Коли жителі Нью-Йорка готуються голосувати, економістка доктор Анна Ратбун Бредлі висловила занепокоєння щодо пропозиції демократичного кандидата на посаду мера Зохрана Мамдані про створення продуктових магазинів, що фінансуються містом. Вона описує цей план як поверхневе рішення, яке ігнорує основні економічні принципи.
“Це звучить дуже добре на папері – ‘безкоштовно’ завжди звучить привабливо,” сказала Бредлі, професорка економіки та віце-президентка з академічних питань Фонду американських досліджень, в інтерв’ю Fox News Digital.
Мамдані, який ідентифікує себе як демократичний соціаліст і наразі є лідером у гонці за посаду мера, виступає за ці магазини, щоб боротися з продовольчими пустелями та покращити доступ до доступних продуктів для робітничого класу Нью-Йорка. Його пілотна програма має на меті створити п’ять магазинів по всьому місту, по одному в кожному районі, в рамках більш широкої прогресивної програми, яка включає замороження орендної плати та підвищення корпоративних податків.
Бредлі стверджує, що ініціатива Мамдані, незважаючи на добрі наміри, навряд чи буде успішною, оскільки вона замінює ринкові сигнали — такі як ціни, права власності та мотиви прибутку — бюрократичним прийняттям рішень.
“Проблема в тому, що вірити, що економіка — це інженерний проект,” пояснила вона. “Що коли ми ставимо розумних, добросердечних людей на чолі цього проекту, ми можемо якимось чином перенаправити речі в певні напрямки і отримати результати, які ми хочемо.”
Бредлі наводить приклади з інших міст США, які реалізували подібні програми, зазначаючи, що ініціативи в Канзас-Сіті, штат Міссурі, та Флориді зазнали невдачі, незважаючи на значне фінансування з податків.
“Ці магазини не змогли залишитися відкритими,” сказала вона, згадуючи про продуктовий магазин у Канзас-Сіті, який закрився в серпні через проблеми з порожніми полицями та злочинністю.
Згідно з Бредлі, вроджена вада системи полягає в тому, що якщо магазини продають продукти нижче ринкових цін, попит зростає, що призводить до нестачі товарів.
“Тож ви можете заповнити його і відкрити в перший день, але ці магазини не змогли залишитися відкритими,” стверджувала вона. “Не лише це, але їх переслідує крадіжка, оскільки продуктові магазини не мають тих же стимулів, що й Walmart для запобігання втратам.”
Бредлі також вказала на історичні приклади, зазначаючи, що центральні планувальники в розпавшомуся Радянському Союзі та Венесуелі стикалися з подібними проблемами, що призводило до довгих черг і порожніх полиць.
“Усі ці типи проблем є особливістю цього типу системи. Це не помилка, так? Це закладено в основу,” сказала вона.
Хоча визнає зусилля Мамдані у боротьбі з високими витратами на життя в Нью-Йорку, Бредлі запропонувала альтернативні методи зниження цін на продукти, такі як дозволити великому магазину, як Walmart, працювати в Нью-Йорку, що могло б збільшити доступ до доступних продуктів.
Кампанія Мамдані стверджує, що запропоновані магазини не будуть нести витрат на оренду або податки на власність, і він планує перерозподілити частину з 140 мільйонів доларів податкових пільг, які наразі надаються приватним продуктовим магазинам, щоб профінансувати пілотну програму.
“Ціни на продукти вийшли з-під контролю. Майже 9 з 10 жителів Нью-Йорка кажуть, що вартість продуктів зростає швидше, ніж їхній дохід. Лише найзаможніші не відчувають тиску на касі,” йдеться на сайті його кампанії. “Оскільки Нью-Йорк вже витрачає мільйони доларів на субсидії приватним операторам продуктових магазинів (які навіть не зобов’язані приймати SNAP/WIC!), ми повинні перенаправити державні кошти на справжню ‘публічну опцію.’”
Мамдані захищав свій план у вересневому інтерв’ю, коли його запитали про невдалу ініціативу продуктового магазину в Канзас-Сіті.
“[М]и повинні довести не лише ефективність, але й досконалість цієї ідеї,” сказав він CNN. “Тому що для кожного прикладу, на який ви можете вказати, є ще один муніципалітет, який сьогодні розглядає можливість відкриття продуктового магазину, що фінансується містом. Але для мене найважливіше — це результат. Я вірю, що це спрацює. Ми залучимо найкращих і найрозумніших, щоб реалізувати це, і це буде п’ять магазинів вартістю 60 мільйонів доларів, що менше ніж половина того, що місто вже витрачає на субсидії корпоративним супермаркетам.”
Бредлі заперечила, що пропозиція залишається дорогим експериментом, який може накласти фінансовий тягар на платників податків і відволікти ресурси від більш ефективних ініціатив.
Вона зазначила, що зростаюча популярність Мамдані збігається з тенденцією молодших американців проявляти більш позитивні погляди на соціалізм у порівнянні з попередніми поколіннями. Бредлі підкреслила необхідність покращення економічної освіти для американців з раннього віку.
“Ми не дуже добре навчаємо економіки,” сказала вона. “Нам потрібно краще це робити, з раннього віку показувати людям, що економіка в деяких аспектах представляє закони, які є такими ж реальними, як закони фізики. Тож я можу сказати, що не люблю гравітацію, не вірю в гравітацію, але гравітація — це моя реальність. І економіка представляє нам реальності, які так само важливі для дотримання.”