Землетрус в Афганістані минулої неділі призвів до понад 2,200 підтверджених смертей, при цьому деякі сільські села залишаються недоступними для рятувальників. Землетрус, магнітудою 6.0, завдав значної шкоди глиняним будинкам у східних гірських районах країни. Багато медичних клінік у цьому районі вже були закриті протягом кількох місяців до катастрофи.
Муштак Хан, старший радник Міжнародного комітету порятунку, відчув поштовхи землетрусу в Кабулі. Наступного ранку він почав отримувати повідомлення про зростання кількості жертв, яке зросло з 200 до понад 2,200 до четверга. Хан висловив занепокоєння щодо впливу нещодавніх скорочень допомоги США, які змусили закрити чотири клініки в найбільш постраждалій провінції, залишивши 60,000 сільських афганців без доступу до медичної допомоги.
Хан запитав, скільки життів могло бути врятовано, якби екстрена допомога була більш доступною і якби поліпшення інфраструктури були здійснені заздалегідь. Він зазначив, що нинішня реакція на катастрофу була б значно іншою, якби ресурси були більш доступними.
На початку цього року уряд США скоротив майже 1.8 мільярда доларів допомоги Афганістану, що, за прогнозами, призведе до зменшення ВВП країни на 5% цього року. Це скорочення серйозно вплинуло на продовольство, житло та медичну допомогу для мільйонів афганців. На відміну від цього, після землетрусу магнітудою 6.1 у південно-східному Афганістані в 2022 році США надали 55 мільйонів доларів гуманітарної допомоги, а ще 12 мільйонів було виділено після іншого землетрусу в 2023 році. Однак жодна допомога не була запропонована у відповідь на нещодавній землетрус.
Глобальне зменшення фінансування програм розвитку, що рятують життя, зробило катастрофи більш смертонос
Згідно з Джеремі Кониндіком, який очолював відділ допомоги при катастрофах USAID під час адміністрації Обами і зараз очолює Refugees International, багато гуманітарних організацій розвинули рівень довіри, що уряд США врешті-решт покриє їхні витрати. Ці встановлені відносини дозволяють швидше реагувати на катастрофи, оскільки термінові заходи допомоги можуть вимагати швидшого просування, ніж це дозволяють формальні процеси надання грантів.
Ця довіра та здатність USAID ефективно реагувати розвивалися з часом, еволюціонуючи в міцну оперативну структуру для реагування на катастрофи. Кониндік зазначив, що найзначнішим фактором у безпосередньому наслідку катастрофи є не просто наплив екстрених пожертв, а наявність довгострокових інфраструктурних проектів, які часто підтримуються іноземною допомогою. Ці проекти забезпечують швидку та ефективну доставку допомоги.
Вкрай важливо, щоб протоколи були встановлені, а рятувальники підготовлені до того, як станеться катастрофа. Крім того, життєво важливо, щоб місцева інфраструктура, така як клініки, дороги, чиста вода та стійке житло, була готова витримати пошкодження. Глобальна співпраця була важливою для досягнення цих цілей, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, де катастрофи, як правило, є більш летальними, ніж у багатших країнах, незважаючи на покращення систем раннього попередження.
Прогрес був досягнутий у зменшенні кількості жертв від природних катастроф, що допомагає пояснити, чому землетруси, циклони та повені історично забирали більше життів, ніж сьогодні, навіть з ростом світового населення та збільшенням звітності про катастрофи, пов’язані зі зміною клімату.
Однак останні події викликали занепокоєння щодо майбутнього допомоги при катастрофах. Зниження фінансування USAID та значні скорочення в допоміжних агенціях у різних країнах призвели до повільнішої реакції на катастрофи.
Талібан, який зах
Підрозділ USAID, відповідальний за глобальну логістику в надзвичайних ситуаціях, був інтегрований у менший офіс в Офісі переселення біженців, що є частиною Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб. Ця зміна викликала занепокоєння щодо ефективності зусиль у реагуванні на надзвичайні ситуації. Після землетрусу магнітудою 7.7 у М’янмі в березні, який забрав життя 3,800 людей, реакція США була в значній мірі відсутня. Експерт ООН з прав людини для М’янми вказав, що поєднання скорочення допомоги та відсутність логістичної підтримки з боку США серйозно завадило зусиллям з відновлення в країні.
У попередніх ситуаціях з землетрусами США відправляли повні рятувальні команди, оснащені десятками рятувальників, пошуковими собаками та важкою технікою. Однак у відповіді на нещодавній землетрус у М’янмі США відправили лише трьох працівників допомоги для оцінки збитків, які були звільнені електронною поштою всього через кілька днів після їх прибуття, поки вони ще перебували в зоні землетрусу.
Ситуація в Афганістані ще більше погіршилася. Після захоплення влади Талібаном США залишилися найбільшим джерелом допомоги для країни, надаючи мільярди доларів протягом останніх чотирьох років для задоволення потреб бідного населення.
Рішення адміністрації Трампа значно скоротити витрати на допомогу призвело до серії гуманітарних криз в Афганістані. Це скорочення відрізало країну від необхідної продовольчої допомоги, змусило закрити приблизно 400 гуманітарних медичних клінік — 40 відсотків від загальної кількості в країні — і обмежило освітні можливості для дівчат.
Кхан, місцевий лідер, висловив занепокоєння щодо пошкодження водної та житлової інфраструктури, що може збільшити поширення хвороб і ускладнити сім’ям здатність впоратися
Врешті-решт, природні катастрофи не знають кордонів, і існує основний людський імпульс підтримувати один одного після таких трагедій.
Афганістан запропонував $100,000 Новому Орлеану після урагану Катрина. Мексика надіслала десятки пожежників до Лос-Анджелеса на початку цього року, щоб допомогти в боротьбі з лісовими пожежами. Крім того, сотні канадських працівників вирушили до Північної Кароліни, щоб допомогти відновити електропостачання після урагану Хелен.
Оскільки зміна клімату прискорює частоту та тяжкість природних катастроф у всьому світі, особливо в таких регіонах, як Афганістан і Судан, взаємозв’язок міжнародної допомоги стає все більш очевидним.
Історично Сполучені Штати були центральною фігурою в глобальних зусиллях з реагування на надзвичайні ситуації. Однак індивідуальні пожертвування не можуть повністю замінити ту обширну інфраструктуру, яка колись існувала.
У Судані місцеві волонтерські мережі успішно надають рятівну допомогу в районах, які багато західних донорів залишили. Продовження підтримки цих зусиль є критично важливим, особливо в Афганістані, де працівники гуманітарної допомоги активно шукають вижилих після катастроф.
МакІлріаві підкреслив важливість збереження надії в гуманітарних зусиллях, заявивши: “У нас усіх є віра в те, що допомога прийде, і коли ми підриваємо цю надію, я думаю, що ми робимо щось із тим, ким ми є як люди. Як ми можемо рухатися вперед разом, якщо не можемо вірити, що ми якимось чином підтримуємо один одного?”