав потужні репутаційні втрати, розрив контрактів із всеукраїнськими брендами та булінг в соцмережах.

Проте, найбільша хвиля негативу все ж таки «накрила» Романа Ілліча Славітича, оскільки він був найменш захищений в даному випадку.

Блогери не до кінця усвідомлювали що творять, почали вибачатись, правозахисник агресивно почав запеклу боротьбу проти них, бажаючи довести, що треба було робити цю вечірку закритою, не в цей день і не в Будинку вчених. І чомусь саме питання локації найбільше розізлило активіста.

Звісно, що в такому агресивному середовищі мало хто зможе зберегти здоров’я серед молодих людей, а що казати про літніх…

Роман Славітич не витримав такого публічного тиску і ймовірно, саме через це в нього і зупинилося серце сьогодні зранку.

12 листопада 2021 року на 93-ому році життя помер Христенко Борис Іванович. 32 роки він проходив службу в органах держаної безпеки. З 1951 року служив у військовій контррозвідці МДБ Приморського воєнного округу (Китай), потім в Управлінні КДБ УРСР по Полтавській області, тривалий час до 1983 року – начальник Кременчуцького міського відділу, полковник.

У 1966 році закінчив Вищу школу КДБ СРСР, кваліфікація «юрист». Неодноразово обирався депутатом Кременчуцької міської ради. У 1984-1992 рр. працював старшим юрисконсультом Кременчуцького міськвиконкому, в деяких інших організаціях. Відповідальна, чесна, порядна, принципова людина. У своїй високопрофесійній службі, роботі суворо дотримувався вимог законності, принципів справедливості. Нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР та багатьма медалями.

Відповідальний сім’янин, разом з покійною дружиною виховали двох гідних поваги дітей.

Глибокі співчуття рідним та близьким Бориса Івановича!

Що робити, якщо виникла потреба в грошах, а досвіду роботи немає? Впадати у відчай не варто. Сервіс OLX Робота пропонує безліч вакансій за різними напрямками. Без проблем знайдеться відповідний варіант також і для чоловіка без досвіду.

Охоронець

Такі фахівці працюють від імені приватних охоронних установ, підприємств і державних органів, які доручають їм охорону і нагляд за активами. Якщо вас зацікавила робота в охороні Київ може запропонувати багато цікавих вакансій. Щоб влаштуватися на таку роботу, потрібно мати хорошу фізичну підготовку. А знайти таку вакансію можна дуже просто на OLX Робота.

Помічник кухаря

При організації кухні ресторану основними завданнями помічника кухаря є виконання доручень шеф-кухаря. Сюди відноситься підготовка інгредієнтів і очищення овочів, приготування простих страв, чистка кухонного обладнання, підтримання порядку на робочому місці.

Іноді помічник кухаря також піклується про постачання в коморі та холодних кімнатах відповідно до інструкцій кухаря, доставляє інгредієнти на кухню, упаковує і зберігає продукти відповідно до стандартів гігієни та безпеки харчових продуктів. Така робота не вимагає досвіду. Але на початковому етапі доведеться пройти стажування.

Масажист

Масажист є професійним експертом в практиці масажу, що дозволяє полегшити біль, розслабити м’язи, зняти стрес у клієнта. Масажист може практикувати різні види масажу в залежності від характеристик і потреб клієнта. Можна влаштуватися на таку роботу і без досвіду. Але попередньо доведеться пройти навчання.

Консьєрж в готелі

Консьєрж зустрічає гостей, що прибувають, приймає багаж і особисті речі для перевезення в номери, координує послуги носія і піклується про паркування автомобілів гостей. У деяких випадках фахівець може також проводити гостей в номер. При від’їзді він допомагає занурити багаж в автомобіль, пропонуючи бездоганне обслуговування клієнтів. Багато таких вакансій можна зустріти у великих містах. Досвід не потрібен, але пройти стажування доведеться.

З 650 000 споживачів показання лічильників за споживання газу в Одеській області передає півмільйона, хоча ще кілька років тому ця цифра ледь добігала до 200 000.

Про це в інтерв’ю виданню «Одеса медіа» заявив глава наглядової ради АТ «Одесагаз» Ігор Учитель.

За його словами, в Польщі абсолютно всі споживачі передають свідчення або підприємство, незважаючи на форс-мажори, нараховує середньостатистичні показники. «Повісили розрахунковий рахунок і все. І ти заплатиш в будь-якому випадку, тому що компанія просто спише з твого рахунку ці гроші й ніякий суд не прийме ніяких заяв. Це жорстко, але ти повинен заплатити. Тому там народ дисциплінований», – зазначив Ігор Учитель.

Він також зазначив, що у нас, як у громадян України, є не тільки права, але й обов’язки, які повинні виконуватися. «У Законі пишеться: «побутовий споживач, який за умови розподілу природнього газу розраховується за лічильниками газу, зобов’язаний щомісячно станом на 1 число місяця знімати фактичні показники лічильника газу та протягом п’яти діб до п’ятого числа включно, передавати оператору» , тобто нам. Далі в Законі прописано, що якщо людина не передала показання, то ми робимо розрахункові показники, які є фактичними. Людина не подає показники і на нього повісили розрахункові. Люди обурюються, але так прописано в Законі. Це не я придумав, і не я його писав», – стверджує Ігор Учитель.

Голова наглядової ради «Одесагазу» також зазначив, що Одеська область досі мало газифікована. «Південь Одеської області слабо, північ – краще. На півдні багато сіл навіть ні до чого підключати. Коли відбувалася газифікація Білгород-Дністровського, трубу проклали через лиман. Тоді я відстоював іншу ідею: протягнути трубу з західної частини області, що за вартістю вийшло б також чи, може, трохи дорожче. Від цієї труби можна було тягнути інші, щоб мати можливість газифікувати південні райони. Але мене тоді ніхто не послухав», – сказав Ігор Учитель.

Ігор Учитель також звернув увагу на те, що програма «Газифікація Одеської області», яка розрахована на період до 2025 року, не виконується. «Депутати не дають свої квоти на будівництво газопроводу. Коли я був депутатом облради, то щороку виділялися кошти на будівництво газопроводу в Чорноморську, де підключали будинок за будинком у місті і сусідніх населених пунктах. Коли в іншу каденцію я був депутатом від Ширяївського району, то цей район був проблематичним і дотаційним. Ми за 4 роки зробили практично 100% газифікацію району. Наприклад, там продавали двоповерхові будинки за 1000 доларів. Але варто було туди провести газ, вартість цих будинків підвищувалася до 30 000 доларів», – сказав він.

Громадська організація «Відчуй» у партнерстві з Visa презентували відео, де співробітники Visa вивчають жестову мову разом з нечуючими спеціалістами: економісткою Оленою, ІТ-спеціалістом Олександром і графічною дизайнеркою Анною. І всі вони говорять про те, що вивчення чогось нового – це важливий скіл, як для особистого розвитку, так і для можливостей вільного спілкування будь з ким.

«Компанії стають все більш інклюзивними та беруть на роботу нечуючих професіоналів. З ними не треба шукати спільну мову, адже вона відома всім — це жестова мова. Її знання є важливою навичкою, незалежно від того в якій сфері ви працюєте і чи працюєте взагалі, адже нечуючу людину можна зустріти де завгодно, — говорить керівниця ГО «Відчуй» Людмила Пишна. — До того ж, ми прагнемо показати, що професійність і успішність людини не залежить від інвалідності, віку чи будь-яких інших обставин».

Для зручності вивчення української жестової мови Відчуй створила Telegram-канал, де кожен охочий зможе долучитися до безкоштовних онлайн-уроків. Окрім занять з викладачем у Zoom, тут доступні уроки для дітей від 6 років та швидкі тести на знання жестової мови. Підписатися на Telegram-канал можна за посиланням: https://t.me/vidchui24

*«Відчуй» — громадська організація, заснована Людмилою та Андрієм Пишними. З 2011 року системно займається допомогою та соціальною адаптацією людей з порушеннями слуху. За 10 років діяльності організація реалізувала понад 15 всеукраїнських проектів. Серед них: унікальний для України інклюзивний табір, спрямований на соціалізацію дітей із порушеннями слуху, створення креативного простору «ТАМ» та музичного класу «Біг Бах» для нечуючих, цикл уроків про інклюзію для школярів, безкоштовні онлайн-курси жестової мови для широкого загалу, медійний проект “Коли тиша заговорила” та безкоштовну перевірку слуху “Кабінет на колесах”.

Знайти роботу в Умані не складе труднощів, якщо у вас є хоча б мінімальний досвід. Професія різнороба з’явилася ще за часів Русі. Тоді чоловіки одночасно будували дороги, будинки і виконували інші завдання. Якщо «на всі руки майстер» — це про вас, тоді робота в Умані 100% не буде для вас проблемою.

Різнороби були, є і будуть потрібні в будь-якій державі, великим і маленьким компаніям, приватним особам. Адже до кого ще звертатися за допомогою під час будівництва лазні або доброустрою територій? Роботодавець своєю чергою пропонує гідну оплату та умови — це підтверджують численні вакансії на OLX Робота.

Різнороби якого напряму не сидять без роботи?

Перевага цієї професії в тому, що ви можете знайти для себе підхожу вакансію без досвіду. Головне — вміти виконати вимоги якісно. Деякі компанії готові брати новачків без досвіду, але при цьому їх з/п буде відрізнятися від тієї, що пропонують досвідченим фахівцям.

В Умані постійно потрібні:
– підсобні;
– монтажники;
– вантажники;
– різнороби в складські приміщення;
– штампувальники;
– фахівці на будівництво.

Пошук відповідної пропозиції потрібно починати з детальним вивченням усіх вимог. У цій професії немає чіткого списку того, що буде робити фахівець, тому кожна пропозиція може кардинально відрізнятися. Найчастіше вакансія включає в себе також вимогу пройти співбесіду. Вона необхідна, щоб роботодавець зміг оцінити рівень ваших реальних навичок, оскільки резюме далеко не завжди дає повну картину про людину.

Чи можна отримати роботу без досвіду?

Стажистів серед різноробів практично немає, оскільки багато компаній і приватних осіб, які бажають відразу брати людину в команду. Якщо у вас є досвід, тоді ви в 99% випадків отримаєте обсяг роботи, а не будете працювати тимчасово помічником, щоб навчитися й отримати потрібні практичні навички. В цілому в Умані затребувані й інші фахівці, будь то персонал в кафе або начальник великого підприємства, кожен знайде для себе оптимальне рішення.

6 червня 2021 року в місті Острог презентовано проект «Розробки методології маркування історичних атракцій в малих містах України. Культурна інтервенція в минуле заради подорожі в майбутнє», який реалізується Асоціацією сільських, селищних рад та об’єднаних громад України в партнерстві з Державним історико-культурним заповідником Острога за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура +».

Новий туристичний маршрут став ще одним подарунком для мешканців та гостей Острога на День міста.

Презентували проект Яна Яновер – керівник організаційного відділу АССОГУ та менеджер проекту Андрій Брижук – заступник директора Державного історико-культурного заповіднику в місті Острог. Вони розповіли про легенди, які лягли в основу маршрута та про те, як він, за задумом авторів, має притягувати туристів до міста й впливати на розвиток інфраструктури.

Вже перші відгуки на подію в мережі ФБ показують те, що острожиків вподобали місцеві жителі та гості міста.

«А ще – в Острозі оселились маленькі скульптури чоловічків “острожиків”!!! Спробуй ще їх знайди», – написала Ярослава Гаврилова, заступник начальника управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації.

Але те, що знайти маленьких легендарних мешканців міста за допомогою QR-коду їй вдалося, підтверджує фото з її сторінки:

https://www.facebook.com/photo?fbid=2919912691608643&set=pcb.2919913034941942

https://www.facebook.com/photo?fbid=2919912754941970&set=pcb.2919913034941942

https://www.facebook.com/photo?fbid=2919912391608673&set=pcb.2919913034941942

https://www.facebook.com/photo?fbid=2919912431608669&set=pcb.2919913034941942

Острозький квест – це перший вагомий результат проекту, над яким команда працюює вже сім місяців. Методику маркування туристичного маршруту малими пластичними формами на сьогодні вже розроблено, впроваджено та презентовано на прикладі міста Острог.

Робота над проектом триває. Про чергові здобутки можна буде дізнатись на прес-конференції організаторів, яка відбудеться 1 липня 2021 року, о 13-00, в Національному інформаційному агентстві «Укрінформ».

День 2 червня 2021 року у Києві відповідав погоді та настрою дощової осені: сіре безсонячне небо, краплини дощу і сум на душі у людей, які прийшли до Будинку офіцерів Збройних сил України. Прощаємося з генералом Віктором Гвоздем і віддаємо йому шану у цьому світі.

Вона достойна внеску Віктора Івановича у створення сучасної України, про що ми, його колеги та побратими, писали на сторінках інтернет-видання «Vector news» 31 травня 2021 року у матеріалі «Пам’яті Віктора Гвоздя». Теплі й сердечні виступи зі спогадами про нього також пролунали на Байковому цвинтарі та поминальних заходах.

Слухав ті промови і поступово спадало на думку, що сьогоднішній сум та втрата нашого друга водночас містять у собі надію на майбутнє нашої України. Я звернув увагу на те, що більшість із колег і друзів, які прийшли провести в останню путь Віктора Гвоздя вільно володіють, як колись і він, багатьма іноземними мовами.

Вони мають реальний досвід міжнародної діяльності: працювали у дипломатичних установах України у багатьох країнах світу, структурах ООН, ОБСЄ, НАТО, миротворчих контингентах, як колись робив Віктор Гвоздь.

Ці люди реально та предметно володіють питаннями організації діяльності структур забезпечення національної безпеки України: працювали або працюють у Міністерстві оборони України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, керували або керують розвідувальними органами, як свого часу і Віктор Гвоздь.

Серед них – значна кількість науковців: кандидатів і докторів наук у різних галузях знань, авторів численних публікацій, викладачів українських вишів.

Таким був Віктор Гвоздь – доктор військових наук, заслужений юрист України.

Багато з них захищали й захищають Україну зі зброєю в руках від російської агресії, як це робив і генерал Гвоздь.

І я згадав про те, що майже 30 років тому, на зорі незалежності України, у нас не було такої кількості досвідчених фахівців у галузях національної безпеки, міжнародних відносин, воєнної безпеки. Для прикладу: у 1991 році чисельність МЗС України складала близько 300 осіб.

Сьогодні в Україні значно зріс фаховий людський потенціал у цих сферах національної безпеки, що я побачив серед людей, які проводжали в останній путь свого колегу.

Генерал Віктор Гвоздь багато зробив для створення та розвитку в Україні фахової професійної спільноти.

Це запорука формування еліти України, бо люди вирішують усе.

І я подумав: чим більше таких людей, тим більше людей у світі розумітимуть Україну та її передбачуваність, тим скоріше нашу країну прийме до себе Європа та євроатлантична спільнота. Саме до цього доклав зусиль наш колега та друг, з яким ми прощалися у день 2 червня 2021 року…

Шануємо світлу пам’ять Віктора Івановича та продовжуємо його роботу.

Генерал-лейтенант Олександр Бєлов,
заступник Секретаря РНБО України (1997-2000 рр),
заслужений діяч науки і техніки України

У Новоград-Волинському, одному з районних центрів Житомирської області, відкрили реконструйоване та оснащене сучасним обладнанням приймальне відділення районної лікарні. На нього було витрачено понад 28 млн грн

Про це у своєму Facebook повідомив голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко. Він зазначив, що загалом у межах президентської програми “Велике будівництво” на Житомирщині вже реконструйовано 7 таких відділень. Решту планують відкрити найближчим часом після отримання необхідних дозволів від ДАБІ та Державної інспекції з ядерного регулювання.

Усі оновлені відділення реконструюються за єдиним стандартом. Це стосується оснащення відповідним обладнанням, необхідного рівня комфорту у внутрішніх приміщеннях, відповідності вимогам інклюзивності, та навіть формату оформлення покажчиків та інформаційних дошок. Єдиний стандарт має зробити надання послуг максимально зручним та ефективним для пацієнтів.

До наявного корпусу Новоград-Волинської міськрайонної лікарні було прибудовано спеціалізовану приймальню для карет швидкої допомоги. У відділенні встановлено сучасні комп’ютерний томограф та рентгенографічну систему, монітори пацієнта, обладнання для операційної та інші необхідні засоби.

Об’єкт отримав усі необхідні дозволи та розпочав прийом пацієнтів. Загалом лікарня обслуговує близько 14 тис. пацієнтів.